Справа № 320/57446/24 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.
28 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Михайлова Назарія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_2 в якому просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов?язків військової служби, пов?язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров?я передбаченої ч.4 ст.10-1 Закону № 2011-XII та постановою КМ України №702;
- Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов'язків військової служби, пов'язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я передбаченої ч.4 ст.10-1 Закону № 2011-XII та постановою КМ України №702.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 р. позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачу на підставі п.5 ч.4 ст.169 КАС України.
Повертаючи позов позивачу суд першої інстанції виходив із того, що позивачем разом з даним позовом подано ще один позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав, передано на розгляд судді Донцю В.А. та зареєстровано справу № 320/57462/24 і на момент постановлення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 р. в справі № 320/57462/24 не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Позивач, не погоджуючись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 р. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідно до текстуального аналізу всіх заявлених позовних вимог як у справі №320/57446/24, так і у справі №320/57462/24, дозволяє прийти до висновку, що жодна з заявлених Позивачем до цього ж самого Відповідача позовних вимог не перетинаються, а отже немає місця дублювання ані предмету позову, ані однакових підстав.
Відповідно до ст.312 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем не надано відзив на апеляційну скаргу.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Проаналізувавши матеріали справи, а також матеріали апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із відтиском штемпеля суду на першій сторонці позовну заяву Адвоката Михайлова Назарія Сергійовича, якій діє від імені позивача, ОСОБА_1 , зареєстровано Київським окружним адміністративним судом за Вх. №62473 30 листопада 2024 р. В даному позові Позивач звертається з позовними вимогами до Військової частини НОМЕР_1 та просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов?язків військової служби, пов?язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров?я передбаченої ч.4 ст.10-1 Закону № 2011-XII та постановою КМ України №702;
- Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов'язків військової служби, пов'язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я передбаченої ч.4 ст.10-1 Закону № 2011-XII та постановою КМ України №702.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дану судову справу передано для розгляду судді Терлецькій О.О. та присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 320/57446/24.
В своїй Апеляційній скарзі Позивач зазначає, що викладені вище позовні вимоги належать іншій позовній заяві, саме під номером 320/57462/24, яка передана на розгляд судді Донцю В.А. Як стверджує скаржник, позовними вимогами справи №320/57446/24 є:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05 березня 2022 року по 04 серпня 2023 року з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов?язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05 березня 2022 року по 04 серпня 2023 року з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.02.2024 відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов?язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 та 2023 роки з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної встановленого законом на 1 січня
календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов?язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 та 2023 роки з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 та 2023 роки з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов?язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 та 2023 роки з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
В якості підтвердження своїх доводів, до Апеляційної скарги позивач додав дві роздруківки позовних заяв з підсистеми «Електронний суд» з викладеними вище позовними вимогами.
На цей довід Позивача колегія суддів хотіла б відзначити, що дані копії позовних заяв, які Позивач додав до Апеляційної скарги, не містять доказів приналежності якійсь із справ, відсутні відтиски штемпеля про вхідний номер справи, протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями і т.д.
Так з інформації ЄДРСР колегією суддів встановлено, що відповідно до Ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 р. у справі №320/57462/24 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов?язків військової служби, пов?язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров?я передбаченої ч.4 ст.10-1 Закону № 2011-XII та постановою КМ України №702;
- Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов'язків військової служби, пов'язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я передбаченої ч.4 ст.10-1 Закону № 2011-XII та постановою КМ України №702.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що сторони та позовні вимоги у справах №320/57446/24 та 320/57462/24 є ідентичні, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, а викладені у скарзі міркування та твердження позивача не спростовують правильності висновків суду, тому колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 р. - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк