Справа № 761/46096/25
Провадження № 1-кс/761/29248/2025
11 листопада 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого Державного бюро розслідувань від 09.09.2025 про відмову у задоволенні клопотання в рамках кримінального провадження № 62023000000000707 від 22.08.2023,
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 , подана в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) від 09.09.2025 про відмову у задоволенні клопотання в рамках кримінального провадження № 62023000000000707 від 22.08.2023.
В обґрунтування скарги зазначено, що ДБР, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000707 від 22.08.2023, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України.
Захисник ОСОБА_6 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , 03 вересня 2025 року звернулась до слідчого ДБР із клопотанням про проведення слідчої дії - допиту свідка ОСОБА_7 , а також здійсненні інших слідчих/процесуальних дій, у задоволенні якого відмовлено постановою слідчого від 09.09.2025.
Як посилається захисник ОСОБА_6 , дана постанова є необґрунтованою та незаконною, оскільки свідок ОСОБА_7 володіє важливою інформацією для кримінального провадження, із ухвал слідчих суддів вбачається факт його допиту у межах кримінального провадження №42014000000000518, матеріали якого виділені у кримінальне провадження №62021000000000999, з якого виділене кримінальне провадження №62023000000000707, проте слідство заперечує такий факт його допиту, вказуючи на відсутність протоколу допиту ОСОБА_7 в матеріалах провадження, так і ухиляється від його повторного допиту за клопотанням підозрюваного.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 вимоги скарги підтримав.
Слідчий ДБР ОСОБА_3 заперечував з приводу задоволення вимог даної скарги, наголосивши при цьому про непідсудність даної скарги Шевченківському районного суду м. Києва.
Заслухавши думку учасників процесу, проаналізувавши доводи скарги, дослідивши матеріали вказаної скарги, слід дійти такого висновку.
При розгляді скарги слідчий суддя вважає за необхідне першочергово розглянути питання щодо підсудності даної скарги Шевченківському районному суду м. Києва.
Так, слід приймати до уваги, що фактичним місцем знаходження органу досудового розслідування є м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва, що підтверджується позицією Київського апеляційного суду (провадження №11-сс/824/1620/2020, 11-сс/824/1195/2020, 11-сс/824/778/2020, 11-сс/824/860/2020, 11-сс/824/771/2020), а тому не вбачається підстав для висновку про непідсудність Шевченківському районному суду м. Києва скарги на постанову слідчого ДБР.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні Державного бюро розслідувань знаходиться кримінальне провадження №62023000000000707 від 22.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, в межах якого 18.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України.
У вересні 2025 року захисник ОСОБА_6 , діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , звернулася до слідчого із клопотання про проведення допиту свідка ОСОБА_7 та здійснення інших процесуальних/слідчих дій.
Постановою слідчого ОСОБА_3 від 09.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання, в тому числі про допит свідка ОСОБА_7 .
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Виходячи із змісту ст. 224 КПК України допит (повторний, додатковий допит) свідка відноситься до слідчих (розшукових) дій.
За змістом ч. 5 ст. 110 КПК України процесуальне рішення органу досудового розслідування повинно бути вмотивовано, тобто містити відомості про обставини, які є підставами для прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення норм КПК.
Як вбачається із оскаржуваної постанови про відмову у задоволенні клопотання від 09.09.2025, слідчий на підставі ст. 40 та 223 КПК України посилається на процесуальну самостійність слідчого із визначенням тієї чи іншої слідчої дії та недоцільність допиту ОСОБА_7 на даному етапі досудового розслідування.
Згідно ч. 1 ст. 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Як вбачається із фабули повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України, за версією органу досудового розслідування, суддя господарського суду міста Києва ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб та відповідно до попередньої змови з іншими співучасниками злочину, які діяли у змові з ОСОБА_8 ОСОБА_9 , іншими високопосадовцями органів державної влади України, не встановленими на цей час, діючи на користь Міністерства оборони РФ та на шкоду економічній безпеці України, всупереч вимогам Конституції та інших законів України, за результатами розгляду господарської справи № 5011-61/11340-2012 виніс рішення від 19.09.2012 про стягнення на користь Міністерства оборони РФ коштів Державного бюджету України з будь-якого рахунка, виявленого при виконанні судового рішення, у сумі 3 113 115 369 грн. та судового збору в розмірі 61 862,74 грн. і забезпечив фактичне стягнення з Державного бюджету України на користь Міністерства оборони РФ 148 977 894,52 рос. руб., для придбання яких витрачено кошти Державного бюджету України в сумі 38 676 069,12 грн., і таким чином вчинив діяння на шкоду економічній безпеці України, поставивши під загрозу припинення фінансування будь-якої зі сфер суспільного життя у разі стягнення названої суми коштів у повному обсязі, тобто надав іноземній державі - РФ та її представникам - Міністерству оборони РФ допомогу у проведенні підривної діяльності проти України. За версією органу досудового розслідування судове рішення у справі №5011-61/11340-2012 ухвалено на підставі листа від 26.08.1996 № 64-2298/8 та листа від 26.08.1996 № 64-2297/8 за підписом Прем'єр-міністра України ОСОБА_10 на ім'я Голови Уряду Російської Федерації ОСОБА_11 , які підозрюваний хибно розтлумачив, як гарантією Кабінету Міністрів України.
Як вказує захисник у своєму клопотанні слідчому та даній скарзі, спірні гарантії надані до суду із супровідним Керівника Секретаріату КМУ ОСОБА_12 , який переслав лист за підписом першого заступника начальника ГСУ СБУ ОСОБА_7 , до якого долучені листи від 26.08.1996 № 64-2298/8 та листи від 26.08.1996 № 64-2297/8.
В ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.06.2015 у справі №757/18524/15 по кримінальному провадженню №42014000000000518 від 18.06.2014 вказано, що із показань допитаних як свідків начальника Головного слідчого управління СБУ ОСОБА_13 , першого заступника начальника Головного слідчого управління СБУ ОСОБА_7 та старшого слідчого в особливо важливих справах СБУ ОСОБА_14 вбачається, що орган досудового слідства був зацікавлений і очікував на винесення рішення за позовом Міністерства оборони РФ до КМУ, оскільки цим рішенням підтверджувався факт спричинення шкоди, а також надавалася правова оцінка листам колишнього Прем'єр-міністра України ОСОБА_10 від 26.08.1996 як державним гарантіям за зобов'язаннями ЗАТ «Єдині енергетичні системи України».
Ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.06.2015 у справі №757/18522/15-к по кримінальному провадженню №42014000000000518 від 18.06.2014 підтверджує задоволення клопотання органу досудового розслідування щодо доступу до інформації оператора зв'язку задля встановлення істини у кримінальному провадженні, а також підтвердження чи спростування факту можливого взаємозв'язку між суддею господарського суду м. Києва ОСОБА_15 із колишнім першим заступником начальника ГСУ СБУ ОСОБА_7 .
За таких обставин, на переконання слідчого судді, клопотання про допит свідка ОСОБА_7 заявлено стороною захисту з метою отримання показань щодо тих фактів і подій, які мають значення для даного кримінального провадження.
Участь ОСОБА_7 у наданні спірних листів-гарантій до господарської справи, засвідчення таких листів підлеглим ОСОБА_7 - ОСОБА_14 , озвучена ОСОБА_7 та іншими службовими особами СБУ версія про зацікавленість та очікування органом досудового слідства (ГСУ СБУ) винесення рішення у господарській справі №5011-61/11340-2012, головуючим в якій був підозрюваний ОСОБА_4 , однозначно свідчить про володіння такою особою відомостями щодо обставин, які мають істотне значення для даного кримінального провадження.
Отже, слідчий суддя доходить висновку, що доводи скарги знайшли своє підтвердження, постанова слідчого ОСОБА_3 від 09.09.2025 в частині відмови у задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_7 підлягає скасуванню із зобов'язанням слідчого ОСОБА_3 (іншого уповноваженого слідчого у кримінальному провадженні №62023000000000707 від 22.08.2023) провести допит ОСОБА_7 в якості свідка.
Що ж стосується вимог скарги щодо проведення згаданого допиту слідчим у присутності сторін кримінального провадження, то в цій частині скарга не підлягає задоволенню, оскільки саме такий допит є можливим у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, що не вирішується в рамках даної скарги.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 22, 26, 91, 92, 220, 223, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 від 09.09.2025 в частині відмови у задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №62023000000000707 від 22.08.2023.
Зобов'язати слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 (іншого уповноваженого слідчого у кримінальному провадженні №62023000000000707 від 22.08.2023) допитати в якості свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чугуїв Харківської області у кримінальному провадженні №62023000000000707 від 22.08.2023.
В іншій частині у задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_16