Справа №191/6130/25
Провадження № 2/191/3148/25
про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2025 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Окладнікова О.І., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред'явленні заяви в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду, на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.185 ЦПК України).
20.11.2025 року до суду звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд доходить висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки, не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та має наступні недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Тому, позивач ОСОБА_1 або її представник мають вказати у позовній заяві ціну позову.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач у позові зазначає, що вона згідно з п.14 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, однак суд не погоджується з таким твердженням, виходячи з наступного.
Згідно з п.14 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
У той же час статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" визначено порядок оскарження рішень щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту
Оскільки спір у даній справі винник не щодо розгляду питання про оскарження рішень щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту, а щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, тому позивача не може бути звільнено від сплати судового збору на підставі п.14 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з ч.3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Так, касаційний цивільний суд у складі Верховного суду у своїй постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц дійшов до висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою.
Згідно з п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривні.
До своєї позовної заяви ОСОБА_1 не долучила документи, що підтверджують сплату судового збору за подання позовної заяви.
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір за заявлені вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, виходячи із визначеної нею суми матеріальної та моральної шкоди, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Тому, позивачу ОСОБА_1 або її представнику необхідно надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору за подання позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,2 грн., на наступні платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:
Отримувач коштівГУК у Дн-кiй обл/м.Син/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37988155
Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувачаUA368999980313131206000004587
Код класифікації доходів бюджету22030101
Призначення платежу*;101; НОМЕР_1 ;Судовий збір, за заявою ОСОБА_1 , Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 83, 84, 175, 177 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позову без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу або представнику позивача.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Окладнікова