Справа № 320/44145/24 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Білоноженко М.А.
Іменем України
26 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка дії в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, яка дії в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_2 (далі - позивач; ОСОБА_3.), яка дії в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач; ГУ ПФ України), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати ОСОБА_2, яка дії в інтересах ОСОБА_1 пенсії за період з жовтня 2014 по листопад 2023 включно;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_2, яка дії в інтересах ОСОБА_1 , пенсію за період з жовтня 2014 по листопад 2023 включно.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 позовну заяву ОСОБА_2, яка дії в інтересах ОСОБА_1 залишено без руху.
04.11.2024 позивачем подано заяву про поновлення строків подання позову, яка обґрунтована тим, що позивач не мав можливості раніше дізнатися про порушення своїх прав, як лише з листа відповідача від 20.03.2024, а також після отримання безоплатної правничої допомоги 07.05.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 заяву про поновлення строків подання позову залишено без задоволення, визнано не поважними причини пропуску строку звернення до суду та повернуто позовну заяву ОСОБА_2, яка дії в інтересах ОСОБА_1 .
Ухвалюючи вказане судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що звернення до суду з даною позовною заявою мало місце 26.06.2024, тобто більше ніж через десять років з моменту припинення нарахування та виплати пенсії.
Не погоджуючись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2024, 08.04.2025 ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що оскільки місто Донецьк, де вони проживали, вже з 2014 року було окуповано РФ, то виїхати на підконтрольну Україні територію не було можливості.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що судове рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 поновлено ОСОБА_3., яка дії в інтересах ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2024, відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги на достатній для повного, всебічного з'ясування обставин строк та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Так, ОСОБА_2 в позовній заяві оскаржує бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати ОСОБА_3 , яка дії в інтересах ОСОБА_1 пенсії за період з жовтня 2014 по листопад 2023 включно.
При цьому, дану позовну заяву подано до Київського окружного адміністративного суду 26.06.2024, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.
Посилання позивача в позовній заяві на те, що він отримав відмову ГУ ПФУ в м. Києві 20.03.2024 (лист №10155-8007/Т-0218-2600/24), а тому позов подано в межах строку позовної давності, суд не приймає до уваги, оскільки отримання листа органу Пенсійного фонду не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Верховний Суд в постанові від 21.02.2024 у справі №240/27663/23 звернув увагу, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Враховуючи викладені вище обставини справи та їх правове регулювання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на те, що позивачем оскаржується бездіяльність відповідача щодо не виплати пенсії з 2014 року, а звернення до суду з цим позовом мало місце 26.06.2024, тобто більше ніж через десять років з моменту припинення нарахування та виплати пенсії, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, позивач пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду і не надав належного обґрунтування та доказів щодо його поновлення строку для звернення до суду.
Також суду не надано доказів того, що позивач, без зайвих зволікань, в розумний строк після припинення отримання пенсійних виплат, демонструючи свою необізнаність щодо вчинення таких дій органом Пенсійного фонду, звернувся до відповідача із заявою про пояснення причин невиплати пенсії по втраті годувальника з жовтня 2014 року.
Не містять матеріали справи і нормативно-правового обґрунтування щодо обов'язку суб'єкта владних повноважень (пенсійного органу) автоматично, за відсутності ініціативи позивача (пенсіонера), відновлювати будь-які виплати.
Посилання ОСОБА_2 на те, що місто Донецьк, де вони проживали, вже з 2014 року було окуповано рф, що унеможливлювало виїзд на підконтрольну Україні територію, колегія суддів оцінює критично, оскільки як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 разом зі позивачем у жовтні 2022 року виїхала з окупованої території, тобто після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України (24.02.2022), а доказів неможливості здійснити виїзд на територію України до жовтня 2022 року як не наведено, так і не надано.
Колегія суддів також зазначає, що інших підстав поважності пропуску позивачем строку звернення до суду не наведено та доказів на їх підтвердження не надано.
Отже, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних, об'єктивних причин пропуску такого строку.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві: якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка дії в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а хвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку