Рішення від 28.11.2025 по справі 520/19842/25

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2025 року Справа № 520/19842/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить:

- визнати протиправними бездіяльність головного управління національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 01.11.2017, з 01.06.2018 по 30.11.2018, з 01.01.2023 по 31.07.2024; доплати за несення служби нічний час за жовтень 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, січень 2023 року, період березень 2023 року по грудень 2023 року, жовтень 2024 року; додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період з 08.06.2021 по 30.06.2023; - зобов'язати головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 01.11.2017, з 01.06.2018 по 30.11.2018, з 01.01.2023 по 31.07.2024; доплати за несення служби нічний час за жовтень 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, січень 2023 року, період березень 2023 року по грудень 2023 року, жовтень 2024 року; додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період з 08.06.2021 по 30.06.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, допущено протиправну бездіяльність яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу грошового забезпечення у вигляді доплати за несення служби нічний час. Позивач залучався до несення служби у нічний час за оспорюваний період. Однак, згідно довідок про доходи та розрахункових листів відповідачем не здійснено доплату за службу в нічний час, тому у відповідача виник обов'язок здійснити доплату Позивачу за службу у нічний час, однак зазначений обов'язок не виконав, що підтверджено відповідними доказами. Додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за оспорюваний період, а також індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 01.11.2017, з 01.06.2018 по 30.11.2018, з 01.01.2023 по 31.07.2024. Просить позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що в квітні місяці 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103 % та склав 105,79%, а тому у позивача виникло право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - в червні 2016 року. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 12.02.2020 року по справі №520/9580/19. Враховуючи вищевикладене, право на індексацію грошових доходів у ОСОБА_1 виникло лише в червні 2016 року, то період, який підлягав би індексації складав би з 01.06.2016 по 31.10.2017. Однак, з метою проведення індексації грошового забезпечення поліцейських, постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 (далі - Постанова 782) були внесені зміни до пункту 2 Порядку № 1078, а саме доповнено абзац п'ятий такою категорією осіб як поліцейські (індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, а саме грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби). Вказана Постанова (Постанова № 782) не містила пряму вказівку на проведення індексації грошового забезпечення нової категорії осіб, в нашому випадку поліцейських, за період з 07.11.2015 по 31.10.2017. У зв'язку з вищевказаним, індексація грошового забезпечення поліцейських стала проводитись лише з листопада 2017 року, тобто після внесення змін до Порядку № 1078. Відповідно до постанови КМУ від 18.10.2017 № 782 з метою проведення індексації грошового забезпечення поліцейським, внесені зміни до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, доповнено абзац п'ятий такою категорією осіб як поліцейські, тому нарахування індексації розпочато з 01.11.2017. Щодо виплати індексації з 01.01.2023 по 31.07.2024 зазначає наступне. Протягом усього 2023 року роботодавці, включаючи відповідача, були повністю звільнені від будь-яких обов'язків щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати / грошового забезпечення. Так, статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX імперативно встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи саме з 01 січня 2024 року. У 2024 році право на індексацію виникло у серпні. У зв'язку з чим, ГУНП в Харківській області була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 в серпні 2024 року - 130,20 грн; в вересні 2024 року - 130,20 грн. ОСОБА_1 в період з 08.06.2021 по 01.09.2021 відповідав критеріям, визначеним пунктом 3 розділу ІІ Порядку затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни», яким мають відповідати поліцейські, які включаються до персонального переліку поліцейським, яким установлюється доплата. У вказаний період часу (з 08.06.2021 по 01.09.2021) ОСОБА_1 залучався до забезпечення життєдіяльності населення, забезпечення правопорядку і безпеки громадян, виконував службові обов'язки пов'язані із безпосереднім контактом з населенням (громадянами), а саме: здійснював заходи контролю за дотриманням маскового режиму при посадці у громадський транспорт на зупинках, які постійно мають значні навантаження та найбільш завантажених кінцевих зупинках (у пікові години). З 01.09.2021 по 24.02.2022 до забезпечення життєдіяльності населення на період дії карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 не залучався. В період з 24.02.2022 по 30.06.2023 виконував службові обов'язки в умовах воєнного стану. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем здійснювались такі обов'язки з 01.09.2021 по 24.02.2022. Позивачем не надано доказів, що він у спірний період забезпечував життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, а також, що внаслідок виконання своїх обов'язків мав безпосередній контакт з населенням. А тому, не доведено наявності у ОСОБА_1 у спірний період права на отримання доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375. За даними Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 залучався до несення служби в нічний час: в жовтні 2021 року - 12 год.; в грудні 2021 року - 6 год; в січні 2022 року - 12 год; в лютому 2022 року - 6 год.; в жовтні 2022 року - 12 год.; в листопаді 2022 року - 12 год.; в січні 2023 року - 12 год.; в березні 2023 року - 12 год.; в квітні 2023 року - 12 год.; в травні 2023 року - 12 год.; в червні 2023 року - 12 год.; в липні 2023 року - 6 год.; в серпні 2023 року - 12 год.; в вересні 2023 року - 12 год.; в жовтні 2023 року - 18 год.; в листопаді 2023 року - 12 год.; в грудні 2023 року - 12 год.; в жовтні 2024 року - 12 год. В свою чергу, довідки несення ОСОБА_1 служби в нічний час за період, що не був сплачений, відповідальними особами підрозділу, де проходив службу заявник не складались та не надавались до Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Харківській області, тому доплата за службу в нічний час у вказаний період не здійснювалась. З викладеного вбачається, що ГУНП в Харківській області не було обізнано про фактичні обставини несення служби позивачем у нічний час, бо довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час на підставі графіків нарядів та чергувань, затверджених наказом керівника підрозділу до ГУНП в Харківській області не надходили. Просить у позові відмовити.

