Справа № 420/25132/25
28 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення від 24.01.2025 № 155750003470, зобов'язання зарахувати до стажу роботи за вислугою років половину строку навчання та періоди роботи, призначити та виплачувати пенсію за вислугою років, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просив суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 24.01.2025 № 155750003470 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії з 17.01.2025 року за вислугою років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру»;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) зарахувати до стажу роботи за вислугою років ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, половину строку навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова - 2 роки 2 місяці і 4 дня та період роботи з 22.12.2000 по 16.08.2002 у ДПІ у Роздільнянському районі Одеської області і період роботи з 19.08.2002 по 03.02.2003 у ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси на посаді державного службовця - 2 роки 3 місяці 10 днів.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), який зареєстрований АДРЕСА_1 , пенсію за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII з моменту звернення з відповідною заявою з 17.01.2025.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, адреса 93404, Україна, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, 9) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати, понесені ним під час розгляду даної справи та витрати, понесені з отриманням правової допомоги.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
Позивач звертає увагу, що ОСОБА_1 безперервно працює в органах прокуратури України з 7 лютого 2003 року по теперішній час, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці. Стаж роботи на посадах прокурорів з 7 лютого 2003 року (день зарахування в органи прокуратури) до 17 січня 2025 року (день звернення до органів ПФУ із заявою про призначення пенсії у третій раз) становив 21 рік 2 місяців 10 днів, тобто понад 15 років. До вступу на роботу в органах прокуратури з 22 лютого 1996 року по 30 червня 2000 року навчався на денній формі навчання на економіко-правовому факультеті за спеціальністю “Правознавство» в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова за спеціальністю «Правознавство», здобувши кваліфікацію «юрист», що підтверджується копією диплома та додатку до нього, архівною довідкою від 13.09.2024 №24-01-1862 та листом від 08.01.2025 №32-04, виданими Одеським національним університетом імені І.І. Мечнікова, а також записами у моїй трудовій книжці. Загальний період мого навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми складав 4 роки 4 місяці 9 днів. У період з грудня 2000 року по лютий 2003 року я працював в органах державної податкової служби України, а саме: в період з 22.12.2000 по 16.08.2002 у ДПІ у Роздільнянському районі Одеської області та з 19.08.2002 по 03.02.2003 у ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси. Таким чином, загальний стаж роботи за вислугою років складає 26 років 4 місяця 24 дня. Отже, на момент звернення 17 січня 2025 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо призначення пенсії, загальний стаж позивача, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, складав більше необхідних 25 років, у тому числі стаж роботи на посаді прокурора був не менший 15 років, тобто я маю законне право та всі підстави для призначення мені пенсії відповідно до ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 24.01.2025 №155750003470, мені безпідставно відмовлено у призначенні пенсії. Відмовляючи у призначенні пенсії, відповідач - ГУ Пенсійного фонду України в Луганській області у рішенні вказує «В призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи за вислугою років та необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, зокрема, 25 років». Також, відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначено, що «...страховий стаж складає 28 років 4 місяці 8 днів, стаж роботи за вислугу років на день звернення складає 21 рік 11 місяців 12 днів, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів - 21 рік 11 місяців 12 днів. До стажу роботи за вислугу років не зараховано: - половину строку навчання з 22.02.1996 по 30.06.2000 на економіко-правовому факультеті за спеціальністю “Правознавство» в Одеському державному університеті імені І.І.Мечникова за даними архівної довідки від 13.09.2024 №24-01-1862 та листа від 08.01.2025 №32-04, виданих Одеським національним університетом імені І.1.Мечнікова, оскільки надана інформація не відповідає вимогам частини 6 статті 86 Закону №1697, а саме, відсутня інформація, що ОСОБА_1 навчався у вищому юридичному навчальному закладі денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; - періоди роботи з 22.12.2000 по 16.08.2002 у ДПІ у Роздільнянському районі м. Одеси та з 19.08.2002 по 03.02.2003 у ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси за записами трудової книжки від 14.02.2000 серії НОМЕР_3 та даними довідки від 17.01.025 №3/Ш/15-32-11-01-12, вид аної Головним управлінням ДПС в Одеській області, оскільки відсутня інформація про присвоєння рангу державного службовця (наявна інформація про присвоєння спеціального звання). Позивач вважає, що наведене рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки, станом на час звернення із заявою про призначення пенсії, він мав достатній стаж за вислугою років, а також стаж роботи на посадах прокурорів, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-УП. При цьому зі змісту оскаржуваного рішення не зрозуміло за яких конкретно фактичних мотивів відповідач дійшов такого безпідставного висновку, який не відповідає наданим позивачем документам та суперечить вимогам положень статті 86 Закону «Про прокуратуру» № 1697-VII.
Від позивача до суду надійшли відповіді на відзиви, в яких заперечує доводи відповідачів та наголошує на задоволенні позовних вимог.
(б) Позиція Відповідачів
11.08.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі. Представник зазначив, що позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою від 17.01.2025 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697. За принципом екстериторіальності зазначену заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області. Розглянувши надані позивачем документи, головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області було встановлено, що страховий стаж позивача становить 28 років 08 місяців 04 дні, стаж роботи на прокурорських посадах становить 21 років 11 місяців 12 днів, стаж роботи за вислугу років становить 21 рік 11 місяців 12 днів. Рішенням № 155750003470 від 24.01.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю належно підтверджених 25 років стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років. Половину строку навчання позивача у період з 22.02.1996 по 30.06.2000 не було зараховано до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки у наданих позивачем документах відсутня інформація, що він навчався у вищому юридичному навчальному закладі денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання. Періоди роботи з 22.12.2000 по 16.08.2002 у ДПІ у Роздільнянському районі м. Одеси та з 19.08.2002 по 03.02.2003 у ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси за записами трудової книжки від 14.02.2000 серії НОМЕР_3 та даними довідки від 17.01.025 №3/Ш/15-32-11-01-12, виданої Головним управлінням ДПС в Одеській області, не було зараховано до стажу роботи. що дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки відсутня інформація про присвоєння рангу державного службовця (наявна лише інформація про присвоєння спеціального звання). Спеціальний закон містить вичерпний перелік посад, які зараховуються до прокурорського стажу для обрахування пенсії за вислугу років. Оскільки стаж позивача за вислугу років не відповідає стажу зазначеного в ст. 86 Закону України, тому відповідно відсутні підстави для призначення пенсії за вислугу років. Отже, з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області не допущено ознак протиправної поведінки.
12.08.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначив, що 17.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян № 14 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років. Заяву від 17.01.2025 зареєстровано у формі № 10 17.01.2025 за № 572. Заява позивача від 17.01.2025, згідно вимогам пункту 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1, була передана за принципом екстериторіального призначення Головному управлінню Пенсійного фонду України у Луганській області. За результатом розгляду заяви позивача про призначання пенсії від 17.01.2025, згідно доданих до неї документів, до стажу роботи за вислугу років зараховано: - період роботи з 07.02.2003 по 17.01.2025 в Одеській обласній прокуратурі; до стажу роботи за вислугу років не зараховано: - половину строку навчання з 22.02.1996 по 30.06.2000 на економіко-правовому факультеті за спеціальністю “Правознавство» в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова за даними архівної довідки від 13.09.2024 №24-01-1862 та листа від 08.01.2025 № 32-04, виданих Одеським національним університетом імені І.І. Мечнікова, оскільки надана інформація не відповідає вимогам частини 6 статті 86 Закону № 1697, а саме: відсутня інформація, що ОСОБА_1 навчався у вищому юридичному навчальному закладі денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; - періоди роботи з 22.12.2000 по 16.08.2002 у ДПІ у Роздільнянському районі м. Одеси та з 19.08.2002 по 03.02.2003 у ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси за записами трудової книжки від 14.02.2000 серії НОМЕР_3 та даними довідки від 17.01.025 № 3/Ш/15-32-11-01-12, виданої Головним управлінням ДПС в Одеській області, оскільки відсутня інформація про присвоєння рангу державного службовця (наявна інформація про присвоєння спеціального звання). За розрахунком стажу, проведеному Головним управлінням Пенсійного фонду України у Луганській області, страховий стаж позивача станом на 17.01.2025 складає 28 років 04 місяці 08 днів, стаж за вислугу років - 21 рік 11 місяців 12 днів,у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів - 21 рік 11 місяців 12 днів. Наявна у позивача станом на 17.01.2025 вислуга років (21 повних років) не відповідає вимогам до вислуги років (25 років), встановленим статтею 86 Закону України «Про прокуратуру». Розглянувши заяву позивача від 17.01.2025, відповідач рішенням від 24.01.2025 № 155750003470 відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697 у зв'язку з відсутністю необхідного на день звернення стажу роботи за вислугу років - 25 років. 21.02.2025 ОСОБА_1 подав скаргу на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 24.01.2025 № 155750003470 щодо відмови в призначенні пенсії відповідно до Закону № 1697-VII. Рішенням Пенсійного фонду України від 15.04.2025 № 15076-10092/Ш-03/8- 2800/25 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. На думку Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області у спірних правовідносинах воно діяло у відповідності до приписів чинного законодавства України з пенсійних питань, отже наявні всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . На переконання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області у цьому відзиві доведено правомірність дій під час розгляду заяви позивача від 17.01.2025. З урахуванням викладеного Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
ІІІ Процедура та рух справи
28.07.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином завірену копію пенсійної справи позивача.
ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в органах прокуратури України з 7 лютого 2003 року по теперішній час, що підтверджується відповідними записами у моїй трудовій книжці.
Так, наказом № 24 від 7 лютого 2003 року позивача прийнято на роботу в Одеську обласну прокуратуру та з вказаного періоду працював на різних посадах:
- з 07.02.2003 - по 02.2005 - помічник прокурора Роздільнянського району Одеської області;
- з 02.2005 - по 07.2009 - старший помічник прокурора Роздільнянського району Одеської області;
- з 07.2009 - по 02.2011 - прокурор відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Одеської області;
- з 02.2011 - по 03.2011 - старший прокурор відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Одеської області;
- з 03.2011 - по 10.2011 - старший прокурор відділу захисту конституційних прав і свобод громадян та інтересів держави управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Одеської області;
- з 10.2011 - по 01.2012 - прокурор відділу забезпечення участі в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в судах прокуратури Одеської області;
- з 01.2012 - по 10.2012 - прокурор відділу захисту конституційних прав і свобод громадян та інтересів держави управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Одеської області;
- з 10.2012 - по 01.2015 - старший прокурор відділу захисту конституційних прав і свобод громадян та інтересів держави управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Одеської області;
- з 01.2015 - по 04.2016 - прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Одеської області;
- з 04.2016 - по 07.2016 - прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Одеської області;
- з 07.2016 - по 12.2017 - прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області;
- з 12.2017 - по 09.2020 - прокурор першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області;
- з 09.2020 - по 12.2023 - прокурор першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Одеської обласної прокуратури;
- з 12.2023 - по 06.2024 - прокурор першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Одеської обласної прокуратури;
- з 06.2024 - по теперішній час - прокурор першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Одеської обласної прокуратури.
До вступу на роботу в органах прокуратури з 22 лютого 1996 року по 30 червня 2000 року навчався на денній формі навчання на економіко-правовому факультеті за спеціальністю «Правознавство» в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова за спеціальністю
«Правознавство», здобувши кваліфікацію «юрист», що підтверджується копією диплома та додатку до нього, архівною довідкою від 13.09.2024 №24-01-1862 та листом від 08.01.2025 № 32-04, виданими Одеським національним університетом імені І.І. Мечнікова, а також записами у трудовій книжці.
Загальний період навчання позивача у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми складав 4 роки 4 місяці 9 днів.
У період з грудня 2000 року по лютий 2003 року позивач працював в органах державної податкової служби України, а саме: в період з 22.12.2000 по 16.08.2002 у ДПІ у Роздільнянському районі Одеської області та з 19.08.2002 по 03.02.2003 у ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси.
17.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян № 14 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про попередній розрахунок пенсії. Заяву від 17.05.2022 зареєстровано у формі № 10 17.05.2022 за № 3309. Заява від 17.05.2022 розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. За наданими документами, та даним, наявними в реєстрі застрахованих осіб страховий стаж заявника станом на 17.05.2022 склав 28 років 01 місяць 08 днів.
07.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян № 14 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років. Заяву від 07.08.2024 зареєстровано у формі № 10 07.08.2024 за № 6054. Заява від 07.08.2024 розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області. За заявою від 07.08.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення від 16.08.2024 № 155750003470 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу за вислугою років - 25 років.
03.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян № 14 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років. Заяву від 03.10.2024 зареєстровано у формі № 10 03.10.2024 за № 7940. Заява від 03.10.2024 розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. За розрахунком стажу, проведеному Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, страховий стаж роботи ОСОБА_1 на день звернення склав 28 років 1 місяць 8 днів, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів - 21 рік 7 місяців 28 днів. За заявою від 03.10.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 10.10.2024 № 155750003470 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років, оскільки у заявника відсутній стаж за вислугу років., передбачений ст. 86 Закону № 1697-VII.
17.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян № 14 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років. Заяву від 17.01.2025 зареєстровано у формі № 10 17.01.2025 за № 572. Заява позивача від 17.01.2025, згідно вимогам пункту 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1, була передана за принципом екстериторіального призначення Головному управлінню Пенсійного фонду України у Луганській області. За результатом розгляду заяви позивача про призначання пенсії від 17.01.2025, згідно доданих до неї документів, до стажу роботи за вислугу років зараховано: - період роботи з 07.02.2003 по 17.01.2025 в Одеській обласній прокуратурі; до стажу роботи за вислугу років не зараховано: - половину строку навчання з 22.02.1996 по 30.06.2000 на економіко-правовому факультеті за спеціальністю “Правознавство» в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова за даними архівної довідки від 13.09.2024 №24-01-1862 та листа від 08.01.2025 № 32-04, виданих Одеським національним університетом імені І.І. Мечнікова, оскільки надана інформація не відповідає вимогам частини 6 статті 86 Закону № 1697, а саме: відсутня інформація, що ОСОБА_1 навчався у вищому юридичному навчальному закладі денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; - періоди роботи з 22.12.2000 по 16.08.2002 у ДПІ у Роздільнянському районі м. Одеси та з 19.08.2002 по 03.02.2003 у ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси за записами трудової книжки від 14.02.2000 серії НОМЕР_3 та даними довідки від 17.01.025 № 3/Ш/15-32-11-01-12, виданої Головним управлінням ДПС в Одеській області, оскільки відсутня інформація про присвоєння рангу державного службовця (наявна інформація про присвоєння спеціального звання). За розрахунком стажу, проведеному Головним управлінням Пенсійного фонду України у Луганській області, страховий стаж позивача станом на 17.01.2025 складає 28 років 04 місяці 08 днів, стаж за вислугу років - 21 рік 11 місяців 12 днів,у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів - 21 рік 11 місяців 12 днів. Наявна у позивача станом на 17.01.2025 вислуга років (21 повних років) не відповідає вимогам до вислуги років (25 років), встановленим статтею 86 Закону України «Про прокуратуру».
Розглянувши заяву позивача від 17.01.2025, відповідач рішенням від 24.01.2025 № 155750003470 відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697 у зв'язку з відсутністю необхідного на день звернення стажу роботи за вислугу років - 25 років (копія рішення додається).
21.02.2025 ОСОБА_1 подав скаргу на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 24.01.2025 № 155750003470 щодо відмови в призначенні пенсії відповідно до Закону № 1697-VII. За результатом розгляду скарги від 21.02.2025 Пенсійний фонду України рішенням від 15.04.2025 № 15076-10092/Ш-03/8-2800/25 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Позивач вважає, що рішення відповідача від 24.01.2025 № 155750003470 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки, станом на час звернення із заявою про призначення пенсії, він мав достатній стаж за вислугою років, а також стаж роботи на посадах прокурорів, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-УП.
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
IV. Джерела права та висновки суду
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697- VII визначено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Відповідно до частини 6 статті 86 Закону № 1697-УП до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів: слідчими, судцями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;
військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної Форми навчання або на юридичних Факультетах вищих навчальних закладів денної Форми навчання.
При цьому, частиною 8 статті 86 Закону встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв'язку із скороченням кількості прокурорів, у зв'язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.
Таким чином, необхідною умовою для призначення пенсії за вислугою років є наявність на день звернення необхідного стажу роботи, що зараховується до вислуги років у розмірі 25 років, з якого обов'язкова наявність стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.
Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, освітні, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.
Відповідно до частини 6 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою.
Отже, згідно даної норми Закону, для визначення стажу роботи за вислугу років, необхідно встановити факт роботи на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою, а не встановити інформацію про присвоєння рангу державного службовця.
Так, відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХП, який діяв на момент проходження позивачем служби в органах державної податкової служби, громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу. Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.
Згідно з п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від З травня 1994 р. № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Законом України «Про державну податкову службу в Україні» для посадових осіб органів державної податкової служби встановлено такі спеціальні звання:
головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби І рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби І рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби І рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби ПІ рангу.
Згідно з даними трудової книжки позивача (аркуші 10, 11, пункт 10) присяга державного службовця прийнята 22.12.2000, а відповідно до аркушів 8, 9 трудової книжки наказом № 21-о від 22.06.2021 позивачу присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби ІІІ рангу».
Крім того, згідно довідки Головного управління ДПС в Одеській області від 17.01.2025 № З/Ш/15-32-11-01-12, підтверджено трудову діяльність позивача в органах Державної податкової служби в Одеській області за період з 22.12.2000 по 03.02.2003 та визначено, що відповідно до ст. 4 Закону України від 16,12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (чинного на дату звільнення) посади, які я обіймав позивач, належали до посад державної служби.
Таким чином, у період з 22.12.2000 по 16.08.2002 та з 19.08.2002 по 03.02.2003 позивач працював на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою.
Викладене свідчить, що рішення відповідача в цій частині є необгрунтованим та суперечить законодавству, а також документам, доданим до заяви про призначення пенсії.
Щодо не зарахування до стажу роботи за вислугу років половину строку навчання з 22.02.1996 по 30.06.2000 на економіко-правовому факультеті за спеціальністю “Правознавство» в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова, суд зазначає наступне.
Статтею 1 ЗУ «Про вищу освіту» зазначено, що вищий навчальний заклад це освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб, відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про вищу освіту», університет багатопрофільний вищий навчальний заклад 4 рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природних, гуманітарних, технічних, економічних, та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв.
Відповідно до п. з ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про вищу освіту», інститут - вищий навчальний заклад 3-4 рівня акредитації або структурний підрозділ університету, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва.
Як вбачається з диплому спеціаліста серії СК № 13174071 від 16.06.2000, доданого до заяви про призначення пенсії, у 2000 році ОСОБА_1 закінчив Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
Крім того, згідно з даними аркушів 4, 5 моєї трудової книжки (пункти 5, 6) 22.02.1996 позивач переведений з заочної на денну Форму навчання юридичного інституту Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова та 30.06.2000 відрахований у зв'язку з закінченням навчання на денному відділенні.
Окрім того, вказана інформація підтверджується архівною довідкою № 24-01-1862 від 13.09.2024, виданою Одеським національним університетом ім. І.І. Мечникова, у якій, зокрема, зазначено, що у період з 22.02.1996 по 30.06.2000 позивач навчався на денній формі навчання.
При цьому, з листа Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова від 08.01.2025 за № 32-04 вбачається, що у законодавстві відсутнє визначення терміну «Юридичний факультет вищого навчального закладу». Водночас, у період зазначений у листі (а саме: у період з 22.02.1996 по 30.06.2000) Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова здійснював підготовку фахівців за напрямом «право» та спеціальністю «правознавство» (код 0601) відповідно до Переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 507 від 24.05.1997 відповідно до сертифіката Державної акредитаційної комісії серії СД - IV № 160351.
Тобто, з наданих документів вбачається, що позивач здійснював навчання на факультеті денної форми навчання за напрямом «право» та спеціальністю «правознавство».
З огляду на викладене, висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області наведені в рішенні від 24.01.2025 № 155750003470 є незаконними та такими, що суперечать наданим документам (що були додані до заяви про призначення пенсії за вислугою років) та нормам чинного законодавства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вислуга років позивача, яка обчислена згідно з частиною 6 статті 86 Закону України № 1697-УП, на час звернення із заявою про призначення пенсії становила понад 25 років, у тому числі час роботи на посадах прокурорів понад 15 років, що є достатнім для призначення пенсії за вислугою років відповідно до частини 1 статті 86 Закону № 1697-УІІ. а тому оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 24.01.2025 № 155750003470 про відмову у призначення пенсії позивачу є протиправним та рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги належать до задоволення.
VI. Розподіл судових витрат
Позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн., який належить до розподілу на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України.
Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу може бути розглянуте судом у разі подання позивачем протягом встановленого ч. 7 ст.139 КАС України строку доказів понесення таких витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 24.01.2025 № 155750003470 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії з 17.01.2025 року за вислугою років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру».
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу роботи за вислугою років ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, половину строку навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова - 2 роки 2 місяці і 4 дня та період роботи з 22.12.2000 по 16.08.2002 у ДПІ у Роздільнянському районі Одеської області і період роботи з 19.08.2002 по 03.02.2003 у ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси на посаді державного службовця - 2 роки 3 місяці 10 днів.
4.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII з моменту звернення з відповідною заявою з 17.01.2025.
5.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, адреса 93404, Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, код ЄДРПОУ 21782461.
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012 ЄДРПОУ 20987385.
Суддя Оксана БОЙКО