Справа № 758/12487/23
3/758/471/25
Категорія
28 листопада 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Павленко О. О. , розглянувши матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ «ВАЛЕНТИНА»,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, -
До Подільського районного суду міста Києва надійшов протокол №0276/90300/23 від 02 жовтня 2023 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України.
Як зазначено в протоколі про порушення митних правил, 28.01.2023 через пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск», відділи митного оформлення №3 - 6 митного поста "Ягодин" Волинської митниці з Литовської Республіки в Україну на адресу ТОВ «ВАЛЕНТИНА» (09423, Київська обл., Білоцерківський р-н, село Сніжки вул. Перемоги, буд. 1-ж, код ЄДРПОУ 20620454) був перемішений товар «Газ вуглеводневий скраплений» загальною вагою 19 420 кг. 36.231 тис. л. при 15o С., вартістю 8 739,00 Євро. Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів: сертифіката (паспорт) якості від 27.01.2023 №162494_4906525: рахунка-фактури від 27.01.2023 №RVA0063468; міжнародної автотранспортної накладної (CMR) від 27.01.2023 №RVA0063468: контракту від 06.01.2023 №1/23. Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту, продавцем відправником товару виступає литовське підприємство «UAB "NAFTOS DUJOS» (Algirdo g. 42 Mazeikiai, LT-89104, Lithuania). одержувачем та покупцем є ТОВ «ВАЛЕНТИНА», Зазначений товар 29.01.2023 агентом з митного оформлення митного брокера ФОП « ОСОБА_2 » гр. ОСОБА_2 відповідно до договору-доручення про надання послуг по декларуванню товарів від 01.08.2022 №UA209170/2022/26 був заявлений митного оформлення та випущений у вільний обіг у відділі митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці за митною декларацією типу «IM 40 EA» №23UA903050004776U0. Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «Газ вуглеводневий скраплений» походженням з Європейського Союзу. Відповідно до відомостей, зазначених в сертифікаті (паспорті) якості від 27.01.2023 №162494_4906525, товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Liеtuva» та відповідає вимогам (стандарту) LST EN 589:2018+A1:2022. Першого березня 2023 року листом №20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю, щодо використання суб'єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості публічної компанії «Orlen Liеtuva». З метою перевірки даної інформації Енергетичною митницею, в тому числі дійсності сертифікату якості від 27.01.2023 №162494_4906525, на адреси представництва АТ «Орлен Летува» в Україні та безпосередньо до Public Company «Orlen Lietuva» направлено відповідний запит (лист від 21.03.2023 №7.6-1/7.6-20.3/13/928). Відповідно до отриманої від представництва АТ «Орлен Летува» в Україні інформації (листи від 20.04.2023 №63 та від 28.04.2023 №64), сертифікат якості від 27.01.2023 №162494_4906525 литовським підприємством «Orlen Lietuva» видавався підприємству UAB NAFTOS DUJOS на кількість товару 18 880 кг. Однак, з наданням сертифікату (паспорту) якості від 27.01.2023 №162494_4906525 фактичне ввезення товару відбулося на загальну кількість 19 420 кг.
Відповідно до пункту 2 «Обов'язки замовника» договору про надання послуг по декларуванню товарів 01.08.2022 №UA209170/2022/26, замовник ТОВ «ВАЛЕНТИНА» в особі директора ОСОБА_1 надає виконавцю ФОП « ОСОБА_2 ) достовірну інформацію та повний комплект документів для митного оформлення товару. Згідно з пункту 5 «Відповідальність сторін», зазначеного договору, замовник несе повну юридичну та матеріальну відповідальність за достовірність даних в документах, а також їх відповідність характеру, кількості та якості товару, поданих для здійснення митного оформлення.
Відповідно до частини другої ст. 459 Митного кодексу України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами керівником ТОВ «ВАЛЕНТИНА» с громадянин ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПМП» Держмитслужби встановлено, що гр. ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень відповідальність за які передбачена ст. ст. 482. 483 Митного кодексу України не притягувався.
Тобто директором ТОВ «ВАЛЕНТИНА» ОСОБА_1 вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий» загальною вагою 540 кг, 1,007 тис. л. при 15o С., вартістю 243,00 Євро або 9 681.92 грн (станом на 28.01.2023 курс 1 Євро=39,8433 грн) з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
Таким чином, за висновками Енергетичної митниці, викладені у протоколі про порушення митних правил, в діях директора ТОВ «ВАЛЕНТИНА» ОСОБА_1 , наявні ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, свою вину заперечив та просив закрити справу за відсутності його вини.
В судовому засіданні захисник Монько О.В. просила закрити справу за відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483МК України, в діях ОСОБА_1 посилаючись на те, що: ТОВ «ВАЛЕНТИНА» є добросовісним суб'єктом господарювання, платником податків, який відкрито, розумно та прозоро здійснює свою діяльністю з 1998 року; ОСОБА_1 - директор ТОВ «ВАЛЕНТИНА» жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення порушень, відповідальність за які передбачена ст.ст. 482,483 Митного кодексу України; ТОВ «Валентина» придбала товар «Газ вуглеводневий скраплений», вагою 19 420 кг, відповідно до товаросупровідних документів, наданих продавцем. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що ТОВ «ВАЛЕНТИНА», директором якої є ОСОБА_1 , було перевезено з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товару, документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару. В діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України (відсутня об'єктивна та суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України) протокол про порушення митних правил та документи, якими митний орган обґрунтовує вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України, не відповідають вимогам МК України та КУпАП (не були засвідчені належним чином; документи, подані для підтвердження вини особи викладені іноземними мовами, не перекладені на державну мову або містять неналежний переклад).
Представники Енергетичної митниці вважала обставини, викладені в протоколах про порушення митних правил, доведеними. Підтримали подані до суду заперечення.
Заслухавши пояснення захисника та представників митного органу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, на вимогу митного органу пред'явити товари для митного контролю і митного оформлення, надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу.
Згідно зі ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним,- відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За змістом ст. 458 МК України, порушенням митних правил є адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 483 Митного кодексу України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Безпосереднім об'єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною даного правопорушення є безпосередньо переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві відомості.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України. Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу як підставу для переміщення товару є підробленими чи одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.
Згідно зі статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. А відтак, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Стаття 494 МК України визначає перелік даних, які повинен містити протокол про порушення митних правил, зокрема, в ньому зазначається місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил.
Доказами у справі про порушення митних правил відповідно до ст. 495 МК України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03.06.2005 року, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Судом встановлено, що 28.01.2023 через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки в Україну на адресу ТОВ «ВАЛЕНТИНА» (код ЄДРПОУ 20620454) був переміщений товар «Газ вуглеводневий скраплений» загальною вагою 19 420 кг, 36,231 тис.л при 15оС, вартістю 8 739,00 Євро. Зазначений товар був оформлений в Енергетичній митниці за митною декларацією типу декларацією типу «IM 40 EA» №23UA903050004776U0 та випущений у вільний обіг. Поставка нафтопродуктів ТОВ «ВАЛЕНТИНА» відбувалася на підставі контракту від 06.01.2023 №1/23, укладеного між ТОВ «ВАЛЕНТИНА» в особі директора ОСОБА_1 (покупець) та литовським підприємством «UAB "NAFTOS DUJOS» в особі директора ОСОБА_3 (продавець), відповідно до якого продавець продає, а покупець купує скраплений вуглеводний нафтовий газ (пропан-бутан, пропан технічний, бутан технічний), дизпаливо, бензин і другі нафтопродукти). Якість Товару має відповідати державним стандартам, технічним умовам, іншій нормативно-технічній документації на цей вид Товару: а також у разі постачання Товару, який має відповідати нормам Європейського Союзу - відповідною нормою ЄС. У протоколі про порушення митних правил №0276/90300/23 від 02.10.2023 року, директором ТОВ «ВАЛЕНТИНА» ОСОБА_1 вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий» загальною вагою 540 кг, 1,007 тис. л. при 15o С., вартістю 243,00 Євро або 9 681.92 грн з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД. Однак, ні протоколи, ні інші матеріали справи не містить деталізації та розкриття поняття «документів, що містять неправдиві відомості». Не зазначено який саме документ містить неправдиві відомості, як стосовно ваги (кількості) товару, так і неправдиві відомості необхідні необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД. Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару «Газ вуглеводневий скраплений» здійснювалась на виконання умов Контракту від 06.01.2023 №1/23, укладеного між ТОВ «ВАЛЕНТИНА» та литовським підприємством UAB «NAFTOS DUJOS» Відповідно до п. 6.1 Договору, разом з товаром Продавець передає Покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактура (інвойс); декларація на товар; міжнародна товаро-транспортна накладна; паспорт якості. Отже, відповідно до умов Контракту обов'язок надати сертифікат якості на партію товару покладений саме на компанію «UAB «NAFTOS DUJOS» як продавця товару. Громадянин України ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості від 27.01.2023 №162494_4906525 в компетентних органах/організаціях не отримував та не мав права/обов'язку його отримувати. Крім того, відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України №57-V від 01.08.2006 року, (далі по тексту - Конвенція), Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Як вбачається з матеріалів справ, поставка товару «Газ вуглеводневий скраплений» здійснювалась, зокрема, на підставі міжнародних автотранспортних накладних (CMR) від 27.01.2023 №RVA0063468, Пунктом g) частини першої статті 6 Конвенції встановлено, що вантажна накладна містить перелік документів, переданих перевізнику. У відповідності до частини першої статті 11 Конвенції для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати. Відповідно до відомостей графи «5» наявної у матеріалах справи CMR від 27.01.2023 №RVA0063468, перевізнику товарів для здійснення перевезення було передано, зокрема, Сертифікат (паспорт) якості від 27.01.2023 №162494_4906525.
Суд приходить до висновку, що відповідно до положень Конвенції, обов'язок надати в розпорядження перевізника необхідні документи покладений на відправника, яким в даному випадку виступала компанія «UAB «NAFTOS DUJOS», що в чергове доводить, що громадянин України ОСОБА_1 , ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа не мав права/обов'язку виготовляти, отримувати та надавати необхідні для експорту товару з території Європейського Союзу документи, у тому числі сертифікат якості «UAB «NAFTOS DUJOS». Також суд бере до уваги той факт, що відповідно до відповіді, наданої на адвокатський запит, компанія - продавець підтверджує факт продажу і поставки саме на адресу ТОВ «ВАЛЕНТИНА» товару «газ вуглеводневий, скраплений» виробництва Public Company «Orlen Lietuva». Також підтверджує, що UAB «NAFTOS DUJOS» надав ТОВ «ВАЛЕНТИНА» для митного оформлення товару «Газ вуглеводневий скраплений» у кількості 19 420 кг, виробництва Рublic Company "Orlen Lietuva" товаросупровідні документи: інвойс RVA0063468; декларація на товар 23LTVC0100EK03BB46, міжнародна транспортна накладна (CMR) RVA0063468, паспорт (сертифікат) якості товару №162494_4906525 від 27.01.2023, виданий заводом-виробником Щодо посилання в протоколі про порушення митних правил №0276/90300/23 від 02.10.2023 на інформацію від представництва АТ «Орлен Летува», що сертифікат якості №162494_4906525 від 27.01.2023, видавались на меншу кількість товару, суд критично ставиться до такого посилання, оскільки, по-перше, в матеріалах справи немає сертифікату якості на ту кількість товару, яку митний орган вважає вірною, по-друге, Волинською митницею листом № 7.3-2/28-08-04/14/4839 від 30.04.2024 надано копії документів, на підставі яких на митному посту «Ягодин» Волинської митниці 28.01.2023 здійснювався пропуск на митну територію України товару, що переміщувався в адресу ТОВ «ВАЛЕНТИНА», а саме: контрольного талону за документом № UA903050/2023/004776; міжнародної автомобільної накладної (CMR) RVA0063468; комерційним інвойсом від 27.01.2023 року, транзитним/супровідним документом на т.з. р.н. НОМЕР_3/ НОМЕР_2 Таким чином, лист Волинської митниці та додані до нього копії документів спростовують твердження Енергетичної митниці про те, що сертифікати якості на товар подавалися у пункті пропуску на кордоні - митному пості «Ягодин» Волинської митниці, як підстава для переміщення товарів через митний кордон України та є документом, без якого здійснення пропуску товару через митний кордон України неможливо.
Дослідивши у сукупності вказані докази суд приходить до висновку, що товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості №162494_4906525 від 27.01.2023 надавалися отримувачу відправником - компанією UAB «NAFTOS DUJOS» - при поставці товару, а отже були отримані ТОВ «ВАЛЕНТИНА» законним шляхом, що в свою чергу підтверджує відсутність події митного правопорушення та його об'єктивної сторони.
Крім того, у протоколі про порушення митних правил №0276/90300/23 від 02.10.2023 року митний орган визначив, що ТОВ «ВАЛЕНТИНА», директором якої є ОСОБА_1 , завезла з приховуванням від митного контролю товар, шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару та неправдиві відомості необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
При цьому, у протоколах не розкрито об'єктивну сторону правопорушення, не вказано конкретно, що саме здійснив ОСОБА_1 - переміщення чи дії, спрямовані на переміщення товарів з приховуванням. Також, Енергетичною митницею не надано жодних доказів, які б підтвердили, що товар був ввезений на територію України шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару та неправдиві відомості необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України документів, що містять неправдиві відомості. Підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності.
При цьому, суд звертає увагу, що об'єктивною стороною правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України, є не тільки надання документів отриманих незаконним шляхом чи документів, що містять неправдиві відомості для визначення кількості товару, а і його митної вартості, про що чітко зазначено у ч. 1 ст. 483 МК України.
При цьому, митним органом не ставиться питання щодо вказання неправдивих відомостей щодо митної вартості товару взагалі.
Тобто, обов'язковою умовою наявності об'єктивної сторони є не тільки надання документів отриманих незаконним шляхом чи документів, що містять неправдиві відомості для визначення кількості товару, а і його митної вартості, про що зазначено у ч. 1 ст. 483 МК України.
Отже, дії, нібито вчинені громадянином ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 540 кг вартістю 243,00 Євро, шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару, не охоплюються способами (діями), перелічених у ч. 1 ст. 483 МК України, а отже не є об'єктивною стороною ч. 1 ст. 483 МК України.
Додатково суд бере до увагу аргументи захисника щодо того, що додаток до листа AB «Orlen Lietuva" від 15.01.2024 (а.с. 38), складений іноземною (англійською) мовою та не містить перекладу на українську мову.
Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» - статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Офіційне тлумачення вказаної норми надане рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) 14 грудня 1999 року N 10-рп/99 Справа N 1-6/99.
Зокрема Конституційний суд України зазначив «..Публічними сферами, в яких застосовується державна мова, охоплюються насамперед сфери здійснення повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування (мова роботи, актів, діловодства і документації, мова взаємовідносин цих органів тощо)…. Зокрема, відповідно до чинних законів питання застосування української мови визначено щодо розгляду звернень громадян; діяльності Збройних Сил України та Національної гвардії України; видання друкованої продукції, призначеної для службового та ужиткового користування, що розповсюджується через державні підприємства, установи і організації (бланки, форми, квитанції, квитки, посвідчення, дипломи тощо); висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації; оформлення митних документів тощо…».
Відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вимогами ч. 1 ст. 492 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1)протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Таким чином, суд може надати відповідну оцінку документам, які стали підставою складання відносно особи протоколу про порушення митних правил, та які є в розумінні митного органу доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, лише за наявності належним чином оформленого перекладу з мови оригіналу на українську мову.
Документ, які нібито підтверджує викладене у протоколі - додаток до листа AB «Orlen Lietuva" №63 від 20.04.2023 (а.с. 22),перекладу на українську мову не містить.
При розгляді справ, суддя оцінює надані докази, перевіряє їх зміст та відповідність вимогам, встановленим законодавством. Суд може брати до уваги докази лише у тому випадку, якщо вони є належними та доводять обставини, які входять до предмету доказування та не може брати до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.
Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 у справі № 910/4473/17.
Таким чином, дані документи не можуть розцінюватися судом як належні та допустимі докази.
Суд звертає увагу, що у протоколах про порушення митних правил лише процитовано норми Господарського кодексу України, при цьому: не вказано, які саме вимоги законів та інших нормативно-правових актів України, а також міжнародних договорів України з питань митної справи не були виконані ОСОБА_1 ; не вказано, якими правовими нормами або положеннями статуту саме на керівника підприємства покладено обов'язок виконання вимог, що не були виконані або виконані неналежним чином; не проаналізовано умови поставки, умови контракту, не здійснено перевірку обставини видачі/отримання сертифікату якості та рахунка-фактури та не вказано, які саме обов'язки керівник підприємства-імпортера мав виконати, але не виконав, або виконав у незаконний спосіб; не вказано якими фактичними обставинами (доказами) підтверджено невиконання, або неналежне виконання громадянином України ОСОБА_1 обов'язків, покладених на нього як на керівника підприємства; не вказано, які саме дії громадянина України ОСОБА_1 як керівника підприємства-імпортера призвели, на думку митниці, до переміщення товарів з приховуванням від митного контролю; не вказано, у який встановлений законодавством спосіб керівник підприємства покупця/отримувача має забезпечити достовірність та правдивість інформації, вказаній у товаросупровідних та комерційних документах безпосередньо продавцем/відправником товарів, а також має обов'язок встановлювати/перевіряти будь-які обставини, пов'язані із експортом товарів з території інших країн; не вказано, якими саме нормами законів та інших нормативно-правових актів України, а також міжнародних договорів України з питань митної справи встановлено вимоги для керівника підприємства - імпортера отримувати документи, необхідні для експорту товару, у тому числі сертифікат якості, або здійснювати перевірку дійсності документів, у тому числи сертифікату якості, що надаються експортером/відправником товарів.
Отже у суду відсутні підстави вважати, що саме ОСОБА_1 подавалися митному органу будь-які документи, як підстава для переміщення товарів через митний кордон України, зокрема таких, що містять неправдиві відомості.
Також суд звертає увагу, що ні в протоколі про порушення митних правил №0276/90300/23, від 02.10.2023, ні в матеріалах справи не зазначено які саме відомості є неправдивими щодо визначення кількості товарі та коду товару за УКТЗЕД.
Виходячи з вищевикладеного та з огляду на те, що суду не надано належних доказів умисного переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості, щодо ваги товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, суд приходить до висновку про недоведеність також умислу у ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 39 Постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) ЄСПЛ, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».
У відповідності до п. 43 Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Отже, вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом не доведена, що свідчить про відсутність суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що існують всі підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - відсутність складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9-11, 221, 247, 252, 256, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 483, 486, 489, 494-496, 527, 528, 529 Митного кодексу України,
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О. О. Павленко