26 листопада 2025 року м. Харків Справа № 917/1158/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
за участю представників:
від позивача - Іващук П.В. - на підставі довіреності від 10.11.2025 №1453;
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг", м. Дніпро, (вх.№2206П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/1158/25 (суддя Сірош Д.М., ухвалене в м. Полтава, дата складення повного тексту - 14.10.2025)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг", м. Дніпро,
до відповідача: фізичної особи - підприємця Тупікіна Сергія Семеновича, м. Полтава,
про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 349868,76грн.,
12.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до фізичної особи - підприємця Тупікіна Сергія Семеновича про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 349868,76грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між сторонами було укладено договір про надання маркетингових послуг №МК01/07 від 01.07.2024, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався за завданням позивача надавати маркетингові та інформаційно-консультативні послуги, зазначені в пункті 1.2 цього договору, стосовно лікарських засобів, косметики та інших товарів, а позивач зобов'язався їх прийняти та оплатити. Як зазначав позивач, до грудня 2024 року в порядку, передбаченому пунктом 1.4 договору, він замовляв у відповідача послуги, а останній належним чином їх надавав, однак, з грудня 2024 року припинив замовляти відповідні послуги.
Незважаючи на це, позивач 27.01.2025 платіжною інструкцією №360512 помилково перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 349868,76грн. З метою повернення безпідставно отриманих коштів на адресу відповідача було направлено лист №9007 від 11.04.2025, проте, помилково перераховані на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 349868,76грн. останнім до цього часу не повернуті, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
У відзиві на позовну заяву поданому 26.06.2025 до господарського суду Полтавської області відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні посилаючись на те, що послуги за договором про надання маркетингових послуг №МК01/07 від 01.07.2024 надавались якісно та у встановлені терміни, оплата послуг позивачем здійснювалась вчасно та відповідно до наданих актів надання послуг.
Відповідач зазначав, що після надання маркетингових послуг, обумовлених сторонами в договорі № МК01/07 від 01.07.2024 ним було виставлено рахунок на оплату №8 від 24.01.2025 на суму 349868,76грн. із зазначенням "Маркетингові послуги за грудень 2024 року згідно з договором № МК01/07 від 01.07.2024", який було направлено на електронну пошту, погоджену з позивачем - ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є поштою генерального директора ТОВ "Мед-сервіс Групп".
Разом з рахунком на оплату відповідачем також було направлено акт надання послуг №9 від 24.01.2025, який було підписано ФОП Тупікіним С.С., однак не повернуто ТОВ "МС Маркетинг Консалтинг" з підписом. Проте, вказаний рахунок позивач оплатив 27.01.2025, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за рахунком 361 з контрагентом ТОВ "МС Маркетинг Консалтинг", з якої вбачається, що 27.01.2025 зараховано кошти в сумі 349868,76грн. на рахунок ФОП Тупікіна С. С.
З наданої позивачем платіжної інструкції № 360512 від 27.01.2025 вбачається, що оплата здійснена саме за рахунком № 8 від 24.01.2025.
Відповідач також зазначав, що в інший спосіб, ніж направлення рахунку на оплату та акту надання послуг від 24.01.2025 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, не здійснювалось, тому проведення оплати за вказаним рахунком свідчить про отримання не тільки рахунку, але й акту надання послуг №9 від 24.01.2025, який позивач не підписав.
Разом з тим, жодної відмови щодо прийняття наданих послуг від позивача, як замовника у визначені договором строки на адресу відповідача не надходило; позивачем відповідного належного реагування на отримані від відповідача звіти за надані послуги здійснено не було та протягом 5 календарних днів не повідомлено відповідачу обґрунтованих зауважень щодо наданих відповідачем маркетингових послуг.
Водночас, вперше свої зауваження до наданих маркетингових послуг за грудень 2024 року позивач виклав у листі № 9007 від 11.04.2025, тобто через 4 (чотири) місяці з моменту отримання від відповідача звіту за надані маркетингові послуги, що є порушенням умов укладеного сторонами договору, у зв'язку із чим позивач втратив можливість висунення відповідачу вмотивованих і обґрунтованих зауважень. Жодних листів про відмову у прийнятті наданих послуг чи, як стверджує саме позивач, їх фактичне не надання, що є порушенням вимог пункту 4.4. укладеного договору №МК01/07 про надання маркетингових послуг від 01.07.2024.
