Справа № 560/2856/25
28 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 560/2856/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати індексації заробітної плати за період з 01.01.2013 по 31.10.2016 та з 01.12.2016 по 30.04.2017 року, а також про зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію за вказані періоди.
Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що позивачкою пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) у редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX, згідно з якою, працівник може звернутися до суду з трудовим спором у тримісячний строк.
На думку відповідача, з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП, цей строк у спірних правовідносинах слід обчислювати з 01.07.2023, натомість позов подано до суду у лютому 2025 року, тобто після спливу визначеного строку. У зв'язку з цим відповідач просить на підставі статей 122, 123, пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) залишити позовну заяву без розгляду.
Позивач у відповіді на відзив заперечила проти задоволення вказаного клопотання, вказавши, що спірні правовідносини щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати виникли та були припинені до 19.07.2022, а отже до них підлягає застосуванню редакція статті 233 КЗпП, яка діяла до внесення змін Законом № 2352-IX, і відповідно вимоги про стягнення належної заробітної плати не обмежувалися будь-яким строком.
Дослідивши матеріали справи, доводи клопотання, заперечення позивача, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі статтею 122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною першою статті 233 КЗпП України в редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, було передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а згідно з частиною другою цієї статті - у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом № 2352-IX статтю 233 КЗпП викладено в новій редакції, якою встановлено тримісячний строк звернення до суду з усіма трудовими спорами, у тому числі й тими, що стосуються оплати праці.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі № 990/156/23 вказала, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю, і застосовується з урахуванням загального принципу незворотності дії закону в часі, закріпленого статтею 58 Конституції України.
У постанові Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 380/29686/23 Касаційний адміністративний суд дійшов висновку, що дія статті 233 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX поширюється лише на ті правовідносини, які виникли після набрання чинності цією нормою, тоді як до правовідносин, які існували до 19.07.2022, застосовується редакція статті 233 КЗпП України, чинна на момент виникнення та існування таких правовідносин.
Особливе значення для даної справи має правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.12.2024 у справі № 560/866/24, предметом якої був спір про нарахування та виплату індексації заробітної плати за період з 2013 по 2017 роки, при цьому, позов у тій справі було подано 18.01.2024 року.
Верховний Суд зазначив, що нові зміни в законодавстві, які обмежують строк звернення до суду з трудовими спорами тримісячним строком, не поширюються на події, які мали місце до 19.07.2022, та зробив висновок, що для стягнення заробітної плати, яка належала працівнику до цієї дати, зберігається можливість звернення до суду без обмеження будь-яким строком, відповідно до попередньої редакції статті 233 КЗпП України.
Надалі Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 сформувала єдиний підхід до застосування статті 233 КЗпП України, підтвердивши, що: до правовідносин, що виникли й були припинені до 19.07.2022, застосовується редакція статті 233 КЗпП України, чинна до внесення змін Законом № 2352-IX (у частині оплати праці - безстроковість звернення до суду); до правовідносин щодо нарахування та виплати заробітної плати, які виникли після 19.07.2022 або тривають після цієї дати, застосовується нова редакція статті 233 КЗпП України з тримісячним строком звернення.
Отже, актуальна практика Верховного Суду виходить з того, що зміни до статті 233 КЗпП України щодо скорочення строку звернення до суду не мають зворотної дії в часі та не можуть погіршувати становище працівників щодо заробітної плати, яка належала їм до 19.07.2022 року.
Повертаючись до обставин справи № 560/2856/25, необхідно зазначити про таке.
Як убачається з матеріалів справи, позивач працювала у Кам'янець-Подільській об'єднаній державній податковій інспекції до 15.09.2017, коли була звільнена у зв'язку зі скороченням штату.
Спірними у цій справі є вимоги щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати за період з 01.01.2013 по 31.10.2016 та з 01.12.2016 по 30.04.2017, тобто весь спірний період повністю припадає на час до 19.07.2022 року, а трудові відносини між сторонами були припинені ще у 2017 році.
Отже, спірні правовідносини щодо оплати праці (індексації заробітної плати) виникли та були припинені до набрання чинності Законом № 2352-IX, яким змінено строки звернення до суду, і, відповідно до наведеної вище практики Верховного Суду, до них підлягає застосуванню редакція статті 233 КЗпП України, чинна до 19.07.2022 року.
За цією редакцією статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Вказаний підхід прямо застосовано Верховним Судом у постанові від 05.12.2024 у справі № 560/866/24 щодо аналогічних вимог про індексацію заробітної плати за 2013-2017 роки.
За таких обставин посилання відповідача на пропуск позивачкою тримісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 233 КЗпП України у редакції Закону № 2352-IX, є необґрунтованими, оскільки цей строк не поширюється на правовідносини щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати за період 2013-2017 років.
Відповідно, у позивачки не виник обов'язок подавати заяву про поновлення строку звернення до суду, а відсутність такої заяви не може розцінюватися як підстава для застосування статті 123 КАС України та пункту 8 частини першої статті 240 КАС України щодо залишення позовної заяви без розгляду.
Інші доводи відповідача, викладені у клопотанні, стосуються, по суті, оцінки обґрунтованості позовних вимог (наявності чи відсутності заборгованості, правильності нарахувань тощо) та не є процесуальними підставами для залишення позову без розгляду. Вони підлягають перевірці при вирішенні спору по суті.
Отже, суд не встановив факту пропуску позивачкою строку звернення до суду у даній справі та, як наслідок, відсутні передбачені законом підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Є.В. Печений