1Справа № 644/4603/25 2/335/2783/2025
28 листопада 2025 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Шалагінової А.В.,
за участі секретаря судового засідання Савченко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
27.05.2025 АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ БАНК» (далі - АТ «А-БАНК») в особі представника Шкапенка О. В. звернулось до Індустріального районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви № АВН0СТ155101701092261406 від 27.11.2023 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 29 000,00 грн., строком на 36 місяців (до 26.11.2026) зі сплатою відсотків розміром 75% щомісячно та комісії в розмірі 0,00 грн. на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак, відповідач умови договору виконував неналежним чином, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 26.05.2025 становить 36 565,79 грн., яка складається з: 24 821,27 грн. - заборгованість за кредитом, 11 744,52 грн. - заборгованість за відсотками. Просив стягнути з відповідача суму заборгованості у загальному розмірі 36 565,79 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 30.05.2025 справа передана на розгляд Вознесенівському районному суду міста Запоріжжя за підсудністю (а.с. 24)
23.06.2025 справа надійшла до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя та за наслідками автоматизованого розподілу справи між суддями передана в провадження судді Шалагінової А. В.
Ухвалою судді від 24.06.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено розгляд справи із повідомленням (викликом) учасників справи в судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті справи, перше судове засідання призначене на 08.08.2025 з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 31).
08.08.2025 судове засідання відкладено до 02.10.2025 у зв'язку із неявкою учасників справи.
02.10.2025 судове засідання відкладено до 29.10.2025 у зв'язку із неявкою учасників справи. Разом з тим, до Індустріального районного суду міста Харкова та АТ «А-БАНК» було надіслано запит із направленням на електронну адресу Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя додатків до позовної заяви.
29.10.2025 судове засідання відкладено до 26.11.2025 у зв'язку із неявкою учасників справи.
03.11.2025 АТ «А-БАНК» надіслав додатки по позовної заяви.
26.11.2025 судом завершено розгляд цієї справи та суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши перерву для виготовлення його повного тексту до 28.11.2025.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином, до позовної заяви долучив клопотання про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошень про виклик, які здійснені 19.08.2025, 07.10.2025 та 04.11.2025 особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки в судові засідання відповідач не повідомив, відзив на позов не подав.
Враховуючи, що відповідач, будучі належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явився до суду, не повідомив про причини неявки, не подав відзив на позовну заяву, судом за згодою представника позивача, висловленою у поданому ним клопотанні, в судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів (із занесенням до протоколу судового засідання) відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
20.06.2022 ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Запевнення клієнта до Договору надання банківських послуг з АТ «А-БАНК» (а.с. 53-зворот).
27.11.2023 ОСОБА_1 , будучі клієнтом АТ «А-БАНК» уклав з банком кредитний договір АВН0СТ155101701092261406 шляхом підписання електронним цифровим підписом Заяви про надання послуги «Швидка готівка».
27.11.2023 ОСОБА_1 надано кредит в сумі 29 000,00 грн зі строком повернення до 26.11.2026, тобто на 36 місяців. Згідно з п.п. 6-7 Кредитного договору, встановлено сплату відсотків за користування кредитом розміром 75% на рік та комісії в розмірі 0,00 грн на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 54-зворот).
Кредитний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с. 55).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Умови договорів приєднання розробляються банком, а тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам банківських послуг та доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Тарифи, Умови і правила надання банківських послуг у АТ «А-БАНК», з якими був ознайомлений позичальник.
Як зазначено судом вище, матеріали справи містять підтвердження, що саме з доданими банком до позовної заяви Умовами та правилами надання банківських послуг у АТ «А-БАНК» ознайомився та погодився відповідач, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-БАНК», а також що саме зазначені документи містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафів), комісії, і саме у тих розмірах, які застосовані банком у наданому ним розрахунку заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до п.п. 6, 7, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов'язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.
У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
На підставі викладеного законодавство України надає можливість укласти кредитний договір відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений між АТ «А-БАНК» та відповідачем 27.11.2023 кредитний договір не суперечить Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не визнаний на час розгляду справи недійсним.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Стаття 559 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно з випискою по кредиту, останній протягом періоду 27.11.2023-25.05.2025 користувався кредитом, наданим позивачем, здійснював погашення тіла кредиту та відсотків (а с. 56).
З поданого позивачем розрахунку заборгованості випливає, що станом на 26.05.2025 ОСОБА_1 у зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору має заборгованість у розмірі 36 565,79 грн, яка складається з: 24 821,27 грн - загальний залишок заборгованості за тілом кредиту; 11 744,52 грн - загальний залишок заборгованості за відсотками (а.с. 55 зворот).
Відповідачем зазначений розрахунок на засадах змагальності не спростований.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Стаття 559 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
На порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, кредит та проценти за користування кредитом у визначений договором строк не повернув.
За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що суд задовольняє позов в повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ БАНК» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101701092261406 від 27 листопада 2023 року у розмірі 36 565 (тридцять шість тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн 79 коп., а також судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання в повному обсязі.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення складено в повному обсязі 28 листопада 2025 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК», ЄДРПОУ 14360080, юридична адреса: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074;
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя А.В. Шалагінова