27 листопада 2025 року м. Київ справа №640/11002/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач, просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України з місті Києві та скасувати рішення щодо відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, викладене в листі № 2600-0306-8/190419 від 3 0.11.2021р;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугою років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 88% від суми місячної заробітної плати, без обмеження максимального (граничного) розміру пенсії на підставі І довідки Офісу Генерального прокурора про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) № 21 -861 зп від 03.11.2021, починаючи з 01.01.2021 р., з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії;
визнати протиправними дії та бездіяльність службових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо неналежної організації з з розгляду моїх скарг по оскарженню рішення № 2600-0306-8/190419 від 30.11.2021р., надання при оскарженні цього рішення відповідей неуповноваженими службовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та ненадання відповідей керівником Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за скаргами на дії його підлеглих заступників. Порушення службовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві вимог Закону України Про звернення громадян».
Мотивуючи позовні вимог позивач зазначив, що рішення відповідача про відмову в перерахунку його пенсії протиправним та таким, що грубо порушує конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення у належному розмірі і підлягає скасуванню, оскільки у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури він набув право на перерахунок пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
13.11.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 13.11.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я. В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 адміністративну справу прийнято до свого провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову.
Позивач у відповіді на відзив вказав на необґрунтованість доводів відповідача.
Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та з 30.12.2008 отримує пенсію за вислугу років призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ у розмірі 88% від заробітної плати.
03.11.2021 Офісом Генерального прокурора видано позивачу довідку № 21 -861 зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Вказана довідка Офісом Генерального прокурора видана позивачу відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7(II)/2019 та від 26.03.2020 № 6-р/2020 за нормами чинними на 26.03.2020 та на 01.01.2021 відповідно за відповідною (прирівняною) посадою прокурора відділу, яка становить 63093,34 грн.
15.11.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора № 21 -861 зп.
Листом від 30.11.2021 №2600-0306-8/190419 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії.
Не погоджуючи з таким рішенням відповідача, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. ст. 19, 46 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За правилами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України є Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
Із набранням чинності указаним Законом № 1697-VII визнано таким, що втратив чинність Закон № 1789-XII, крім, зокрема, ч. ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1.
До скасування вищевказаних норм, стаття 50-1 Закону № 1789-XII передбачала, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII внесено зміни до Законів №1697-VII та №1789-XII, визначивши, що з 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 18 ст. 50-1 та ч. 20 ст. 86 відповідно).
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) (далі - рішення № 7-р(ІІ)/2019) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
При цьому, пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього рішення:
- ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;
- ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
У своєму рішенні № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України також зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до ст. 86 Закону.
Судом враховується, що частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII у первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Однак, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VIII.
Як було підкреслено вище, у п. 2 резолютивної частини рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019, а тому Закон №1697-VII з указаної дати не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, суд акцентує увагу на тому, що підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Враховуючи відсутність нормативного акта, який би регулював порядок перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури, суд з урахуванням ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України прийшов до висновку про можливість застосування до спірних правовідносин Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, яким встановлено, що з метою перерахунку призначеної пенсії до Управління пенсійного фонду подається заява встановленого зразка.
Як було встановлено раніше, 03.11.2021 Офісом Генерального прокурора на ім'я позивача видано довідку №21-86зп про те, що відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7(II)/2019 та від 26.03.2020 № 6-р/2020 за нормами чинними на 26.03.2020 та на 01.01.2021 за відповідною (прирівняною) посадою прокурора відділу, яка становить 63 093,34.
15.11.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону № 1789-ХІІ, долучивши до вказаної заяви вказану довідку.
Таким чином, виходячи із положень рішення № 7-р(ІІ)/2019, суд приходить до висновку, що із дня набрання чинності цього рішення Конституційного Суду України у позивача виникло право на перерахунок пенсії та ним дотримано вимоги щодо реалізації такого права, а саме отримано довідку про заробітну плату та до пенсійного органу подано відповідну заяву про проведення перерахунку пенсії разом із вказаною довідкою.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, не здійснюючи перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки виданої Офісом Генерального прокурора, діяло поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову здійснити перерахунок пенсії підлягають задоволенню.
Щодо вирішення питання, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягає перерахунок пенсії, суд виходить із такого.
Частина друга статті 86 Закону № 1697-VII визначає, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Системний аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що розмір пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
В свою чергу, частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII, яка регулює порядок перерахунку пенсії, не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини суд зазначає про наявність у позивача права на перерахунок та отримання пенсії на підставі частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII з урахуванням її розміру визначеного як 88 відсотків місячної заробітної плати.
Щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Зазначені положення Закону № 1697-VII неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
При цьому, суд критично ставиться до доводів позивача, що його пенсія не підлягає обмеженню максимальним розміром, оскільки частиною другою розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом, виходячи з наступного.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
У постанові Верховного Суду від 21.12.2021 (справа №580/5962/20), яка прийнята у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, Суд дійшов таких правових висновків: «...колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувати правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.»
«…колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувати правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII.» «…внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний… на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Отже, позовні вимоги Особа-1 у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.»
Суд звертає увагу, що правовідносини у цій справі цілком тотожні справі № 580/5962/20.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Також, аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі № 380/12638/20.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яким відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років та про наявність правових підстав для зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років позивача згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора з розрахунку 88% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у вищевказаних довідках Офісу Генерального прокурора.
З огляду на це та враховуючи, що довідка суб'єктом публічного права була видана станом на 01.01.2021 позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії саме з 01.01.2021 року узгоджується із позицією суду.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити виплату різниці суми між нарахованою та фактично отриманою пенсією, суд зазначає, що у разі набрання чинності рішенням суду про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років з розрахунку 88% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора з урахуванням раніше проведених виплат за результатом перерахунку, належним виконанням судового рішення буде вважатися виплата в повному обсязі недоплаченої суми пенсії кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.
За таких обставин, суд не вбачає підстав у зобов'язанні відповідача здійснити виплату недоплаченої суми пенсії виключно одним платежем.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії та бездіяльність службових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо неналежної організації з розгляду моїх скарг по оскарженню рішення № 2600-0306-8/190419 від 30.11.2021р., надання при оскарженні цього рішення відповідей неуповноваженими службовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та ненадання відповідей керівником Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за скаргами на дії його підлеглих заступників. Порушення службовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві вимог Закону України «Про звернення громадян», суд зазначає, що матеріали справи не містять обґрунтувань щодо порушень прав позивача в цій частині, у зв'язку із чим така позовна вимога задоволенню не підлягає.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений, а відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України з місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, викладену в листі № 2600-0306-8/190419 від 30.11.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. № 16, код ЄДРПОУ: 42098368) здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в розмірі 88% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки Офісу Генерального прокурора про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) № 21-861 зп від 03.11.2021, починаючи з 01.01.2021
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.