Ухвалою суду від 30.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, позивач проходив службу в ГУНП в Харківській області, що підтверджено довідкою відповідача, яка міститься у матеріалах справи.

Наказом ГУ НП в Харківській області від 01.04.2025 № 153 о/с позивача звільнено згідно з Законом України «Про Національну поліцію» за п. 7 ч. 1 ст. 77 /за власним бажанням/ з посади начальника сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліці Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області, з виплатою компенсації за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку за період з 07.11.2015 по 31.12.2015 у кількості 3 діб, за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 14 діб та 14 діб додаткової відпустки за 2016 рік, за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 10 діб та 15 діб додаткової відпустки за 2017 рік, за невикористану частину додаткової відпустки у кількості 12 діб за 2018 рік, за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 18 діб та 15 діб додаткової відпустки за 2019 рік, за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 1 доби та 15 діб додаткової відпустки за 2021 рік, за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 3 діб та 15 діб додаткової відпустки за 2022 рік, за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 3 діб та 15 діб додаткової відпустки за 2023 рік, за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку у кількості 30 діб та 15 діб додаткової відпустки за 2024 рік, за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 01.01.2025 по 01.04.2025 у кількості 11 діб. Стаж служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки складає 27 років 07 місяців 20 днів, у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби 27 років 07 місяців 20 днів, час навчання немає, у пільговому обчисленні (без урахування вислуги в - календарному обчисленні) - 04 роки 11 місяців 16 днів. Вислуга років для призначення пенсії складає - 32 роки 07 місяців 06 днів.

Позивач наводить аргументи про те, що під час проходження служби відповідач не здійснив нарахування та виплату в повному обсязі грошового забезпечення, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017, з 01.06.2018 до 30.11.2018, з 01.01.2023 до 31.07.2024, суд прийшов наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 94 Закон України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII від 03.07.1991 року (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом ст. 2 Закону України № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ст. 4 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Таким чином, законом визначено, що грошове забезпечення, як грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, підлягають індексації в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року №782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що постанова КМУ від 18.10.2017 року № 782 не містила пряму вказівку на проведення індексації грошового забезпечення нової категорії осіб - поліцейських за період з 07.11.2015 по 31.10.2017. Вказано, що індексація грошового забезпечення поліцейських стала проводитись лише з листопада 2017 року, тобто після внесення змін до Порядку № 1078.

Статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Змін до вказаного пункту ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" у спірному періоді не вносилося, ця норма закону була діючою.

В силу положень ч. 2 ст. 8 Закону України № 1282-ХІІ за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Суд вважає, що вказані відповідачем обставини (не включення поліцейських до переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації) не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення, оскільки право позивача на індексацію його грошового забезпечення передбачено статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію", тобто нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, що спростовує доводи відповідача.

При цьому, індексація має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1078 індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина ІСЦ (індекс споживчих цін), обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 103 %.

Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін здійснюється за місяцем, у якому відбувається перевищення порога індексації. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією проводиться з місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін і на підставі якого відбувається перевищення порога індексації.

Таким чином, можливість проведення індексації грошових доходів залежить від порогу індексації - величини індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. В свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів в такому місяці не проводиться.

Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (зокрема, у газеті "Урядовий кур'єр").

У місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцстрахування, значення ІСЦ приймається за 1 або 100 %.

При цьому, з урахуванням змісту приписів Порядку № 1078 фактично місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення поліцейських Національної поліції України.

Так, Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року, отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015.

За даними Держстату України індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 становив 100,7 %, опублікований в січні 2016. За січень 2016 ІСЦ становив 100,9 %. За лютий 2016 - 99,6 %, за березень 2016 - 101,0 %, за квітень 2016 - 103,5 %,

Таким чином, поріг індексації 103 % було перевищено у квітні 2016.

В силу п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Оскільки, зазначений показник за квітень 2016 був опублікований у травні 2016, індексацію слід проводити з 01.06.2016, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Отже, саме з 1 червня 2016 у відповідача виник обов'язок провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача, а не з 07.11.2015 як зазначено позивачем.

Відповідачем не доведено виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 року до 31.10.2017.

Суд установив, відповідач у період з 01.06.2018 до 30.11.2028 взагалі не нараховував та не виплачував індексацію позивачу, що підтверджено довідкою відповідача про доходи позивача від 28.05.2025 № 669. Будь-яких доводів щодо ненарахування та не виплати індексації за вказаний період стороною відповідача не наведено у відзиві та жодних доказів з цього питання суду не надано.

Таким чином, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 до 31.10.2017 та з 01.06.2018 до 30.11.2018. З метою захисту порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.06.2016 до 31.10.2017 та з 01.06.2018 до 30.11.2018.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за 2023 рік, то суд зазначає, що пунктом 3 розділу Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" було зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Вказаний пункт Закону є чинним та неконституційним не визнавався.

Таким чином, підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 відсутні, оскільки непроведення індексації грошового забезпечення позивача було вчинено відповідачем з урахуванням діючих норм законодавства.

При цьому, статтею 39 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024.

Зважаючи на наведене, у позивача виникло право на виплату індексації грошового забезпечення з 01.01.2024 до 31.07.2024.

Як слідує з матеріалів справи відповідач у період з 01.01.2024 до 31.07.2024 взагалі не нараховував та не виплачував індексацію грошового забезпечення, що підтверджено довідкою відповідача про доходи позивача від 28.05.2025 №674.

Таким чином, відповідачем протиправно не проведено виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2024 до 31.07.2024 з урахуванням для проведення індексації грошового забезпечення червня 2016 року, як базового місяця, відповідно до приписів Порядку №1078, а тому вказані вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Щодо частини позивних вимог про нарахування та виплату доплати за несення служби у нічний час за періоди: жовтень 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, січень 2023 року, період березень 2023 року по грудень 2023 року, жовтень 2024 року, суд прийшов наступного.

Статтею 91 Закону України “Про Національну поліцію» встановлено, що особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: службу у святкові та вихідні дні; службу позмінно; службу з нерівномірним графіком; службу в нічний час.

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2025 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) встановлено виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджується Міністерством внутрішніх справ (п. 2 Постанови № 988)

Відповідно до п. 20 Розділу І Порядку № 260, за виконання службових обов'язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення поліцейським додатково не виплачується. Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку (у порядку компенсації) надається протягом двох наступних місяців.

Відповідно до п. 11 Розділу ІІ Порядку № 260, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00. Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час. Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час. Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що обов'язковою умовою для виплати доплати за службу в нічний час є відповідний облік (письмові накази керівників, графіки нарядів чергувань) та видана на підставі цього довідка обліку несення поліцейськими служби в нічний час як первинного документу обліку фактичного часу служби в нічний час.

Суд установив, відповідно до довідки відповідача про облік несення служби позивачем служби у нічний час за оспорюваний період: за жовтень 2021 року (12 годин), грудень 2021 року (6 годин), січень 2022 року (12 годин), лютий 2022 року (6 годин), жовтень 2022 року (12 годин), листопад 2022 року (12 годин), січень 2023 року (12 годин), період з березень 2023 року по грудень 2023 року ( березень - 12 годин, квітень - 12 годин, травень - 12 годин, червень - 12 годин, липень - 6 годин, серпень - 12 годин, вересень - 12 годин, жовтень - 18 годин, листопада - 12 годин, грудень - 12 годин), жовтень 2024 року (12 годин). Загальна кількість годин становить 204 години.

Відповідно до розрахункових листів позивача за період з: жовтень 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, січень 2023 року, період березень 2023 року по грудень 2023 року, жовтень 2024 року, установлено що позивачу нараховано та виплачено доплату за службу у нічний час лише за жовтень 2024 року, виплата проведена у листопада 2024 року; за інші періоди нарахування та виплати доплати за службу у нічний час суд не установив та стороною відповідача даної обставини не спростовано належними та допустимими доказами.

Суд провівши відповідні обчислення та перевіриш їх доказами, які містяться у довідці про інформацію обліку несення позивачем служби у нічний час позивача щодо кількості годин за оспорюваний період, та інформацією, яка містить у розрахункових листках позивача щодо виплати за службу у нічний час за аналогічний період, суд установив, що позивачу не виплачено за службу у нічний час у вказаний період у кількості за 192 (204 години -12 годин) години, та здійснено нарахування та виплату доплати за службу у нічний час за оспорюваний період у загальній кількості за 12 годин..

Враховуючи наведене, у відповідача виник обов'язок здійснити доплату позивачу за службу у нічний час за 192 години за періоди: жовтень 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, січень 2023 року, період березень 2023 року по грудень 2023 року, однак зазначений обов'язок відповідачем не був виконаним, що підтверджено доказами з цього питання, які містяться у матеріалах справи.

У зв'язку з наведеним вище суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу грошового забезпечення у вигляді доплати за 1800 годин несення служби в нічний час за періоди з: жовтень 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, січень 2023 року, період березень 2023 року по грудень 2023 року. З метою захисту порушеного права позивача зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення у вигляді доплати за 192 години несення служби в нічний час за періоди з: жовтень 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, січень 2023 року, період березень 2023 року по грудень 2023 року.

Щодо доводів відповідача про те, що довідки обліку несення позивачем служби в нічний час за оспорюваний період не надавались до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Харківській області, тому доплата за службу в нічний час за вказаний період не здійснювалась, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

При цьому, суд застосовує принцип “належного урядування» який висвітлений у тому числі в пунктах 70, 71 рішення у справі “Рисовський проти України» (заява № 29979/04), відповідно до яких, зазначений принцип зокрема передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах “Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, “Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах “Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та “Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі “Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі “Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі “Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Суд зауважує, що невиконання структурними підрозділами ГУ НП в Харківській області свого обов'язку щодо складання та подання відповідних довідок, за відсутності належного контролю з боку ГУ НП в Харківській області, не може мати негативних наслідків для позивача у вигляді невиплати доплати, на яку останній має право, а відтак такі доводи відповідача суд оцінює критично та не бере до уваги.

Щодо позовних вимог про не нарахування та не виплати додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 08.06.2021 до 30.06.2023, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено карантин з 12.03.2020 на усій території України.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020. № 342 “Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Пунктом 2 наведеної вище постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.

Згідно із п. п. 2-5 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 485 “Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (в подальшому - Порядок № 485).

Відповідно до п.1 Порядку № 485 цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами: “Здійснення доплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками».

Пунктом 2 Порядку № 485 встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).

Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку № 485 встановлено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення, в тому числі поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання пункту 4 Постанови № 375 МВС видано наказ від 03.06.2020 № 431 "Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину", яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Суд зазначає, що наявність права позивача на отримання спірної доплати не є безумовним, оскільки, керівники органів поліції мають право встановлювати доплату поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції, так і відсотковий розмір вказаної доплати.

Проте, доказів наявності наказів керівника відповідача щодо виплати цієї надбавки під час розгляду справи не надано.

Щодо доводів позивача про те, що позивач з 08.06.2021 перебуваючи на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції, а з 16.08.2021 перебуваючи на посаді начальника сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області залучався до забезпечення життєдіяльності населення, забезпечення правопорядку і безпеки громадян; згідно з займаної посади позивач виконував службові обов'язки, пов'язані із безпосереднім контактом з населенням (громадянами), суд зазначає таке.

Суд повторно відмічає, що для виплати такої доплати позивачем не надано доказів наявності наказів керівника головного управління Національної поліції в Харківській області щодо виплати доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже перебування позивача на відповідній посаді безпосередньо не свідчить про його право на отримання додаткової доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року № 375, оскільки така доплата розраховується пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, а не відпрацьованого часу на відповідній посаді.

Враховуючи положення частин 1, 2 статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що, заявлені позовні вимоги в цій частині не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених, обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та не виплати позивачу грошового забезпечення у вигляді додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 року за період з 08.06.2021 до 30.06.2023 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошового забезпечення у вигляді додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 року за період з 08.06.2021 до 30.06.2023 не обґрунтовані, не підтвердженні доказами, а відтак не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене доходжу висновку про задоволення позову частково.

У відповідності до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, у зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за 192 години несення служби у нічний час за періоди: жовтень 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, січень 2023 року, період березень 2023 року по грудень 2023 року; індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 до 31.10.2017 та з 01.06.2018 до 30.11.2018, з 01.01.2024 до 31.07.2024.

Зобов'язати головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за 192 години несення служби у нічний час за періоди: жовтень 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, січень 2023 року, з березня 2023 року до грудня 2023 року; індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 до 31.10.2017, з 01.06.2018 до 30.11.2018, з 01.01.2024 до 31.07.2024.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач головне управління Національної поліції в Харківській області, місцезнаходження - місто Харків, вулиця Жон Мироносиць, будинок №13, код ЄДРПОУ 40108599.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 28.11.2025.

Суддя М. І. Садова

Попередній документ
132178320
Наступний документ
132178322
Інформація про рішення:
№ рішення: 132178321
№ справи: 520/19842/25
Дата рішення: 28.11.2025
Дата публікації: 01.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (29.12.2025)
Дата надходження: 26.12.2025
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії