Справа № 372/3343/25
Провадження 2-а-83/25
21 листопада 2025 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Рабчуна Р.О.,
за участю секретаря судових засідань Редька Н.Н.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №1540 від 16 травня 2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 16 травня 2025 року постановою № 1540, винесеною тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. у зв'язку з неповідомленням про зміну місця проживання.
Позивач вказує, що під час огляду його документів відповідач встановив наявність довідки про фактичне проживання позивача без реєстрації разом із родиною за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі цієї обставини відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з тим позивач наголошує, що під час розгляду справи відповідачем було порушено процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності, передбачену чинним законодавством, у зв'язку з чим оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Ухвалою 23.06.2025 Обухівського районного суду Київської області позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Представник відповідача Хребет С.І. надав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що оскаржувана постанова є правомірною. На думку відповідача, позивач порушив правила військового обліку, що підтверджується його ж власними поясненнями, викладеними у протоколі, а саме: «проживаю в с. Нещерів з дня реєстрації та не прибув для постановки на військовий облік вчасно до ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Зазначені обставини також підтверджуються довідкою, наданою позивачем, від 14.02.2025 року № 631 ВК Обухівської міської ради Київської області. Протокол було складено 13.05.2025 року, коли позивач фактично проживав на території Обухівського району, отже, у нього був обов'язок своєчасно прибути до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, представник відповідача наголосив, що позивач порушив строки звернення до суду, передбачені чинним законодавством, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Позивачем 10.10.2025 року було надано заперечення на відзив на позовну заяву, в своїх запереченнях зазначає, що доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки твердження про нібито ухилення ним від виконання військового обов'язку не відповідає дійсності. Починаючи з 2024 року позивач неодноразово звертався з метою переведення з м. Черкаси до ІНФОРМАЦІЯ_4 для постановки на військовий облік та отримання відстрочки від мобілізації. На вимогу працівників ТЦК він систематично готував і подавав необхідні документи, у тому числі довідку про фактичне місце проживання в м. Обухів, свідоцтва про народження чотирьох дітей, медичні обстеження та інші документи. Після формування повного пакета документів позивач прибув до ТЦК та СП та передав їх працівникам, після чого йому була видана повістка на період з 02.05.2025 по 16.05.2025 року. Однак 13.05.2025 року позивача було незаконно та примусово доставлено поліцією до ТЦК та СП. Під час цього працівники ТЦК знищили попередньо видану повістку, а підписати протокол змусили під примусом, причому сам протокол був заздалегідь підготовлений іншим працівником ТЦК.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13 травня 2025 року, заступником командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим лейтенантом ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 було складено протокол №556 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого останній у порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 р. (зі змінами, не став своєчасно на військовий облік в особливий період, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП.
В оспорюваному протоколі міститься пояснення ОСОБА_1 , в яких останній зазначив про те, що він проживає в с. Нещерів з дня реєстрації та не прибув на облік вчасно.
Крім того відповідно до довідки від 14 лютого 2025 року про фактичне проживання позивача без реєстрації разом із родиною за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що позивач фактично проживає в с. Нещерів Обухівського району Київської області (а.с. 140).
Далі, 16.05.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 було прийнято постанову № 1540, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП.
Так, відповідно до вищевказаної постанови, ОСОБА_1 у порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 р. (зі змінами), не став своєчасно на військовий облік в особливий період, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Так, особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
У зв'язку з військовою агресією російської федерації, Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України та триває на момент розгляду справи.
Згідно з вимогами статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Суд виходить з того, що перебування на військовому обліку є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач був ознайомлений із ним, повідомлений про дату розгляду справи, про що свідчать його особисті підписи.
Слід зауважити, що відомостей відносно того, що позивач не має статусу військовозобов'язаного, матеріали даної адміністративної справи не містять.
Згідно зі ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Так, відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року №1932-XII визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, згідно Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан.
Приписами статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Частиною 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до абз. 2 пп. 1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року військовозобов'язані повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Додатком 2 вказаного порядку визначено також Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила).
Відповідно до п. 1 Правил, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
- перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
- особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
- у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов?язаних та резервістів", повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов?язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста; 9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;
Зі змісту оспорюваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, а саме: будучи військовозобов'язаним, станом на 13 травня 2025 не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних за місцем проживання у відповідному районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим порушив Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 р.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно зі ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із цього виходить, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений ст. 251 КУпАП.
Постанова, яка оскаржується, є правомірною, обвинувачення сформульовано у відповідності з законом, вина позивача є доведеною.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оскільки ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, без поважних причин, в особливий період, не став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 , за місцем проживання, а тому в його діях наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Враховуючи наведене, позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено факту відсутності в його діях складу правопорушення, а відтак постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірною та підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28.11.2025 року.
Суддя Р.О. Рабчун