вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
28 листопада 2025 року Справа № 480/5885/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5885/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
1. Визнати дії Військової частини НОМЕР_1 неправомірними щодо:
1.1. Неправильного визначення пільгової вислуги років за Довідками від 05.01.2024 № 10 та № 11, яка фактично за період з 02.10.2017 по 01.07.2020 становить 03 роки 06 місяці 09 днів (або, 01 рік 02 місяці 03 дні х 3), а не 02 роки 00 місяців 14 днів.
1.2. Не зарахування до пільгової вислуги років позивача участь у бойових діях під час дії воєнного стану з 24.02.2022 по 07.01.2024, що становить в календарному вимірі 01 рік 10 місяці 18 днів, або, 683 днів. Пільгова вислуга за період з 24.02.2022 по 07.01.2024 становить 05 роки 07 місяці 24 днів (01 рік 10 місяців 18 днів х 3), як встановлено нормами ст. 17-1 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
1.3. Невизнання, що загальна військова вислуга позивача становить 14 років 03 місяці 04 дні. та позивач має право на пенсію по вислузі років у відповідності до норм п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
1.4. Не виплати одноразової грошової допомогу при звільненні з військової служби, передбаченої «Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженим наказом МОУ від 07.06.2018 № 260, що прийнятий на виконання п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
1.5. Безпідставно утриманий з грошового забезпечення військовий збір в порушення норм Податкового кодексу та норм постанови КМУ від 30.12.2015 № 1161, чим нанесено збитків (без врахування утриманого військового збору за період з 01.09.2017 по 31.12.2017) тільки за період з 01.01.2018 по 07.01.2024 в сумі 35486,24 грн.
2. Зобов'язати Військову частину внести зміни до наказу командира Військової частини № НОМЕР_1 від 07.01.2024 № 7 за яким:
2.1. Зарахувати до пільгової вислуги років за Довідками від 05.01.2024 № 10 та № 11 за період з 02.10.2017 по 01.07.2020 03 роки 06 місяці 09 днів (або, 01 рік 02 місяці 03 дні х 3), а не 02 роки 00 місяців 14 днів.
2.2. Зарахувати до пільгової вислуги років позивача участь у бойових діях під час дії воєнного стану з 24.02.2022 по 07.01.2024, що становить 05 роки 07 місяці 24 днів (01 рік 10 місяців 18 днів х 3), як встановлено нормами ст. 17-1 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільне них з військової служби, та деяких інших осіб».
2.3. Визнати, що загальна військова вислуга позивача становить 14 років 03 місяці 04 дні. та позивач має право на пенсію по вислузі років у відповідності до норм п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
2.4. Виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, передбаченої «Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженим наказом МОУ від 07.06.2018 № 260, що прийнятий на виконання п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
2.5. Повернути позивачу (шляхом перерахування на його рахунок в АТ «Ощадний банк») безпідставно утриманий з грошового забезпечення військовий збір в порушення норм Податкового кодексу та норм постанови КМУ від 30.12.2015 № 1161, нанесені збитки (без врахування утриманого військового збору за період з 01.09.2017 по 31.12.2017) тільки за період з 01.01.2018 по 07.01.2024 в сумі 35486,24 грн.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.01.2024 року № 7 позивача було звільнено з військової служби та виключно зі списків особового складу з 07.01.2024року, а з котлового - з 08.01.2024 року. При цьому в даному наказі зазначено його вислугу років у календарному обчисленні 08 років 1 місяць та загальну - 10 років 01 місяць. Позивач не погоджується з таким визначенням вислуги років, як календарної, так і загальної та вважає, що його календарна вислуга років становить 08 років 01 місяць 22 дні, а загальна вислуга, з урахуванням пільгового періоду, становить 14 років 03 місяці 04 дні (за період з 02.10.2017 по 01.07.2020 (участь в антитерористичних операціях) становить 03 роки 06 місяців 09 днів, а за період з 24.02.2022 по 07.01.2024 (участь у бойових діях під час воєнного стану) - 05 років 07 місяців 24 дні).
Також позивач вважає, що відповідачем було протиправно не виплачено йому одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, передбаченої «Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», оскільки він має достатню вислугу років для виплати такої допомоги.
Водночас, на думку позивача, відповідачем було протиправно утримано з його грошового забезпечення за період з 01.01.2018 по 07.01.2024 року військовий збір.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було задоволено клопотання позивача щодо поновлення позивачу строку звернення до суду, поновлено процесуальний строк звернення до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
На виконання вимог суду, представником відповідача через систему "Електронний суд" було надано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що відповідно до наказу командира Військової частини (по особовому складу) від 25.12.2023 № 120-РС позивача було звільнено у відставку відповідно до підпункту "а" пункту 3 частини 5 статті 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" (за віком) та виключено зі списків особового складу частини наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.01.2024 № 7. Під час складання грошового атестату від 16.05.2024 №62 відбувся технічний збій в програмі, тому допущено помилку. При цьому вихідна допомога, яка зазначена в пункті 7 грошового атестату від 16.05.2024 №62, при звільненні в сумі 39141,64 грн ОСОБА_1 не виплачувалась, про що йому було надіслано виправлений грошовий атестат. Водночас, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.01.2024 № 7 вислуга років у Збройних Силах України на момент виключення позивача із списків особового складу частини становить: календарна - 8 (вісім) років 1 (один) місяць; загальна - 10 (десять) років 1 місяць. В свою чергу, відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що у разі звільнення з військової служби за віком одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.
Щодо повернення утриманого з грошового забезпечення позивача військового збору за періоди з 01.09.2017 по 22.02.2022 та з 09.07.2022 по 07.01.2024, представник відповідача, зокрема, зазначив, що відповідно до даних бухгалтерської служби за час безпосередньої участі в період з 01.09.2017 по 22.02.2022 (пропорційно дням) в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС) військовий збір з грошового забезпечення ОСОБА_1 у вказаний період не утримувався. При цьому, у період з 01.01.2023 по 07.01.2024 включно ОСОБА_1 не брав безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. З урахуванням наведеного, підстави для повернення утриманого з грошового забезпечення військового збору - відсутні (а.с. 69-72).
Позивачем було надано суду відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву (а.с. 75-81).
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 460/21394/23.
Оскільки обставини, на підставі яких було зупинено провадження у справі № 480/5885/24 було усунено, провадження у даній справі, згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України поновлено.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було витребувано у Військової частини НОМЕР_1 додаткові докази, а саме:
- розрахунок стажу служби позивача із зазначенням періодів, які враховано у пільговому обчисленні;
- роздруківку з особової карти позивача або інші докази, які підтверджують, що за час безпосередньої участі в період з 01.09.2017 по 22.02.2022 (пропорційно дням) в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС) військовий збір з грошового забезпечення ОСОБА_1 не утримувався.
На виконання вимог суду, представником відповідача надано суду витяги з карток особового рахунку військовослужбовця та довідку від 29.07.2025 року (а.с. 101-104). Проте розрахунку стажу служби позивача із зазначенням періодів, які враховано у пільговому обчисленні, суду надано не було.
В подальшому, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було витребувано у Військової частини НОМЕР_1 додаткові докази, а саме:
- детальний розрахунок (по кожному місяцю окремо) на підтвердження того, що військовий збір за період з 01.01.2018 по 07.01.2024 стягувався з грошового забезпечення позивача лише за ті дні, коли позивач не приймав участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, а також у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
- належним чином завірені копії всіх наказів (витягів) щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000,00 грн пропорційно до участі у відповідних заходах, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за спірний період;
- додаткові пояснення щодо твердження у відзиві на позовну заяву про те, що у 2023 році позивач не брав безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, тоді як відповідно до картки особового рахунку за 2023-2024 рік, позивачу було виплачено (січень 2023, травень 2023, листопад 2023) додаткову винагороду збільшену до 100 000,00 грн пропорційно до участі у відповідних заходах, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.
На виконання вимог суду, представником відповідача було надано витребувані докази (а.с. 111-134).
У зв'язку із ненаданням суду витребуваного розрахунку стажу, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було повторно витребувано у Військової частини НОМЕР_1 розрахунок стажу служби позивача із зазначенням періодів, які враховано у пільговому обчисленні.
На виконання вимог суду, представником відповідача було надано витребувані докази (а.с. 139-143).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач, згідно посвідчення від 02.06.2018 серії НОМЕР_2 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 14).
Згідно з довідкою від 15.01.2024 року № 6 ІНФОРМАЦІЯ_1 . позивач проходив службу в Збройних Силах в період: з 15.04.1982 по 28.04.1984; з 01.09.2017 по 01.09.2020; з 02.12.2020 по 07.01.2024 (а.с. 16).
Як зазначено представником відповідача у відзиві на позовну заяву, позивач був призваний на військову службу за контрактом 30.11.2020 ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.12.2020 №268 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на відповідну посаду (а.с. 69 (зворотній бік).
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.01.2024 року № 7 старшого солдата ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), водія-електрика метеорологічного відділення взводу управління командира 2 реактивного артилерійського дивізіону, звільненого наказом командира НОМЕР_4 реактивної артилерійської бригади (по особовому складу) від 25 грудня 2023 року №120 - РС з військової служби у відставку за підпунктом "а" (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 07 січня 2024 року виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення, а з котлового - з 08 січня 2024 року (а.с. 15).
Водночас в даному наказі зазначено, що вислуга років у Збройних Силах України станом на 07 січня 2024 року становить: календарна - 08 років 01 місяць, загальна - 10 років 01 місяць. При цьому, відомості щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, відсутні.
Відповідно до грошового атестату від 16.05.2024, обчислена на 07.01.2024 року вислуга років позивача становить 10 років 0 місяців 14 днів, у тому числі пільгова вислуга - 2 роки 00 місяців 14 днів (а.с. 29).
Вважаючи, що відповідачем невірно було визначено вислугу років, як загальну так і пільгову, а також протиправно не було виплачено одноразову грошову допомогу під час звільнення з військової служби та утримано з грошового забезпечення за період з 01.01.2018 по 07.01.2024 року військовий збір, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Щодо позовних вимог про визнання дій Військової частини НОМЕР_1 неправомірними щодо: 1.1. Неправильного визначення пільгової вислуги років за Довідками від 05.01.2024 № 10 та № 11, яка фактично за період з 02.10.2017 по 01.07.2020 становить 03 роки 06 місяці 09 днів (або, 01 рік 02 місяці 03 дні х 3), а не 02 роки 00 місяців 14 днів; 1.2. Не зарахування до пільгової вислуги років позивача участь у бойових діях під час дії воєнного стану з 24.02.2022 по 07.01.2024, що становить в календарному вимірі 01 рік 10 місяці 18 днів, або, 683 днів. Пільгова вислуга за період з 24.02.2022 по 07.01.2024 становить 05 роки 07 місяці 24 днів (01 рік 10 місяців 18 днів х 3), як встановлено нормами ст. 17-1 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; 1.3. Невизнання, що загальна військова вислуга позивача становить 14 років 03 місяці 04 дні. та позивач має право на пенсію по вислузі років у відповідності до норм п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язання Військової частини внести зміни до наказу командира військової частини № НОМЕР_1 від 07.01.2024 № 7 за яким: 2.1. Зарахувати до пільгової вислуги років за Довідками від 05.01.2024 № 10 та № 11 за період з 02.10.2017 по 01.07.2020 03 роки 06 місяці 09 днів (або, 01 рік 02 місяці 03 дні х 3), а не 02 роки 00 місяців 14 днів; 2.2. Зарахувати до пільгової вислуги років позивача участь у бойових діях під час дії воєнного стану з 24.02.2022 по 07.01.2024, що становить 05 роки 07 місяці 24 днів (01 рік 10 місяців 18 днів х 3), як встановлено нормами ст. 17-1 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; Визнати, що загальна військова вислуга позивача становить 14 років 03 місяці 04 дні. та позивач має право на пенсію по вислузі років у відповідності до норм п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ, в редакції, чинній на момент звільнення позивача з військової служби), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. "й" ч. 1 ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі в редакції, чинній на момент звільнення позивача з військової служби) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб визначає постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 (далі по тексту - Постанова №393, в редакції, чинній на момент звільнення позивача з військової служби).
Пунктом 1 Постанови №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б»-“д», “ж» і “з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: зокрема, військова служба в Збройних Силах; служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до п. "а" п. 3 Постанови №393, до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: зокрема:
участь у бойових діях у воєнний час;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
З матеріалів справи суд вбачає, що відповідно до довідки від 15.01.2024 року № 6 ІНФОРМАЦІЯ_1 . позивач проходив службу в Збройних Силах в період: з 15.04.1982 по 28.04.1984; з 01.09.2017 по 01.09.2020; з 02.12.2020 по 07.01.2024 (а.с. 16).
При цьому згідно з довідкою від 05.01.2024 року № 10 Військової частини НОМЕР_1 позивач в період з 02.10.2017 по 04.12.2017, з 15.12.2017 по 13.02.2018, з 24.02.2018 по 20.03.2018 безпосередньо брав (брала) участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в складі в/ч НОМЕР_5 (а.с. 18).
Також відповідно до довідки від 05.01.2024 року № 11 Військової частини НОМЕР_1 позивач в період з 07.10.2018 по 22.11.2018, з 03.12.2018 по 18.02.2019, з 02.03.2019 по 08.05.2019 та з 05.06.2020 по 01.07.2020 безпосередньо брав (брала) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів в складі в/ч НОМЕР_1 (а.с. 17).
Згідно з довідкою від 29.07.2025 року № 886 Військової частини НОМЕР_1 позивач в період з 24.02.2022 по 28.02.2022, з 30.03.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в населених пунктах, які визначені Наказами ГК ЗСУ як райони ведення бойових дій, в складі в/ч НОМЕР_1 (а.с. 101).
Водночас відповідно до витягів з наказів командира Військової частини НОМЕР_1 , наданих суду представником відповідача, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», позивачу, за періоди з 24.02.2022 по 28.02.2022, з 30.03.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022, виплачувалася додаткова грошова винагорода (а.с. 115-134).
Отже, наведеними вище довідками та наказами підтверджується факт безпосередньої участі позивача: в антитерористичній операції; у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; у бойових діях у воєнний час.
При цьому суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на те, що поняття воєнний час та воєнний стан не є тотожними, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оборону України" у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.
З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
За приписами ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
При цьому суд зазначає, що визначення "воєнного часу" відсутнє у чинному законодавстві, хоча термін використовується. Проте, законодавство чітко визначає початок та кінець воєнного часу як період, що настає з моменту оголошення стану війни або фактичного початку воєнних дій і триває до моменту їх припинення. Цей період співпадає із запровадженням воєнного стану, який є особливим правовим режимом.
А відтак, періоди проходження військової служби позивачем з 24.02.2022 по 28.02.2022, з 30.03.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022, з врахуванням вище зазначених норм законодавства, повинні бути враховані у пільговому обчисленні, а саме один місяць служби за три місяці, як період участі у бойових діях у воєнний час.
Проте, з витягу до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.01.2024 року № 6, судом встановлено, що у пільговому обчисленні, а саме один місяць служби за три місяці було зараховано лише періоди служби позивача з 07.10.2018 по 22.11.2018, з 03.12.2018 по 18.02.2019, з 02.03.2019 по 08.05.2019, з 05.06.2020 по 01.07.2020, з 02.10.2017 по 04.12.2017, з 15.12.2017 по 13.02.2018, з 24.02.2018 по 20.03.2018 (а.с. 141).
При цьому, як вбачається з даного витягу, пільгова вислуга років за періоди з 07.10.2018 по 22.11.2018, з 03.12.2018 по 18.02.2019, з 02.03.2019 по 08.05.2019, з 05.06.2020 по 01.07.2020 становить 01 рік 02 місяці 04 дня, а з 02.10.2017 по 04.12.2017, з 15.12.2017 по 13.02.2018, з 24.02.2018 по 20.03.2018 становить 09 місяців 22 дні та вона розрахована один місяць служби за два місяці. Водночас, дані періоди служби також враховано в календарну вислугу років, що становить 08 років 01 місяць 12 днів, що фактично свідчить про те, що вказані періоди було зараховано у пільговому обчисленні - один місяць служби за три місяці.
В свою чергу, матеріали справи не містять доказів врахування відповідачем періодів безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в населених пунктах, які визначені Наказами ГК ЗСУ як райони ведення бойових дій з 24.02.2022 по 28.02.2022, з 30.03.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022, при обчисленні вислуги років на пільгових умовах.
Таким чином, не зарахування відповідачем до вислуги років позивача на пільгових умовах періодів з 24.02.2022 по 28.02.2022, з 30.03.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022, протягом яких позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, як періоду участі у бойових діях у воєнний час, є протиправним.
Щодо зобов'язання Військової частини внести зміни до наказу командира Військової частини № НОМЕР_1 від 07.01.2024 № 7 стосовно зарахування до пільгової вислуги років спірних періодів, суд зазначає, що зарахування до пільгової вислуги років позивача періоду безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту з безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України здійснюється шляхом внесення відповідних змін до вказаного наказу. А отже така дія стосується порядку виконання рішення суду.
При цьому суд вважає необгрунтованими твердження позивача, що він має право на пенсію по вислузі років у відповідності до норм п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки його загальна вислуга, з урахуванням пільгового періоду, становить 14 років 03 місяці 04 дні, з огляду на наступне.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Пунктом 2-1 Постанови №393 визначено, що для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
При цьому у пунктах 1 та 2 Постанови №393 зазначено стаж, який зараховується до вислуги років для призначення пенсій за вислугу років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Водночас пунктом 3 Постанови №393 визначено стаж, який зараховується на пільгових умовах до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Отже, зарахування пільгового стажу особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється лише для визначення розміру пенсії за вислугу років, а не для визначення права на таку пенсію. А відтак, визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років.
З матеріалів справи суд вбачає, що відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.01.2024 № 7, що вислуга років позивача у Збройних Силах України станом на 07 січня 2024 року у календарному обчисленні становить - 08 років 01 місяць (а.с. 15).
Згідно з додатком до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.01.2024 № 6, календарна вислуга років позивача станом на 01.01.2024 року становить 08 років 01 місяць 12 днів (а.с. 141).
Отже, оскільки необхідною умовою для призначення пенсії за вислугу років є наявність необхідної вислуги на військовій службі, яка у позивача є меншою законодавчо установленої (не менше 12 календарних років і 6 місяців), а пільгова вислуга років ураховуються лише для визначення розміру пенсії, відтак, позивач не набув права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
А відтак враховуючи викладене, суд доходить висновку, що в цій частині позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування позивачу періоду безпосередньої участі у участь заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту з безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 по 28.02.2022, з 30.03.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022 до пільгової вислуги років, виходячи з розрахунку один місяць служби за три місяці; зобов'язати відповідача зарахувати до пільгової вислуги років позивача період безпосередньої участі заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту з безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 по 28.02.2022, з 30.03.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022, виходячи з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Щодо позовних вимог про визнання дій Військової частини НОМЕР_1 неправомірними щодо не виплати одноразової грошової допомогу при звільненні з військової служби, передбаченої «Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженим наказом МОУ від 07.06.2018 № 260, що прийнятий на виконання п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов'язання Військової частини внести зміни до наказу командира військової частини № НОМЕР_1 від 07.01.2024 № 7 за яким виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, передбаченої «Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженим наказом МОУ від 07.06.2018 № 260, що прийнятий на виконання п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової служби: зокрема, за віком.
Відповідно до п. 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам служби Судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро, особам із спеціальними званнями Бюро економічної безпеки, зокрема, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Також пунктом 2 розділу XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок №260) встановлено, що у разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.
Отже право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.01.2024 року № 7 позивача було звільненого наказом командира 27 реактивної артилерійської бригади (по особовому складу) від 25 грудня 2023 року №120 - РС з військової служби у відставку за підпунктом "а" (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с. 15).
Водночас в даному наказі зазначено, що календарна вислуга років позивача у Збройних Силах України станом на 07 січня 2024 року становить - 08 років 01 місяць.
Згідно з витягом до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (адміністративно-господарської діяльності) від 03.01.2024 № 6, календарна вислуга років позивача становить 08 років 01 місяць 12 днів (а.с. 141), що фактично також не заперечувалося позивачем у позовній заяві (у позовній заяві позивачем самостійно зазначено, що за його розрахунками календарна вислуга років становить 08 років 01 місяць 22 дні).
А відтак, оскільки позивач при звільненні з військової служби не мав 10 календарних років служби, у відповідача були відсутні підстави для нарахування одноразової допомоги при звільненні, яка виплачується за наявності 10 календарних років і більше.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині, задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про визнання дій Військової частини НОМЕР_1 неправомірними щодо безпідставно утриманий з грошового забезпечення військовий збір в порушення норм Податкового кодексу та норм постанови КМУ від 30.12.2015 № 1161, чим нанесено збитків (без врахування утриманого військового збору за період з 01.09.2017 по 31.12.2017) тільки за період з 01.01.2018 по 07.01.2024 в сумі 35486,24 грн. та зобов'язання Військової частини повернути позивачу (шляхом перерахування на його рахунок в АТ «Ощадний банк») безпідставно утриманий з грошового забезпечення військовий збір в порушення норм Податкового кодексу та норм постанови КМУ від 30.12.2015 № 1161, нанесені збитки (без врахування утриманого військового збору за період з 01.09.2017 по 31.12.2017) тільки за період з 01.01.2018 по 07.01.2024 в сумі 35486,24 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 16-1 Податкового кодексу України (далі, - ПК України) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
В силу положень п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014) об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПК України.
Згідно з пп. 1631.1.п.163.1 ст.163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України).
Згідно з абз. 2 п.п.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (в редакції, чинній на момент участі позивача в АТО), тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.
Законом України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відносин, пов'язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях" від 19 червня 2018 року № 2463-VIII було внесено зміни до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та, зокрема, абзац другий підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 після слів "на період проведення антитерористичної операції" доповнено словами "та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)" та доповнити словами "та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)".
Відповідно до абзацу третього п.п.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України ( в редакції, чинній до внесення змін Законом України № 2308-IX від 19.06.2022) порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1161 "Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором", відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України було постановлено установити, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь:
- в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції;
- у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об'єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів.
Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків.
З аналізу наведених правових норм суд вбачає, що до введення в Україні режиму воєнного стану, чинним законодавством були передбачені пільги з оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України, які розповсюджувалися на осіб, які беруть безпосередню участь: 1) в антитерористичній операції; 2) у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС). При цьому не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців саме на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (далі - ООС).
З матеріалів справи суд вбачає, що згідно з довідкою від 05.01.2024 року № 10 Військової частини НОМЕР_1 позивач в період з 02.10.2017 по 04.12.2017, з 15.12.2017 по 13.02.2018, з 24.02.2018 по 20.03.2018 безпосередньо брав (брала) участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в складі в/ч НОМЕР_5 (а.с. 18).
Також відповідно до довідки від 05.01.2024 року № 11 Військової частини НОМЕР_1 позивач в період з 07.10.2018 по 22.11.2018, з 03.12.2018 по 18.02.2019, з 02.03.2019 по 08.05.2019 та з 05.06.2020 по 01.07.2020 безпосередньо брав (брала) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів в складі в/ч НОМЕР_1 (а.с. 17).
При цьому відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця за 2018-2020 роки, військовий збір стягувався з грошового забезпечення позивача лише за ті дні, коли позивач не приймав участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, про що також зазначено представником відповідача у відзиві на позовну заяву, а також підтверджується детальним розрахунком, наданим на вимогу суду, що відповідає вимогам вище зазначених норм законодавства (а.с. 33-35, 114).
З 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану" в Україні, в Україні введено воєнний стан, який діє і до цього часу.
Законом України від 19.06.2022 №2308-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» (далі Закон №2308-ІХ), який набрав чинності 09.07.2022, підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України після абзацу другого доповнено новим абзацом такого змісту:
"У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації".
У зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.
Отже, Законом №2308-ІХ, який набув чинності 09.07.2022, визначено, що звільняється від оподаткування військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців саме на період дії правового режиму воєнного стану на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації".
За змістом статті 58 Конституції України дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Отже, у період з 24.02.2022 по 08.07.2022 (включно) грошове забезпечення військовослужбовців підлягало оподаткуванню військовим збором, оскільки було відсутнє правове регулювання, яким би передбачалось звільнення від відрахування військового збору під час дії правового режиму воєнного стану.
Також відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2023 № 244, були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1161 "Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)", з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.
Назву постанови викладено в такій редакції: “Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором».
У постановляючій частині після абзацу третього доповнити постанову новими абзацами такого змісту:
“у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1253, № 58, ст. 3463, № 82, ст. 5035; 2023 р., № 13, ст. 778), особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, та позбавлені з будь-яких причин виплати додаткової винагороди, застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про позбавлення виплати додаткової винагороди, де зазначаються періоди безпосередньої участі у зазначених заходах, за які особа позбавлена такої виплати.».
Також абзац 4 цієї постанови вважається абзацом шостим, а абзац шостий доповнено після слів операції Об'єднаних сил (ООС) словами здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Отже, лише після прийняття Постанови КМУ №244 від 17.03.2023 було визначено, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором, здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168, або на підставі наказів про позбавлення такої винагороди із зазначенням відповідних періодів безпосередньої участі.
Закон України від 19.06.2022 № 2308-ІХ, яким запроваджено пільговий порядок оподаткування військовим збором грошового забезпечення у період дії правового режиму воєнного стану, діє з 09.07.2022, а відповідний порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування цієї пільги у період воєнного стану, відповідно до змін, внесених Законом України від 19.06.2022 № 2308-ІХ, був визначений КМУ у березні 2023 року Постановою № 244 від 17.03.2023.
Таким чином, у період з 09.07.2022 по 17.03.2023 діяли виключно норми Закону № 2308, якими визначено, що звільняється від оподаткування військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців саме на період дії правового режиму воєнного стану на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації".
Згідно з окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/а/29 (далі Окреме доручення, застосовується з 01.06.2022), під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх проведення, слід розуміти: виконання військовослужбовцем бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей тощо.
За відсутності нормативно-правового акта, який у спірному періоді визначав би порядок підтвердження безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, суд вважає застосовним у цих правовідносинах роз'яснення, наведені в Окремому дорученні Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/а/29.
Таким чином, починаючи з 09.07.2022 року, у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців, на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
З матеріалів справи суд вбачає, що згідно з довідкою з довідкою від 29.07.2025 року № 886 Військової частини НОМЕР_1 позивач в період з 24.02.2022 по 28.02.2022, з 30.03.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в населених пунктах, які визначені Наказами ГК ЗСУ як райони ведення бойових дій, в складі в/ч НОМЕР_1 (а.с. 101).
Водночас, відповідно до витягів з наказів командира Військової частини НОМЕР_1 , наданих суду представником відповідача, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», позивачу, за періоди з 24.02.2022 по 28.02.2022, з 30.03.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022, виплачувалася додаткова грошова винагорода збільшена до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (а.с. 115-134).
За наведених обставин, суд доходить висновку, що позивач має право на пільгу зі сплати військового збору за періоди з 09.07.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022.
При цьому як встановлено судом із картки особового рахунку військовослужбовця за 2022 рік за періоди з 09.07.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022 з грошового забезпечення позивача утримувався військовий збір (а.с. 31).
А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення позивача за період з 09.07.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу суму утриманого військового збору за період з 09.07.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022.
Відповідно, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Водночас судом враховано, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази щодо безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в інші періоди.
Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо відшкодування судових витрат у даній справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не зарахування ОСОБА_1 періоду безпосередньої участі у участь заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту з безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 по 28.02.2022, з 30.03.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022 до пільгової вислуги років, виходячи з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) зарахувати до пільгової вислуги років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту з безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 по 28.02.2022, з 30.03.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022, виходячи з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 09.07.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суму утриманого військового збору за період з 09.07.2022 по 20.08.2022 та з 27.08.2022 по 31.12.2022.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек