Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 листопада 2025 року Справа № 520/15608/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправними бездіяльність головного управління Національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 11 березня 2020 по 01 липня 2020 року, за грудень 2020 року, та за період з 01 березня 2021 по 16 листопада 2021 року та індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017; - зобов'язати головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 11 березня 2020 по 01 липня 2020 року, за грудень 2020 року, та за період з 01 березня 2021 по 16 листопада 2021 року та індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, допущено протиправну бездіяльність яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу грошового забезпечення у вигляді додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період з серпня по листопад 2020, а також індексації грошового забезпечення. Просить позов задовольнити.
Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що відповідно до листа начальника УОС ГУНП в Харківській області полковника поліції Юрія Білоусова від 26.06.2025 № 4669-2025 вбачається, що під час перебування на посаді, ОСОБА_1 не відповідав критеріям, визначеним пунктом 3 розділом ІІ Порядку затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165 відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни», яким мають відповідати поліцейські, які включаються до персонального переліку поліцейських, яким установлюється доплата. У період з 11 березня 2020 року по 16 листопада 2021 року ОСОБА_1 не виконував обов'язки з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) внаслідок виконання яких, мав безпосередній контакт з населенням. Крім цього з 11 березня 2020 року по 16 листопада 2021 року ОСОБА_1 працював згідно функціональних обов'язків та не залучався до забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян). Окрім того, ОСОБА_1 декілька днів залучався до виконання обов'язків з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, що не характерні для його функціональних обов'язків, у зв'язку зі службовою необхідністю, за що останньому була виплачена, згідно даних УФЗБО ГУНП, додаткова доплата. В інший період дії карантину ОСОБА_1 не залучався до виконання обов'язків з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, тому персональні переліки працівників для нарахування та виплати їм вказаної доплати, в який був включений ОСОБА_1 не складалися та до УФЗБО ГУНП не направлялися у зв'язку з незалученням останнього до виконання вищевказаних заходів. Перебування позивача на посаді старшого оперуповноваженого з особливих доручень відділу управління ГУНП в Харківській області, безпосередньо не свідчить про його право на отримання додаткової доплати, передбаченої постановою № 375, оскільки така доплата розраховується пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, а не відпрацьованого часу на відповідній посаді. В квітні місяці 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103 % та склав 105,79%, а тому у позивача виникло право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - в червні 2016 року. Право на індексацію грошових доходів у ОСОБА_2 виникло лише в червні 2016 року, то період, який підлягав би індексації складав би з 01.06.2016 по 31.10.2017. Однак, з метою проведення індексації грошового забезпечення поліцейських, постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 (далі - Постанова 782) були внесені зміни до пункту 2 Порядку № 1078, а саме доповнено абзац п'ятий такою категорією осіб як поліцейські (індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби). Вказана Постанова (Постанова № 782) не містила пряму вказівку на проведення індексації грошового забезпечення нової категорії осіб, в нашому випадку поліцейських, за період з 07.11.2015 по 31.10.2017. У зв'язку з вищевказаним, індексація грошового забезпечення поліцейських стала проводитись лише з листопада 2017 року, тобто після внесення змін до Порядку № 1078. З огляду на наведене просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 23.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив, позивач з 07.11.2015 до 16.11.2021 проходив службу в ГУНП в Харківській області, що підтверджено доказами, які містяться у матеріалах справи.
Позивач наводить аргументи про те, що під час проходження служби відповідач не здійснив нарахування та виплату в повному обсязі грошового забезпечення, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017, суд прийшов наступного.
Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 94 Закон України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII від 03.07.1991 року (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом ст. 2 Закону України № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 4 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Таким чином, законом визначено, що грошове забезпечення, як грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, підлягають індексації в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року №782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що постанова КМУ від 18.10.2017 року № 782 не містила пряму вказівку на проведення індексації грошового забезпечення нової категорії осіб - поліцейських за період з 07.11.2015 по 31.10.2017. Вказано, що індексація грошового забезпечення поліцейських стала проводитись лише з листопада 2017 року, тобто після внесення змін до Порядку № 1078.
Статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Змін до вказаного пункту ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" у спірному періоді не вносилося, ця норма закону була діючою.
В силу положень ч. 2 ст. 8 Закону України № 1282-ХІІ за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Суд вважає, що вказані відповідачем обставини (не включення поліцейських до переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації) не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення, оскільки право позивача на індексацію його грошового забезпечення передбачено статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію", тобто нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, що спростовує доводи відповідача.
При цьому, індексація має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством.
Відповідно до п. 11 Порядку № 1078 індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина ІСЦ (індекс споживчих цін), обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 103 %.
Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін здійснюється за місяцем, у якому відбувається перевищення порога індексації. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією проводиться з місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін і на підставі якого відбувається перевищення порога індексації.
Таким чином, можливість проведення індексації грошових доходів залежить від порогу індексації - величини індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. В свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів в такому місяці не проводиться.
Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (зокрема, у газеті "Урядовий кур'єр").
У місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцстрахування, значення ІСЦ приймається за 1 або 100 %.
При цьому, з урахуванням змісту приписів Порядку № 1078 фактично місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення поліцейських Національної поліції України.
Так, Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року, отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015.
За даними Держстату України індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 становив 100,7 %, опублікований в січні 2016. За січень 2016 ІСЦ становив 100,9 %. За лютий 2016 - 99,6 %, за березень 2016 - 101,0 %, за квітень 2016 - 103,5 %,
Таким чином, поріг індексації 103 % було перевищено у квітні 2016.
В силу п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Оскільки, зазначений показник за квітень 2016 був опублікований у травні 2016, індексацію слід проводити з 01.06.2016, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Отже, саме з 1 червня 2016 у відповідача виник обов'язок провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача, а не з 07.11.2015 як зазначено позивачем.
Відповідачем не доведено виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 року.
Таким чином, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 року до 31.10.2017 року». З метою захисту порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.06.2016 року до 31.10.2017 року.
Щодо позовних вимог про ненарахування та невиплату додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 року у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за період з 11.03.2020 до 01.07.2020, за грудень 2020 року, з 01.03.2021 до 16.11.2021, суд зазначає наступне.
Відповідач у відзиві покликається на те, що у спірний період (за винятком окремого періоду) Позивач взагалі не залучався до виконання обов'язків пов'язаних із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом, SARS-CoV-2, внаслідок виконання яких мав безпосередній контакт з населенням; - декілька днів спірного періоду позивач залучався до виконання обов'язків з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, що не характерні для його функціональних обов'язків, у зв'язку зі службовою необхідністю, однак останньому була виплачена відповідна доплата, згідно даних УФЗБО ГУНП. Документи, які б підтверджували той факт, що позивач у вказані дні карантину (за які виплачена доплата) забезпечував життєдіяльність населення та внаслідок виконання таких обов'язків мала безпосередній контакт з населенням в умовах дії карантину знищено в установленому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено карантин з 12.03.2020 року на усій території України.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 342 “Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Пунктом 2 наведеної вище постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.
Згідно із п. п. 2-5 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 року № 485 “Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (в подальшому - Порядок № 485).
Відповідно до п.1 Порядку № 485 цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами: “Здійснення доплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками».
Пунктом 2 Порядку № 485 встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).
Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку № 485 встановлено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення, в тому числі поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На виконання пункту 4 Постанови № 375 МВС видано наказ від 03.06.2020 № 431 "Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину", яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Суд зазначає, що наявність права позивача на отримання спірної доплати не є безумовним, оскільки, керівники органів поліції мають право встановлювати доплату поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції, так і відсотковий розмір вказаної доплати.
Проте, доказів наявності наказів керівника відповідача щодо виплати цієї надбавки під час розгляду справи не надано.
При цьому суд ураховує, що позивач залучався декілька днів до виконання обов'язків з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, що не характерні для його функціональних обов'язків, у зв'язку зі службовою необхідністю, за що останньому була виплачена, згідно даних УФЗБО ГУНП, додаткова доплата.
Звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжена обов'язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23:
1) обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини 2 статті 77 КАС України обов'язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача не виключає визначеного частиною 1 цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною 1 цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено обставин невиплати доплати за службу в особливих умовах за декілька днів про які стверджує сторона відповідача, позивачу було здійснено нарахування та виплату додаткової доплати.
Щодо доводів позивача про те, що останній проходив публічну службу в управлінні оперативної служби ГУНП в Харківській області, тоді як відповідно до Переліку підрозділів ГУНП в Харківській області, які забезпечують життєдіяльність населення, а також захисту прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням - Додаток № 1 до Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165, працівники Управління оперативної служби залучаються постійно до здійснення зазначених заходів, тому прийняття окремих наказів та подання рапортів немає необхідності. Виконання обов'язків за посадою, у тому числі обов'язків щодо забезпечення життєдіяльності населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, під час якого відбувався безпосередній контакт з населенням (окремими особами) підтверджується розрахунковими листами за період 2020 - 2021 роки, згідно яких грошове забезпечення нараховувалось за кожен повний робочий місяць, суд зазначає таке.
Суд повторно відмічає, що для виплати такої доплати позивачем не надано доказів наявності наказів керівника головного управління Національної поліції в Харківській області щодо виплати доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, перебування позивача на відповідній посаді безпосередньо не свідчить про його право на отримання додаткової доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, оскільки така доплата розраховується пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, а не відпрацьованого часу на відповідній посаді.
Враховуючи положення частин 1, 2 статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що, заявлені позовні вимоги в цій частині не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених, обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та не виплати позивачу грошового забезпечення у вигляді додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 року за період з 11.03.2020 до 01.07.2020, за грудень 2020 року, з 01.03.2021 до 16.11.2021 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошового забезпечення у вигляді додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 року за період з 11.03.2020 до 01.07.2020, за грудень 2020 року, з 01.03.2021 до 16.11.2021 не обґрунтовані, не підтвердженні доказами, а відтак не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене доходжу висновку про задоволення позову частково.
У відповідності до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, у зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 до 31.10.2017.
Зобов'язати головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошове забезпечення за період з 01.06.2016 до 31.10.2017.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач головне управління Національної поліції в Харківській області, місцезнаходження - місто Харків, вулиця Жон Мироносиць, будинок №13, код ЄДРПОУ 40108599.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 28.11.2025.
Суддя М. І. Садова