Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
28 листопада 2025 р. справа № 520/30860/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ольга Горшкова, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» даних про порушення правил військового обліку - ОСОБА_1 ;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів «Оберіг» даних про порушення ОСОБА_2 правил військового обліку;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати відповідне подання (звернення) до органів національної поліції про виключення інформації про розшук ОСОБА_1 з інформаційно-комунікаційної системи «Інформанійний портал Національної поліції України» (база даних «АРМОР»).
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до п.3 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст.172 КАС України, а саме помилково визначено предметну підсудність адміністративної справи в частині заявлених вимог за даною позовною заявою без урахування приписів Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Харків безпідставно внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та протиправно направлено звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 як особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210-210-1 КУпАП.
Як стверджує позивач, 02.09.2025 у мобільному застосунку «Резерв+» ним було виявлено повідомлення, про те, що «ТЦК та СП 04.08.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: Не проходження (відмова проходження) ВЛК». Також рекомендовано було звернутися до ТЦК за місцем реєстрації або постійного проживання для врегулювання цього питання. Крім того, в інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» (АРМОР) були внесені відомості про мій розшук за нібито порушення правил військового обліку, хоча я не вчиняв жодних адміністративних правопорушень пов?язаних з порушенням військового обов?язку.
Позивач, вказує, що жодної повістки від ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харків він не отримував, та не відмовлявся від отримання повістки для проходження ВЛК, будь-яким іншим способом також не надавали направлення для проходження ВЛК, а отже жодних порушень правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію він не вчиняв.
Так, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
В силу правового регулювання частини 2 статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом (пункт 3 частини 2 статті 19 КАС України).
Частиною 1 статті 286 КАС України встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Так, підставою звернення з цим позовом до суду, на переконання позивача, є протиправні дії відповідача щодо направлення до органів Національної поліції України звернення щодо адміністративного затримання ОСОБА_1 та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 як особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, передбачене ст. 210,210-1 КУпАП.
З наявних матеріалів адміністративного позову, судом встановлено, що позивач 11.09.2025 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харків із заявою, згідно якої просив повідомити останнього про виявлені порушення правил військового обліку та надати роз?яснення з посиланням на відповідні нормативно правові акти, а також просив відповідача виключити запис про порушення правил військового обліку та мій розшук (доставлення) з відповідним зверненням з приводу цього до Національної поліції, за необхідності.
У відповідь на вказану заяву, ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Харків листом 22.09.2025 №10/676 повідомив про те, що консультативної та роз?яснювальної функції не надає.
Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 16.05.2024 за №560 (далі - Порядок №560).
Порядок №560, серед іншого, визначає процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.
За змістом пункту 15 Порядку №560 керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_5 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних, серед іншого:
- здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов'язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і поліцейські;
- звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку.
Відповідно до пункту 28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Згідно частини 1 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону №3543-XII посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Статтею 210 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами.
За змістом частини 1 статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною 3 статті 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приміткою статті 210 КУпАП передбачено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Приписами статті 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
У відповідності до частини 1 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 3 статті 210-1 КУпАП).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).
Згідно приписів абзацу 5 пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Позивач, вказує, що жодної повістки від ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харків він не отримував, та не відмовлявся від отримання повістки для проходження ВЛК, будь-яким іншим способом також не надавали направлення для проходження ВЛК, а отже жодних порушень правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію він не вчиняв.
Абзацом 16 пункту 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Положеннями статті 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі статтею 259 КУпАП з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу.
Суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення визначено статтею 260 КУпАП.
Так, відповідно до частини 1 статті 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок адміністративного затримання визначений статтею 261 КУпАП.
Адміністративне затримання згідно з пунктом 1 частини другої статті 262 КУпАП провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією) при порушенні призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Позивачем, у даному позові, зокрема, просить зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Харків підготувати відповідне подання (звернення) до органів національної поліції про виключення інформації про розшук ОСОБА_1 з інформаційно-комунікаційної системи «Інформанійний портал Національної поліції України» (база даних «АРМОР»).
Разом з тим, у позовній заяві, позивач обґрунтовує неправомірність дій відповідача відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтями 210, 210-1 КУпАП.
За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд зазначає, що початок адміністративного правопорушення визначається моментом фактичної дії або бездіяльності особи, що прямо суперечить, у спірному випадку, правилам військового обліку та/або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Як вже було зазначено судом вище, приписами абзацу 16 пункту 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
У спірному випадку дії ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 , щодо направлення звернення до органів Національної поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_6 вчинені з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення чи без складання такого протоколу із винесенням постанови щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 КУпАП.
Оцінка наявності у поведінці особи ознак складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена, зокрема, ст. 210 КУпАП, належить до повноважень місцевого суду, який здійснює розгляд справ у порядку адміністративного судочинства.
Суд зазначає, що позивачем, зокрема, сформована позовна вимога і визначений для неї спосіб захисту порушеного права направлена на підтвердження чи спростування наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена статтями 210, 210-1 КУпАП.
Як слідує із матеріалів справи і аргументів позивача, ІНФОРМАЦІЯ_4 у АДРЕСА_1 у зв'язку із неявкою на виклик за повісткою вважає ОСОБА_1 порушником правил військового обліку, в діях якого наявний склад адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 210, 210-1 КУпАП.
Відтак, дії і рішення суб'єкта владних повноважень по направленню військовозобов'язаному повістки, дотримання чи не дотримання порядку направлення повістки, а також направлення відповідно до статей 259 та/або 260 КУпАП звернення до територіального органу національної поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення до М/РТЦК та СП для забезпечення складання протоколу чи без складання протоколу одразу ж постанови про вчинення адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена статтями 210 і 210-1 КУпАП, навіть за умови ще не складеного протоколу чи винесеної постанови, формують собою предмет і підстави позовної заяви про ініціювання та розгляд адміністративної справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Обраний спосіб захисту порушеного права, а саме щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Харків підготувати відповідне подання (звернення) до органів національної поліції про виключення інформації про розшук ОСОБА_1 з інформаційно-комунікаційної системи «Інформанійний портал Національної поліції України» (база даних «АРМОР»), є похідним від позовних вимог, які направленні на встановлення факту відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 210, 210-1 КУпАП.
Таким чином, зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Харків підготувати відповідне подання (звернення) до органів національної поліції про виключення інформації про розшук ОСОБА_1 з інформаційно-комунікаційної системи «Інформанійний портал Національної поліції України» (база даних «АРМОР») є складовою процесу прийняття рішень, вчинення дій чи допущення бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Водночас варто зазначити, що ч. 4 ст. 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належать розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Суд констатує, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, у зв'язку з якими виник спір, склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб'єкта владних повноважень, в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та зазначені вимоги взагалі не є пов'язаними.
Суд також зазначає, що виникнення спірних правовідносин між тими самими суб'єктами не є достатньою підставою для об'єднання не пов'язаних між собою вимог в одне провадження.
Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави виникнення та мають різне нормативне регулювання. При цьому, такі позовні вимоги не є похідними одна від одної.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 172 КАС України щодо об'єднання позовних вимог в одній позовній заяві.
Крім того, згідно з пунктом 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічний порядок засвідчення копій документів встановлений й п.п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом ДСТУ від 7 квітня 2003 року №55). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом»; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Згідно з матеріалами позовної заяви, до адміністративного позову на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивачем додано ксерокопії документів, які не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність вимог статей 160, 161, 172 та з урахуванням статей 20, 286 Кодексу адміністративного судочинства України в частині позовних вимог щодо зобов?язання ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харків підготувати відповідне подання (звернення) до органів національної поліції про виключення інформації про розшук ОСОБА_1 з інформаційно-комунікаційної системи «Інформанійний портал Національної поліції України» (база даних «АРМОР») та завірені належним чином додатки до позовної заяви разом з додатками для відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171-172, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харків про визнання протиправним та незаконним дії, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду позовної заяви, приведеної у відповідність вимог статей 160, 161, 172 та з урахуванням статей 20, 286 Кодексу адміністративного судочинства України в частині позовних вимог щодо зобов?язання ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харків підготувати відповідне подання (звернення) до органів національної поліції про виключення інформації про розшук ОСОБА_1 з інформаційно-комунікаційної системи «Інформанійний портал Національної поліції України» (база даних «АРМОР») та завірених належним чином додатків до позовної заяви разом з додатками для відповідача.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ольга ГОРШКОВА