28 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/3394/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сіжук О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з такими позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 19.04.2024 №241670071314 про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії по втраті годувальника від 12.04.2024.
В обґрунтування позову зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області протиправно відмовило їй у призначенні пенсії по втраті годувальника.
Вказує, що підстави відмови у призначені пенсії щодо відсутності достатнього страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV, є помилковим, оскільки положення статті 36 цього Закону, яким визначено умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, не пов'язує право на такий вид пенсії з наявністю певного страхового стажу утриманця.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області заперечуючи проти позовних вимог, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому вказало, що в діях відповідача не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пенсії по втраті годувальника.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області заперечуючи проти позовних вимог, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому вказало, що в діях відповідача не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пенсії по втраті годувальника.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12.04.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника.
За принципом екстериторіальності вказана заява була передана на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 19.04.2024 №241670071314 про відмову в призначені пенсії по втраті годувальника.
Як слідує із вказаного рішення, підставою відмови відповідач зазначив, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж для призначення пенсії по втраті годувальника. Крім того, згідно трудової книжки НОМЕР_1 до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 05.07.1986 по 03.09.1986, оскільки не чіткий запис наказу про звільнення з роботи, а також не зараховано період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відсутня інформація про виховання дітей до 3-ох річного віку.
Не погодившись з такою позицією пенсійного органу, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 10 Закону України № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 36 Закону №1058-ІV визначено умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Так, за змістом абзацу першого частини першої статті 36 Закону №1058-ІV (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Отже, зазначеною нормою закону визначені умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, за яких пенсія у зв'язку з втратою годувальника - пенсіонера, призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, що були на його утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу.
За змістом пункту 1 частини другої статті 36 Закону №1058-ІV непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 36 Закону №1058-ІV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 38 Закону № 1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Отже, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, при цьому необхідною умовою для призначення вказаним особам пенсії у зв'язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення їм інвалідності або досягнення ними пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV.
Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років. Отже, саме 60 років визначається як загальний пенсійний вік як для чоловіків, так і для жінок.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ОСОБА_2 , 08.05.1989 року укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (повторно) від 26.06.2018 серія НОМЕР_2 , виданим Бердянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. (а.с. 56).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, вказане підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.05.2020 серія НОМЕР_3 , виданим Бердянським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). (а.с. 57).
Станом на момент смерті ОСОБА_2 , позивач та ОСОБА_2 перебували в шлюбі.
За таких обставин, позивач як дружина померлого годувальника, яка на час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою від 12.04.2024 про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника досягла 60-річного віку, тобто передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV, у розумінні приписів пункту 1 частини другої статті 36 Закону №1058-ІV є непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника (свого чоловіка), тому має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Отже, право позивача на призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника, підтверджено належними та допустимими доказами.
Водночас, як слідує з оскаржуваного рішення підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника стало відсутність у заявника необхідного страхового стажу.
Суд зазначає, що за приписами статей 26, 38 Закону України № 1058-ІV, підставою для віднесення члена сім'ї до категорії непрацездатної особи є факт досягнення такою особою пенсійного віку, а не наявність у неї страхового стажу.
З огляду на наведене, суд вважає, що оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 19.04.2024 №241670071314, прийнято пенсійним органом протиправно.
З урахуванням викладеного, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 19.04.2024 №241670071314.
Водночас, визначаючись щодо способу захисту порушеного права позивача у межах даних спірних відносин, виходячи зі змісту доводів, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, враховуючи висновок суду про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 19.04.2024 №241670071314 про відмову у призначенні позивачу пенсії, з огляду на зміст повноважень суду, визначених статтею 245 КАС України, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, як орган до якого позивачем було подано заяву про призначення пенсії, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника від 12.04.2024, з урахуванням висновків суду.
На переконання суду, саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об'єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідачів по суті спору не свідчать про законність вчинених ним дій.
Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача в розмірі 1211,20 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, оскаржуване рішення якого визнано протиправним та скасовано.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 19.04.2024 №241670071314 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.04.2024 про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, місто Чернівці, Чернівецька область, 58002, ідентифікаційний код юридичної особи 40329345).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (площа Народна, 4, місто Ужгород, Закарпатська область, ідентифікаційний код юридичної особи 20453063).
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна