Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 листопада 2025 р. №520/25191/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області (далі - КДКА Донецької області) про визнання протиправним та скасування рішення ,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправним рішення №145 КДКА Донецької області від 13 вересня 2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Артюшкової Світлани Леонідівни та скасувати рішення №145 КДКА Донецької області від 13 вересня 2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності як адвоката Артюшкової Світлани Леонідівни Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5819 від 24.06.2020 року видано Радою адвокатів Донецької області на підставі рішення №5 від 12.06.2020 року місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ID-картка: 6316 картка платника податків: НОМЕР_1 із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком чотири місяці три тижня.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою суду від 22.09.2025 відкрито спрощене провадження по справі відповідно до ч.3 статті 257 КАС України без виклику сторін у судове засідання, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження надіслано представникам сторін до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронного листа.
У встановлений судом строк, відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. По суті позовних вимог вказує, що рішення КДКА Донецької області є вмотивованим та законним, прийнятим відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". По суті ухваленого КДКА рішення відповідач наголошує на доведеності в ході розгляду справи в діях позивачки образливих і некоректних оціночних характеристик та критики колеги, які порочать честь, гідність та ділову репутацію, зневажливому ставленні до інших учасників судового процесу в рамках справи №638/18940/23, неетичних публікацій у мережі FACEBOOK.
У відповіді на відзив та доповненнях на відповідь на відзив позивач підтримала правову позицію, викладену у позовній заяві, та просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_1 обліковувалась у Раді адвокатів Донецької області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5819 від 24.06.2020, видане на підставі рішення №5 від 12.06.2020.
Адреса основного робочого місця, зазначена в Єдиному реєстрі адвокатів України: АДРЕСА_2 ; адреса додаткового робочого місця: 61157, м. Харків, вул. Пилипівська, буд. 40, літ. А.
В рамках цивільних справ №639/7189/23 та №638/18940/23, які розглядаються у Жовтневому районному суді м. Харкова - Артюшкова Світлана Леонідівна є позивачем, а відповідачем у цих справах є ОСОБА_2 .
01.04.2025 року на адресу КДКА Донецької області надійшла скарга ОСОБА_2 від 24.03.2025 року відносно адвоката ОСОБА_1 .
У скарзі викладені факти поведінки, дописи у соціальних мережах та подані до суду процесуальні документи, які на думку скаржника є проявом грубого порушення правил поведінки та адвокатської етики адвоката Артюшкової С.Л., а саме щодо положень ст.ст.2, 12, 13, 44, 45, 51, 54-57 Правил адвокатської етики. Серед іншого: наданні в образливій формі оціночних характеристик та критики адвоката ОСОБА_3 , які порочать його честь, гідність та ділову репутацію; рекламуванням своєї діяльності у соціальних мережах із вказівками, які можуть сформувати уявлення, що діяльність саме цього адвоката характеризується рисами і показниками, притаманними в дійсності адвокатурі як такій. Рекламування своєї діяльності із застосуванням оціночних характеристик та критики інших адвокатів, що підриває довіру до інституту адвокатури в цілому; зневажливе ставлення до інших учасників процесу та некоректне і нестримане спілкування з елементами хамства; поширення постійних чуток з приводу того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 «чхати хотіли на суди», «всі куплять» і т.п.; поширення неправдивої інформації про незаконний бізнес сина скаржника, ухилення його від мобілізації і погрози зі сторони ОСОБА_1 у сприянні його мобілізації; схиляння ОСОБА_2 до розірвання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги з адвокатом Гордейчуком В.В.; використання у процесуальних документах недопустимих для ділової української мови вставок у вигляді «Смайліків» та написання тексту із озвучуванням погроз.
09.04.2025 року Головою дисциплінарної палати КДКА Донецької області Гавриш І.І. проведення перевірки обставин, зазначених у скарзі, доручено члену дисциплінарної палати ОСОБА_5 .
28.04.2025 року за вих. № 329 адвокату Артюшковій С.Л. на електрону адресу надісланий лист повідомлення щодо надходження скарги та необхідності надання пояснень щодо обставин, зазначених у скарзі. Одночасно надіслана копія скарги з додатками.
29.04.2025 на електрону адресу КДКА Донецької області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_1 (продубльовано Укрпоштою).
22.05.2025 року на адресу КДКА Донецької області за вх. №386 - надійшли додаткові пояснення адвоката ОСОБА_1 від 16.05.2025 року.
12.07.2025 року член дисциплінарної палати КДКА Донецької області ОСОБА_5 подав на розгляд дисциплінарної палати КДКА Донецької області скаргу ОСОБА_2 про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали перевірки.
Рішенням від 12.07.2025 року порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч. 2 ст. 34 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення ст.ст.2, 12, 13, 44, 45, 51, 54, 56, 57 Правил адвокатської етики.
15.07.2025 (вих. №440) адвокату ОСОБА_1 надіслана копія рішення про порушення дисциплінарної справи та довідка члена ДП КДКА Донецької області за результатами перевірки обставин, викладених у скарзі.
15.07.2025 (вих. №441) скаржнику надіслана копія рішення про порушення дисциплінарної справи.
У супровідному до рішення листі сторонам роз'яснено вимоги п.44 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» щодо порядку участі у засіданні Дисциплінарної палати дистанційно в режимі відеоконференції.
21.07.2025 за вх.№531 на адресу КДКА Донецької області надійшла заява про перенесення розгляду справи та клопотання про участь адвоката в режимі відеоконференції.
26.07.2025 розгляд дисциплінарної справи перенесено на 09.08.2025 року.
30.07.2025 (вих. №456,457) адвокату Артюшковій С.Л. та скаржнику надіслано повідомлення про дату та час розгляду дисциплінарної справи.
09.08.2025 на електрону пошту КДКА Донецької області надійшло клопотання адвоката Артюшкової С.Л. про перенесення розгляду дисциплінарної справи.
09.08.2025 року розгляд дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 зупинено та перенесено на 13.09.2025 року.
13.08.2025 (вих. №468,469) адвокату Артюшковій С.Л. та скаржнику надіслано повідомлення про дату та час розгляду дисциплінарної справи.
13.09.2025 від адвоката Артюшкової С.Л. на адресу КДКА Донецької області надійшли заяви, клопотання та листи в рамках дисциплінарної справи.
Рішенням №145 Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 13.09.2025 року адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком чотири місяці та три тижня.
У Рішенні №145 Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 13.09.2025 року зазначено, що в діях адвоката ОСОБА_1 - наявні дисциплінарні проступки, а саме: викладені у скарзі факти поведінки, дописи у соціальних мережах та подані до суду процесуальні документи містять порушення правил адвокатської етики адвоката Артюшкової С.Л., так встановлено, що адвокат:
1. Надавала в образливій та некоректній формі оціночні характеристики та критику адвоката ОСОБА_3 , які порочать честь, гідність та ділову репутацію.
2. Зневажливо ставилась до інших учасників процесу та некоректно і нестримане спілкувалась. Про це свідчить те, що в рамках справи №638/18940/23, а саме 31.10.2024 відповідно до копії технічного запису по даному судовому засіданню, ОСОБА_1 нетактично себе поводить та кидає судді на стіл якісь документи.
3. Створювала нетактовні та неетичні публікації у мережі Facebook.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Дисциплінарної палати КДКА Донецької області, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові засади організацій діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 5 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI).
Ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката врегульовано правилами статті 36 Закону №5076-VI.
Так, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
За правилами статті 34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Отже, порушення правил адвокатської етики є дисциплінарним проступком адвоката.
За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України (стаття 35 Закону №5076-VI).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 50 Закону №5076-VI до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Пунктом 3 частини 2 статті 31 Закону №5076-VI врегульовано підстави накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Так, стягнення може застосовуватися виключно у разі: систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
У спірному випадку судом встановлено, що виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, наведених мотивів для його прийняття, фактичною підставою для застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як - зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком 4 місяці і 3 тижні, стало одноразове грубе порушення позивачем правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
Статтею 37 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до частин першої-другої статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Згідно з частиною третьою статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Статтею 39 Закону №5076-VI встановлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Таким чином, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання щодо порушення або відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення КДКА приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.
Згідно приписів статті 40 Закону №5076-VI, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.
Водночас, суд зауважує, що результатом належного та завчасного повідомлення адвоката про розгляд дисциплінарної скарги є фактична обізнаність адвоката про дату, час та місце розгляду дисциплінарної скарги, яка реалізована за такий період, який надає адвокату можливість належно підготуватися до розгляду дисциплінарної справи та взяти у ньому участь.
При цьому, лише після з'ясування факту обізнаності можна робити висновок про поважність або неповажність неявки адвоката, оскільки в іншому разі необізнаність адвоката про розгляд можна розцінювати як поважність причин його відсутності, що в свою чергу буде зобов'язувати відповідача відкласти розгляд справи.
Таким чином, зазначене вказує на обов'язок у кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури встановити факт повідомлення, тобто обізнаності адвоката про дату, час та місце розгляду скарги. Визначення у Законі №5076-VI такого принципу як змагальність, означає, що законодавцем надано можливість адвокату, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, захищати себе під час його проведення. В свою чергу, це вказує на важливість дотримання цього принципу КДКА, правомірності ухвалених КДКА рішень, зокрема, перевірки їх на предмет дотримання процедури прийняття.
Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2020 року у справі № 826/12228/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, 28.04.2025 року за вих. № 329 адвокату Артюшковій С.Л. на електрону адресу надісланий лист повідомлення щодо надходження скарги ОСОБА_2 від 24.03.2025 року та необхідності надання пояснень щодо обставин, зазначених у скарзі. Одночасно надіслана копія скарги з додатками.
29.04.2025 на електрону адресу КДКА Донецької області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_1 (продубльовано Укрпоштою).
22.05.2025 року на адресу КДКА Донецької області за вх. №386 - надійшли додаткові пояснення адвоката ОСОБА_1 від 16.05.2025 року.
За результатом розгляду, викладених обставин у скарзі ОСОБА_2 від 24.03.2025 року відносно адвоката ОСОБА_1 , рішенням від 12.07.2025 року порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч. 2 ст. 34 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення ст.ст.2, 12, 13, 44, 45, 51, 54, 56, 57 Правил адвокатської етики.
15.07.2025 (вих. №440) адвокату Артюшковій С.Л. надіслана копія рішення про порушення дисциплінарної справи та довідка члена ДП КДКА Донецької області за результатами перевірки обставин, викладених у скарзі.
15.07.2025 (вих. №441) скаржнику надіслана копія рішення про порушення дисциплінарної справи.
У супровідному до рішення листі сторонам роз'яснено вимоги п.44 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» щодо порядку участі у засіданні Дисциплінарної палати дистанційно в режимі відеоконференції.
21.07.2025 за вх.№531 на адресу КДКА Донецької області надійшла заява про перенесення розгляду справи та клопотання про участь адвоката в режимі відеоконференції.
26.07.2025 розгляд дисциплінарної справи перенесено на 09.08.2025 року.
30.07.2025 (вих. №456,457) адвокату Артюшковій С.Л. та скаржнику надіслано повідомлення про дату та час розгляду дисциплінарної справи.
09.08.2025 на електрону пошту КДКА Донецької області надійшло клопотання адвоката Артюшкової С.Л. про перенесення розгляду дисциплінарної справи.
09.08.2025 року розгляд дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 зупинено та перенесено на 13.09.2025 року.
13.08.2025 (вих. №468,469) адвокату Артюшковій С.Л. та скаржнику надіслано повідомлення про дату та час розгляду дисциплінарної справи.
Отже, позивач була завчасно фактично обізнана про дату, час та місце розгляду дисциплінарної скарги та мала можливість належно підготуватися до розгляду дисциплінарної справи та взяти у ньому участь.
13.09.2025 від адвоката Артюшкової С.Л. на адресу КДКА Донецької області надійшли заяви, клопотання та листи в рамках дисциплінарної справи.
З урахування викладеного, проаналізувавши норми і приписи чинного законодавства в частині визначення та обґрунтованого застосування правових позицій, суд доходить висновку про належне дотримання відповідачем порядку та процедури повідомлення адвоката про дату, час та місце розгляду дисциплінарної скарги.
Також, суд зважає на дотримання прав позивача при повідомленні його про визначені дати, часу та місця розгляду дисциплінарної скарги, відповідач належним чином врахував причини неможливості позивача взяти участь в призначеному засіданні та два рази відклав розгляд справи.
Окрім того, враховуючи підтверджений у ході судового розгляду факт, що не заперечується відповідачем та доведений позивачем, надання на адресу КДКА пояснень позивачем своєї позиції та наданих заперечень, що не може свідчити про порушення принципу змагальності під час винесення оскаржуваного рішення, як врегульовано статтею 40 Закону №5076-VI.
За ст.2 «Правил адвокатської етики», затверджених 09.06.2017 Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року (зі змінами, затвердженими 15.02.2019 З'їздом адвокатів України 2019 року) (надалі - «Правила адвокатської етики»), дія Правил поширюється на: всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами,- на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально - публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов'язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії; всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку; адвокатів - членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності; відносини, що виникли або існують після їх прийняття.
Згідно з ст. 12 "Правил адвокатської етики" всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат зобов'язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності. Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.
Відповідно до статті 13 "Правил адвокатської етики" адвокат має право рекламувати свою професійну діяльність з дотриманням чинного законодавства і цих Правил. Рекламні матеріали про адвокатську діяльність (та будь-які інші матеріали, такі як бланки, візитівки та інше) не можуть містити: оціночних характеристик відносно адвоката; критики адвокатами інших адвокатів; заяв про вірогідність успішного виконання доручень та інших заяв, що можуть викликати безпідставні надії у клієнтів; вказівок, які можуть сформувати уявлення, що діяльність саме цього адвоката характеризується рисами і показниками, притаманними в дійсності адвокатурі як такій. Рекламні матеріали про діяльність адвоката мають бути об'єктивними, достовірними, чіткими та зрозумілими й не повинні містити натяків, двозначностей або іншим чином утворювати підґрунтя для введення потенційних клієнтів в оману, а також мають відповідати розумним естетичним вимогам. Рекламні матеріали не можуть демонструватись (розміщуватись) за допомогою способів (у способи), які дискредитують інститут адвокатури, створюють умови для його зневаги, принижують професію та статус адвоката України.
Відповідно до статті 44 "Правил адвокатської етики" під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Згідно з ст.50 «Правил адвокатської етики» відносини між адвокатами повинні будуватися на засадах взаємної поваги, дотримання професійних прав адвокатів та гарантій професійної діяльності, слідування принципам адвокатської діяльності, передбаченим Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правилами, рішеннями З'їзду, актами РАУ, НААУ. Корпоративна єдність адвокатів вимагає від них взаємної довіри та співпраці на користь їх клієнтів, зокрема уникнення штучного породження чи поглиблення конфліктів між клієнтами. При цьому принцип пріоритетності інтересів клієнта має перевагу перед міркуваннями корпоративної єдності. (…).
Відповідно до ст.51 «Правил адвокатської етики» адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката: - висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів; - поширення свідомо неправдивих відомостей про нього; (…).
Як зазначено у ст.52 «Правил адвокатської етики», допустимими формами реагування адвоката на незаконну або неетичну поведінку іншого адвоката, якою заподіяна або може бути заподіяна шкода інтересам адвоката, його клієнта, адвокатського об'єднання, бюро, органів адвокатського самоврядування або адвокатури як такої, слід вважати звернення (заяви, скарги) до органів адвокатського самоврядування, в тому числі наділених дисциплінарними повноваженнями стосовно адвокатів, а також використання інших форм захисту прав та законних інтересів особи, передбачених законодавством України. Не допускається зловживання правом на звернення до органів адвокатського самоврядування, в тому числі наділених дисциплінарними повноваженнями, щодо ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката. Кожен адвокат має вжити заходів мирного врегулювання конфлікту з участю іншого адвоката. В разі ініціації адвокатом дисциплінарного провадження стосовно іншого адвоката він має попередньо повідомити про це Раду адвокатів регіону за робочим місцем адвоката згідно відомостей в Єдиному реєстрі адвокатів України, а стосовно адвоката іноземної держави - асоціацію адвокатів чи правове товариство відповідної держави для пошуку шляхів мирного залагодження конфлікту. При виникненні конфлікту між адвокатами, наслідком якого є звернення одного з них зі скаргою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, адвокат, який ініціював звернення, зобов'язаний надати докази того, що ним вжиті заходи мирного врегулювання такого конфлікту, зокрема документи, що свідчать про звернення останнього до Ради адвокатів регіону за робочим місцем адвоката згідно відомостей в Єдиному реєстрі адвокатів України, а стосовно адвоката іноземної держави - асоціації адвокатів чи правового товариства відповідної держави.
За ст.53 «Правил адвокатської етики» адвокат повинен уникати розголосу в засобах масової інформації або поширення іншим способом (в тому числі за допомогою мережі Інтернет, соціальних мереж) відомостей, що принижують честь та гідність іншого адвоката, ганьблять його чи адвокатське бюро / адвокатське об'єднання або адвокатуру України. Адвокат не повинен обговорювати з клієнтами обставини, що стосуються особистого життя іншого адвоката, його матеріального стану, походження, національної належності та інші обставини відносно адвоката, які не стосуються суті доручення. Адвокат не може вдаватись до антиреклами стосовно іншого адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об'єднання) або використовувати цей метод при рекламуванні своєї діяльності.
У своїх публіцистичних матеріалах (статтях, публікаціях тощо) та публічних виступах адвокат не повинен поширювати відомостей, які ганьблять честь, гідність чи ділову репутацію інших адвокатів або престиж адвокатури як такої (ст.56 «Правил адвокатської етики»).
Участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, LinkedIn, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому. Адвокат при користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватись своїх професійних обов'язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України. Використання адвокатом соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати наступним принципам: - незалежності; - професійності; - відповідальності; - чесності; - стриманості та коректності; - гідності; - недопущення будь-яких проявів дискримінації; - толерантності та терпимості; - корпоративності та збереження довіри суспільства; - конфіденційності (ст.57 «Правил адвокатської етики»).
У ст.58 «Правил адвокатської етики» зазначено: «… При користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет необхідно враховувати параметри їх конфіденційності з метою відповідального їх використання, моніторингу та регулярного аналізу власних соціальних мереж, інтернет-форумів, інших форм спілкування в мережі Інтернет та контентів, що розміщуються в соціальних мережах. При виявленні в них помилок або будь-яких невідповідностей конфіденційності вони підлягають негайному виправленню та/або видаленню. …».
Судом вивчено й інші норми права, які стосуються заявленого публічно-правового спору.
Так, згідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У даних спірних правовідносинах суд бере до уваги постанову Верховного Суду від 26.01.2023 року у справі №420/5597/19, в якій суд підтримує позицію щодо визначення суті критерія "грубого порушення" Правил адвокатської етики. Так Верховний суд підтримав позицію судів попередніх інстанцій, що критерії "грубого" порушення Правил адвокатської етики не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення "грубості" дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.
Тобто, якщо Верховним Судом сформована правова позиція, що перевірка всіх обставин, доводів сторін, викладених у скарзі, і їх оцінювання здійснюється за внутрішнім переконанням оцінювача, що є дискреційними повноваженнями КДКА, то методи, які використовуються при такій перевірці не мають значення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.
Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Отже, в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку Рішенню виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
Правовий висновок щодо вказаного викладений Верховним Судом у постановах від 25 червня 2018 року у справі №810/1972/17, 26 січня 2023 року у справі №420/5597/19.
Враховуючи наведені та інші норми права, обставини справи, суд вважає, що відповідачем не порушено право позивача на захист при розгляді інформації, викладеної у скарзі ОСОБА_2 від 24.03.2025 року про порушення правил адвокатської етики з боку адвоката Артюшкової С.Л.
У суду відсутні зауваження щодо організації, проведення та результату розгляду відповідачем інформації, викладеної у скарзі ОСОБА_2 від 24.03.2025 року про порушення правил адвокатської етики з боку адвоката Артюшкової С.Л.
Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Належна мотивація рішення (як форма зовнішнього вираження дискреційних повноважень) дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура оцінювання і чи була дотримана процедура його прийняття. Її обсяг і ступінь залежить від конкретних обставин, які були предметом обговорення, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи/пояснення особи взято до уваги і, що важливо, давати розуміння чому і чим керувався уповноважений орган, застосовуючи до особи відповідні міри дисциплінарної відповідальності, тобто встановити мотиви ухваленого рішення.
У цьому сенсі є сталою правова позиція Верховного Суду про те, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень. І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб'єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 826/6528/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18, від 10 січня 2020 року у справі № 2040/6763/18).
В аспекті порушених у даній справі питань та з огляду на існуючу правозастосовну практику Верховного Суду суд зауважує, що суд першої інстанції вправі був перевірити аргументованість, вмотивованість Рішення. При цьому, суд не вправі підміняти вказаний орган (КДКА) в частині кваліфікації спірної поведінки позивача, що наведена у Скарзі, на власний розсуд переоцінювати висновки.
Такі висновки суду застосовані з урахуванням позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 5 квітня 2023 року у справі №380/16070/21.
З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення №145 КДКА Донецької області від 13 вересня 2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 прийнято обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, а отже є правомірним і не підлягає скасуванню.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача не підлягає задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував існуючі правові механізми зясування об'єктивної істини; надав належну оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права та оцінки обставин фактичної дійсності.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв'язання спору по суті.
Судові витрати не підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.11.2025 з урахування наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та апарату суду.
Суддя Марина Лук'яненко