вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
18.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4499/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (м. Київ)
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
відповідача-2: ОСОБА_1 (Херсонська обл., м. Каховка)
відповідача-3: ОСОБА_2 (Херсонська обл., м. Херсон)
про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором
Представники:
від позивача: Кардашевська Г.М.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився.
Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості в загальному розмірі 13460281,97грн, з якої: 9628806,03грн основної заборгованості, 3831475,94грн заборгованості за процентами. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідачів.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань за кредитним договором №011/89811/01191590 від 21.09.2021 в частині своєчасного та повного повернення кредитних коштів. Позовні вимоги до відповідачів-2, 3 обґрунтовує неналежним виконання ними договорів поруки, укладених на забезпечення основного зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.09.2025.
16.09.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача у зв'язку із зайнятістю представника позивача в іншому судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 відкладено підготовче засідання на 16.10.2025.
07.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просить забезпечити проведення розгляду справи в режимі відеоконференції та провести підготовче засідання, а також всі наступні судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2025 задоволено заяву представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою комплексних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 04.11.2025.
03.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо виникнення заявленої до стягнення суми заборгованості з урахуванням здійснених відповідачем-1 оплат, із новим розрахунком, відповідно до якого загальна заборгованість за кредитним договором №011/89811/01191590 від 21.09.2021 складає 13345059,97грн, з якої: 9332824,18грн основної заборгованості, 4012235,79грн заборгованості за процентами.
У судове засідання 04.11.2025 відповідачі не забезпечили явку своїх представників, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Відповідачі не надали відзиви на позовну заяву.
З приводу дотримання прав відповідачів під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Господарським судом встановлено, що відповідачі-1, 2, 3 не мають зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Частиною другою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.
Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу.
За змістом частини четвертої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).
З метою належного повідомлення відповідача-1 про обставини даної справи, господарським судом здійснено поштове направлення ухвали суду від 19.08.2025 Товариству з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн" (ідентифікаційний код 32809897), за адресою: 49051, Україна, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Оцупа Олександра, будинок 4, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 82 том 1).
Однак, поштовий конверт з ухвалою суду від 19.08.2025 (про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження) був повернутий працівниками поштового зв'язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 86-89 том 1).
Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є:
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 180 Господарського процесуального кодексу України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем-1 поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв'язку і її повернення до суду "за закінченням терміну зберігання", суд дійшов висновку, що останнім днем строку для подання відзиву на позов необхідно вважати 25.09.2025, оскільки 10.09.2025 - день проставлення поштової відмітки про причину повернення конверту, яким направлялась відповідачу-1 ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за якою було зобов'язано надати відповідача-1 відзив на позов.
Подальші ухвали суду направлені відповідачу-1 повертались до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до пункту 51 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", до Єдиного державного демографічного реєстр вноситься інформація про особу, зокрема, відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи.
З метою належного повідомлення відповідача-3 про обставини даної справи, господарським судом здійснено поштове направлення ухвали суду від 19.08.2025 ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , яка зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі (а.с. 84 том 1).
Однак, поштове відправлення здійснене на адресу відповідача-3, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" - "адресат відсутній за вказаною адресою".
З приводу вказаного поштового повідомлення відповідачів-1, 3 про обставини даної справи, господарський суд зазначає наступне.
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.
За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
При цьому до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Частиною сьомою статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
Крім того, з відомостей що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі (а.с. 83 том 1) вбачається, що відповідач-2 - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд зазначає, що указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента Україна та триває й на теперішній час.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 23.12.2022, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
До вказаного Переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України входить місто Каховка, Херсонського району, Херсонської області.
Як вказано вище, місце реєстрації відповідача-2 у справі: 74800, Україна, Херсонська область, місто Каховка, вулиця Степана Бандери (І. Золіна), будинок 240, що відноситься до тимчасово окупованої російською федерацією території України.
Отже у відділень Укрпошти відсутні можливості доставки пошти, зокрема поштової кореспонденції суду, відповідачу-2 у місто Каховка, Херсонського району, Херсонської області.
Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун'єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).
Статтею 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на такий випадок визначено наступний порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення.
Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
У зв'язку із вказаним господарським судом було вжито додаткових заходів з метою належного повідомлення відповідача-2 та інших учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, а саме оприлюднення на сайті Господарського суду Дніпропетровської області оголошення (а.с. 109 том 1) яким, зокрема, повідомлено ОСОБА_1 , а також інших учасників справи про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, повідомлено про можливість подання до суду відзиву на позовну заяву, протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.
В подальшому суд також розміщував оголошення про дату, час і місце інших судових засідань у даній справі (а.с. 131, 153 том 1)
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 19.08.2025 надіслано судом 19.08.2025, зареєстровано в реєстрі 20.08.2025 та забезпечено надання загального доступу 21.08.2025, тобто завчасно; отже у відповідачів-1,2,3 були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З урахуванням наведеного, відповідачі-1,2,3 не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідачів-1,2,3 не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Суд вважає, що відповідачі-1,2,3 не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідачів-1,2,3, як учасників справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Разом з цим, господарський суд зазначає, що доказом належного повідомлення про розгляд справи відповідача-1 є наявна в матеріалах справи заява його представника про закінчення розгляду справи без прийняття рішення та направлення її за підсудністю, подана до канцелярії суду через систему «Електронний суд» 17.11.2025. За результатом її розгляду, суд дійшов до висновку про відмову в її задоволенні, оскільки вона не обґрунтована належними та допустимими доказами.
Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що ним були створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 18.11.2025 проголошене скорочене рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
21.09.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (назву якого в подальшому змінено на "Райффайзен Банк"), як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн", як позичальником, укладено кредитний договір №011/89811/01191590 (далі - кредитний договір, основний договір).
Відповідно до умов пункту 1.1 договору кредитор зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 10000000,00грн (надалі - ліміт), а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором.
Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту - 20.09.2026, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).
Кредит надано позичальнику на придбання: Комбайн зернозбиральний, MASSEY FERGUSON, IDEAL 7T, 2020 року випуску, в комплекті із зернова жатка Power Flow (привід коси Schumacher), робоча ширина 9.20 м, Договір №18135/018371 від 24.03.2021 року.
У будь-який час протягом строку дії Договору Кредитор має право здійснювати перевірку цільового використання Кредиту, вимагати від Позичальника надання доступу до приміщень або матеріальних цінностей та будь-яких документів, необхідних для здійснення такої перевірки, а Позичальник зобов'язаний на першу вимогу Кредитора забезпечити представникам Кредитора доступ до відповідних приміщень або матеріальних цінностей та надати документи, що підтверджують цільове використання Кредиту (пункт 1.4 кредитного договору).
Відповідно до пунктів 2.1-2.5 кредитного договору встановлено, що протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору включно позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 13.0% річних. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором. У випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 13.0% річних та наступного нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту.
Нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за Кредитом/ простроченої заборгованості за договором протягом всього строку користування Кредитом/ наявності простроченої заборгованості. При розрахунку процентів враховується день надання Кредиту (траншу) та не враховується день погашення Кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі.
Розмір процентної ставки, за якою позичальник сплачує кредитору проценти за фактичне користування кредитом до настання кінцевого терміну погашення кредиту, збільшується на 200 Базисних пунктів при кожному невиконанні або неналежному виконанні позичальником будь-якої з умов, передбачених пунктом 3.5 та/або пунктом 4.2, та/або пунктом 6.1, та/або пунктом 6.4, та/або підпунктом 7.1.1, та/або підпунктом 8.1.4 Договору.
Зазначене збільшення процентної ставки по кредиту застосовується починаючи з першого Банківського дня календарного місяця, наступного за місяцем, в якому кредитору стало відомо про настання обставини, визначеної першим абзацом цього пункту Договору (Дата змін). Підвищення процентної ставки відповідно до цього пункту Договору не є зміною умов Договору в односторонньому порядку та така зміна процентної ставки не потребує укладення додаткової угоди до Договору. На розсуд кредитора збільшення процентної ставки за кредитом згідно з умовами цього пункту договору може не застосовуватись.
Процентна ставка, змінена згідно з пунктом 2.4 договору, знижується до розміру, що діяв до моменту її підвищення, починаючи з першого банківського дня календарного місяця, наступного за місяцем, в якому кредитору стало відомо про припинення дії обставини, зазначеної в пункті 2.4 договору.
Позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості в порядку визначеному договором (пункт 5.1 кредитного договору).
Згідно із умовами пункту 4.1. кредитного договору виконання зобов'язань позичальника, що виникають (в тому числі виникнуть у майбутньому) за договором, крім гарантії, також забезпечується:
- заставою/іпотекою (підпункт 4.1.1 кредитного договору);
- порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений після укладення договору, але до дня надання кредиту за договором, між кредитором і поручителем(ями) - громадянин України ОСОБА_1 , громадянин України ОСОБА_2 (підпункт 4.1.2 кредитного договору);
- будь-якими іншими договорами забезпечення, що вчинені на користь кредитора протягом строку дії договору (підпункт 4.1.3 кредитного договору).
Згідно з пунктом 5.2 кредитного договору протягом визначеного Графіком періоду позичальник зобов'язаний привести розмір заборгованості за кредитом у відповідність до розміру, що не перевищує ліміт, встановлений графіком на відповідний період. Для цього позичальник здійснює погашення заборгованості за кредитом у розмірі, що визначається як різниця між фактичною сумою заборгованості за кредитом та лімітом, встановленим на наступний період, не пізніше дня закінчення дії поточного періоду. Якщо останній день періоду не є банківським днем, Позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості за кредитом не пізніше останнього Банківського дня, що передує останньому дню періоду.
Пунктом 8.1 кредитного договору визначено, що у разі настання обставини дефолту (невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за договором та/або договором забезпечення, а також інші обставини, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані), кредитор має безумовне право на власний розсуд, без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/ договорів про зміни вжити один або декілька таких заходів:
- відмовити в наданні кредиту або його частини за договором (підпункт 8.1.1 кредитного договору);
- скасувати або встановити розмір ліміту в розмірі фактичної заборгованості позичальника за кредитом (підпункт 8.1.2 кредитного договору);
- вимагати дострокового повного/ часткового Погашення заборгованості (підпункт 8.1.3 кредитного договору);
- вимагати надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов'язань позичальника за договором (підпункт 8.1.4 кредитного договору).
Відповідно до пункту 8.2 кредитного договору кредитор має право скористатись правами, зазначеними в пункті 8.1 договору та пред'явити позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин дефолту, зокрема в таких випадках:
- порушення позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов'язань за договором (підпункт 8.2.1 кредитного договору);
- порушення справи про банкрутство або припинення позичальника/поручителя чи прийняття рішення про припинення юридичної особи та/або про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця позичальника/поручителя (підпункт 8.2.2 кредитного договору);
- порушення позичальником засвідчень і гарантій, передбачених договором, або виявлення неточності чи невірності засвідчень та гарантій на дату укладання/виконання договору (підпункт 8.2.3 кредитного договору);
- порушення зобов'язань, встановлених статтями 3, 4, 6, 7 договору, а також умов щодо цільового використання кредитних коштів, зазначених в пункті 1.4 договору (підпункт 8.2.4 кредитного договору);
- порушення позичальником/поручителем своїх зобов'язань за договором забезпечення та/або припинення з будь-яких підстав договору(ів) забезпечення або визнання його(їх) недійсним, або неможливість звернення стягнення на предмет застави з будь-яких причин незалежно від наявності/ відсутності вини позичальника/поручителя або накладення арешту (інших обтяжень) на предмет застави на користь третіх осіб без згоди кредитора, або істотне знецінення предмету застави, або суттєве погіршення фінансового стану поручителя (підпункт 8.2.5 кредитного договору);
- погіршення фінансового стану, платоспроможності і кредитоспроможності позичальника (визначається за методикою кредитора, в тому числі відповідно до вимог Національного банку України та законодавства України) порівняно з датою укладання договору, яке створює загрозу невиконання або невчасного виконання позичальником зобов'язань за договором (підпункт 8.2.6 кредитного договору);
- порушення позичальником своїх зобов'язань перед кредитором за будь-якими іншими договорами, укладеними з кредитором, незалежно від того, чи були вони укладені до або після укладення договору (підпункт 8.2.7 кредитного договору);
- настання обставин, що не залежать від волі сторін, за яких стає неможливим або обмеженим доступ кредитора до джерел фінансування у валюті кредиту, та/або якщо вартість ресурсів, які залучає кредитор (у т.ч., на міжбанківському ринку) перевищує розмір процентної ставки за договором, зміни в діяльності кредитора чи позичальника, в ситуації в Україні або в законодавстві України, та/або інші зміни, які ставлять під загрозу, унеможливлюють або можуть унеможливити виконання сторонами або окремою стороною своїх зобов'язань за договором (випадок дестабілізації ринку) (підпункт 8.2.8 кредитного договору);
- закриття поточного рахунку позичальника, відкритого в установі кредитора, з будь-яких причин (без згоди кредитора) (підпункт 8.2.9 кредитного договору);
- накладення арешту на кошти позичальника, надходження до кредитора документів про арешт коштів на поточному рахунку та/або платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) на списання коштів з поточного рахунку, або наявність іншого аналогічного рішення уповноваженого органу або кредитора, що обмежує/унеможливлює здійснення всіх або окремих операцій за поточним рахунком позичальника, відкритим у кредитора, (зокрема, про призупинення операцій, про припинення обслуговування будь-якого поточного рахунку тощо) (підпункт 8.2.10 кредитного договору);
- здійснення позичальником/поручителем заборонених операцій або регулярне здійснення позичальником/поручителем фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та/або мають ознаки ризикової діяльності, та/або присвоєння позичальнику/ поручителю неприйнятно високого ризику на підставах, визначених законодавством України та нормативними документами кредитора (підпункт 8.2.11 кредитного договору);
- настання інших обставин, визначених як обставини дефолту відповідно до договору (підпункт 8.2.12 кредитного договору).
Згідно із пунктом 8.3 договору якщо кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 8.1.1 - 8.1.3 пункту 8.1 договору, він повідомляє про це позичальника, шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов'язання кредитора, щодо надання кредиту, є припиненими, з дати направлення кредитором відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної кредитором самостійно.
Позичальник зобов'язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні Кредитора, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше тридцятого календарного дня з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги, кредитор має право звернути стягнення за договором забезпечення, пред'явити вимогу позичальнику/поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за договором, які не суперечать законодавству України.
Умовами пункту 8.4 договору передбачено, що якщо кредитор вирішив скористатися правом, визначеним підпунктом 8.1.4 пункту 8.1 договору, кредитор направляє позичальнику письмове повідомлення кредитора з вимогою про надання забезпечення (додаткового забезпечення). Не пізніше десяти календарних днів з дати відправлення кредитором зазначеної письмової вимоги, позичальник зобов'язаний забезпечити укладання з кредитором договору щодо надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов'язань позичальника за договором, при цьому склад та вартість заставного майна (предмет застави) погоджується з кредитором або здійснити погашення заборгованості у визначені кредитором сумі та строк.
Відповідно до пункту 12.1 кредитного договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором.
Судом встановлено, що у вказаному кредитному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного кредитного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого кредитного договору.
В забезпечення виконання умов кредитного договору 21.09.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (назву якого в подальшому змінено на "Райффайзен Банк"), як кредитором, та громадянином ОСОБА_1 , як поручителем, укладено договір поруки №153231/89811/328351 (далі - договір поруки-1; а.с. 18-20 том 1).
Також, в забезпечення виконання умов кредитного договору 21.09.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (назву якого в подальшому змінено на "Райффайзен Банк"), як кредитором, та громадянином ОСОБА_2 , як поручителем, укладено договір поруки №153216/89811/328351 (далі - договір поруки-2; а.с. 21-23 том 1).
Зазначені договори поруки, мають аналогічні умови, наступного змісту.
Відповідно до умов пунктів 1.1 договорів поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України сум тощо.
Поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов'язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань (пункти 1.2 договорів поруки).
Згідно із положеннями пунктів 1.3 договорів, без додаткового отримання попередньої згоди поручителя (у тому числі без додаткового повідомлення поручителя та без укладання додаткових угод до договору), підписанням цього договору поручитель надає свою згоду на поширення поруки на будь-які зміни до основного договору, внаслідок яких може бути збільшено розмір його відповідальності перед кредитором, в тому числі внаслідок:
- збільшення розміру будь-якого з забезпечених зобов'язань (наприклад, збільшення розміру кредиту, в тому числі на суму нарахованих та несплачених процентів (капіталізація процентів), збільшення розміру процентів) або продовження строку виконання будь-якого з забезпечених зобов'язань;
- доповнення основного договору новими зобов'язаннями позичальника щодо сплати будь-яких платежів на користь кредитора;
- зміни будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за кредитними операціями;
- доповнення основного договору будь-якими зобов'язаннями позичальника, невиконання яких може призвести до направлення вимоги про дострокове погашення забезпечених зобов'язань.
Поручитель погоджується та зобов'язується солідарно відповідати за виконання забезпечених зобов'язань правонаступниками/спадкоємцями позичальника (пункти 1.4 договорів поруки).
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов'язаннями, а поручитель - зобов'язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов'язаннями (пункти 2.1 договорів поруки).
Поручитель зобов'язується здійснити виконання Забезпечених зобов'язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення Кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі - Вимога). Єдиною підставою для визначення Кредитором у Вимозі розміру Забезпечених зобов'язань, що підлягають виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов'язань Позичальника перед Кредитором за Основним договором.
Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному Кредитором у Вимозі. Кредитор має право направляти вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов'язань (пункти 2.2 договорів поруки).
Поручитель зобов'язаний здійснювати виконання забезпечених зобов'язань в валюті, визначеній умовами основного договору. Якщо забезпечені зобов'язання виражені в іноземній валюті, поручитель за згодою кредитора може здійснювати їх виконання в національній валюті із застосуванням курсу гривні до відповідної іноземної валюти, що зазначений кредитором у вимозі або іншим чином погоджений сторонами (в такому разі сума, що повинна бути сплачена поручителем кредитору, збільшується на суму витрат та комісій на купівлю іноземної валюти) зобов'язань (пункти 2.3 договорів поруки).
Погашення поручителем заборгованості позичальника за основним договором здійснюється із застосуванням черговості, визначеної кредитором самостійно. За письмовим запитом поручителя кредитор інформує поручителя про застосовану черговість погашення заборгованості за основним договором зобов'язань (пункти 2.4 договорів поруки).
З метою виконання зобов'язань поручителя за цим договором поручитель надає право кредитору здійснювати договірне списання з будь-яких рахунків поручителя, відкритих у кредитора та реквізити яких кредитор визначить самостійно, будь-яких сум, належних до сплати поручителем за цим договором, в тому числі в рахунок погашення забезпечених зобов'язань. Таке договірне списання може здійснюватися кредитором будь-яку кількість разів починаючи з останнього дня (включно) строку виконання відповідних зобов'язань поручителя за цим договором та до повного виконання забезпечених зобов'язань, а також грошових зобов'язань поручителя за цим договором. Кредитор є отримувачем коштів по договірному списанню. Списання коштів з рахунків поручителя здійснюється на підставі меморіального ордеру кредитора. У разі відсутності або недостатності у поручителя коштів у необхідній валюті для виконання зобов'язань за цим договором, поручитель надає кредитору право договірного списання коштів в інших валютах з будь-яких рахунків поручителя. Договірне списання здійснюється кредитором у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості поручителя за цим договором/позичальника за основним договором з урахуванням витрат та комісій, пов'язаних з обміном/продажем іноземної валюти. Поручитель також доручає кредитору здійснити від імені поручителя обмін/продаж списаних коштів з метою отримання необхідної валюти (за визначеним кредитором курсом, що не може відхилятися від офіційного курсу НБУ за попередній робочий день кредитора більше, ніж на 10%) та направити кошти на погашення забезпечених зобов'язань/або зобов'язань за цим договором (пункти 2.5 договорів поруки).
Умовами пункту 2.6 договору поруки-1 визначено, що на підставах та з наслідками, що визначені статтею 528 Цивільного кодексу України, поручитель має право за власною ініціативою здійснювати повне або часткове виконання забезпечених зобов'язань позичальника, у тому числі до настання або до закінчення строків їх виконання за основним договором. Кредитор приймає такі виконання при дотриманні кожної з наступних умов: позичальник або поручитель виконали умови основного договору щодо порядку здійснення дострокового виконання забезпечених зобов'язань (зокрема, направлення попереднього повідомлення та/або сплата комісій за дострокове погашення); кредитор отримав письмову згоду позичальника на дострокове виконання поручителем забезпечених зобов'язань із зазначенням їх виду та розміру.
Місцем виконання Сторонами своїх зобов'язань за ним договором є місцезнаходження кредитора: місто Київ, вулиця Пирогова, будинок 7-7б (пункти 2.7 договорів поруки).
У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та положень цього Договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані цим договором, застосовуються відповідні норми чинного законодавства України (пункт 5.1 договору поруки-1).
Якщо інше не встановлено чинним законодавством України, поручитель несе відповідальність за невиконання цього договору, у тому числі за завдані кредитору таким невиконанням збитки, всім своїм майном та коштами, на які відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення (пункти 5.2 договору поруки-1).
Поручитель, на вимогу кредитора, сплачує останньому за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором - пеню, в розмірі 2% річних від суми простроченого платежу. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день, що передує дню виконання поручителем простроченого зобов'язання в повному обсязі. Пеня підлягає сплаті після отримання поручителем відповідної письмової вимоги, на зазначені в цій вимозі рахунки та в визначені вимогою строки (пункти 5.3 договорів поруки).
До правовідносин, пов'язаних з укладенням цього договору, додаткових угод до нього та визнанням договору/додаткових угод до нього недійсними, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки. До всіх інших правовідносин, в тому числі пов'язаних з виконанням поручителем зобов'язань за договором, застосовується строк позовної давності тривалістю у п'ять років (пункти 5.4 договорів поруки).
