Справа № 682/2304/25
Провадження № 2/682/1360/2025
04 листопада 2025 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Маршал І.М.,
секретаря судового засідання Захарчук С.П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі АТ «ПУМБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 21.09.2020 на підставі кредитного договору № 1001690250001 відповідачу видано кредит у сумі 65 000. Відповідач свої зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 07.05.2025 утворилася заборгованість у розмірі 37 030,21 грн, з яких: 16 275,22 грн заборгованість за кредитом, 6,99 грн заборгованість за процентами та 20 748 грн заборгованість за комісією. Посилаючись на зазначене АТ «ПУМБ» просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 37 030,21 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про день та час судового розгляду повідомлені належним чином.
Представник позивача у позовній заяві клопотав про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Судом встановлено, що 21.09.2020 відповідачем підписано заяву №1001690250001 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «Перший Український Міжнародний Банк», за умовами якої відповідач просить відкрити на його ім'я рахунок у гривнях та надати споживчий кредит на суму 65 000 грн. на 24 місяці. 21.09.2020 між АТ «ПУМБ» та відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до п. 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» підписанням заяви на приєднання до договору клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору ознайомився з повним текстом договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами договору.
Пунктом 2.4.1 Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» визначено, що договір діє протягом невизначеного строку і може бути розірваний за ініціативою банку або за ініціативою клієнта у випадках закриття всіх карткових рахунків та інших рахунків, відкритих за цим договором, та/або відмови від усіх послуг банку.
Відповідно до п.п. 5.1.4, 5.1.6, 5.1.7 Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» клієнт зобов'язаний своєчасно та повністю відшкодувати банку сплачені ним кошти, своєчасно та в повному обсязі оплачувати банку вартість послуг, які надані банком за Договором та інші платежі, відповідно до умов договору та встановлених тарифів, сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості на умовах, у строки та в розмірі, що передбачені договором.
Відповідно до платіжної інструкції від 21.09.2020 відповідач отримав на кредитний рахунок 65 000 грн. З виписки по особовому рахунку відповідача за період з 21.09.2020 по 07.05.2025 вбачається, що кредитні кошти від АТ «ПУМБ» за вказаним вище кредитним договором відповідач отримав та користувався ними.
Так, згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №1001690250001 від 21.09.2020 станом на 07.05.2025 сформувалася заборгованість по сумі кредиту 16 275,22 грн. по процентам - 6,99 грн., які суд визнає обгрунтованими.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК).
Як зазначено у ч.1 ст.1048 ЦК України, норми якої в силу ч.2 ст.1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За приписами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Правомірність укладених між сторонами кредитних договорів, як правочину сторонами не оспорена, тому вони є чинними і обов'язковими для виконання.
За таких обставин суд вважає, що відповідач порушив зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків.
Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Враховуючи вищевикладене з відповідача підлягає стягненню заборгованість яка станом на 07.05.2025 склала: 16 275 грн. заборгованість за кредитом; 6,99 грн. заборгованість за процентами.
Щодо стягнення комісії в розмірі 20 748 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Відповідно до умов кредитного договору згідно Паспорту споживчого кредиту передбачено сплату позичальником комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,99%.
Пунктом 5.7.3 частини 5 розділу ІІ Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування передбачено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в терміни сплати процентів за користування споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, визначеному в заяві на приєднання до договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості.
Положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Згідно із цим Законом послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1). Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року по справі № 6-2071цс16.
Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 708/195/19.
Як стверджується матеріалами справи, позичальнику (відповідачу) фактично було встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості, безоплатність надання якої прямо встановлена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому, надання інших послуг за вказану плату умовами договору не передбачено.
Відтак, оскільки банком у кредитних договорах була встановлена плата за ті послуги, які за вказаним законом повинні надаватися безоплатно, нарахована позивачем заборгованість за комісією в розмірі 20 748 стягненню не підлягає.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 16 282,21 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1 065,13 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81,141, 223, 247, 263, 264, 265, 266, 267, 268, 273, 280, 281, 352 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 610, 628, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054ЦК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м.Київ, вул. Андріївська, 4) заборгованість у сумі 16 282, 21 грн. та 1 065,13 грн. витрат зі сплати судового збору.
В іншій частин позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Маршал І. М.