Справа № 215/9148/25
1-кс/215/1025/25
29 листопада 2025 року слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_4 , подане в межах кримінального провадження №12025041760000826 від 27.11.2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чаган, Тернозекського р-ну, Кзил-Ординської обл., республіки Казахстан, казаха, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх(неповнолітніх) дітей, не є особою з інвалідністю, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз:
- 24.12.2024 Придніпровською районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 30.05.2025 на підставі ухвали Уманського районного суду Черкаської області від 22.05.2025 умовно достроково, невідбутий строк 4 роки 4 місяці 7 днів, для проходження військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ,
за участі учасників кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_6 , обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
встановив:
29 листопада 2025 року до слідчого судді надійшли матеріали вказаного клопотання, в якому слідчий просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , оскільки останній обгрунтовано підозрюється у тому, що 26.11.2025 у нічний час доби у період з 00:00 по 03:00 годину, точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, перебував в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , у компанії знайомих йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та володілецею квартири ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з якими сумісно проводили час.
Будучи у вказаному місці у вказаний час, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклої неприязні, з приводу агресивної поведінки ОСОБА_7 в сторону його співмешканки ОСОБА_9 , розпочалась словесна сварка, що супроводжувалась нецензурною лайкою. У свою чергу ОСОБА_5 йдучи на провокаційні вислови ОСОБА_7 , підтримав дану сварку, в результаті чого ОСОБА_5 почав проявляти активну агресію у бік потерпілого. Далі, у ОСОБА_5 , на ґрунті вказаного конфлікту з ОСОБА_7 , виник прямий умисел, спрямований на умисне спричинення останньому тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння
Так, діючи на досягнення злочинного умислу, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , знаходячись у приміщення вищевказаної квартири, стоячи у безпосередній близькості перед ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, можливість настання тяжких наслідків та бажаючи їх настання, умисно почав наносити останньому удари кулаками обох рук в область голови, обличчя та тулуба, в хаотичному порядку, у кількості не менше 10 разів. Від отриманих ударів, потерпілий не втримався на ногах, та впав з висоти власного зросту на підлогу.
Після чого, ОСОБА_5 , не припиняючи свої злочинні дії, спрямовані на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, продовжуючи діяти на досягнення свого злочинного умислу, з мотивів раптової виниклої гострої неприязні до ОСОБА_7 , пішов до приміщення кухні, де в ящику кухонного гарнітуру взяв моток скотча та повернувся до ОСОБА_7 . Далі перебуваючи у безпосередній близькості до ОСОБА_7 , який в знаходився в положенні лежачи на підлозі, почав наносити йому удари кулаками в область голови та тулубу, в хаотичному порядку у невстановленій слідством кількості.
Далі, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що потерпілий більше не чинить ніякого опору, заклеїв скотчем його руки та ноги та відніс його до ванної кімнати, де і залишив. Далі 26.11.2024 року приблизно о 23:30 годині ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був виявлений мертвим у приміщенні квартири АДРЕСА_3 .
Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 2981 від 27.11.2025 причиною смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стало: травматичний шок, переломи кісток ребер, інші уточнені травми із залученням декількох ділянок тіла, напад з використанням тупого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.2 ст. 121 КК України за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України було затримано 27.11.2025 року.
Прокурор в судовому засіданні обставини викладені в клопотанні підтримав, просить клопотання задовольнити, вказує на наявність ризиків, передбачених ст.177 п.1,3,4 КПК України, що можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Зокрема, ОСОБА_5 , неодноразово був судимий, в тому числі за злочини проти життя та здоров'я особи. Крім того, 22.05.2025 підозрюваного було звільнено умовно достроково, для проходження військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , однак це останнього не стримує від вчинення нових кримінальних правопорушень. Свідками у кримінальному провадженні є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є знайомими підозрюваного, та можуть в подальшому змінювати свої покази під тиском підозрюваного. Крім того, ОСОБА_5 , підозрюється у скоєнні злочину із застосуванням насильства відносно потерпілого, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку підозрюваного. Вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваного, тому просить клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 , в судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу не заперечує, суть підозри не оспорює.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечує проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, перевіривши надані матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Прокурором доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 , провадиться досудове розслідування, і йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Також, висунута підозра обґрунтована доказами, зібраними в порядку передбаченому КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року), міра запобіжного заходу у виді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , тяжкого злочину, що йому інкримінується, та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Також має враховуватися й позиція Європейського суду з прав людини. Зокрема, варто звернути увагу на п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, відповідно до якого «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема в п. 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Також п.1 ч.1 ст.178 КПК України зобов'язує оцінити вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя має встановити наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України , а також те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатньо для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Приймаючи зазначене рішення, слідчим суддею враховуються також і вимоги, передбачені ч.2 ст. 183 КПК України, згідно з якими запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється, або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, суд враховує особу підозрюваного, який одружений, не має на утриманні малолітніх (неповнолітніх) дітей, за місцем реєстрації не мешкає, раніше неодноразово судимий , був звільенений 30.05.2025 умовно-достороково на невідбутий строк 4 роки 4 місяці 7 днів позбавлення волі для проходження військової служби, однак знову підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Крім того слід врахувати, що свідки за даним кримінальним провадженням є знайомими підозрюваного, що вказує на наявність реального ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, передбаченого п.1 ч. 1ст.177 КПК України та на наявність реального ризику впливу на свідків, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а також зважаючи на тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим, вважаю, що запобігти вищезазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу не можливо, а отже клопотання підлягає задоволенню.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , враховуючи, що злочин вчинено із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає необхідним обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою без можливості внесення застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_4 , подане в межах кримінального провадження №12025041760000826 від 27.11.2025 року про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів.
Ухвала слідчого судді діє до 25 січня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: