Справа № 420/37996/25
28 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації, про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації щодо нарахування надбавки на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX, Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» № 4059-IX;
- зобов'язати Департамент розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату надбавки за вислугу років з 01.01.2024 року по 12.05.2024 року відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII - у розмірі 30 відсотків посадового окладу за кожен місяць з 01.01.2024 року по 12.05.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Департамент розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату надбавки за вислугу років з 13.05.2024 року по 01.04.2025 року відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII - у розмірі 33 відсотки посадового окладу за кожен місяць з 13.05.2024 року по 01.04.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2025р. вищевказану позовну заяву, відповідно до положень ст.169 КАС України, було залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.ст.160,161,169,171 КАС України.
В ухвалі позивачу роз'яснено, що встановлені ухвалою недоліки повинні бути усунені шляхом надання належним чином обґрунтованої заяви про поновлення позивачу строку звернення до суду з даним позовом.
24.11.2025 року до суду за вх. № ЕС123685/25 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач зазначила, що даний позов по справі № 420/37996/25 подано з урахуванням положень статті 233 КЗпП України та що закон не встановлює додаткових вимог щодо строку звернення до суду з вимогою про виплату всіх належних працівнику сум після звільнення. На думку позивача, формулювання «у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні» не передбачає умови, що працівник був або не був обізнаний раніше - до звільнення - про порушення його прав.
Також позивач у заяві вказує, що позивач звернувся до суду в межах тримісячного строку з дня звільнення (26 серпня 2025 року) відповідно ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України та що вона не погоджується з висновками в ухвалі, оскільки справа №420/26400/25 не розглядалася у суді, позовна заява залишена без розгляду та повернута позивачу.
Суддя, дослідивши подану позивачем на виконання ухвали від 17.11.2025р. заяву зазначає, що вважає наведені у ній доводи необґрунтованими.
Так, щодо тверджень позивача, що нею не порушено строк звернення до суду з позовом, оскільки вона звернулась у тримісячний термін з дати звільнення, суддя зазначає, що дійсно частиною 2 статті 233 КЗпП України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Проте, такі доводи могли би свідчити про відсутність з боку позивача порушення строку звернення до суду з даним позовом виключно у разі, якби позивач не була обізнана про порушення своїх прав в частині виплати надбавки за вислугу років у повному розмірі до отримання від роботодавця інформації про всі нараховані їй у зв'язку з таким звільненням сум.
Проте, у спірних правовідносинах спір щодо розміру надбавки за вислугу років з 01.01.2024 року по 01.04.2025 року фактично виник ще до моменту звільнення ОСОБА_1 зі служби в Департаменті розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації, що чітко вбачається з ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року у справі №420/26400/25, яка набрала законної сили, з якої (як вже було зазначено в ухвалі від 17.11.2025 року) вбачається, що Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/26400/25, в якій ОСОБА_1 зверталась 05.08.2025 року за захистом на її думку порушених прав на належний розмір надбавки за вислугу років за період 01.01.2024 - 01.04.2025 роки, встановлено порушення ОСОБА_1 строку звернення до суду та відсутність обґрунтованих підстав для його поновлення.
Тобто, позивач очевидно знала про порушення своїх прав ще до 05.08.2025 року (дата подачі позову по справі №420/26400/25), та звернулась до суду за захистом такого права. При цьому, відсутність рішення по суті розгляду справи №420/26400/25 не впливає на факт обізнаності позивача про таке порушення.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст. 123 КАС України).
Зважаючи на те, що як у встановлений судом строк, так і станом на 27.11.2025 року недоліки позовної заяви не усунено, а саме позивачем до суду заяви про поновлення їй строку звернення до суду не надано, вказане є підставою для повернення позовної заяви позивачеві.
З урахуванням вищевикладеного, адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації, про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,- повертається позивачеві, відповідно до приписів п.9 ч.4 ст.169 КАС України та ч.2 ст. 123 КАС України.
Керуючись п.9 ч.4 ст.169, ч.2 ст.123, ст.ст.248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації, про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,- повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.