28 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2930/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач) з такими позовними вимогами:
стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 15480,96 грн до місцевого бюджету.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно із даними ГУ ДПС у Чернівецькій області за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості та єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 15480,96 грн, яка на день звернення до суду являється узгодженою, проте не сплаченою.
Ухвалою суду від 07.07.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі надіслано відповідачу поштовим відправленням за адресою: вул. Центральна, буд. 16А, с. Грубна, Дністровський район, Чернівецька область, 60220. Згідно довідки Укрпошти рекомендоване поштове відправлення, адресоване відповідачу, повернуто до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Пунктом 5 ч. 6 ст. 251 КАС України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, у зв'язку із цим, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість на загальну суму 15480,96 грн, яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень та заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Крім того, відповідачу направлялась податкова вимога форми "Ф" від 07.02.2024 №0000407-1309-2413 на суму 8031,90 грн.
Заборгованість відповідача також підтверджується розрахунком заборгованості та інтегрованою карткою платника податку, відповідно до яких за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 15480,96 грн.
Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з даним позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).
Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Судом встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла в тому числі на підставі податкових повідомлень-рішень:
- №0344082-2409-2409-UA73040170000011490 від 12.10.2023, яким нараховано податкове зобов'язання на суму 4976,40 грн;
- №0344083-2409-2409-UA73040170000011490 від 12.10.2023, яким нараховано податкове зобов'язання на суму 2250,30 грн;
- №0439368-2409-2409-UA73040170000011490 від 05.06.2024, яким нараховано податкове зобов'язання на суму 5129,52 грн;
-№0439369-2409-2409-UA73040170000011490 від 05.06.2024, яким нараховано податкове зобов'язання на суму 2319,54 грн.
Пунктом 57.3 ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, у визначений в п. 57.3 ПК України строк, відповідачем не сплачено вказаної суми грошових зобов'язань, податкові повідомлення-рішення та податкова вимога в судовому порядку не скасовані, що свідчить про те, що така заборгованість є узгодженою.
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, на адресу відповідача направлялись податкові повідомлення-рішення, що стосуються нарахованих податкових зобов'язань.
Згідно п.54.1. ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11. ст.56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з пунктом 291.2. статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1. статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.4. статті 291 ПК України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв.
Відповідно до підпунктів 293.1. та 293.2. статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати
Згідно з підпунктами 294.1. та 294.2. статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік; податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Підпунктом 295.1. статті 295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 295.2. статті 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
У відповідності до пункту 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Однак, як вбачається із матеріалів справи у визначений ПК України строк, відповідачем не сплачено нарахованої суми згідно заяви про обрання спрощеної системи оподаткування №7397371 від 14.03.2023 на суму 805,20 грн, що свідчить про те, що така заборгованість є узгодженою.
Крім того, відповідачу направлялась податкова вимога форми "Ф" від 07.02.2024 №0000407-1309-2413 на суму 8031,90 грн.
Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем рахується узгоджена заборгованість на загальну суму 15480,96 грн.
Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена, докази зворотного в матеріалах справи відсутні, а тому наявні підстави для її стягнення за рішенням суду.
Крім того, суд звертає увагу, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності нарахування податкових зобов'язань, прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, як і питання правильності визначення у них сум, не є предметом даного спору.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).
Також слід зазначити, що у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань. Оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 300/2859/22.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поряд з цим, суду не надано належних доказів оскарження або ж скасування (в адміністративному чи судовому порядку) податкових рішень, що стосуються нарахованих податкових зобов'язань, а отже такі на момент судового розгляду у цій справі є чинними.
Зважаючи на те, що відповідачем сума податкового боргу станом на день звернення позивача з даним позовом добровільно не сплачена, доказів погашення наявного податкового боргу відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку, що податкова заборгованість відповідача підлягає стягненню в судовому порядку.
Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, враховуючи ненадання відповідачем доказів відсутності або погашення ним заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Враховуючи відсутність витрат позивача - суб'єкта владних повноважень пов'язаних з залученням свідків та проведенням експертиз, згідно ч. 2 ст. 139 КАС України суд не вирішує питання про їх стягнення з відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 15480,96 грн до місцевого бюджету.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013, код ЄДРПОУ 44057187);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя В.О. Григораш