Справа №295/4046/24
6/295/247/25
28.11.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А.,
розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1
на бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області щодо невжиття заходів з виконання рішення суду по справі №295/4046/24,
ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою, у якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області щодо невжиття заходів з виконання рішення суду у справі №295/4046/24;
витребувати у відповідача інформацію про залишки на рахунках боржника та конкретні дії щодо виконання рішення суду по справі №295/4046/24;
зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області здійснити списання коштів з рахунків Головного управління ПФУ в Житомирській області при першій наявності на них коштів та провести повне виконання виконавчого документа.
Скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є стягувачем за виконавчим листом, виданим 12.02.2025 у справі №295/4046/24, яким зобов'язано ГУ ПФУ в Житомирській області виплатити заявнику підвищення до пенсії у розмірі 304552,90 грн в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виконавчий документ Богунського районного суду міста Житомира від 12.02.2025 по справі №295/4046/24 було скеровано до ГУ ДКСУ у Житомирській області 12.03.2025 з реєстрацією за №06-10445, яке повідомило ОСОБА_1 про включення до першої черги виплат, проте фактичних дій щодо списання коштів або примусового виконання рішення не здійснено. Станом на день подання скарги рішення суду по справі №295/4046/24 не виконано. Відповідач є органом державної влади, який є представником держави та відповідає перед людиною за державну діяльність, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вважає необґрунтованими твердження відповідача про відсутність протиправності в його бездіяльності щодо незапланованості видатків за цією бюджетною програмою та тим, що на рахунках не має коштів. Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області як орган, відповідальний за примусове виконання бюджетних рішень, зобов'язаний вчинити всі дії, передбачені законом, включно зі списанням коштів у разі їх надходження на рахунки боржника. Проте бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області продовжується тривалий час, що порушує право ОСОБА_1 на виконання рішення суду. Таким чином, Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області з 14.01.2025 не виконує покладені на нього обов'язки.
Визначаючись з питанням відкриття провадження у даній справі, суддя бере до уваги, що відповідно до ч.1 ст.187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Дослідивши матеріали скарги суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у цій справі слід відмовити, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. (ч.1 ст.19 ЦПК України).
У відповідності до приписів ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України).
Також, суд здійснює судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 щодо "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира 01.08.2024 у справі №295/4046/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів задоволено частково, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування, недоотримані ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати згідно з перерахунком за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №240/7447/20, у розмірі 117 997,16 грн, в решті позову відмовлено, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1180,14 грн.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 14.01.2025 рішення Богунського районного суду м. Житомира від 01.08.2024 скасовано та ухвалено нове судове рішення, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 304552,90 грн, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 14.01.2025 видано виконавчий лист.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно зі статтею 1 Положення про Державну казначейську службу України, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Враховуючи викладене, суд звертає увагу не те, що обов'язок виконувати рішення суду про списання коштів з Державного бюджету шляхом їх безспірного списання на підставі рішення суду законодавством України покладено саме на Державну казначейську службу України відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України.
Водночас, Державна казначейська служба України не відноситься до органів примусового виконання (державної виконавчої служби та приватних виконавців).
З урахуванням положень розділу VII ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень", ЦПК України передбачає розгляд скарг на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Отже, враховуючи приписи розділу VII ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень", у загального місцевого суду відсутні передбачені цивільним процесуальним кодексом повноваження щодо скарги на дії чи бездіяльність органів Державної казначейської служби України
Суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі №916/1226/16 сформулювала правову позицію, що спори, які виникають під час виконання органами Державної казначейської служби України рішення суду про стягнення коштів з державного органу, мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області щодо невжиття заходів з виконання рішення суду по справі №295/4046/24 не підлягає розгляду у порядку, визначеному нормами ЦПК України.
Спори, які виникають під час виконання органами Державної казначейської служби України рішення суду про стягнення коштів з державного органу, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, суд враховує, що права заявника не обмежуються внаслідок відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заявник має право звернутись до адміністративного суду у порядку, визначеному КАС України.
Керуючись статтями 186, 260, 293, 294, 353 ЦПК України, суддя, -
У відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області щодо невжиття заходів з виконання рішення суду по справі №295/4046/24 - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.А. Воробйова