Справа № 191/629/24
Провадження № 1-кп/191/56/24
27 листопада 2025 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове
обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023041390000871 від 03 жовтня 2023 року відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кушугум Запорізького району Запорізької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3 , -
11 вересня 2023 року, в період часу з 14-30 до 16-00 годин (точний час не встановлено) до двору, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зайшла ОСОБА_5 (далі- ОСОБА_5 ), яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння та лягла відпочивати в сіннику, на дровах. Далі, в цей же день 11.09.2023 приблизно о 17-00 год. на вулицю вийшов ОСОБА_3 , з яким потерпіла проживає однією сім'єю та побачив ОСОБА_5 , яка лежала у сіннику. У цей момент у ОСОБА_6 , який обурився поведінкою ОСОБА_5 , на ґрунті особистих неприязних відносин, раптово виник прямий злочинний умисел, направлений на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості.
Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що шляхом завдання ударів по тілу людини будуть спричинені тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, передбачаючи такі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 , яка вже встигла прокинутись та підвестись на ноги. Та ОСОБА_3 , знаходячись до ОСОБА_5 обличчям до обличчя, долонею своєї правої руки наніс один удар по обличчю ОСОБА_5 , в ділянку лівої щоки. Внаслідок удару ОСОБА_5 впала на спину горілиць, на землю, де лежала купа дерев'яних брусів. Далі, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій прямий злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 , розуміючи що шляхом завдання ударів своїми ногами по частинам тіла останньої будуть спричинені тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, передбачаючи такі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, знаходячись поряд з лежачою на землі, на дерев'яних брусах ОСОБА_5 , почав наносити почергово та хаотично численні удари своєю ногою взутою в чобіт (якою саме не встановлено), а саме: наніс не менше 2-3 ударів по грудній клітині, не менше 2-3 ударів по стегну та сідниці нижньої кінцівки ОСОБА_5 . Після цього, ОСОБА_3 , не припиняючи своїх злочинних протиправних дій, направлених на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , передбачаючи настання наслідків свого діяння у вигляді спричинення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості та бажаючи їх настання, почав почергово брати до своїх рук дерев'яні бруси (не менше двох), на яких лежала ОСОБА_5 та кидати їх у бік останньої, яка продовжувала лежати на землі. В цей момент потерпіла почала затуляти своє обличчя своїми обома руками, зігнувши їх у ліктьових суглобах, та ОСОБА_3 кинув дерев'яні бруси по правій верхній кінцівки та по обличчю ОСОБА_5 . У результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому правої сідалкової (лобкової) кістки з задовільним стоянням уламків, закритого перелому правої променевої кістки зі зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню підшкірні обличчя, грудної клітки, попереку, які за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто, умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро покаявся, зазначив, що потерпіла була його цивільною дружиною, не офіційно, разом жили близько 20 років, підтвердив обставини, як вони викладені в обвинувальному вироку, зазначив, що він дійсно 11 вересня 2023 року побив ОСОБА_5 , долонею ударив 2 рази, у неї після побиття був перелом, потім просив вибачення, допомагав їй.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, прокурор надав в судове засідання копію свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 15.08.2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України, повністю доводиться безпосередньо дослідженими у судовому засіданні сукупністю письмових доказів:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 13.09.2023 року від ОСОБА_5 , з якої вбачається, що 11.09.2023 року близько 17 год. 00 хв. за адресою Дніпропетровська область, Синельниківський р-н, с. Андріївка, вул. Придніпровська, буд. 3а, її співмешканець ОСОБА_3 спричинив їй тілесні ушкодження (т.2 а.с. 6);
- висновком експерта №513 від 06.12.2023 р., з якого вбачається, що наведені об'єктивні клінічні дані щодо характеру, численності і різноманітної локалізації, наявних у обстеженої тілесних ушкоджень голови, обличчя, тулуба,ділянки тазу і кінцівок, можуть свідчити про те, що вони є наслідками численних контактів з травмуючим предметом (предметами), ймовірно з обмеженою контактуючою поверхнею, у строки вказані в постанові слідчого та в медичній документації, тобто 11.09.2023 року. На момент проведення експертизи, тілесні ушкодження, встановлені у потерпілої у вигляді: закритого перелому правої променевої кістки, закритого перелому нижньої гілочки правої лобкової кістки, за своїм характером, як кожне окремо так і в своїй сукупності, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я строком понад 3 тижні (більш ніж 21 доба). Всі тілесні. Всі інші ушкодження, що зазначені в історії хвороби як: забій попереку, голови, обличчя, садна обличчя, крововиливи підшкірні обличчя, грудної клітки, попереку», за своїм характером, мають ознаки легких. ( т.2 а.с. 34-36);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.12.2023 року та фото таблицями до нього, за участю потерпілої ОСОБА_5 , з якого вбачається, що ОСОБА_5 розповіла та показала при яких обставинах 11.09.2023 року їй були спричинені громадянином ОСОБА_3 тілесні ушкодження (т.2 а.с. 38-40);
- додатковим висновком експерта №520 від 13.12.2023 р., з якого вбачається, що наведені об'єктивні клінічні дані щодо характеру, масивності, чисельності і різноманітної локалізації, наявних у обстеженої тілесних ушкоджень голови, обличчя, тулуба, ділянки тазу і кінцівок, не виключають ймовірності їх спричинення, при механізмі, представленому самою потерпілою ОСОБА_5 під час проведення слідчого експерименту від 11.12.2023 року. ( т.2 а.с. 42-43);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.01.2024 року та фототаблицями до нього, за участю обвинуваченого ОСОБА_3 , з якого вбачається, що ОСОБА_3 розповів та показав при яких обставинах 11.09.2023 року він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5 (т.2 а.с. 74-76);
- додатковим висновком експерта №26 від 29.01.2024 р., з якого вбачається, що з огляду на характер, масивність, численність і різноманітну локалізацію, встановлених у обстеженої тілесних ушкоджень голови, обличчя, тулуба, ділянки тазу і кінцівок, утворення їх при механізмі, представленому підозрюваним ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту від 27.01.2024 року - малоймовірне. (т.2 а.с.78-79).
Зазначені докази винуватості ОСОБА_3 сумнівів у достовірності не викликають, викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Ці докази суд визнає допустимими і належними, достовірними і достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України. Оцінюючи в сукупності досліджені докази винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 доведена "поза розумним сумнівом", оскільки наведені судом докази винуватості обвинуваченого є очевидними і безсумнівними.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто, умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, обставини справи, дані про його особу, який раніше не судимий, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 судом визнано - щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , судом визнано - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує положення ст. ст. 50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, свою вину у вчиненні злочину визнав, розкаюється у вчиненому, також суд враховує, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», та приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою органами з питань пробації за місцем його проживання, а тому застосовує до нього покарання у вигляді обмеження волі зі звільненням від його відбування з випробуванням згідно ст.ст. 75,76 КК України.
Запобіжний захід не обирати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1