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора. Договір укладено у двох оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із сторін (пункти 6.1 договорів поруки).
Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов'язанням становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконаний відповідного забезпеченого зобов'язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов'язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред'явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, Обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов'язання (пункти 6.2 договорів поруки).
Судом встановлено, що у вказаних договорах поруки сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такі договори є правомірними, укладеними та такими, що породжують у сторін права та обов'язки щодо їх виконання.
На виконання умов кредитного договору №011/89811/01191590 від 21.09.2021 позивачем надано відповідачу кредитні кошти в межах встановленого ліміту кредитування у розмірі 9810188,40грн, що підтверджується, зокрема наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №б/н від 29.09.2021 (а.с. 34 том 1).
Відповідно до умов кредитного договору, позичальник (відповідач-1) зобов'язався здійснювати належне та своєчасне виконання грошових зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором.
Відповідно до пунктів 2.1, 5.1, 5.2 кредитного договору, позичальник повинен був щомісячно сплачувати нараховані проценти за користування кредитом і здійснювати планове погашення основного боргу згідно з графіком погашення (додаток №1 до договору), а остаточне погашення кредиту здійснити не пізніше 20.09.2026.
Як зазначає позивач, відповідач-1 умови кредитного договору в частині повного та своєчасного повернення кредиту, а також сплати процентів за кредитним договором не виконав. Невиконання договірних зобов'язань позичальником, зокрема, підтверджується банківською виписок (а.с. 28-33 том 1) та розрахунком суми боргу (а.с. 141-142 том 1).
Зазначене і стало причиною звернення позивача до суду.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідачів на користь позивача основної заборгованості та заборгованості за процентами.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладання кредитного договору, погоджений кредитний ліміт, строк користування кредитом, графік погашення кредиту, наявність прострочень та підстав для стягнення заборгованості, обставини укладення договорів поруки, строк дії поруки, обсяг відповідальності поручителів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 541, 543 Цивільного кодексу України визначено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За змістом частини першої та частини другої статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі статтями 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Приписами статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 Цивільного кодексу України).
За приписами частин першої-третьої статті 10561 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку.
Як встановлено судом, позивач у зв'язку з не поверненням кредиту та не сплатою процентів за користування кредитом, направив відповідачам вимоги в яких, вимагав погасити всю заборгованість за кредитом.
Позивач у відповідності до кредитного договору та статті 1048 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідачів 9628806,03грн - основної заборгованості та 3831475,94грн - заборгованості за процентами.
З урахуванням наведеного, строк повернення кредиту та процентів за користування кредитом є таким, що настав.
Доказів сплати 9628806,03грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 3831475,94грн загального залишку заборгованості за процентами, відповідачі до суду не надали, доводів, що наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростували.
Разом з цим, господарський суд зазначає, що відповідно до поданого позивачем розрахунку (а.с. 141-142 том 1), проведеним з урахуванням здійснених відповідачем-1 оплат основна заборгованість складає 9332824,18грн, заборгованість за процентами 4012235,79грн.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку (а.с. 141-142 том 1) судом порушень не встановлено.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, а також межі позовних вимог господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача 9332824,18грн - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 3831475,94грн - загального залишку заборгованості за процентами. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у розмірі ?157971,60грн. Стягненню з відповідача-1 підлягає частина судового збору в сумі 52657,20грн, з відповідача-2 - частина в сумі 52657,20грн, з відповідача-3 - частина в сумі 52657,20грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн" про закінчення розгляду справи без прийняття рішення та направлення справи за підсудністю до іншого суду.
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості в загальному розмірі 13460281,97грн, з якої: 9628806,03грн основної заборгованості, 3831475,94грн заборгованості за процентами - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн" (ідентифікаційний код: 32809894; місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 4), ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (ідентифікаційний код: 14305909; місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А) 9332824,18грн - основної заборгованості та 3831475,94грн - заборгованості за процентами.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн" (ідентифікаційний код: 32809894; місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 4) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (ідентифікаційний код: 14305909; місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А) витрати зі сплати судового збору в розмірі 52657,20грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (ідентифікаційний код: 14305909; місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А) витрати зі сплати судового збору в розмірі 52657,20грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (ідентифікаційний код: 14305909; місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А) витрати зі сплати судового збору в розмірі 52657,20грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відмовити в задоволення позову Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Юкрейн", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ?295981,85грн - основної заборгованості. ?
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 28.11.2025.
Суддя В.О. Татарчук