28 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/16839/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі
за позовомОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.01.2024, що набрало законної сили 26.02.2024, позовні вимоги задоволено частково, зокрема зобов'язано військову частину НОМЕР_1 :
- здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 631% місячного грошового забезпечення, надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 100% посадового окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01 по 07 серпня 2023 року;
- здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2023 рік за 10 діб;
- здійснити перерахунок та провести виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21.03.2023 по 20.05.2023 обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 21.03.2023 по 29.05.2023, а також з 01.07.2023 по 07.08.2023 в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а в разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), в збільшеному до 100 000 гривень розмірі в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
05.11.2024 позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі. Заява мотивована тим, що незважаючи на те, що рішення суду набрало законної сили відповідач ухиляється від його виконання рішення.
Ухвалою суду від 20.11.2024 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 , протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі № 620/16839/23.
Ухвалою суду від 17.03.2025 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 , протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі № 620/16839/23.
20.02.2025 від відповідача надійшов звіт щодо виконання рішення суду, в якому останній зазначає, що військова частина не є розпорядником бюджетних коштів та перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 , яка є розпорядником бюджетних коштів третього рівня. Військова частина НОМЕР_1 вжила всі необхідні заходи для виконання судового рішення, на підтвердження чого до звіту додано розрахунок потреби у коштах для виконання судового рішення. В повному обсязі рішення буде виконано після надходження коштів на рахунок частини від забезпечувального фінансового органу.
Ухвалою суду від 24.03.2025 військовій частині НОМЕР_1 встановлений строк для подання нового звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 - 90 днів.
Представником військової частини НОМЕР_1 поданий 07.04.2025 звіт про виконання рішення суду, в якому вказано про те, що військова частина не є розпорядником бюджетних коштів та перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 , яка є розпорядником бюджетних коштів третього рівня. Військова частина НОМЕР_1 вжила всі необхідні заходи для виконання судового рішення, на підтвердження чого до звіту додано розрахунок потреби у коштах для виконання судового рішення. В повному обсязі рішення буде виконано після надходження коштів на рахунок частини від забезпечувального фінансового органу.
Інших доказів по закінченню встановленого ухвалою суду від 24.03.2025 строку відповідачем надано не було.
Ухвалою суду від 16.09.2025 Військовій частині НОМЕР_1 встановлений новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 12.01.2024 у справі № 620/16839/23 - 30 днів з дня отримання даної ухвали.
На виконання вказаної вище ухвали суду від відповідача 25.10.2025 надійшов звіт, у якому боржник вказує на вжиття всіх заходів для виконання рішення суду, залежних від військової частини. До звіту представником відповідача додано розрахунок потреби у коштах для виконання рішення суду за жовтень 2025 року.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В частині другій статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частинами 1-3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
У рішенні від 27 листопада 2008 року у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.
Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци 2, 3 підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення 27 листопада 2008 року у справі №1-37/2008).
Основною обставиною, що ускладнює виконання судового рішення, на яку посилається представник відповідача, є відсутність коштів.
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України та Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30.12.2016 №774, відповідальними за виконання судових рішень (виконавчих документів) є: у Збройних Силах - військова частина: щодо судових рішень та виконавчих документів про стягнення грошових коштів - фінансова (фінансово-економічна) служба.
Наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» затверджені Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, які, зокрема, визначають механізм фінансового забезпечення військових частин.
Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є: Міністр оборони України - головний розпорядник; командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, - розпорядники коштів нижчого рівня (другого рівня); командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, - розпорядники коштів нижчого рівня (третього рівня).
Розпорядники коштів третього рівня реалізують свої функції через фінансові органи військових частин.
Відповідно до пункту 2.23 Правил військова частина має право здійснювати видатки виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисами і планами асигнувань загального фонду бюджету, планами спеціального фонду за наявності витягів із річного розпису асигнувань державного бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету, а також у передбачених випадках згідно з річним розписом витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень, доведених органом Державної казначейської служби України, що підтверджує відповідність цих документів даним казначейського обліку.
Пунктом 2.32 Правил передбачено, що з метою своєчасного та повного отримання коштів відповідно до затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету та плану спеціального фонду протягом поточного місяця військова частина здійснює аналіз стану виконання кошторису, уточнює потребу в коштах на наступний місяць і до 20 числа кожного місяця подає заявки (крім потреби в коштах на виплату грошового забезпечення та підйомної допомоги).
Фінансове забезпечення військової частини здійснюється відповідно до затверджених в установленому порядку кошторисів за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України (пункт 3 Правил).
Судом, при розгляді заяви встановлено, що військова частина НОМЕР_1 є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, тоді як розпорядником бюджетних асигнувань вищого рівня є Міністерство оборони України.
Таким чином, для отримання видатків на виплату позивачеві коштів відповідно до рішення суду по справі № 620/16839/23, фінансова служба відповідача має подати розпоряднику коштів відповідну заявку на уточнення в потребі на відповідний місяць.
Так, відповідно до наданих суду доказів, військовою частиною НОМЕР_1 після набрання законної сили рішенням суду, вживались заходи щодо добровільного виконання рішення суду та здійснено розрахунок сум, які підлягають до виплати позивачу за рішенням суду, підготовлений та поданий розрахунок потреби у коштах для виконання рішення суду за жовтень 2025 року.
Беручи до уваги те, що виплата коштів залежить від їх надходження від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, суд, враховуючи обставини справи та вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе прийняти поданий відповідачем звіт, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від Військової частини НОМЕР_1 особисто та, з огляду на неповне його виконання, встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 Кодексу.
Керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі № 620/16839/23.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 12.01.2024 у справі № 620/16839/23 - 60 днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складений - 28.11.2025.
Суддя Ю.О. Скалозуб