Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
28 листопада 2025 р. № 520/30801/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ольга Горшкова, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача з питання нездійснення розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 15.10.2025;
- зобов?язати відповідача здійснити розгляд вказаної заяви від 15.10.2025р по суті у повному обсязі із виправленням допущених ним помилок при здійсненні остаточних розрахунків при звільненні з військової служби гр. ОСОБА_1 із наданням відповіді гр. ОСОБА_1 у електронному вигляді засобами системи електронного суду або за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 або ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позивач подав позов через підсистему "Електронний суд", однак, через модуль у підсистемі "Електронний суд" позивачем не сформовано позовну заяву по формі у відповідності до приписів ст.160 КАС України, п. 26 Положення шляхом заповнення форми документу, передбаченої Інструкцією користувача в системі «Електронний суд».
При цьому в якості додатку зазначено зокрема файл "у14.pdf"
Відповідно до ч. 7 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС), […].
Згідно з абз. 2 ч. 8 ст. 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг т а«Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги«, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 18 КАС України реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже, процесуальні документи (в тому числі позовні заяви, ) можуть подаватись до суду адміністративної юрисдикції у двох формах в електронній та паперовій.
Відповідно до ч. 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року№851-IV електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. […] Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
При цьому відповідно до п. 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі Положення про ЄСІТС) електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача «Електронного суду», підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Згідно з абз. 1 п. 27 Положення про ЄСІТС до створених в «Електронному суді» документів (тобто, документів в електронній формі) користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в «Електронному суді» документами, до яких вони додаються.
Отже, підписання електронним підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданої до створеного в «Електронному суді» електронного документа копії документа (файлу), що містить зображення певного документа, створеного в іншій (не електронній) формі (в тому числі паперовій, доданої у форматі word-файлу), є підтвердженням відповідності наданої суду копії документа його оригіналові, проте не прирівнює таку копію до електронного документа встановленої форми, підписаного електронним підписом.
Таким чином, додана позивачем позовна заява, створена у форматі pdf-файла, яка має не читабельну форму, не є позовною заявою, поданою в електронній формі шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача «Електронного суду», а є додатком (окремим самостійним файлом) "у14.pdf", який не підписано електронним цифровим підписом в підсистемі «Електронний суд».
Також суд не може вважати, що позивачем обраний альтернативний спосіб подання адміністративного позову в порядку подання позову в паперовій формі, оскільки наявна нечитабельна копія не підписана власноруч позивачем.
Відтак, позивачу слід привести позовну заяву по формі у відповідності до приписів ст.160 КАС України, п. 26 Положення шляхом заповнення форми документу, передбаченої Інструкцією користувача в системі «Електронний суд» та підписання такої форми позовної заяви шляхом накладення електронного цифрового підпису на таку позовну заяву, з урахуванням того, що така позовна заява має бути у читабельному вигляді.
Крім того, відповідно до п.5, 8 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до положень частин 1 та 2 ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем додано лише копії медичної довідки (на ім'я ОСОБА_3 ) та квитанцію про направлення відповідачу позовної заяви. Інших документів, на які посилається позивач у позовній заяві та доказів на обґрунтування своєї позиції у справі позивачем до позовної заяви не додано, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 161 КАС України.
Щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3 028,00 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Частиною 3 ст. 6 "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При перевірці матеріалів справи судом встановлено, що позивач не надав докази сплати судового збору, однак просив суд звільнити або відстрочити сплату судового збору.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, в тому числі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.
Отже, розстрочення сплати судового збору на певний строк, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
З наведеного вбачається, що суду надано право, а не покладено обов'язок зменшити, відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору. Крім того, суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору за однієї з умов, перелічених у пунктах 1-3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", лише з урахуванням майнового стану заявника.
Обов'язок обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Крім того, як встановлено з копії позовної заяви, позивачем вказано ціну позову в розмірі 200000,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (2025 рік), або інших доказів на підтвердження відсутності у позивача коштів для сплати судового збору.
Разом з тим, до матеріалів позову позивачем додано лише довідку з ДПС, за період з січня по березень 2024 року, що в свою чергу унемоможливлює суд встановити, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Оскільки судом встановлено, що позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 160 КАС України, то позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду у відповідності до кількості заявлених позивачем немайнових вимог та майнових вимог.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу та з метою якісного обміну документами з відповідачем, необхідно надати до суду через функціонал "Електронний суд"
- позовну заяву читабельного змісту, по формі та у відповідності до приписів ст.160 КАС України, п. 26 Положення шляхом заповнення форми документу, передбаченої Інструкцією користувача саме в системі «Електронний суд» та підписання такої форми позовної заяви шляхом накладення електронного цифрового підпису на таку позовну заяву або подати адміністративний позов в паперовій читабельній формі, з накладенням власного підпису;
- надати до суду всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- надати докази сплати судового збору за кожною позовною вимогою;
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:
- позовну заяву читабельного змісту, по формі та у відповідності до приписів ст.160 КАС України, п. 26 Положення шляхом заповнення форми документу, передбаченої Інструкцією користувача саме в системі «Електронний суд» та підписання такої форми позовної заяви шляхом накладення електронного цифрового підпису на таку позовну заяву або подати адміністративний позов в паперовій читабельній формі, з накладенням власного підпису;
- надати до суду всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- надати докази сплати судового збору за кожною позовною вимогою.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ольга ГОРШКОВА