Справа №:755/20611/25
Провадження №: 2-о/755/680/25
"29" жовтня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та факту утримання, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна, Міністерство оборони України, -
14.10.2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Денищенко-Бостан Олена Леонідівна, в порядку окремого провадження звернулась до суду із заявою, в якій просить суд:
«1. Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у період з вересня 2021 року по 16.08.2025 року.
2. Встановити факт перебування ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на утриманні її цивільного чоловіка ОСОБА_4 , який був військовослужбовцем та який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойових завдань.»
Необхідність встановлення фактів, що мають юридичне значення, обґрунтовує тим, що в серпні 2021 року вона познайомилась з ОСОБА_4 . Між нею та ОСОБА_4 одразу виникли дружні стосунки, які дуже швидко переросли у близькі відносини, притаманні чоловіку та дружини. Вже з вересня 2021 року вони почали разом проживати за адресою АДРЕСА_1 , мали спільний бюджет, разом вели спільне господарство, мали взаємні права й обов'язки. Після початку повномасштабного військового вторгнення 20 березня 2022 року ОСОБА_4 пішов захищати Батьківщину. За весь час війни заявниця та ОСОБА_4 підтримували сімейні відносини, щоденно спілкувались, проводили разом всі відпустки, спілкувались з батьками, планували майбутнє, фактично ОСОБА_4 матеріально забезпечував заявницю. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 загинув при виконанні бойового завдання. Згідно довідки про причини смерті №210 від 22.08.2025 року смерть наступила внаслідок дій вибухів та осколків. Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. №221/02-31 від 22.09.2025 року заявниці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки не було надано документів про зв'язок зі спадкодавцем та належність до кола спадкоємців за законом. Спадкоємцями ОСОБА_4 першої черги по закону являються тільки його батьки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Заявниця зазначає, що вони добре відносились до неї, як до нареченої сина, називали її донькою. З огляду на наведене, встановлення факту спільного проживання як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу надасть заявниці можливість на отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця.
Ознайомившись із заявою та доданими до неї матеріалами на предмет вирішення питання про відкриття провадження у справі, зазначаю таке.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За змістом ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, cправи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Такий правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Разом з тим, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.03.2021 у справі № 643/14985/18-ц: «… критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб».
Як роз'яснено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до заяви метою встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є подальше оформлення заявницею спадкових прав після смерті спадкодавця.
Спір про право це спір, що пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
З даної заяви вбачається спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, оскільки спір виник з приводу спадкового майна.
Окрім того, спори щодо розміру грошової допомоги та права на її відшкодування між особами, які претендують на такі виплати та органом, який проводить їх нарахування та виплату розглядаються судами в позовному провадженні за загальними правилами (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2020 року у справі №140/2178/15-ц (провадження №61-9869св20), постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі №295/3547/21 (провадження №61-10600св21).
Подібні висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 13 жовтня 2021 року в справі № 159/858/20 (провадження № 61-1633св21), від 12 січня 2022 року в справі № 227/2188/21 (провадження № 61-18156 св21) та від 24 червня 2022 року в справі № 337/3395/21 (провадження № 61-21062св21).
Таким чином, приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , оскільки з цієї заяви вбачається спір про право, так як встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без шлюбу та перебування на утриманні необхідне заявниці для подальшого оформлення заявницею спадкових прав після смерті спадкодавця, а також для вирішення питання про отримання частини грошової допомоги внаслідок загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 , що вказує на наявність спору між заявницею, яка вважає себе членом сім'ї загиблого військовослужбовця та його баткьами: матір'ю ОСОБА_2 та батьком ОСОБА_3 , як членами сім'ї загиблого.
Керуючись ст.ст. 260, 315 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна, Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення - проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та факту утримання.
Роз'яснити заявниці право звернутися до суду на загальних підставах з відповідним позовом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 29 жовтня 2025 року.
Суддя І.В.Коваленко