Провадження № 33/803/2642/25 Справа № 202/460/25 Суддя у 1-й інстанції - Недобитюк Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
21 листопада 2025 року Кривий Ріг
21.11.2025р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг при секретарі судового засідання Вороні Б.А. в режимі відео конференції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та апеляційну скаргу захисника Шейхлісламової, яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності Жука на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 25.01.2025р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає АДРЕСА_1 , військовослужбовця
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік
за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_2
Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Шейхлісламової Я.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та у зв'язку із поданням апеляційної скарги за межами строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції заявлено клопотання про поновлення вказаного.
В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить службу за мобілізацією, ОСОБА_1 внаслідок проходження служби не був присутнім у судовому засіданні, судовий розгляд відбувся за його відсутності, копію оскаржуваної постанови він не отримував. Прохала строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поновити.
Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, встановив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення проведений за його відсутності, відомості про належне отримання ОСОБА_3 оскаржуваної постанови відповідно до вимог ст. 285 КУпАП, матеріали справи не містять, тому вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поважними та вказаний строк підлягає поновленню.
В апеляційній скарзі захисник Шейхлісламова Я.В.:
- вважає постанову суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП незаконною, необґрунтованою, такою що підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції було використано відомості, які суперечать об'єктивній дійсності та доказам у справі, зокрема відеозапису, не досліджена упередженість представників патрульної поліції;
- зазначає, що в день події ОСОБА_1 виконував терміновий наказ командування, їхав з передової позиції, та керував транспортним засобом, при зупинці транспортного засобу працівники поліції не повідомили, причину зупинки транспортного засобу не представились;
- вказує, що упередженість працівників патрульної поліції виразилась у тому, що працівник поліції Зінченко К. через декілька секунд після зупинки транспортного засобу висловилась фразою: «Дім, 130 даш, комнадир, чтоб НОМЕР_1 у нас все было», тобто не переконавшись у наявності ознак у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, ініціювала проведення огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, чим порушила право ОСОБА_1 на проведення об'єктивного огляду на стан сп'яніння;
- зазначає, що упередженість працівників поліції була викликана тим, що 11.11.20224р. щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у якому було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення;
- зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан сп'яніння, проте бажав його пройти у закладі охорони здоров'я, при цьому хотів попередити свого командира щодо своєї відсутності, та дочекатись його на місці зупинки, проте працівники поліції спочатку погоджувались дочекатись командира, після чого своє рішення змінили, та склали протокол за відмову від огляду на стан сп'яніння;
- зазначає, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння у Зональному відділі ВСП та показник алкотестера склав 0,00 проміле алкоголю в крові;
- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 повідомлений належним чином, до судового засідання не прибув, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, інтереси ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представляє захисник Шейхлісламова Я.В.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 20.11.2024р. о 09:30 в Лиманській с. Яцківка по вул. Свободи, 58«А» керував транспортним засобом «Wolksvagen Golf», днз НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Алкотестер Drager та/або у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена частиною 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції поклав протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №982871 від 20.11.2024р., письмові поясненнями ОСОБА_1 , пояснення представника Жука А.О. в судовому засіданні, рапортом, відеозапис з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100.:
Суд першої інстанції також дослідив клопотання сторони захисту про закриття провадження у справі, яке вмотивовано тим, що відеофіксація здійснена з порушенням вимог відповідної Інструкції та не може бути допустимим доказом; та клопотання про долучення до матеріалів справи копію чека газоаналізатора «Алконт-М» з негативним результатом тесту на стан алкогольного сп'яніння, та не прийняв вказане клопотання до уваги у зв'язку з необґрунтованістю доводів викладених, у ньому.
Суд першої інстанції після аналізу встановлених фактичних обставини та оцінки наведених доказів в їх сукупності, дійшов висновку про наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, та доведеності його винуватості.
Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції встановив, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 утворила його відмова від огляду на стан сп'яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України. Вказана обставина достатньо та повно зафіксована на відеозапису, та не викликає сумніву своєї достовірності, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 беззаперечно підтверджений відеозаписом.
Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.
Таким чином доводи апеляційної скарги захисника, що постанова суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП незаконною, необґрунтованою, такою що підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції було використано відомості, які суперечать об'єктивній дійсності та доказам у справі, зокрема відеозапису, не досліджена упередженість представників патрульної поліції є необґрунтованою, та не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги, що в день події ОСОБА_1 виконував терміновий наказ командування, їхав з передової позиції, та керував транспортним засобом, при зупинці транспортного засобу працівники поліції не повідомили причину зупинки транспортного засобу не представились, також не є слушними з огляду на наступне.
Відповідно до матеріалів відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 при спілкуванні з працівниками поліції не заперечував наявності у нього запаху алкоголю з порожнини рота, та пояснював це тим, що вживає лікарський препарат «Елеутерокок». Погодився пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я у супроводі представників ВСП, на що отримав позитивну відповідь від працівників поліції та на місце події були викликані представники ВСП. Тривалий час ОСОБА_1 очікував на прибуття представників ВСП. За цей час він не повідомляв безпосереднє командування про його зупинку та складання матеріалів про адміністративне правопорушення, для можливості передоручення виконуваного ним термінового наказу командування, тобто відповідно до відеозапису ОСОБА_1 нікуди не поспішав.
Одразу під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 вийшовши з автомобіля, та звертаючись до працівників поліції мовою оригіналу: «Моє вітання, я военный сразу скажу, а где Этот бородатий товариш, тут стоял, меня Этот самый…, я хочу Этим пи…илам, вы тоже, кстаи, пе…илы, сказать что из-за вас погибли люди».
При подальшому спілкуванні з працівниками поліції звертаючись до них ОСОБА_1 неодноразово застосовував ненормативну лексику, в той же час з боку працівник поліції вбачається ввічливе та коректне спілкування. При цьому працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що ведеться відео фіксація розмови, проте це не зупинило ОСОБА_1 , він використовував тривалий час всілякі ненормативні висловлювання, звертаючись до працівників поліції.
Доводи апеляційної скарги захисника, що упередженість працівників патрульної поліції виразилась у тому, що працівник поліції Зінченко К. через декілька секунд після зупинки транспортного засобу висловилась фразою: «Дім, 130 даш, комнадир, чтоб НОМЕР_1 у нас все было», тобто не переконавшись у наявності ознак у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, ініціювала проведення огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, чим порушила право ОСОБА_1 на проведення об'єктивного огляду на стан сп'яніння, є неспроможними, оскільки вказаний вислів зафіксований на відеозапису після того, як ОСОБА_1 вийшов з автомобіля та нецензурно звернувся до працівників поліції, обізвавши їх.
Після чого став демонструвати аркуш паперу, та сказав: «Це за минулий раз, хочете і в цей раз покачатись».
Очевидно, що йшла мова за факт складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке мало місце 11.11.2024р., що також підтвердила сторона захисту в апеляційній скарзі.
Тобто, висловлення ОСОБА_1 підозри щодо його можливого перебування у стані алкогольного сп'яніння викликано не упередженим ставленням, а його неадекватна поведінка.
Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги, що упередженість працівників поліції була викликана тим, що 11.11.20224р. щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у якому було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, є неслушними. Крім того, станом на 20.11.2024р. працівникам поліції не був відомий стан розгляду наведеного вище протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 11.11.2024р., для ймовірного упередженого прояву поведінки щодо ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції окремо зазначає свою думку щодо постанови суду першої інстанції, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за протоколом від 11.11.2024р. було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, а саме що її законність в апеляційному порядку не перевірялась, оскільки відсутня сторона оскарження у справах даної категорії.
Проте суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2025р. щодо ОСОБА_1 вбачається, що підставою для закриття провадження у справі стало недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до змісту наведеної вище постанови, місцем події була Донецька обл., с. Яцківка, вул. Дзержинського, 58-А, та відповідно до оскаржуваної постанови, подія відбулась на тому ж самому місці, та сторона захисту вказану обставину не заперечує.
Доводи апеляційної скарги захисника, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан сп'яніння, проте бажав його пройти у закладі охорони здоров'я, при цьому хотів попередити свого командира щодо своєї відсутності, та дочекатись його на місці зупинки, проте працівники поліції спочатку погоджувались дочекатись командира, після чого своє рішення змінили, та склали протокол за відмову від огляду на стан сп'яніння, також є неспроможними, оскільки працівники поліції за наполяганням ОСОБА_1 дочекались приїзду на місце події представника ВСП та безпосереднього командира ОСОБА_1 .
При цьому представник ВСП повідомив, що його присутність у закладі охорони здоров'я не є обов'язковою, оскільки огляд буде проводити лікар, тобто незалежна особа, та наголосив, що ОСОБА_1 має проїхати до закладу охорони здоров'я у супроводі працівників поліції, як вони на тому наголосили.
Після чого на місце події прибув командир ОСОБА_1 , при спілкуванні з ним командир запитав: «Ти п'яний?» на що працівник поліції каже «Хай дихне».
Після того я ОСОБА_1 дихнув у бік командира, той каже: «Ну я чую запах..», ОСОБА_1 каже, що готовий пройти огляд, проте не у супроводі працівників поліції.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що іншого передбаченого законом способу пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я не передбачено.
Доводи апеляційної скарги захисника, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння у Зональному відділі ВСП та показник алкотестера склав 0,00 проміле алкоголю в крові, є також неспроможними, оскільки відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Прийняття до уваги медичного висновку, відповідно до якого ОСОБА_1 не перебував у стані сп'яніння, суперечить положенням статті 130 КУпАП, відповідно до якої окремим складом адміністративного правопорушення є відмова осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, та є неприпустимим.
Така позиція суду апеляційної інстанції узгоджується із висновком ВРП України, викладеному у дисциплінарному провадженні № 1286/0/15-24 від 25.04.2024р., за наслідками якого суддя була притягнута до адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги захисника про скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, постанова суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, вмотивованим та справедливим судовим рішенням.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Клопотання захисника Шейхлісламової Яни Василівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Індустріального районного суду міста Дніпра від 25.01.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - задовольнити, строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поновити.
Апеляційну скаргу захисника Шейхлісламової Яни Василівни на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 25.01.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 25.01.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя