Справа № 580/3461/25 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА
27 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Заліська Є.Я., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Кузмінський Олексій Олександрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , з позовом до Черкаської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо не забезпечення Черкаської обласної прокуратури у повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 01.12.2024 до 20.03.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 1 січня 2024 року та на 1 січня 2025 року у сумі 3028,00 грн;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора забезпечити Черкаську обласну прокуратуру бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для здійснення видатків з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 01.12.2024 до 20.03.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 1 січня 2024 року та на 1 січня 2025 року у сумі 3028,00 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо не забезпечення Черкаської обласної прокуратури у повному обсязі бюджетними асигнуваннями на виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 300 календарних днів, з них 260 календарних днів, виходячи з посадового окладу, із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у сумі 2684,00 гривень, а 40 календарних днів, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028,00 грн;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора забезпечення Черкаської обласної прокуратури у повному обсязі бюджетними асигнуваннями на виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 300 календарних днів, з них 260 календарних днів, виходячи з посадового окладу, із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у сумі 2684,00 гривень, а 40 календарних днів, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028,00 грн;
- визнати протиправними дії Черкаської обласної прокуратури щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період роботи з 01.12.2024 до 20.03.2025 заробітної плати, обчисленої, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600 грн;
- зобов'язати Черкаську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену заробітну плату прокурора за період роботи з 01.12.2024 до 20.03.2025 на підставі ч.3 ст. 81 Закону України Про прокуратуру, виходячи з посадового окладу прокурора, обчисленого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн, за вирахуванням фактично виплачених сум та утриманням передбачених законом податків й обов'язкових платежів під час виплати;
- визнати протиправними дії Черкаської обласної прокуратури щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 300 календарних дні обчисленої, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури у сумі 1600 грн;
- зобов'язати Черкаську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 300 календарних днів, з них 260 календарних днів, виходячи з посадового окладу, обчисленого із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у сумі 2684,00 грн, а 40 календарних днів, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028,00 грн, за вирахуванням фактично виплачених сум та утриманням передбачених законом податків й обов'язкових платежів під час виплати.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві десять днів з дати отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 р. позовну заяву повернуто, оскільки позивач не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 р.
У апеляційній скарзі позивач зазначає, що встановлений ухвалою десятиденний строк закінчувався 12 квітня 2025 р. у вихідний день (субота), а тому на виконання вимог ухвали 14 квітня 2025 р. (понеділок) ним було направлено на адресу Черкаського окружного адміністративного суду заяву про усунення недоліків з додатками, яка в свою чергу відповідно трекінгу «Укрпошта» була отримана судом 15 квітня 2025 р. Але не зважаючи на це, цього ж дня 15 квітня 2025 р. суддя Трофімова Л.В. своєю ухвалою повернула позивачу позовну заяву, мотивуючи своє рішенням тим, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 02 квітня 2025 р. про усунення недоліків.
На підтвердження своїх доводів позивач долучив до апеляційної скарги фіскальний чек про направлення на адресу Черкаського окружного адміністративного суду вказаної заяви.
Відповідачами відзивів на апеляційну скаргу не подано.
Відповідно до ч.3 ст.311 КАС України апеляційну скаргу розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою, ухвала підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає, а викладені у апеляційній скарзі мотиви апелянта є прийнятні з огляду на наступне.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Приймаючи ухвалу про повернення адміністративного позову, Черкаський окружний адміністративний суд виходив з того, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 р. позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви.
Вказану ухвалу суду від 02 квітня 2025 р. було отримано представником позивача 02 квітня 2025 р.
Оскільки у встановлені судом строки позивачем не усунуто зазначені в ухвалі від 02 квітня 2025 р. недоліки позовної заяви, останню 15 квітня 2025 р. повернуто позивачу.
Слід зазначити, що Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 р. доставлено представнику позивача засобами електронного зв'язку до електронного кабінету позивача 02 квітня 2025 р. о 18:51 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа відповідального працівника ОСОБА_2 .
За приписами абз.2 п.5 ч.6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже з урахуванням приписів п.5 ч.6 статті 251 КАС України, ухвалу суду від 02 квітня 2025 року позивачем отримано 03 квітня 2025, тому десятиденний строк, для усунення недоліків позовної заяви, спливав 13 квітня 2025 р.(неділя).
Згідно із ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, останнім днем для усунення недоліків позовної заяви є 14 квітня 2025 р.
Як зазначає сам позивач, на виконання вимог ухвали 14 квітня 2025 р. (понеділок) ним було направлено на адресу Черкаського окружного адміністративного суду заяву про усунення недоліків з додатками, яка в свою чергу відповідно трекінгу «Укрпошта» була отримана судом 15 квітня 2025 р.
Відповідно до п. 1, п. 2 розділу II Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 р. № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Приписи п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, єдиною підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України є неусунення позивачем недоліків позовної заяви в установлений судом строк.
Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що процесуальний закон надає особі певний строк, який встановлюється судом і не може перевищувати десяти днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви. Прийняття рішення про повернення позовної заяви з підстав неусунення її недоліків раніше закінчення граничного строку для їх усунення не узгоджується з наведеними положеннями КАС України та обмежує позивача у гарантованих процесуальним законом правах.
З огляду на викладене, колегія суддів зауважує, що враховуючи норми поштового обігу в частині строків пересилань поштового відправлення та часу, достатнього для забезпечення надходження та реєстрації відповідних матеріалів судом, другий робочий день після вихідних днів є очевидно крайнім строком для очікуваного надходження заяви позивачів на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, яка фактично й надійшла до суду у вівторок 15 квітня 2025, а зареєстрована судом 16 квітня 2025 року. (а.с. 19)
Вказані обставини свідчать про бажання апелянта усунути недоліки позовної заяви, залишеної без руху, у встановлений судом строк.
Отже, повертаючи позовну заяву позивачу 15 квітня 2025 року, суд першої інстанції не врахував норм поштового обігу в частині строків пересилань поштового відправлення та прийняв рішення без врахування часу, достатнього для забезпечення надходження відповідних матеріалів до суду. Натомість, позивачем у встановлений ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року строк були вчинені дії, спрямовані на усунення недоліків позовної заяви, а саме в перший робочий день 14 квітня 2025 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, передчасно повернув позивачам позовну заяву, з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, що не відповідає дійсним обставинам справи.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «право на суд» включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» від 01 березня 2002 року).
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, суду при прийнятті позову необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції допустився помилки та фактично позбавив позивача гарантованого їм національним та Європейським законодавством права на доступ до правосуддя.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Згідно ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи все вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції, внаслідок порушення норм процесуального права, скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 320, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 р. - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - скасувати, справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк