Справа № 560/2856/25
іменем України
28 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, у якому просить:
« - визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації заробітної плати за період роботи з 01 січня 2013 року по 31 жовтня 2016 року та з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2017 року;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію заробітної плати за період роботи з 01 січня 2013 року по 31 жовтня 2016 року та з 01 грудня 2016 року по 3 0 квітня 2017 року».
Ухвалою від 25.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі; ухвалено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду від відповідача 12.03.2025 надійшов відзив на позовну заяву.
Від позивача 24.03.2025 надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 28.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 28.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача здійснювати розгляд справи з викликом сторін.
Відповідно до заяв по суті справи, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з огляду на таке.
Позивач обґрунтовує позов тим, що під час проходження державної служби в Кам'янець-Подільській ОДПІ вона мала право на індексацію заробітної плати відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), однак за період з 01.01.2013 по 31.10.2016 та з 01.12.2016 по 30.04.2017 така індексація їй фактично протиправно не нараховувалась і не виплачувалась, що підтверджується особовими рахунками, отриманими з архіву.
Посилається на те, що не нарахування та невиплата індексації заробітної плати порушує її право на належну оплату праці, гарантоване статтею 43 Конституції України, та суперечить правовим позиціям Верховного Суду, зокрема, у справі № 822/1858/16, де за аналогічних правовідносин за участю Кам'янець-Подільської ОДПІ визнано протиправною бездіяльність щодо не нарахування індексації та покладено обов'язок здійснити її нарахування й виплату.
Також позивач зазначає, що відповідач, як правонаступник Кам'янець-Подільської ОДПІ, зобов'язаний забезпечити реалізацію її прав, набутих під час проходження державної служби, включно з правом на індексацію заробітної плати.
Згідно із відзивом на позов, відповідач позовні вимоги не визнає та просить у їх задоволенні відмовити з огляду на таке.
Зазначає, що при звільненні позивача з нею проведено повний розрахунок, а в передавальному акті Кам'янець-Подільської ОДПІ заборгованість із заробітної плати перед позивачем не відображена, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність будь-яких невиплачених сум.
Посилається також на приписи статті 110 КЗпП України та статті 30 Закону України «Про оплату праці» щодо обов'язку роботодавця інформувати працівника про складові його заробітної плати при кожній її виплаті та в день звільнення і вважає, що позивач була належним чином поінформована про всі нарахування.
Вказує, що, на звернення позивача від 14.12.2024 року, надано відповідь, яку направлено на її поштову адресу, проте лист не був отриманий адресатом і повернутий за закінченням строку зберігання.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі обставини.
Із поданої до суду копії трудової книжки та наказу про звільнення судом встановлено, що позивач проходила державну службу в Кам'янець-Подільській об'єднаній державній податковій інспекції (далі - Кам'янець-Подільська ОДПІ) з 29.06.1993 до 15.09.2017 та була звільнена з посади у зв'язку зі скороченням штату.
Із листа Кам'янець-Подільського міського архіву від 15.01.2025 та доданих до нього копій особових рахунків позивача за 2012-2017 роки вбачається, що у графах, які відображають індексацію заробітної плати, за період з 01.01.2013 по 31.10.2016 та з 01.12.2016 по 30.04.2017 відсутні будь-які суми нарахувань індексації.
Із наявної в матеріалах справи заяви позивача від 14.12.2024 убачається, що вона звернулася до ГУ ДПС у Хмельницькій області із письмовим зверненням, у якому просила надати інформацію щодо нарахування та виплати їй індексації заробітної плати за період з 01.01.2013 по 30.04.2017 року, а також здійснити нарахування та виплату невиплачених сум індексації.
До матеріалів справи долучено копію листа ГУ ДПС у Хмельницькій області від 23.12.2024, складеного як відповідь на зазначене звернення.
Зміст вказаного листа зводиться до посилання відповідача на норми законодавства про оплату праці, зазначення, що за передавальним актом Кам'янець-Подільської ОДПІ заборгованість із заробітної плати перед позивачем відсутня, та повідомлення про те, що документи з нарахування заробітної плати передані до архівної установи.
Даних про конкретне нарахування індексації заробітної плати за вказані періоди вказаний лист не містить.
Із копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення убачається, що ГУ ДПС у Хмельницькій області 23.12.2024 направило на адресу позивача рекомендований лист, який не був вручений адресату та повернувся відправнику після закінчення строку зберігання.
Інших доказів, які б підтверджували нарахування та виплату позивачу індексації заробітної плати за спірний період (розрахунково-платіжних відомостей, розрахункових листків із відображенням індексації, довідок про нарахування індексації тощо), відповідач до суду не надав.
Вважаючи бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати їй індексації заробітної плати за період роботи з 01 січня 2013 року по 31 жовтня 2016 року та з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2017 року протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із таких міркувань.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 4 ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі статтями 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, визначає правила обчислення індексу споживчих цін та сум індексації, у тому числі особливості індексації заробітної плати працівників, переведених у зв'язку з реорганізацією до інших установ.
Відповідно до положень статей 1, 2, 3, 21, 22, 24, 30 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівника складається з основної та додаткової заробітної плати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат; держава гарантує працівникам, зокрема, своєчасну й у повному обсязі виплату заробітної плати та інші виплати, передбачені законодавством; роботодавець зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі виплачувати заробітну плату відповідно до законодавства та умов трудового договору, а також інформувати працівника про складові його заробітної плати.
Згідно зі статтею 94 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), заробітна плата - це винагорода, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу, а стаття 95 КЗпП України встановлює державні гарантії в оплаті праці. Індексація заробітної плати, як елемент механізму підтримання її реальної величини, є складовою системи таких державних гарантій.
Як убачається, статтею 110 КЗпП України та статтею 30 Закону України «Про оплату праці» передбачено обов'язок роботодавця під час кожної виплати заробітної плати повідомляти працівника про загальну суму, належну до виплати, із розшифровкою за видами виплат, розмірами утримань і сумою, що підлягає фактичній виплаті.
При цьому, вирішуючи цей спір, суд виходить з того, що: індексація заробітної плати є державною соціальною гарантією, обов'язковою до виконання всіма роботодавцями, у тому числі органами державної влади; реорганізація органу не припиняє трудових прав працівників, а всі права та обов'язки роботодавця переходять до правонаступника; не нарахування та невиплата індексації заробітної плати за наявності передбачених законом умов є протиправною бездіяльністю.
До подібних правових висновків прийшов Верховний Суд при розгляді адміністративної справи № 822/1858/16 (постанова від 14.05.2020 року).
Щодо правонаступництва відповідача, то необхідно зазначити про таке.
З огляду на викладене вище, а також постанов Кабінету Міністрів України про реорганізацію органів державної податкової служби (зокрема, постанов № 296 від 28.03.2018, № 537 від 19.06.2019, № 893 від 30.09.2020), суд виходить з того, що ГУ ДПС у Хмельницькій області є правонаступником Кам'янець-Подільської ОДПІ в частині прав та обов'язків роботодавця щодо працівників, у тому числі в частині обов'язку нараховувати та виплачувати індексацію заробітної плати.
Відтак саме на відповідача покладається обов'язок забезпечити реалізацію права позивача на індексацію заробітної плати, якщо таке право виникло в період її служби в Кам'янець-Подільській ОДПІ.
Відповідно до статей 73, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доведення правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на такий суб'єкт.
Так, позивач надала до суду копії особових рахунків (розрахункових листків) за період її роботи, отримані з архівної установи.
З їх змісту вбачається, що у спірні періоди - з 01.01.2013 по 31.10.2016 та з 01.12.2016 по 30.04.2017 - у графах, які відображають індексацію заробітної плати, відсутні будь-які суми.
Відповідач достовірність цих документів не заперечив, клопотань про визнання їх недопустимими доказами або про витребування інших первинних документів не заявив.
Водночас, відповідач не надав до суду жодних первинних бухгалтерських документів (розрахунково-платіжних відомостей, відомостей нарахування заробітної плати, розрахункових листків, довідок), які б свідчили про фактичне нарахування та виплату позивачу індексації заробітної плати за зазначені періоди.
Посилання відповідача на передавальний акт при реорганізації, в якому не відображено заборгованість із заробітної плати перед позивачем, не можуть бути визнані належним доказом фактичного нарахування індексації.
Передавальний акт є документом, що фіксує передачу активів, прав та обов'язків між органами, проте не містить деталізованих відомостей про кожен вид виплат кожному працівнику та не замінює собою первинні документи щодо оплати праці.
Так само загальні посилання відповідача на те, що позивач нібито була поінформована про всі види виплат під час служби та при звільненні, не підкріплені будь-якими конкретними доказами (копіями розрахункових листів за відповідні місяці із зазначенням індексації тощо).
За таких умов суд доходить висновку, що відповідач не виконав покладений на нього статтею 77 КАС України обов'язок доведення правомірності своєї бездіяльності щодо ненарахування індексації заробітної плати позивачу.
Натомість, доводи позивача про те, що індексація заробітної плати за спірні періоди їй не нараховувалась та не виплачувалась, узгоджуються з наявними у справі копіями особових рахунків і не спростовані відповідачем.
Суд, оцінюючи докази в їх сукупності, вважає встановленим факт не нарахування та невиплати позивачу індексації заробітної плати за період з 01.01.2013 по 31.10.2016 та з 01.12.2016 по 30.04.2017 року.
Щодо листа ГУ ДПС у Хмельницькій області від 23.12.2024 року, то необхідно зазначити про таке.
Вказаний вище лист складений у відповідь на звернення позивача, містить лише загальні посилання на законодавство, згадку про відсутність заборгованості за передавальним актом та про передачу документів до архіву.
Він не містить жодних розрахунків або конкретних даних, які б підтверджували фактичне нарахування індексації заробітної плати за спірні періоди.
Щодо доказів надсилання такого листа суд враховує, що з матеріалів справи вбачається факт відправлення відповідачем рекомендованого листа на адресу позивача та його повернення за закінченням строку зберігання.
У той же час, виходячи зі сталої практики Верховного Суду, належними доказами направлення документів адресату відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ (поштова квитанція, поштова накладна з інформацією про поштове відправлення чи фінансовий чек) та опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 15.02.2022 у справі №916/1093/21.
Відповідачем же у цій справі не надано такі докази, які б дали змогу суду встановити, яке саме поштове відправлення було направлене на адресу позивача.
Окрім того, суд виходить з того, шо навіть отримання позивачем зазначеного листа не свідчило б про виконання відповідачем обов'язку з нарахування та виплати індексації, оскільки лист не є первинним бухгалтерським документом, а лише інформаційним повідомленням.
Отже, зазначені обставини не впливають на висновок суду про наявність у позивача права на індексацію заробітної плати та протиправність бездіяльності відповідача щодо її не нарахування та невиплати.
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що: індексація заробітної плати є обов'язковою державною соціальною гарантією; позивач як працівник Кам'янець-Подільської ОДПІ мала право на індексацію заробітної плати відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078; ГУ ДПС у Хмельницькій області як правонаступник Кам'янець-Подільської ОДПІ зобов'язаний забезпечити реалізацію цього права; не нарахування та невиплата позивачу індексації заробітної плати за період з 01.01.2013 по 31.10.2016 та з 01.12.2016 по 30.04.2017 є протиправною бездіяльністю відповідача.
З огляду на складність самостійного визначення судом конкретного розміру належної позивачу індексації, що потребує застосування індексів споживчих цін за тривалий період та використання первинних бухгалтерських документів, суд вважає належним способом захисту покладення на відповідача обов'язку нарахувати та виплатити позивачу індексацію заробітної плати за спірний період відповідно до вимог законодавства.
Такий підхід узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду у справах цієї категорії.
Інші аргументи сторін не спростовують висновків суду за результатами розгляду цієї справи, які зазначені вище.
Також щодо інших доводів сторін, то суд зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.
З огляду на викладене вище, суд виходить з того, що ОСОБА_1 довела позовні вимоги, а відповідачем належними та допустимими доказами не доведено того, що він діяв у межах наданих йому повноважень та з урахуванням положень законодавства України, а тому, позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню повністю.
Згідно із ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, у зв'язку із тим, що позов задоволено повністю, то у відповідності до вимог статті 139 КАС України, понесені позивачем витрати із сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації заробітної плати за період з 01 січня 2013 року по 31 жовтня 2016 року та з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2017 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію заробітної плати за період з 01 січня 2013 року по 31 жовтня 2016 року та з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2017 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням фактично виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя Є.В. Печений