Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 листопада 2025 року Справа № 520/13926/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 204450022150 від 04.03.2025, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ; - зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити та виплачувати з 14.04.2024 ОСОБА_1 , пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ.
В обґрунтування позову покликається на те, що рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії за віком є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Причиною відмови в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII є факт проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 та становить 3 роки 10 місяців 10 днів, що не дає право на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років. В рішенні про відмову відповідач зазначив: дані у довідці про проживання у зоні посиленого радіологічного контролю потребує перевірки; зарахування періоду навчання за умови додаткових документів про проживання у зазначений період у вказаній зоні; рекомендовано надати довідку про період роботи з 13.04.1988 до 01.04.1989 із зазначенням місця розташування закладу. Вважає такі дії відповідача протиправними, адже згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 (доповнено згідно з Постановою Пенсійного фонду № 33-1 від 25.11.2021), документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку: потерпілим від Чорнобильської катастрофи: - документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями; - посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"). Позивачем під час призначення пенсії до територіального органу Пенсійного фонду України було надано посвідчення Серії НОМЕР_1 , яким підтверджено, що позивач має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 4). В посвідченні серії НОМЕР_1 зазначено, що «пред'явник посвідчення має право на пільги та компенсації встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років». Чинність посвідчення вказує і на той факт, що позивач згідно з абз.4 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»' станом на 01.01.1993 року прожила або відпрацював у зоні посиленого радіологічного контролю більше чотирьох років. Позивачем під час призначення пенсії надавалась довідка про факт проживання у зоні посиленого радіологічного контролю від 30.01.2025 № 3342/11-07, видана Семенівською міською радою Новгород-Сіверського району. Довідка від 30.01.2025 № 3342/11-07 містить всі необхідні реквізити, дату, номер, містить підпис уповноваженої особи, який закріплений мокрою печаткою. В довідці від 30.01.2025 № 3342/11-07 зазначено, що згідно Постанови Верховної Ради України №807-IX від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів» відбулася ліквідація Семенівського району Чернігівської області шляхом приєднання вищевказаного району Новгород-Сіверського району Чернігівської області з 17.07.2020 року. Позивач має право на зниження пенсійного ще на 3 роки, оскільки факт проживання протягом 12 років 10 місяців 6 днів підтверджується довідкою від 30.01.2025 № 3342/11-07, а згідно Закону №796-ХІІ передбачено, що особи, маю додаткове право на зменшення пенсійного віку на 1 рік за кожні 3 повні роки проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років. Просить позов задовольнити.
Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що довідка про факт проживання у зоні посиленого радіологічного контролю від 30.01.2025 № 3342/11-07, видані Семенівською міською радою Новгород-Сіверського району, потребують перевірки. Крім того, зарахування періоду навчання з 26.04.1986 по 27.02.1988 до зони посиленого радіологічного контролю можливе за умови надання додаткових документів про місце проживання в зазначений період. Разом з тим, рекомендовано надати довідку про період роботи з 13.04.1988 по 01.04.1989 із зазначенням місця розташування закладу, оскільки згідно записів трудової книжки неможливо визначити територіальну приналежність закладу. Виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов'язує з фактом фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв'язку із постійним проживанням, або у зв'язку із роботою в такій місцевості. При цьому, як вбачається і змісту ст. 55 вказаного Закону, зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи. Наявність у позивача посвідчення особи, яка постійно проживала на території зони гарантованого добровільного відселення (3 категорія) не є безумовною підставою, яка автоматично підтверджує право позивача на зменшення його пенсійного віку та призначення пенсії за п. 2 ч.1 ст. 55 Закону № 796-XII. Відповідно до п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058 затвердженого Постановою № 22-1 заявник має подати заяву з усіма необхідними документами. Постановою № 22-1 чітко визначено перелік необхідних документів для надання до органів Пенсійного фонду, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону № 796). Позивач своїм правом на подачу додаткових документів про роботу на підставі первинних документів не скористався, додаткові документи не надано. Просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 03.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, місце проживання - місто Семенівка, Чернігівська область, що підтверджено копією паспорта громадянина України /а.с. 20/.
Суд установив, у позивача є посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорія 4.
25.02.2025 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком за віком із зниженням пенсійного віку згідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зазначену заяву за принципом екстериторіальності розглянуло головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яке рішенням від 04.03.2025 № 204450022150 відмовило позивачу у призначенні пенсії, з огляду на наступне.
Вік заявниці 55 р. Необхідний страховий стаж з урахуванням зменшення на кількість років зменшення пенсійного віку становить 26 років. Страховий стаж особи становить 30 р. 7 м. 25 д. До страхового стажу зараховано всі періоди роботи. За наданими документами факт проживання особи в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 3 роки 10 місяців 10 днів, що не дає право на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років. Разом з тим зазначаємо, що довідки про факт проживання у зоні посиленого радіологічного контролю від 30.01.2025 № 3342/11-07, видані Семенівською міською радою Новгород-Сіверського району, потребують перевірки. Крім того, зарахування періоду навчання з 26.04.1986 по 27.02.1988 до зони посиленого радіологічного контролю можливе за умови надання додаткових документів про місце проживання в зазначений період.
Разом з тим, рекомендовано надати довідку про період роботи з 13.04.1988 по 01.04.1989 із зазначенням місця розташування закладу, оскільки згідно записів трудової книжки неможливо визначити територіальну приналежність закладу.
Позивач вважає таке рішення протиправним та такий що підлягає скасуванню, а тому з метою захисту порушених прав звернувся до суду.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 49 цього Закону визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'я, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами статті 55 вказаного Закону передбачені умови призначення пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абзацом 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796-XII особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років.
При цьому початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Частиною 3 статті 55 Закону №796-XII визначено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Згідно з пунктом 13 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали в зоні посиленого радіологічного контролю, провадиться у разі вибору цих осіб згідно з нормами Закону №1058-IV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII.
Відтак, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.
Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка постійно проживала або постійно працювала в зоні посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 протягом не менше 4-х років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
При цьому постійне проживання такої особи або постійна робота у зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986, незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 2 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні три повні роки проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років.
Так, право на пенсію зі зниженням пенсійного віку мають потерпілі від Чорнобильської катастрофи, зокрема особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років (абзац 6 частини 1 статті 55 Закону №796-XII).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку №22-1, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Тобто, з метою підтвердження права на призначення пенсії на умовах статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам має подати одночасно з заявою про призначення пенсії, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідку про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видану органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Частиною 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обумовлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону, яка була чинна на момент видачі позивачу посвідчення категорії 4) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: особи, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років.
Статтею 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років.
Згідно з частинами третьою-четвертою статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"» підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - місцевими Радами народних депутатів на цих територіях.
Відповідно до пункту 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 (далі - Порядок №501), який був чинний на момент видачі позивачу посвідчення категорії 4 серії НОМЕР_1 від 29.07.1994, громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії , видається посвідчення коричневого кольору, серія В.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 501, видача посвідчень провадиться: народним депутатам України, керівним і відповідальним працівникам Секретаріату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Верховного Суду України, Генеральної Прокуратури, Вищого Арбітражного Суду, Кабінету Міністрів, а також керівникам центральних органів державної виконавчої влади, представникам Президента України в областях і містах Києві та Севастополі, працівникам підприємств і організацій, розташованих в зоні відчуження - Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; іншим потерпілим і учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС - Радою Міністрів Республіки Крим, обласним, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій за місцем проживання.
Посвідчення видається громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).
З аналізу наведених правових норм слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, статус особи, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіологічного контролю категорії 4 та надає право користування пільгами, встановленими Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є відповідне посвідчення.
Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо - є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Отже, належним і достатнім документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII (зокрема, зменшення пенсійного віку для вирішення питання про призначення пенсії за віком), є саме «посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю».
Така правова позиція сформована Верховним Судом у постановах від 11.09.2019 у справі № 205/8713/16-а, від 25.11.2019 у справі № 464/4150/17, від 09.01.2020 у справі №363/3976/16-а, від 26.03.2020 у справі №652/610/16-а, від 18.06.2020 у справі № 751/2738/17.
Таким чином, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Порядком №501 чітко визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.
Доказів визнання недійсним посвідчення позивача як на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії, так і на момент звернення до суду з даним позовом не надано.
Разом із тим, Верховний Суд у своїй постанові від 11 листопада 2024 року (справа № 460/19947/23) зауважив, що наявність посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень абзацу п'ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII.
З урахуванням наведено суд прийшов переконання про те, що дійсно позивач належить до осіб потерпілих від Чорнобильської катастрофи, однак не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень абзацу п'ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року справі №572/456/17, зазначено, виходячи з того, що підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні радіоактивного забруднення, наголосив, що під час розгляду справи щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ потрібно перевірити, чи постійно проживав або постійно працював позивач у зоні гарантованого добровільного відселення.
В оспорюваному рішенні пенсійний орган не зарахував позивачу факт проживання у зоні посиленого радіологічного контролю, адже дані указані у довідці від 30.01.2025 № 3342/11-07, виданих Семенівською міською радою Новгород-Сіверського району, потребують перевірки.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Семенівської міської ради від 30.01.2025 № 3342/11-07 громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала у м. Семенівка, Чернігівської області НовгородСіверського р-ну у період з 01.06.1986 р. 31.07.1986 р.,3 01.08.1986 по 30.08.1986 р.,3 01.06.1987 р. по 30.08.1987 р. з 27.02.1988 р. по 13.04.1988 р. та з 07.04.1989 р. і по 26.06.2001 р. року. Згідно Постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів» відбулася ліквідація Семенівського району Чернігівської області шляхом приєднання вищевказаного району до НовгородСіверського району Чернігівської області з 17.07.2020 року. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 даний населений пункт по 31.12.2014 року відносився до 4 зони радіоактивного забруднення - зони посиленого радіоактивного контролю. Довідка видана на підставі: домової книги та трудової книги НОМЕР_2 , та акту встановлення фактичного місця проживання без реєстрації заявника від 27.01.2025.
Отже вказана довідка підтверджує факт місця проживання позивача у певному місці. Попри те, відповідач виходив із мотивів необхідності перевірки цих даних шляхом надання додаткових документів.
З аналогічних мотивів щодо необхідності надання додаткових документів про місце проживання позивача, пенсійний орган виходив при вирішенні питання щодо зарахування періоду навчання позивача з 26.04.1986 до 27.02.1988 до зони посиленого радіологічного контролю.
Разом з тим позивачу було рекомендовано надати довідку про період роботи з 13.04.1988 по 1.04.1989 із зазначенням місця розташування закладу, оскільки згідно записів трудової книжки неможливо визначити територіальну приналежність закладу
Відповідно до абзац четвертий пункту 1.8 розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія).
Будь-яких доказів, які б підтверджували звернення органу, що призначає пенсію, до заявника про необхідність надання додаткових документів, суду не надано.
З огляду на викладене суд прийшов до переконання про те, що відповідачем не було належним чином розглянуто заяву позивача від 25.02.2025, адже така не розглянута по суті, а відмовлено у призначені пенсії через брак певних відомостей, і питання наявності підстав для призначення пенсії не вирішувалося; жодних доказів прийняття вмотивованого рішення з визначеними підставами для відмови у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно з Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» матеріали справи не містять, а відтак суд прийшов висновку, що відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, яке визнається судом протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Щодо способу захисту порушеного права, суд прийшов наступного.
Суд не може перебирати на себе компетенцію суб'єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсійних виплат.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17, відповідно до якої вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача, а не зобов'язання призначити таку.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
З огляду на викладене вище, суд прийшов переконання про те, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.01.2025 про призначення пенсії.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у даній справі не вирішується питання щодо наявності чи відсутності підстав для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно з Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», адже відсутність додаткових документів та необхідність перевірки поданих позивачем даних не може вважатися належною відмовою у вирішенні питання порушеного у заяві від 25.02.2025, оскільки не містить мотивів та підстав її прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ст. 139 КАС України та Закону України «Про судовий збір» розподіл судових витрат не здійснюється.
Щодо заяви позивача про негайне виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії за віком, у відповідності до ст. 371 КАС України, суд зазначає, що дане рішення не належить до переліку судових рішень, які передбачені ст. 371 КАС України.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дати набрання законної сили рішенням суду, суд, з урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, предмета та категорії спору, обов'язковість виконання судового рішення сторонами, відсутністю доказів щодо його ймовірного не виконання із сторони відповідача-1, прийшов висновку, що на даний час немає підстав для застосування положень ст. ст. 382 , 382-1 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 258, 262, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.03.2025 № 204450022150 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 25.02.2025 зі зниженням пенсійного віку згідно з Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням висновків суду у цій справі.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, місцезнаходження - місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок №7а, код ЄДРПОУ 20632802.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 28.11.2025.
Суддя М. І. Садова