Отже, як стверджував відповідач, відносини, що склались між ТОВ "МС Маркетинг Консалтинг" та ФОП Тупікіним С.С. є договірними та оплата здійснювалась позивачем у справі відповідно до наданих послуг, обумовлених договором, тому перераховані грошові кошти в розмірі 349868,76грн. відповідно до платіжної інструкції №360512 від 27.01.2025 є саме оплатою за надані послуги (на правовій підставі) та не можуть бути безпідставно набутими грошовими коштами.
З огляду на викладене, відповідач зазначав про безпідставність застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/1158/25 в задоволенні позову відмовлено, з тих підстав, що правовідносини, що склались між ТОВ "МС Маркетинг Консалтинг" та ФОП Тупікіним С. С. є договірними та оплата здійснювалась позивачем у справі за надані послуги, обумовлені договором. Матеріали справи не містять доказів щодо визнання недійсним або розірвання спірного договору, що своєю чергою свідчить про правову підставу для здійснення цього платежу
Отже, перераховані позивачем грошові кошти в розмірі 349868,76грн. відповідно до платіжної інструкції № 360512 від 27.01.2025 є саме оплатою за надані маркетингові послуги за рахунком № 8 від 24.01.2025 за грудень 2024 року й під час дії договору №МК01/07 від 01.07.2024 (на правовій підставі) та не є безпідставно набутими грошовими коштами в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/1158/25 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі; стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно отримані грошові кошти в сумі 349868,76грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на підставі наявних в матеріалах справи доказів господарський суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні встановив факт надання відповідачем позивачу послуг за договором про надання маркетингових послуг №МК01/07 від 01.07.2024 в грудні 2024, обґрунтовуючи його наявним в матеріалах справи актом наданих послуг №9 від 24.01.2025.
Проте, вказані твердження суду першої інстанції не відповідають дійсності та суперечать наявним в матеріалах справи доказам, з огляду на те, що згідно умов укладеного між сторонами договору акти та звіти можуть підписуватись сторонами в письмовій формі або у формі електронних документів з використанням програмного засобу "Вчасно. Однак, у даному випадку відповідачем надано докази надсилання акту та рахунку на електронну пошту, що не є офіційною електронною поштою позивача. Можливість направлення таких документів на електронну пошту умовами договору не передбачено.
Крім того, як вказує апелянт, приймаючи до уваги не погодження сторонами усіх істотних умов, необхідних для надання послуг, та не оформлення сторонами відповідної заявки, у відповідача були відсутні підстави та фактична можливість для надання позивачу послуг в грудні 2024 року.
Апелянт також посилається на те, що жодного звіту, який би підтверджував надання відповідачем послуг в грудні 2024 року, відповідач не надавав. Належним чином засвідчені копії таких звітів у матеріалах справи відсутні. Відсутність підготовленого та направленого відповідачем звіту, який повинен містити інформацію, отриману останнім у разі надання послуг, поряд з відсутністю підписаного сторонами акту також свідчить про ненадання відповідачем позивачу в грудні 2024 року послуг.
На думку апелянта, оскільки 01.01.2025 строк дії договору закінчився, грошові кошти в сумі 349868,76грн. є безпідставно набутим майном відповідача, оскільки підстава для їх набуття відпала в момент спливу строку дії договору та підлягають поверненню відповідачем позивачу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг" на рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/1158/25; встановлено відповідачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 19.11.2025 о 12:30 годині.
17.11.2025 апелянтом подано до апеляційного господарського суду додаткові письмові пояснення (вх.№13330).
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду, яке відбулось 19.11.2025 було оголошено протокольну перерву до 26.11.2025 о 09:30 годині.
25.11.2025 відповідачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх.№13647, вх.№13674), у зв'язку із необхідністю надання додаткових пояснень відносно поданих 17.11.2025 апелянтом додаткових письмових пояснень та належного захисту прав відповідача, а також у зв'язку із перебуванням на лікарняному його єдиного представника, що унеможливлює його участь судовому засіданні призначеному на 26.11.2025.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.11.20245 головуючий суддя оголосив, що 25.11.2025 відповідачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, та запитав ставлення представника апелянта щодо заявленого клопотання.
Представник апелянта заперечив проти його задоволення
Заслухавши думку представника апелянта, колегія суддів дійшла висновку про залишення вказаного клопотання без розгляду, з огляду на таке.
Так, частинами 4-7 статті 207 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок розгляду апеляційної скарги, відповідно до якого головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на судове рішення якого суду розглядається. Суддя-доповідач доповідає зміст судового рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші учасники справи.
Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.
Згідно протоколу судового засідання №5476056 від 19.11.2025, який містить відеофіксацію судового засідання, судом апеляційної інстанції було заслухано пояснення всіх учасників справи, досліджено всі наявні в матеріалах справи докази та оголошено перерву в судовому засіданні до 26.11.2025 для надання можливості сторонам підготуватись до участі в судових дебатах.
Отже, за наведених обставин, на стадії судових дебатів, порядок проведення яких встановлено частиною 7 статті 207 Господарського процесуального кодексу України, у суду апеляційної інстанції відсутня процесуальна можливість для повернення на стадію розгляду справи "з?ясування обставин справи - надання додаткових пояснень сторонами у справі", та як наслідок відкладення розгляду справи.
Таким чином, у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.11.2025, яке розпочалось зі стадії судових дебатів, представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/1158/25 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно отримані грошові кошти в сумі 349868,76грн.
Враховуючи, що представник позивача з'явився в судове засідання та надав пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг" (надалі - замовник) та фізичною особою - підприємцем Тупікіним Сергієм Семеновичем (надалі - виконавець) було укладено договір про надання маркетингових послуг №МК01/07 (надалі - договір т.1 а.с.4-7), відповідно до умов якого предметом цього договору є надання виконавцем за завданням замовника маркетингових та інформаційно-консультативних послуг, які вказані в пункті 1.2. даного договору, стосовно лікарських засобів, косметики та інших товарів (далі по тексту - Товар), а замовник зобов'язується їх прийняти та оплатити (пункт 1.1 договору).
Згідно пункту 1.2. договору, до комплексу маркетингових та інформаційно-консультативних послуг, що надаються виконавцем за даним договором (надалі - послуги), відносяться:
1.2.1. Вивчення, дослідження та аналіз споживчого попиту на товар;
1.2.2. Розповсюдження серед потенційних покупців інформації про товар у формі та в обсязі, визначених самостійно виконавцем;
1.2.3. Самостійне дослідження та аналіз виконавцем особливостей попиту на окремі види товару;
1.2.4. Забезпечення розміщення на полицях аптечних закладів однієї погодженої викладки товару, визначеної замовником протягом звітного періоду;
1.2.5. Оформлення вікон (вітрин), торгових залів, меблів і рекламних стендів у аптеках;
1.2.6. Проведення періодичних акцій щодо товару, вказаного замовником, на умовах, узгоджених замовником;
1.2.7. Надання інформації щодо якісних характеристик товару кінцевому споживачу;
1.2.8. Інші послуги, передбачені додатковими угодами до договору.
Послуги, що вказані в пункті 1.2. договору, надаються виконавцем протягом строку дії цього договору стосовно визначених сторонами видів (категорій, асортименту) товару. Підставою для надання послуг, що вказані в пункті 1.2. договору, є заявка замовника, оформлена додатковою угодою (пункт 1.3. Договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору вартість послуг за цим договором встановлюється у відповідних додаткових угодах до цього договору, яка є його невід'ємною частиною. Ціна послуг за цим договором включає відшкодування витрат виконавця та плату за надані послуги.
Згідно з пунктом 3.3. договору, оплата послуг, наданих за цим договором, має здійснюватися замовником у строк не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним за умови надання виконавцем замовнику звіту та підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг. У разі порушення виконавцем умов надання послуг, встановлених договором, їх вартість замовником не сплачується.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що приймання-передача результату виконаних послуг у вигляді звіту оформляється актом здачі-прийняття наданих послуг, підписаним обома сторонами та скріпленим печатками сторін. Підписання акту здачі-прийняття наданих послуг, що визначає завершення надання послуг, здійснюється замовником після перевірки стану надання послуг його відповідальними працівниками. акт здачі-приймання наданих послуг направляється виконавцем на адресу замовника у строки, передбачені пунктом 5.1 цього договору.
Замовник зобов'язаний прийняти послуги, надані виконавцем, не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня отримання від виконавця акту здачі-прийняття наданих послуг зі звітом (пункт 4.2. договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору, за результатами надання послуг виконавець не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику акт здачі-прийняття наданих послуг та звіт, який повинен містити інформацію, отриману виконавцем в процесі та/або в результаті надання послуг за цим договором.
Згідно з пунктом 5.2 договору, форма звіту визначається у додатку №2 до договору та може бути письмовою, у електронному вигляді. Замовник має право вимагати від виконавця уточнення окремих пунктів звіту, за умови, що таке уточнення не вимагає проведення дій чи досліджень, що не входять до переліку послуг.
В пункті 11.1 договору сторони домовились про те, що, починаючи з дати підписання цієї угоди, при виконанні умов договору мають право здійснювати підписання будь-яких первинних та інших документів, що будуть створюватись у порядку виконання договору, в формі електронних документів для підтвердження описаних в них операцій (у т.ч. господарських) з використанням наступного програмного засобу: Вчасно.
Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначав, що до грудня 2024 року в порядку, передбаченому пунктом 1.4 договору, замовляв у відповідача послуги, а останній належним чином їх надавав, однак, з грудня 2024 року припинив їх замовляти.
Незважаючи на це, 27.01.2025 позивач, як замовник помилково перерахував на рахунок відповідача, як виконавця грошові кошти згідно з платіжною інструкцією №360512 на суму 349868,76грн. з призначенням платежу: "За маркетингові послуги згідно рахунку №8 від 24.01.2025 за грудень 2024 по договору МК01/07 від 01.07.2024" (т.1 а.с.13).
З метою повернення безпідставно отриманих коштів 11.04.2025 позивачем було направлено на адресу відповідача лист №9007 (т.1 а.с.14), в якому просив останнього в семиденний термін повернути помилково перераховані грошові кошти в розмірі 349868,76грн.
Проте, відповіді на вказаний лист відповідачем надано не було, як і не було в добровільному порядку повернуто помилково перераховані кошти, що і стало підставою для звернення 12.06.2025 ТОВ "МС Маркетинг Консалтинг" до господарського суду Полтавської області з позовом до ФОВ Тупікіна С.С. про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 349868,76грн. (т.1 а.с.1-17).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у даній справі в задоволенні позову відмовлено з підстав викладених вище (т.1 а.с.89-91).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що спірні правовідносини виникли між сторонами у справі у зв'язку із тим, що позивач перерахував відповідачу грошові кошти за договором про надання маркетингових послуг №МК01/07 від 01.07.2024. Проте, в подальшому посилається на те, що відповідні послуги (за грудень 2024 року) ним не замовлялись і відповідачем надані не були. Відтак, грошові кошти в сумі 349868,76грн. утримуються у відповідача безпідставно.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Передбачений статтею 1212 Цивільного кодексу України вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав.
Отже, предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов'язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
В даному випадку, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених позивачем в межах дії укладеного між сторонами договору, який передбачає надання відповідачем маркетингових та інформаційно-консультативних послуг, а тому такі відносини мають договірний характер.
З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив оплату за рахунком №8 від 24.01.2025 (т.1 а.с.41) із чітким зазначенням у призначенні платежу: "за грудень 2024 по договору МК01/07 від 01.07.2024".
Тобто, сам позивач в платіжній інструкції №360512 на суму 349868,76грн. прямо підтвердив, що сплачує кошти саме виконуючи зобов'язання за договором, а не з інших підстав чи помилково. Така поведінка свідчить про усвідомлене виконання договірного обов'язку, що виключає кваліфікацію цих дій як безпідставне набуття.
Згідно з усталеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2018 у справі №910/9072/17, положення статті 1212 Цивільного кодексу України мають субсидіарний характер і не застосовуються до правовідносин, які виникли на підставі чинного договору, навіть якщо сторона заперечує факт належного виконання зобов'язань за ним (аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/13071/19 та від 01.02.2022 у справі №910/16958/20)
Отже, наявність між сторонами діючого договору, який визначає предмет, умови, обсяг та порядок оплати послуг, виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України. Позивач, посилаючись на безпідставність набуття коштів, фактично заперечує належне виконання договору, проте такі доводи повинні оцінюватися саме у площині належного чи неналежного виконання договірного зобов'язання, а не позадоговірної відповідальності.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про договірний характер правовідносин між сторонами є обґрунтованим, а застосування статті 1212 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин - неправомірним.
В контексті спірних правовідносин судова колегія враховує, що в господарському процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"). Активна роль суду проявляється у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі й застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Велика Палата Верховного Суду сформувала правову позицію щодо застосування принципу "jura novit curia", пояснивши, що вказаний принцип зобов'язує суд самостійно перевірити доводи сторін під час розгляду справи. З'ясувавши ж, що сторона чи інший учасник процесу, обґрунтовуючи свої вимоги або заперечення, послалась не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15).
Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №761/6144/15-ц).
Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17).
За наведених обставин, в даному випадку суду апеляційної інстанції слід дослідити обґрунтованість утримання відповідачем грошових коштів позивача в сумі 349868,76грн., перерахованих у зв'язку із наданням відповідачем послуг за договором.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як було зазначено вище, пунктом 1.3. договору сторони погодили, що підставою для надання послуг, є заявка замовника, оформлена додатковою угодою.
Разом з тим, матеріали справи не містять заявки відповідача, як замовника, оформленої додатковою угодою, на надання послуг в грудні 2024 року.
Судова колегія відхиляє доводи відповідача щодо того, що за попередні місяці також відсутні заявки замовника. Як вказує відповідач, послуги ним надавались, про що мають місце підписані акти здачі-прийняття наданих послуг, оскільки попередні місяці не є предметом розгляду в межах даного спору.
Сторонами у справі не заперечується той факт, що до грудня 2024 року послуги відповідачем були надані належним чином.
Натомість оформлення заявки як підстави для надання відповідачем послуг, в грудні 2024 року, передбачено умовами договору.
Відповідач як під час розгляду справи місцевим господарським судом так і під час апеляційного перегляду даної справи посилається на те, що позивач не надсилав на його адресу заявки на надання послуг у 2024 році, а послуги було надано згідно з замовленнями, які були направлені у програмі АНР-Аптека. Однак, жодних доказів на підтвердження зазначених обставин матеріали справи не містять.
За умовами укладеного між сторонами договору, оплата послуг має здійснюватися замовником за умови надання виконавцем замовнику звіту та підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг. У разі порушення виконавцем умов надання послуг, встановлених договором, їх вартість замовником не сплачується.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору, за результатами надання послуг виконавець не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику акт здачі-прийняття наданих послуг та звіт, який повинен містити інформацію, отриману виконавцем в процесі та/або в результаті надання послуг за цим договором. Форма звіту визначається в додатку №2 до договору.
Проте, матеріали справи не містять звіту відповідача за надані в грудні 2024 року послуги, як і відсутній підписаний сторонами акт здачі-прийняття наданих за грудень 2024 року послуг.
Щодо посилань відповідача на те, що акт здачі-прийняття наданих послуг за грудень 2024 року послуг був надісланий разом з рахунком №8 від 24.01.2025 з електронної пошти sv_victoriya20@ukr.net на електронну пошту timoshenko.olga@med-service.com.ua, яка є поштою генерального директора позивача, тому проведення оплати за вказаним рахунком, на думку відповідача, свідчить про отримання не тільки рахунку, але й акту надання послуг №9 від 24.01.2025, який позивач не підписав, судова колегія зазначає, що пунктом 11.1 договору сторони погодили, що починаючи з дати підписання цієї угоди, при виконанні умов договору мають право здійснювати підписання будь-яких первинних та інших документів, що будуть створюватись у порядку виконання договору, в формі електронних документів для підтвердження описаних в них операцій (у т.ч. господарських) з використанням наступного програмного засобу: Вчасно.
У зв'язку із відсутністю в тексті договору конкретних адрес, на які повинні направлятися вищевказані документи, їх надсилання здійснюється за адресами місцезнаходження сторін, зазначеними у розділі 12 Договору або через вказаний програмний засіб.
В розділ 12 договору "Юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін" зазначена електронна пошта позивача ms-office@med-service.com.ua.
Тобто, сторони в договорі встановили порядок підписання первинних та інших документів з використанням програмного засобу Вчасно. Отже, надсилання відповідачем на власний розсуд документів на електронну адресу, не передбачену договором, не може свідчити про належне його виконання і вручення позивачу документів, що є підставою для здійснення оплати.
Крім того, з даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, офіційною адресою електронної пошти позивача є ms-office@med-service.com.ua, а відповідача - tupikin@i.ua.
Посилання відповідача на те, що він і раніше надсилав таким чином документи, не стосуються спірних правовідносин, а саме щодо надання належним чином послуг за грудень 2024 року, їх оформлення у відповідності до вимог договору і надсилання документів в порядку, передбаченому договором.
До того ж, як вірно зазначено апелянтом, з наданого відповідачем скріншоту з веб-сторінки електронної пошти взагалі не вбачається, які саме документи були надіслані з електронної пошти sv_victoriya20@ukr.net на електронну пошту timoshenko.olga@med-service.com.ua.
Отже, за наведених обставин, доводи відповідача про те, що здійснюючи оплату за рахунком №8 від 24.01.2025, позивач очевидно отримав і акт здачі-прийняття наданих за грудень 2024 року, є його припущенням, не підтвердженим належними та допустимими доказами.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до пункту 3.3. договору, в разі порушення виконавцем умов надання послуг, встановлених договором, їх вартість замовником не сплачується.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання відповідачем послуг за грудень 2024 року, оскільки відповідачем не надано суду жодних документів, передбачених умовами договору, і їх надсилання позивачу у порядку, визначеному договором.
Відповідно і посилання відповідача на відсутність відмови позивача від прийняття послуг є безпідставними, оскільки матеріалами справи не підтверджується надсилання позивачу звіту та акту здачі-прийняття послуг за грудень 2024 року.
Судова колегія зазначає, що відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх доводів або заперечень.
У даному випадку позивач посилається на те, що перерахував відповідачу грошові кошти, проте, послуги за грудень 2024 року останнім надані не були. Обставина перерахування коштів відповідачу останнім не заперечується.
Натомість відповідач зазначає, що послуги ним були надані, проте доказів на підтвердження вказаних обставин не надано.
Отже, за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів надання відповідачем послуг позивачу в грудні 2024 року, відсутні правові підстави для утримання відповідачем у себе грошових коштів у розмірі 349868,76грн.
Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та не дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг" слід задовольнити, рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/1158/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, судова колегія керується положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає судовий збір за подання апеляційної скарги на відповідача.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 3 ч. 1 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг" задовольнити.
Рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/1158/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Тупікіна Сергія Семеновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг" (49000, м.Дніпро, вул. Андрія Фабра, 4, код ЄДРПОУ 40302255) безпідставно отримані грошові кошти в сумі 349868,76грн. та судовий збір за подання позовної заяви в сумі 4198,43грн.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Тупікіна Сергія Семеновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг" (49000, м.Дніпро, вул. Андрія Фабра, 4, код ЄДРПОУ 40302255) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 6297,65грн.
Повна постанова складена 28.11.2025.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко