Справа № 560/5094/25
іменем України
28 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду звернення №2025/02/03-1 від 03.02.2025 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видалити із застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+» щодо ОСОБА_1 тимчасове посвідчення (замість військового квитка) № НОМЕР_1 від 15.06.2021 року, відмітки «Порушення правил військового обліку».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+» позивач виявив відмітку «Порушення правил військового обліку». При цьому, ОСОБА_1 з 2021 року, на законних підставах перетнувши державний кордон України, перебуває за її межами та офіційно працює. Позивач вважає, що підстави для внесення щодо нього до застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+» відмітки «Порушення правил військового обліку», зазначені у листі ІНФОРМАЦІЯ_2 №5/311 від 13.01.2025, є незаконними, а бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів із видалення цієї відмітки є протиправною.
Відповідач правом подати відзив не скористався, а тому, відповідно до вимог частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано в відповідача докази, але вимоги ухвали не виконано.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Позивач з 2021 року перебуває за межами України та офіційно працює, що підтверджується копіями карти побуту № НОМЕР_2 , паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , контракту про найм від 14.06.2024.
У електронному військово-обліковому документі ОСОБА_1 з електронного застосунку «Резерв+» наявна відмітка «Порушення правил військового обліку».
За результатами розгляду адвокатського запиту від 06.01.2025 стосовно ОСОБА_1 , відповідач листом №5/311 від 13.01.2025 повідомив, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (попередні назви до реформування: ІНФОРМАЦІЯ_3 , пізніше - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 22.01.2004. Разом з цим встановлено, що ОСОБА_1 11.06.2021 відповідно заключення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнаний непридатним до військової служби в мирний час і обмежено придатний у військовий час. В застосунку «Резерв+» щодо ОСОБА_1 відобразилась відмітка «Порушення правил військового обліку» з причин, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , тривалий час (з 12.06.2021 по теперішній час):
- не виконує військового обов'язку в запасі;
- не уточняв протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, своїх персональних даних у встановленому порядку;
- з 12.06.2022 (через рік після крайнього проходження медичного огляду (11.06.2021 року)) не проходив медичний огляд військово-лікарською комісією при Першому відділі - де перебуває на військовому обліку;
- не повідомляв особисто Перший відділ - орган, де перебуває на військовому обліку про зміни в його сімейному стані, в стані здоров'я, адреси місця проживання (перебування), рівня освіти, місця роботи, посади.
На адресу відповідача представником позивача направлено звернення №2025/02/03-1 від 03.02.2025 з проханням негайно вжиття заходів із видалення із застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+» щодо ОСОБА_1 , тимчасове посвідчення (замість військового квитка) № НОМЕР_1 від 15.06.2021 року, відмітки «Порушення правил військового обліку». Проте відповідь не надано.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Отже, військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону №2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Запас військовозобов'язаних поділяється на першу і другу категорії.
До запасу першої категорії належать військовозобов'язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.
До запасу другої категорії належать військовозобов'язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.
Відповідно до статті 18 Закону №2232-XII, в редакції до 18.05.2024, від призову на строкову військову службу звільняються громадяни України, які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час.
Пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-XII, в редакції до 18.05.2024, передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України на військовий облік військовозобов'язаних: які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.
Суд встановив, що позивач 11.06.2021 визнаний непридатним до військової служби в мирний час і обмежено придатний у військовий час.
З наведеного слідує, що в силу положень статей 27, 37 Закону №2232-XII, в редакції до 18.05.2024, позивач перебуває у статусі військовозобов'язаного у запасі другої категорії, оскільки не проходив військової служби та визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у військовий час.
Частиною 11 статті 38 Закону №2232-XII визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Верховна Рада України 11.04.2024 прийняла Закон України №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон №3633-IX), який набрав чинності 18.05.2024.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Також Законом №3633-ІХ внесено зміни і в статтю 1 Закону №2232-XII, частиною 10 якої визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Крім того, слід звернути увагу на те, що одночасно із Законом №3633-IX набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №563 «Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», якою Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила), що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, доповнено пунктом 10-1, чинним на момент виникнення спірних правовідносин і виключеним на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №916 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації» (набрала чинності 31.07.2025).
Відповідно до положень абзацу 4 пункту 10-1 Правил призовники, військовозобов'язані та резервісти, зокрема, повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є, зокрема, ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Частиною 3 статті 13 Закону №1951-VIII визначено, що до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста наведений в частині 1 статті 7 Закону №1951-VIII.
Згідно з частиною 3 статті 14 Закону №1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
У зазначеній частині статті 14 Закону №1951-VIII також міститься перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформацію
Щодо посилання позивача на примітку статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, то суд зазначає таке.
Стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
У примітці до цієї статті зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Однак, примітка до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення не може бути застосована в цьому випадку, оскільки законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак, держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на відповідну категорію громадян, до якої належить також позивач.
Крім того, законодавство не містить вказівки на те, що статус "Порушення правил військового обліку" може бути облікований лише у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі ст. 210, ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Більше того наявність такого статусу у військово-обліковому документі законодавчо не ототожнена із фактом притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Посилання позивача на його перебування за кордоном суд оцінює критично, оскільки законодавством передбачена можливість уточнення персональних даних у разі перебування за кордоном.
Відповідно до вимог норм глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, медичний огляд військовозобов'язаних, під час проведення призову по мобілізації в особливий період проводиться один раз на рік.
При цьому, позивач не проходив медичний огляд військово-лікарською комісією з 12.06.2022 (через рік після крайнього проходження медичного огляду - 11.06.2021).
Позивач зазначає, що згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3621-IX громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Тобто, в цьому випадку позивач підлягав повторному медичному огляду до 04.02.2025 та термін його проходження на момент виникнення спірних правовідносин не закінчився.
Ці доводи позивача суд оцінює критично, оскільки ними не заперечується не проходження позивачем медичного огляду з 12.06.2022.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк