Справа № 936/1262/25
Провадження № 3/936/785/2025
27.11.2025 селище Воловець
Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Пелих О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Воловецького районного суду Закарпатської області на розгляд надійшов протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , у якому зазначено, що 08.09.2025 біля 15.30 години в селищі Воловець по вул. Карпатській, 56 водій ОСОБА_1 керував квадроциклом без номерного знаку в стані алкогольного спяніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер Алкотест 6820 (результат огляду 2,18). Своїми діями, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 до суду не з'явився, але надав суду письмові пояснення проте, що відсутній склад адміністративного правопорушення в його діях, оскільки того дня останній квадроциклом не керував, а перебував біля належного йому квадроциклу по вул. Карпатській в селищі Воловець. Зазначає, що працівниками поліції було порушено порядок проведення освідчення та наявні докази, які містяться в матеріалах справи не доводять його винуватість у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, приходжу до такого висновку.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. (ч.4 ст. 266 КУпАП).
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17. 12. 2008 № 1103 (надалі Порядок); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09. 11. 2015 № 1452/735 (надалі Інструкція ).
Відповідно до п. 2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пунктом 3 Інструкції зазначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №447538 від 08.09.2025, містить відомості проте, що ОСОБА_1 керував квадроциклом без номерного знаку із ознаками алкогольного спяніння, проте ознаки алкогольного спяніння особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у протоколі не зазначені.
Також, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №447538 від 08.09.2025, не зазначено щодо пропозиції ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу на проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Хоча п.6 вищезазначеної інструкції зазначає, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Також слід зазначити, що приєднаний до матеріалів справи відеозапис від 08.09.2025 є неповним та не відображає усіх обставин та відомостей про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення.
Порядок застосування органами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції відеозапису визначається Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026.
Згідно з пунктом 5 розділу ІІ даної Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення.
Згідно з пунктом 1 розділу VІІ зазначеної Інструкції під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:
1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;
2) примусове виключення відео реєстраторів;
У той же час, приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення, диск із відеозаписами містить перерви, тобто відеозапис не є безперервним, оскільки містить три окремі файли, що вказує на примусове відключення відео реєстратору або ж самовільне видалення частини відеоматеріалу.
Окрім того, на першому відео файлі встановлено, що поліцейські не зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та не здійснювали перевірку його документів, а запропонували водію пройти освідчення на стан алкогольного сп'яніння у приміщенні відділення поліції. При цьому, підстав для пред'явлення такої вимоги поліцейські ОСОБА_1 не назвали. Зокрема, вбачається, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності перебуває у приміщенні відділення поліції, тобто не на місці зупинки транспортного засобу та стверджує, що він не керував квадроциклом, у звязку із чим не має підстав для проходження його огляду на стан спяніння, проте працівник поліції, не відреагував на твердження ОСОБА_1 та надалі пропонував останньому пропозицію щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу Драгер або у закладі охорони здоров'я. На другому відео файлі працівник поліції надалі продовжував запитувати останнього про проходження огляду, і особа яка притягується до адміністративної відповідальності заперечував факт керування транспортним засобом, однак погодився на таке проходження із застосуванням приладу Драгер. Третій відеозапис відображає запис тривалістю кілька секунд про те, що квадроцикл припарковується біля магазину, що не є доказом керування ОСОБА_1 даним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, встановлено, що час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та час вчинення адміністративного правопорушення, який зазначений у протоколі не збігається із часом, який відображається та який зафіксований на відеозаписі місця події, що відбувалась 08.09.2025.
Разом з тим, із відеозапису вбачається, що під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 уповноваженою посадовою особою, яка складає протокол, не доводився зміст статті 63 Конституції України та не роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, що в свою чергу свідчить на невиконання особою, яка склала такий протокол, вимог ч.4 ст.256 КУпАП, та має наслідком порушення права на захист.
У пункті 19 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 зроблено висновок, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
У постанові Київського апеляційного суду від 30 травня 2022 року у справі № 361/1305/22 зроблено висновок, що порушення вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису щодо безперервності свідчать про самовільне видалення поліцейськими частини відеоматеріалу або примусове відключення відео реєстратору. З цих підстав відеозаписи не можуть бути визнані беззаперечними самостійними доказами вчинення адміністративного правопорушення.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом. Відсутність будь якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. Верховний Суд у справі № 38/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Надаючи оцінку наявним у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП, доказам судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 квадроциклом з ознаками алкогольного сп'яніння, а також не зафіксовано факту зупинки транспортного засобу під керуванням останнього, що і створює в даному випадку об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інших належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 квадроциклом з ознаками алкогольного сп'яніння, - суду не надано.
Зазначені обставини із врахуванням положень Інструкції та аналізу доказів не можуть розцінюватися як порушення п.2.9а Правил дорожнього руху, що вказує про відсутність в діях ОСОБА_2 обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Таким чином, з наведених підстав вказаний протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та додані до нього матеріали не є належними та допустимими доказами, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, не може бути беззаперечним доказом його вини, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Окрім того, суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, а саме, що відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості особи, приходжу до висновку про недоведення наявності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст. 130, ст. ст. 247, ст.283, ст.284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Воловецький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Пелих О.О.