28 листопада 2025 рокуСправа №160/13592/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
12.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення повного розрахунку по виплаті грошового забезпечення при звільненні ОСОБА_1 на день виключення його із списків частини НОМЕР_2 (11.07.2024 року);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення у відповідності до наказу №201 від 11 липня 2024 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_1 23.03.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 . З 11.07.2024 він був виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. При виключенні із списків частини йому не виплатили всі суми, які належать при звільненні, та які вказані в наказі про звільнення від 11.07.2024 №201. Вказане слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 означену позовну заяву залишено без руху. Позивачеві встановлено строк - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням підстав поважності пропуску такого строку та підтвердження таких підстав відповідними доказами або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку від представника позивача надійшло надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, до якої долучено копії медичних документів про перебування позивача на стаціонарному лікуванні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем повністю усунуто недоліки позовної заяви та у строк, встановлений в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №160/13592/25 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
25.06.2025 від Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №33712/25). Відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, в обґрунтування своїх заперечень вказує, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2024 №201 старшого солдата ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
На виконання вищезазначеного наказу військовою частиною НОМЕР_2 необхідно було виплатити позивачу:
- щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби згідно тарифного розряду 1 шпк “солдат» в розмірі 590% місячного грошового забезпечення, надбавку за особливості проходження служби військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахування окладу за військовим званням та надбавку за вислугою років за період з “01» по “11» липня 2024 року;
- грошову компенсацію за “59» (п'ятдесят дев'ять) днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки;
- грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення: 2023 рік - 14 календарних днів - та за 2024 рік - 14 календарних днів;
- одноразову грошову допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення за період з “23» березня 2022 року по “11» липня 2024 року (включно).
Відповідно до картки особового рахунку позивача за 2024 рік та на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2024 року № 201 позивачу було нараховано на день звільнення 90619,27 грн. (розмір суми наведено до оподаткування військовим збором).
10.08.2024 на картковий рахунок позивача було виплачено 89259,98 гривень (90619,27-1359,29 (військовий збір)), що підтверджується довідкою про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів.
З урахуванням вищенаведеного, військовою частиною НОМЕР_2 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2024 № 201 було проведено всі передбачені діючим законодавством виплати у належному розмірі.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ухвалою суду продовжено строк розгляду справи до 28.11.2025.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 23.03.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 був мобілізований та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_4 від 15.04.1994. Виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 11.07.2024, з котлового забезпечення - з 12.07.2024 наказом № 201 від 11.07.2024, яким, зокрема, наказано:
Виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби згідно тарифного розряду в розмірі 590% місячного грошового забезпечення, надбавку за особливості проходження служби військової служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавку за вислугою років за період з 01 по 11 липня 2024 року.
Відпустка за сімейними обставинами за 2024 рік-не надавалась.
Відповідно до ст. 10-1 Закону України «про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей» щорічна основна відпустка за 2022рік нарахована за період з 23 березня 2022 по 31 грудня 2022 року у кількості 23 дні.
Щорічна основна відпустка за 2023рік нарахована за період з 25 січня по 31 грудня 2023 у кількості 28 днів та використана у кількості 07 днів.
Щорічна основна відпустка за 2024 рік нарахована за період з 01 січня 2024 року по 11 липня 2024 року у кількості 15 днів.
Відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 101 Закону України «про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей» виплатити грошову компенсацію за 59 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки.
Додаткова відпустка із збереженням грошового забезпечення. як учаснику бойових дій передбаченою пунктом 12 частина 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2023- 2024 роки не надавалась, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення 2023-14 календарних днів виплатити, 2024 рік-14 календарних днів виплатити.
Грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260-отримав.
Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік на підставі Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 не отримав.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460, виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний прослужений календарний місяць, але не менше як 25 відсотків місячного грошового забезпечення за період з 23 березня 2022 року по 11 липня 204 року-виплатити.
Позивач вважає, що при виключенні із списків військової частини йому не виплатили всі суми, які належать при звільненні, та які вказані в наказі про звільнення від 11.07.2024 №201.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до вимог статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ(далі- Закон № 2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Положеннями статті 1-2 Закону передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює за кріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною третьою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII передбачено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно з п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260).
Частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон 2011-ХІІ) визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (частина четверта цієї статті).
Предметом даного позову є невиплата відповідачем всіх сум, які вказані в наказі про звільнення від 11.07.2024 №201.
Згідно матеріалів справи, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2024 року № 201 старшого солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
На виконання вищезазначеного наказу військовою частиною НОМЕР_2 необхідно було виплатити позивачу:
- щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби згідно тарифного розряду 1 шпк “солдат» в розмірі 590% місячного грошового забезпечення;
надбавку за особливості проходження служби військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахування окладу за військовим званням та надбавку за вислугою років за період з “01» по “11» липня 2024 року;
- грошову компенсацію за “59» (п'ятдесят дев'ять) днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки;
- грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення: 2023 рік - 14 календарних днів - та за 2024 рік - 14 календарних днів;
- одноразову грошову допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення за період з “23» березня 2022 року по “11» липня 2024 року (включно).
Відповідно до картки особового рахунку позивача за 2024 рік та на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2024 року № 201 позивачу було нараховано на день звільнення 90 619,27 грн. (розмір суми до оподаткування військовим збором). Зазначена сума складається з:
- 5171.06 гривень - щомісячна премія за особистий внесок у загальні результати служби згідно тарифного розряду 1 шпк “солдат» в розмірі 590% місячного грошового забезпечення;
- 885,10 гривень - надбавка за особливості проходження служби військової служби у розмірі 65% посадового окладу;
876,45 гривень - посадовий оклад;
- 212.90 гривень - оклад за військовим званням;
- 272.34 гривень - надбавка за вислугу років;
- 22577,27 гривень - одноразова грошова допомога грошову в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення за період з “23» березня 2022 року по “11» липня 2024 року (включно);
- 60624,15 - компенсація відпусток, яка складається з 41112,93 гривень (грошова компенсація за “59» (п'ятдесят дев'ять) днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки) + 19511.22 гривень (грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення: 2023 рік - 14 календарних днів та за 2024 рік - 14 календарних днів).
10.08.2024 на картковий рахунок позивача було виплачено 90619,27-1359,29 (військовий збір) = 89259,98 грн., що підтверджується довідкою про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів.
З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що військовою частиною НОМЕР_2 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2024 № 201 було проведено всі передбачені діючим законодавством виплати у належному розмірі.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 9,14,73,74,75,76,77,78,90,143,242- 246,250,255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 28.11.2025.
Суддя О.В. Царікова