27 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1937/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Підприємства "ДІМ" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідів" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Підприємство "ДІМ" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідів" (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області в частині не проведення камеральної перевірки за результатами подання підприємством 20.12.2022 року податкової декларації з податку на додану вартість з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області провести камеральну перевірку за результатами подання підприємством 20.12.2022 року податкової декларації з податку на додану вартість з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у грудні 2022 року підприємством подано податкова декларація з ПДВ за грудень 2022 року, яка у свою чергу підтверджує від'ємне значення з податку на додану вартість станом на 31.12.2022. Водночас відповідач зазначає, що станом на 2022 рік у позивача виникла заборгованість з ПДВ. Оскільки позивач зазначив у деклараціях суму, що підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного періоду, а відповідач не здійснив камеральну перевірку, позивач просить у зв'язку з поданням податкової декларації з податку на додану вартість з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість провести камеральну перевірку.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем подано відзив відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позову. Вказує, що згідно законодавчих норм, що діяли з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року, сума, зазначена у податковому повідомленні-рішенні, як заниження заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість платником податків не відображається в деклараціях по ПДВ ані як відшкодування, ані як від'ємне значення. Тобто, платником на суму, зазначену у податковому повідомленні-рішенні (форма «В2») проводиться зменшення значення рядку 24 шляхом її відображення зі знаком «-» у рядку 21.3 відповідної форми декларації з ПДВ. Таким чином, сума заниження бюджетного відшкодування податку на додану вартість в декларації більше не відображається та переноситься до картки особового рахунка.
Так, з 01 січня 2015 року термін "бюджетне відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів" (пункт 200.6. статті 200 Податкового кодексу України в редакції до 1 січня 2015 року) було вилучено з Податкового кодексу України і за своєю правовою природою таке бюджетне відшкодування було прирівняне до від'ємного значення податку на додану вартість відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.
Так, позивачем, починаючи з січня 2019 року безпідставно збільшено (повторно включено) суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 1016572 грн., яка згідно декларацій з ПДВ за відповідні періоди вже обліковувалась у складі від'ємного значення. У зв'язку з викладеним просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
Підприємство "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідам "Мир та добробут інвалідам" зареєстроване Чернівецькою міською радою 08.06.2007 року за номером державної реєстрації 10381020000004493. Перебуває на податковому обліку з 13.06.2007 року. Види діяльності КВЕД Основний 41.20 "Будівництво житлових і нежитлових будівель". В процесі припинення не перебуває.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 року у справі №2а/2470/673/11 апеляційну скаргу Підприємства "ДІМ" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам" задоволено частково. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Підприємства "ДІМ" ЧОТІ "Мир та добробут інвалідам" до Чернівецької об'єднаної Державної податкової інспекції ТУ ДФС у Чернівецькій області про скасування рішення - скасовано. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000320232/0 від 09.03.2011р. У решті позовних вимог відмовлено.
Позивачем не проведено коригування від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сторону зменшення на суму 1016572 грн, (податкове повідомлення-рішення форми «В2» від 09.03.2011 року №0000340232/0).
Відповідно до поданих декларацій з ПДВ :
- з березня 2011 року по січень 2015 року сума в розмірі 1016572 грн. задекларована у складі суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24 Декларацій з ПДВ);
- з лютого 2015 року по червень 2015 року сума в розмірі 1016572 грн. задекларована у складі суми непогашеного від'ємного значення попередніх звітних періодів (рядок 31 Декларацій з ПДВ);
- за липень 2015 року на суму від'ємного значення попередніх звітних періодів в розмірі 2967296 грн. (в тому числі 1016572 грн,) збільшено розмір суми податку, визначеної п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України, на яку платник має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН (рядок 20.2 Декларації з ПДВ) та, відповідно, збільшено значення рядка 24 - суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду;
- з серпня 2015 року по грудень 2015 року сума в розмірі 1016572 грн. задекларована у складі суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24 Декларацій з ПДВ);
- з січня 2016 року по січень 2019 року сума в розмірі 1016572 грн. задекларована у складі суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларацій з ПДВ).
При цьому, згідно декларацій з ПДВ позивача встановлено, що сума від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в складі якого рахувалася сума 1016572 грн. (рядок 24 Декларацій з ПДВ), постійно використовується платником шляхом зменшення на суму податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету.
За січень 2019 року значення рядка 21 (від'ємне значення) звітної Декларації з ПДВ становить 2241728 грн., а в липні 2021 року значення рядка 21 (від'ємне значення) Декларації з ПДВ становить 851466 грн., що, відповідно до додатка №2 до декларації за липень 2021 року, свідчить про те, що станом на 01.08.2021 року платником використана сума від'ємного значення в розмірі 1016572 грн., що обліковувалась у складі від'ємного значення по рядках 21 Декларацій з ПДВ попередніх звітних періодів.
Платником подано уточнюючий розрахунок від 14.09.2021 року № 9266285102 за січень 2019 року, де збільшено від'ємне значення за результатами перевірки контролюючого органу (рядок 16.3 Декларації) та збільшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларацій з ПДВ) на суму 1016572 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 09.03.2011 року №0000340232/0 (Згідно уточнюючого додатку №2 сума від'ємного значення 1016572 грн. задекларована із датою виникнення у 03.2011 року).
У вересні 2021 року позивачем подано 31 уточнюючий розрахунок до декларацій з ПДВ за січень 2019 року - липень 2021 року, згідно яких збільшено суму від'ємного значення на 1016572 грн.
В декларації з ПДВ за серпень 2021 року від 20.09.2021 року №9273112277 також враховано від'ємне значення по уточнюючому розрахунку та становить 1768818 грн. (рядок 21 Декларації з ПДВ).
Платником починаючи з січня 2019 року безпідставно збільшено (повторно включено) суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 1016572 грн., яка згідно декларацій з ПДВ за відповідні періоди вже обліковувалась у складі від'ємного значення.
За результатами камеральної перевірки декларацій з ПДВ за серпень 2021 року складено акт камеральної перевірки щодо виявлених (помилок) порушень від 01.10.2021 року №4039/24-13-18-10/35158255, сформовано податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 05.11.2021 року №0000077011810, яким зменшено суму від'ємного значення в розмірі 1768818 грн., та податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 05.11.2021 року №0000077021810 яким донараховано основного платежу - 99220 грн. та застосовано штрафну санкцію - 49610 грн.
Станом на дату надання відповіді суми, визначені податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженими.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не проведення камеральної перевірки, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Положеннями пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно п.75.1.1. п.75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти;
12) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1-1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 76 ПК України визначається Порядок проведення камеральної перевірки.
Так, п.76.1. ст. 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
У відповідності до п. 76.2 ст. 76 ПК України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Пунктом 76.3 ст. 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно п. 76.4 ст. 76 ПК України камеральні перевірки з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу, проводяться з урахуванням вимог статті 39-3 цього Кодексу.
У відповідності до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Отже аналізуючи викладене вище, суд зазначає, що предметом камеральної перевірки є виключений перелік підстав для проведення вказаної перевірки та є дискреційними повноваженнями відповідача.
Так, у відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Адміністративний суд, приймаючи рішення стосовно заявлених позовних вимог, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах розгляду відповідної адміністративної справи. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення. Тому, суд не вправі перебирати на себе функції відповідного органу.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суд повторно наголошує, що предметом камеральної перевірки є виключений перелік підстав для проведення вказаної перевірки, який визначений п.75.1.1. п.75.1 ст. 75 ПК України, тобто є дискреційними повноваженнями контролюючого органу.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що доводи позову не свідчать про наявність правових підстав для задоволення заявлених вимог.
Стосовно розподілу судових витрат.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Підприємство "ДІМ" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідів" (вул. Хмельницького Богдана, 19-А, м. Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 35158255);
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 А, м. Чернівці, 58013, Код ЄДРПОУ 44057187).
Суддя І.В. Маренич