Справа № 120/15384/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук Ірина Миколаївна
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
28 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідача), в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 з взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 342М від 28.08.2024 року в частині призову ОСОБА_1 та направлення його для проходження військової служби за призовом під час проведення загальної мобілізації в складі команди НОМЕР_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з військового обліку.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 26.03.2025 в задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що оскільки позивач був виключений з військового обліку, то не міг бути взятий на військовий облік.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 05.06.2014 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України та йому було призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі та відбування покарання в установах відбування покарань.
На підставі наказу МОУ від 21.11.2017 №610 "Про тимчасове посвідчення військовозобов'язаного" начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 позивачу було видано військово-обліковий документ - тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 14 вказаного посвідчення 04.07.2023 позивач був виключений з військового обліку військовозобов'язаних третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідно до п. 6.6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
Як зазначає представник позивача, 28.08.2024 у м. Тульчин позивач був зупинений представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 , на їх вимогу пред'явив копію наявного у нього військово - облікового документа - тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 та повідомив їх, що не є військовозобов'язаним, оскільки був виключений з військового обліку.
Однак, як стверджує представник позивача, працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 внесли відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про взяття ОСОБА_1 на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон № №2232-XII), Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно із частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ст.2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII, у редакції від 18.05.2024) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно із частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону №2232-ХІІ.
Згідно з п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, що була чинною до 17.05.2024 року включно), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
11.04.2024 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" за № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон № 3633-ІХ).
Так, вищевказаним Законом № 3633-ІХ внесені зміни до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та ч. 6 ст. 37 викладено в новій редакції, а саме, зазначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Таким чином, станом на дату відновлення позивача на військовому обліку частина 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" не містила такої підстави для виключення з військового обліку, як попереднє засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Окрім того, згідно пункту 4 розділу "Загальні питання" Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
- особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України Про очищення влади. Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
З огляду на наведені вище положення Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Порядку № 560, з 18.05.2024 року особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Разом з тим, судом першої інстанції враховано, що представником позивача не надано суду доказів, що останнього виключення з військового обліку згідно з п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" відбулось в зв'язку з засудженням за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.
Тобто, доводи представника позивача з приводу того, що оскільки позивач був виключений з військового обліку, то не міг бути взятий на військовий облік, є необґрунтованими.
Разом із тим, суд в ході розгляду даної справи дійшов висновку про правомірність взяття позивача на військовий облік, а тому відповідач мав підстави для вручення позивачу повістки про виклик і направлення на проходження військово-лікарської комісії для встановлення ступеня придатності позивача як військовозобов'язаного до військової служби.
Окрім того, до матеріалів справи представником відповідача долучено наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №343м від 28.08.2024, яким скасовано призов позивача на військову службу.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що дії відповідача щодо взяття позивача на військовий облік є правомірними, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Зважаючи на зазначене вище, підстави для задоволення іншої позовної вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу №342м від 28.08.2024 в частині призову позивача на військову службу, адже ця вимога обґрунтована посиланням на те, що позивач не є військовозобов'язаним.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.