28 листопада 2025 року Справа № 160/31670/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» (вул.Світла, буд.2, м.Кривий Ріг, 50066, код ЄДРПОУ 14316899) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 03.11.2025 року звернувся через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2022 року (включно);
- стягнути з відповідача на його користь за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат одержаних військовослужбовцями затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року № 44 у розмірі - 83 265,79 грн., а також за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року (включно) індексацію, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 у розмірі 246 501,98 грн.
Ухвалою суду від 07.11.2025 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.160 КАС України та запропоновано позивачу протягом десяти днів усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин за період з 19.07.2022 року по 31.12.2022 року.
На виконання ухвали суду позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме надано до суду заяву про поновлення строків звернення до суду за період з 19.07.2022 року по 31.12.2022 року.
Заява позивачем обґрунтована тим, що його звільнено зі служби 05.08.2025 р. Після звільнення зі служби він фактично перебував у стані соціальної та правової невизначеності, очікуючи на надання роз'яснень та необхідних документів від ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)», без яких не мав можливості підготувати позов. 19.09.2025 р. його представником було направлено адвокатський запит до відповідача стосовно надання інформації по здійсненим виплатам. 15.10.2025 р. він отримав відповідь від ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» №3/4-13237 від 14.10.2025 р., в якій містилась запитувана інформація. Враховуючи вищевикладене, позивач просить поновити строк звернення до суду з позовом.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 р.).
У Рішенні у справі Белле проти Франції від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (Рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року).
Згідно із ст.233 КЗпП України (в редакції до 18.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ст.233 КЗпП України (в редакції з 19.07.2022 року) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 року у справі №620/1201/23.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.09.2024 року у справі №580/12642/23.
До 18 липня 2022 року включно Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Отже, право на звернення позивача з цим позовом не обмежене будь-яким строком.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду у рішенні від 06.04.2023 року у справі №260/3564/22, від 20.11.2023 року у справі №160/5468/23.
Позовні вимоги заявлено за період з 01.01.2016 року по 31.12.2022 року.
Листом від 14.10.2025 року ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» позивачу надано інформацію про нарахування та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по дату звільнення.
Оскільки строк звернення до суду з таким позовом складає три місяці з дня одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а обов'язок надати працівнику таке письмове повідомлення покладено на роботодавця, у даному випадку строк звернення до суду становить три місяці та починає свій відлік з дати отримання відповідного письмового повідомлення.
Отже, заява позивача про поновлення строку звернення до суду за період з 19.07.2022 року по 31.12.2022 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160-161 КАС України, справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, підстави для залишення її без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, визначених статтями 169-170 КАС України, відсутні.
Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З наведеного, суд доходить висновку, що справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст.12 КАС України, відповідно до п.20 ч.1 ст.4 КАС України за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників тощо, адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження згідно із ч.6 ст.12, ч.2, ч.3 ст.257 КАС України.
Керуючись статтями 4, 12, 19, 160-162, 171, 175, 248, 256, 257, 260-262 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом за період з 19.07.2022 року по 31.12.2022 року - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом за період з 19.07.2022 року по 31.12.2022 року.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/31670/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Кучмою К.С.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов'язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів (у разі наявності) відповідачу.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надіслання (надання) заперечень на відповідь на відзив і доданих до нього доказів (у разі наявності) позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0470/ або за допомогою підсистеми "Електронний суд".
Звернути увагу сторін, що відповідно до ч.7 ст.18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя К.С. Кучма