Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
28 листопада 2025 року Справа № 520/18949/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 жовтня 2021 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 жовтня 2021 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, щодо непідговки та ненаправленні до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії по інвалідності оновлених грошового атестату та довідки на ім'я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України видати на ім'я ОСОБА_1 оновлених грошового атестату та довідки на ім'я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Ухвалою від 21.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин; копії грошового атестата або дані щодо ознайомлення позивача з грошовим атестатом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернуто позивачу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 по справі № 520/18949/25 скасовано. Адміністративну справу № 520/18949/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до супровідного листа Другого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 справа № 520/18949/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернулася до Харківського окружного адміністративного суду 10.10.2025, що підтверджується відміткою на супровідному листі, передана на розгляд судді - 10.10.2025 згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Ухвалою судді від 14.10.2025 відкрито спрощене провадження у справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України: відомості щодо дати звільнення позивача зі служби; дані щодо дати вручення позивачу наказу про звільнення; грошовий атестат позивача та відомості й відповідні докази щодо ознайомлення позивача з грошовим атестатом. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України подати до суду витребувані документи протягом п'ятнадцяти календарних днів із дня отримання копії даної ухвали.
В ухвалі про відкриття спрощеного провадження було вказано, що питання щодо поновлення строку звернення до суду буде вирішено судом у межах розгляду справи.
Від відповідача 26.11.2025 надійшла заява, в якій відповідач повідомив суд, що згідно книги реєстрації грошових атестатів, виданих військовослужбовцям, ОСОБА_1 18.10.2023 видано грошовий атестат № 389. До заяви відповідач надав копію витягу з наказу про звільнення позивача від 24.05.2023 № 145 дск та копію книги реєстрації грошових атестатів, виданих військовослужбовцям.
Розглянувши надані відповідачем витребувані документи, суд після відкриття провадження у справі установив, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом в частині позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України №2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Судом установлено, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому в належному розмірі грошового забезпечення (основних та додаткових видів).
Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, в даному випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відтак, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Суд зазначає, що до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.
Так, позивач у межах даної справи оскаржує, зокрема, бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати йому в період з 29 жовтня 2021 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки премії, а також щодо непідговки та ненаправлення до уповноваженого органу оновлених грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення.
При цьому, суд зазначає, що грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення виготовляються при звільненні зі служби. Позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 24.05.2023.
Отже, спірні правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами, виникли у період з 29.10.2021 по 20.05.2023 та на момент звільнення позивача - 24.05.2023.
Суд звертає увагу на те, що спірні правовідносини у період з 29.10.2021 по 18.07.2022 виникли до набрання чинності нової редакції положень статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022), тому до них не підлягає застосуванню тримісячний строк звернення, а є необмежений.
Між тим, спірні правовідносини у період з 19.07.2022 по 20.05.2023 виникли уже за нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а тому до них підлягає застосуванню тримісячний строк звернення, який у силу пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України, був продовжений на строк дії карантину та скінчився - 30.06.2023.
Разом із тим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 17.07.2025 тобто зі значним пропуском тримісячного строку, який був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023, що стало підставою для залишення позовної заяви без руху ухвалою від 21.07.2025 та подальшого повернення позовної заяви ухвалою від 01.08.2025 у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви.
При цьому, скасовуючи ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 по справі № 520/18949/25, Другий апеляційний адміністративний суд в постанові від 24.09.2025 зазначив, що суд першої інстанції не дослідив належним чином вказані позивачем обставини та не встановив з достовірністю дату коли саме сталось порушення прав особи та дату коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав і помилково застосував до всіх спірних правовідносин (з 29.10.2021 до 20.05.2023) редакцію частини другої статті 233 КЗпП України чинну з 19.07.2022, посилаючись також на постанову Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.
Так, у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Верховний Суд дійшов висновку, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022 по 30.03.2023) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документальної підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
З метою встановлення дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, ухвалою суду від 14.10.2025 було витребувано у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України: відомості щодо дати звільнення позивача зі служби; дані щодо дати вручення позивачу наказу про звільнення; грошовий атестат позивача та відомості й відповідні докази щодо ознайомлення позивача з грошовим атестатом.
Відповідач на виконання вимог ухвали суду подав до суду копію витягу з наказу від 24.05.2023 № 145 дск, з якого вбачається, що позивач виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 24.05.2023. Також, відповідачем подано до суду копію книги реєстрації грошових атестатів, виданих військовослужбовцям, з якої вбачається, що позивачу, ОСОБА_1 , 18.10.2023 видано грошовий атестат № 389. У зазначеній книзі також міститься підпис позивача про отримання грошового атестата.
Зазначені обставини свідчать про те, що позивачу під підпис було видано грошовий атестат 18.10.2023, тобто саме з цієї дати позивач дізнався (повинен був дізнатися) про порушення своїх прав, однак звернувся до суду з даним позовом 17.07.2025, тобто зі значним пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Отже, судом встановлено, що позивач пропустив встановлений законодавством тримісячний строк звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо перерахунку грошового забезпечення у період з 19.07.2022 по 20.05.2023, видачі оновленого грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби перед місяцем звільнення.
Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин щодо перерахунку грошового забезпечення у період з 19.07.2022 по 20.05.2022, видачі оновленого грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби перед місяцем звільнення.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали у встановлений строк позовна заява в частині позовних вимог залишається без розгляду.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН