Справа № 580/12977/24 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Валентина ОРЛЕНКО
Іменем України
26 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Єгорової Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, за участі третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
25.12.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач; ГУ ПФ України в Запорізькій області), за участі третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - третя особа; ГУ ПФ України в Черкаській області), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.12.2024 №231750000092 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України №3723-XII "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII з 17.12.2024 в розмірі 60 відсотків від суми, з якої було сплачено єдиний внесок загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №2020/01-02 та №2021/01-02 від 13.12.2024, виданих управлінням праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації згідно додатків 4,5 постанови Кабінетів Міністрів України від 12.07.2024 року№823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб".
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.12.2024 №231750000092;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.12.2024 про перехід на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу", та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2025, 04.04.2025 ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить:
- рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі №580/12977/24 скасувати в частині відмови у задоволенні позову та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.12.2024 року про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України Nє1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України Nє3723-XII «Про державну службу» та прийняти відповідне рішення з урахуванням постанови Верховного суду від 12.02.2025 року №580/6600/24, та ухвалити нове рішення в цій частині;
- зобов'язати відповідача призначити, здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII з 17.12.2024 в розмірі 60 відсотків від суми, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №2020/01-02 та №2021/01-02 від 13.12.2024, виданих управлінням праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації згідно додатків 4,5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб»;
- в іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог апелянт-1 зазначає, що враховуючи наявність у неї станом на 01.05.2016 стажу державного службовця більше 10 років та другої групи інвалідності, наявні достатні правові підстави для переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №3723-XII.
Позивач також звернув увагу, на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.02.2019 по справі №822/524/18 та постановах Верховного Суду від 27.01.2023 по справі №340/4184/21 та від 12.02.2025 по справі №580/6600/24.
З цих та інших підстав апелянт-1 вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження у справі (за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ), встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.
Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2025, 16.04.2025 ГУ ПФ України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог апелянт-2 зазначає, що починаючи з 01.05.2016, державним службовцям за нормами Закону №3723 призначаються лише пенсії за віком.
Відповідач також звернув увагу, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Підсумовуючи ГУ ПФ України в Запорізькій області зазначило, що відмовляючи у переведенні пенсії позивачу по інвалідності, призначену відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності у відповідності до норм Закону України «Про державну службу», діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо.
З цих та інших підстав апелянт-2 вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 відкрито апеляційне провадження у справі (за апеляційною скаргою ГУ ПФ України в Запорізькій області) та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
15.05.2025 ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу ГУ ПФ України в Запорізькій області, в якому просить залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення та задовольнити вимоги заявлені в апеляційній скарзі позивача. Зміст відзиву на апеляційну скаргу ГУ ПФ України в Запорізькій області є майже ідентичним до змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 , а відтак підстави виокремлювати доводи цього процесуального документа відсутні.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 продовжено розгляд апеляційної скарги на достатній для повного і всебічного з'ясування обставин справи строк та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
17.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до органів Пенсійного фонду із заявою про перерахунок/перехід з пенсії до інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу» та надала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
За принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яким за результатом розгляду прийняте рішення від 23.12.2024 №231750000092 про відмову у перерахунку пенсії згідно заяви від 17.12.2024 у зв'язку з відсутністю права на призначення даного виду перерахунку.
Вважаючи рішення ГУ ПФ України в Запорізькій області протиправним, ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, стаж на посаді державної служби станом на 01.05.20216 складав понад 10 років, а саме 13 років 5 місяців, останній має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст.37 Закону №3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію по інвалідності відповідно відповідно до Закону №3723-XII. Водночас, суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а тому належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання ГУ ПФ України в Запорізькій області повторно розглянути заяву від 17.12.2024 про перехід на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу".
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01.01.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, приписами частини 9 статті 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (частина 10 статті 37 Закону №3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (частина 12 статті 37 Закону №3723-XII).
З трудової книжки ОСОБА_1 (від 24.07.2001 Серії НОМЕР_1 ) вбачається, що позивач у період з 02.12.2002 по 09.02.2021 (18 років 2 місяці) займала посади держаного службовця та станом на 01.05.2016 стаж державної служби позивача на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, становив 13 років 5 місяців (а.с.14-18).
Крім того, наявною в матеріалах справи довідкою МСЕК серії 12 ААБ №128007 підтверджується, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с.13).
Таким чином, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 10 років, перед зверненням за призначенням пенсії працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності державного службовця згідно зі статтею 37 Закону України №3723-XII "Про державну службу", а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної по Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 12.02.2025 року у справі №580/6600/24.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Щодо вимоги про нарахування у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №2020/01-02 та №2021/01-02 від 13.12.2024, виданих управлінням праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації, колегія суддів зазначає наступне.
Враховуючи, що позивач отримував пенсію по інвалідності ІІ групи, призначену за нормами Закону №1058-IV, продовжував працювати на посаді державної служби, має стаж державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, понад 10 років та має право на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, для належного захисту порушених прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з 17.12.2024 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" та здійснити нарахування та виплату такої пенсії у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної в довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №2020/01-02 та №2021/01-02 від 13.12.2024, виданих управлінням праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації.
Наведене також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 13 лютого 2019 року у зразковій справі №822/524/18.
Враховуючи встановлені вище обставини справи та їх правове регулювання, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.12.2024 №231750000092 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України №3723-XII "Про державну службу".
Разом з тим, в частині позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити позивачу з 17.12.2024 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60% від заробітної плати, зазначеної у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №2020/01-02 та №2021/01-02 від 13.12.2024, виданих управлінням праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації.
Колегія суддів також звертає увагу, що оскільки позивач перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Черкаській області, ГУ ПФ України в Запорізькій області лише розглядало заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ за принципом екстериторіальності, то підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити їй пенсію відсутні.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити:
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-б, 69005; ЄДРПОУ 20490012) з 17.12.2024 здійснити призначення ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 у розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках від 13.12.2024 №2020/01-02 та №2021/01-02, виданих управлінням праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації.
В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Н.М. Єгорова