Провадження № 11-сс/803/1820/25 Справа № 932/11554/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
27 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривому Розі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчої судді Шевченківського районного суду м. Дніпра від 09 вересня 2025 року, якою обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, в рамках кримінального провадження № 42023052210001679 від 19 грудня 2023 року, -
ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра від 09 вересня 2025 року застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 03 листопада 2025 року включно. Розмір застави судом не визначено. Крім того, суд зобов'язав прокурора вжити заходів щодо встановлення психологічного та психічного стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_8 , у тому числі шляхом призначення судової психіатричної експертизи.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, є обґрунтованою, а прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливості переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Водночас ризики впливу на свідків чи вчинення іншого кримінального правопорушення суд визнав недоведеними.
З вказаною ухвалою не погодився захисник адвокат ОСОБА_7 , діючий в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , та подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра від 09 вересня 2025 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а до підозрюваного ОСОБА_8 застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд не навів переконливих доказів наявності реальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не врахував сумнівів щодо психічного стану підозрюваного, не розглянув можливість застосування альтернативних, менш суворих запобіжних заходів та безпідставно відмовив у визначенні застави.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника адвоката ОСОБА_7 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За положеннями ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст. 178 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини дав визначення «обґрунтованій підозрі», згідно з яким цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України.
Так, ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, який проходив службу на посаді заступника командира бойової машини - навідника-оператора 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , 20 лютого 2023 року в умовах воєнного стану самовільно залишив місце розташування підрозділу, який на той час дислокувався поблизу міста Костянтинівка Краматорського району Донецької області, та до 06 вересня 2025 року, коли був затриманий працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, до військової частини не повертався.
06 вересня 2025 року ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 207, 208 КПК України, того ж дня йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, - дезертирства, тобто самовільного залишення місця служби з метою ухилення від військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану.
Сторона обвинувачення звернулася до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 183, 184 КПК України, а його подання, вручення письмового повідомлення про підозру та надання матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено відповідно до вимог закону.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити, не визначаючи розмір застави. Підозрюваний ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначив, що дійсно залишив військову частину, однак пояснив це тим, що йому придбали квиток, при цьому діяв без усвідомлення наслідків. Захисник у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, вказавши, що не має узгодженої позиції із підозрюваним через сумніви у його психічному стані.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що підозра у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою, а наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість переховування від органів досудового розслідування та суду - підтверджується матеріалами провадження. Водночас ризики впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення суд визнав недоведеними.
При обранні запобіжного заходу суд урахував характер та ступінь тяжкості інкримінованого діяння, який має високий рівень суспільної небезпеки, зумовлений підривом боєздатності військових підрозділів у період воєнного стану, а також відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків. Разом з тим суд врахував і наявність сумнівів у психічному стані ОСОБА_8 , однак дійшов висновку, що такі обставини не усувають необхідності його тримання під вартою, зобов'язавши прокурора вжити заходів щодо перевірки психічного стану підозрюваного.
За таких обставин слідчий суддя визнав, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання наявним ризикам.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частина 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених, зокрема, статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирства, тобто злочину, віднесеного до зазначеного переліку, слідча суддя, врахувавши підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, правомірно скористався своїм дискреційним повноваженням і не визначив розмір застави.
При цьому суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що застосування застави, навіть у мінімальному розмірі, було б непропорційним у контексті тяжкості інкримінованого злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, вчинених в умовах воєнного стану, і не забезпечило б досягнення мети запобіжного заходу.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками, оскільки відмова у визначенні розміру застави відповідає закону та воєнним умовам, за яких злочини проти встановленого порядку несення військової служби мають підвищений рівень суспільної небезпеки.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 , подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , задоволенню не підлягає. Ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра від 09 вересня 2025 року є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом для її скасування чи зміни, під час апеляційного розгляду не встановлено. Отже, за результатами апеляційного перегляду апеляційний суд вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра від 09 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України, у межах кримінального провадження № 42023052210001679 від 19.12.2023 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді