Справа № 420/19509/25
28 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР» до Одеської митниці про визнання противоправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача, Товариства з обмеженою відповідальність «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР», до відповідача, Одеської митниці, в якій позивач просить:
(1).Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500000/2025/000001/3 від 02.04.2025.
(2).Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2025/000059.
ІІ. Аргументи сторін.
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Позивач зазначив, що документи, подані декларантом для митного оформлення Товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими, та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості Товару шляхом її коригування в бік збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Таким чином, на думку позивача, підстави для відмови у митному оформленні товарів, встановлені МКУ, відсутні.
(б) Позиція відповідача
08.07.2025 від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.
Представник звернув увагу, що оскільки в документах, які надані позивачем до митного органу разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
При цьому, у рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Таким чином, відповідач під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушував права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
(в) Відповідь на відзив
24.07.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник наголосив, що рішення відповідача базується на припущеннях, недоведених твердженнях та порушенні процедурних гарантій декларанта. Митний орган не навів конкретного та переконливого доказу того, що заявлена митна вартість не відповідає дійсності або що застосування основного методу її визначення неможливе. Рішення також порушує принцип пропорційності, оскільки митний орган не довів неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтував необхідність застосування альтернативних методів. Відзив відповідача не містить переконливих аргументів, які б спростовували доводи позовної заяви. Навпаки, аргументи відповідача демонструють порушення процедурних вимог законодавства, неправильне тлумачення нормативних актів та ігнорування судової практики з питань визначення митної вартості товарів.
(г) Заперечення на відповідь на відзив
29.07.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він наголосив, що твердження позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення не відповідає дійсності та є безпідставним, так як Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2025/000001/3 від 02.04.2025 складено посадовою особою митного органу відповідно до чинного законодавства України та відповідно до рекомендацій Державної митної служби України; щодо своєї форми - Рішення повністю відповідає Наказу № 598 від 24.05.2012 Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», в графі 33 Рішення детально розписані фактичні обставини справи, наведено належні пояснення щодо розбіжностей в наданих позивачем до митного оформлення документах, наведено повну інформацію щодо джерел, які використовувалися при визначені митної вартості оцінюваних товарів, отриману за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор», та також обґрунтовано позицію митного органу посилаючись на відповідні норми митного законодавства України.
ІІІ. Процедура та рух справи
23.06.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження
12.12.2024 між позивачем (покупець) та ARMADIUS STEEL LTD (продавець) укладено контракт № 12122024, відповідно до п. 1.1 якого, продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти - сталь оцинковану з полімерним покриттям у рулонах в номенклатурі, кількості та за цінами, зазначеними в інвойсах.
22.11.2024 між позивачем (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕУС ТЕРМІНАЛ» (експедитор) укладено договір № КНАЦ-ТТ251124 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортноімпортних та транзитних вантажів, предметом якого є зобов'язання експедитора за відповідну плату та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги необхідні для організації доставки вантажу.
11.02.2025 декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію № 25UA500110001079U1 щодо товару: прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки 1250 мм оцинкований з полімерним покриттям: - сталь оцинкована з полімерним покриттям у рулонах ZN 80 гр/м2, марка сталі у відповідності до DX51D, розміри: 0.45х1250 RAL 1015 GLOSSY - 49,516тн. 0.45х1250 RAL 3005 GLOSSY - 25,270тн. 0.45х1250 RAL 6002 GLOSSY - 26,000тн. 0.45х1250 RAL 6005 GLOSSY - 73,590тн. 0.45х1250 RAL 7004 GLOSSY - 46,600тн. 0.45х1250 RAL 7024 GLOSSY - 50.190тн. 0.45х1250 RAL 8017 GLOSSY - 24,150тн. 0.45х1250 RAL 9003 GLOSSY - 123,910тн. 0.45х1250 RAL 9006 GLOSSY - 98,592тн. 0.45х1250 RAL 3005 WRINKLE - 24,730тн. 0.45х1250 RAL 6005 WRINKLE - 22,910тн. 0.45х1250 RAL 7024 WRINKLE - 248,816тн., - не містять у своєму складі радіоактивних матеріалів. Не подвійного та не військового призначення. Виробник: PRABHAT GLOBAL COLOURCOATED PVT. LTD. S.NO. Країна виробництва: IN, Індія. Торговельна марка: PRABHAT.
18.02.2025 за результатами перевірки вищезазначеної митної декларації відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000028/1 у зв'язку із тим, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) відповідно до пп. (в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) відповідно до пункту 6.3 розділу 6 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 12122024 від 12.12.2024, де вказаний обов'язковий перелік товаросупровідних документів які постачальник повинен надавати, проте до митного оформлення надано не було контейнерний лист, ваговий лист, що суперечить умовам контракту;
3) проаналізувавши у сукупності вищевказані факти та розбіжності у документах Відповідач дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості товарів за ціною угоди … Відповідно до п. 1 ст. 64 МК України, у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час з урахуванням вагових характеристик, є більшим та становить: по товару № 1 - 1,0969 дол. США/кг (МД від 11.06.2024 № UA100180/2024/007537), ніж заявлено декларантом 1,0419 дол. США/кг.
Відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2025/000059.
21.02.2025 позивачем подано скаргу на рішення Відповідача № UA500110/2025/000028/1 від 18.02.2025.
Рішенням Держмитслужби від 27.03.2025 № 15/15-02-02/13/1851 про результати розгляду скарги Позивача від 21.02.2025 № 21-02/25 рішення про коригування митної вартості товарів від 18.02.2025 № UA500110/2025/000028/1 скасовано та зобов'язано відповідача прийняти нове рішення.
На виконання вищезазначеного рішення Держмитслужби відповідачем прийнято нове рішення № UA500000/2025/000001/3 від 02.04.2025, у п.33 якого зазначено:
- зовнішньоекономічний договір від 12.12.2024 № 12122024, укладений між компанією ARMADIUS STEEL LTD (Cyprus) (продавець) в особі генерального директора Федорова Віктора та ТОВ «Арсенал-Центр» (покупець) в особі генерального директора Федорової Ірини, згідно з яким, зокрема: оплата покупцем продавцю здійснюється згідно з умовами, зазначеними у відповідних інвойсах до Контракту, та з відстрочкою до 31.12.2025 із можливістю раннього погашення (пункт 4.1); товар поставляється на умовах FOB, CIF, CPT (Інкотермс 2010), або інші умови постачання, зазначені у інвойсах на товар (пункт 5.1). Першочергово слід відмітити, що продавець та покупець є пов'язаними особами у розумінні пункту 4 статті 15 Угоди, оскільки згідно з відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, генеральний директор ARMADIUS STEEL LTD (Cyprus) Федоров Віктор є одночасно засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Арсенал-Центр». Однак, декларантом у графі 9(а) декларації митної вартості, поданої до ЕМД від 11.02.2025 № UA500110/2025/001079, заявлено недостовірні відомості щодо пов'язаності продавця та покупця у розумінні статті 15 Угоди.
При цьому, відповідно до АСМО «Інспектор», ціна продажу оцінюваного товару за Контрактом, укладеним не з виробником товару, є нижчою ніж ціна ідентичних/подібних товарів, які імпортувалися ТОВ «Арсенал-Центр» та іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України за контрактами, укладеним з безпосереднім виробником PRABHAT GLOBAL COLOURCOATED PVT. LTD. S.NO. Зазначене вище вказує на обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість товару. З урахуванням положень частини 18 статті 58 Кодексу при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості операцій, які здійснювались одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваним товаром, при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, або митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62 чи 63 Кодексу; подані до митного оформлення митні декларації країни відправлення від 06.12.2024 № 6241445, від 07.12.2024 № 6244710, № 6264428 та від 08.12.2024 № 6271940, № 6274194 № 6275868 не можуть бути взяті до уваги як документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, оскільки складені раніше дати зовнішньоекономічного договору від 12.12.2024 № 12122024, інвойсу від 12.12.2024 № AR12122024 та коносаменту від 12.12.2024 № 189114011043-А;
одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4, 6 частини другої статті 53 Кодексу). Враховуючи те, що пункт 4.1 Контракту та інвойс від 12.12.2024 № AR-12122024 не містять конкретно визначених умов оплати, у митного органу відсутня можливість здійснити контроль правильності визначення митної вартості товару шляхом перевірки ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, з огляду на те, що на момент митного оформлення 2 оплата за оцінюваний товар вже могла бути здійснена. Проте, банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, на розгляд не надано;
відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: рахунок-фактура; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару скаржником до митного оформлення надано Договір, заявку від 22.11.2024 № 1 до Договору, довідку про транспортноекспедиційні витрати від 10.02.2025 № 15/10-02, рахунок на оплату від 07.02.2025 № 151, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 07.02.2025 № 160, коносамент від 12.12.2024 № 189114011043-А. Слід відмітити, відповідно до положень міжнародного законодавства коносамент - це документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, засвідчує прийняття вантажу до перевезення, підтверджує укладання договору перевезення, підписується капітаном судна або іншими представниками, що підтверджує факт передачі вантажу для перевезення. При цьому, відповідно до рахунку на оплату від 07.02.2025 № 151 та акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 07.02.2025 № 160 перевезення товару здійснювалось на підставі коносамента № 247183878, який до митного оформлення не надано, що не дає можливості ідентифікувати такий рахунок та акт з поставкою оцінюваного товару. Згідно з відомостями, наведеними в коносаменті від 12.12.2024 № 189114011043-А та графі 21 ЕМД від 11.02.2025 № UA500110/2025/001079, перевезення товару по маршруту IZMIR, TURKEY - порт Одеса, Україна здійснювалось двома морськими суднами MAERSK GUATEMALA 449W та HARRISON, РЕЙС 46, що свідчить про здійснення перевантаження товару. Однак, відомості про вартість перевантаження товару відсутні в поданих до митного оформлення документах та у графі 21 декларації митної вартості, поданої до ЕМД від 11.02.2025 № UA500110/2025/001079. Зазначене свідчить про невключення декларантом до митної вартості всіх витрат (складових митної вартості), зокрема, визначених пунктом 6 частини десятої статті 58 Кодексу.
Таким чином, декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості, що з урахуванням пункту 1 частини 6 статті 54 Кодексу є підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.
Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500110/2025/000059.
V. Джерела права та висновки суду
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 по справі №815/5791/17.
Із матеріалів справи суд встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до відповідача повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.
Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.
Щодо зауважень митного органу щодо пов'язаності покупця і продавця, суд зазначає наступне.
Так, неможливість визнання заявленої позивачем митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортуються, відповідач обґрунтовує, зокрема, існуючим взаємозв'язком між позивачем та компанією ARMADIUS STEEL LTD (Cyprus), який, на його думку, вплинув на ціну імпортованого товару. При цьому, посилання відповідача на те, що декларантом у графі 9(а) декларації митної вартості, поданої до ЕМД від 11.02.2025 № UA500110/2025/001079, заявлено недостовірні відомості щодо пов'язаності продавця та покупця у розумінні статті 15 Угоди, взагалі є недостовірним, оскільки графи 9(а) у формі митної декларації не існує, що підтверджується зокрема положеннями Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерство фінансів України від 30.05.2012 № 651. Тобто, при поданні митної декларації відсутня технічна можливість для проставлення відмітки про пов'язаність продавця та покупця.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч. 12 ст. 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Аналогічні положення містять у частині 2 (a) статті 1 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій статті 53 Митного кодексу України, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (алогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених вище норм вбачається, що передумовою для витребування митним органом документів за переліком, що зазначений у ч. 4 ст. 53 МК України, є наявність виключно обґрунтованих (доведених) обставин впливу взаємозв'язку сторін правочину на заявлену митну вартість товару.
При цьому, обов'язок щодо такого обґрунтування, в силу вимог ч. 13 ст. 58 МК України, покладається на митний орган, який повинен наводити сукупність доказів, фактів та відповідних аргументів на користь власної позиції відносно того, що такий вплив мав місце, у письмовому вигляді. У разі відсутності таких письмових обґрунтувань з боку митного органу вважається, що взаємозв'язок між покупцем та продавцем товарів жодним чином не впливає на їх митну вартість, що, як наслідок, свідчить про відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених п. 4 ч. 1 ст. 58 МК України.
Зазначена відповідачем в оскаржуваному рішенні інформація, що відповідно до АСМО «Інспектор», ціна продажу оцінюваного товару за Контрактом, укладеним не з виробником товару, є нижчою ніж ціна ідентичних/подібних товарів, які імпортувалися позивачем та іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України за контрактами, укладеним з безпосереднім виробником PRABHAT GLOBAL COLOURCOATED PVT. LTD. S.NO, жодним чином не підтверджує вказаних обставини, оскільки не містить жодних належних доказів.
Крім того, суд зазначає, що відомості, які містяться в базах даних ЄАІС та АСМО «Інспектор-2006», мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
Щодо митних декларацій країни відправлення, суд зазначає наступне.
Експортні митні декларації країни відправлення (Індія) PRABHAT GLOBAL COLOURCOATED PVT. LTD від 06.12.2024 № 6241445, від 07.12.2024 № 6244710, № 6264428 та від 08.12.2024 № 6271940, № 6274194 № 6275868 жодним чином не стосуються безпосередньо торгових операцій позивача, оскільки фактично, були складені з метою поміщення товару у режим експорту з метою випуску продукції та наступного продажу ARMADIUS STEEL LTD. Після випуску продукції у режим експорту та отримання товару, ARMADIUS STEEL LTD продав їх Позивачу.
Таким чином, доводи відповідача у частині, що експортні митні декларації країни відправлення (Індія) PRABHAT GLOBAL COLOURCOATED PVT. LTD передують даті укладення договору поставки між позивачем та ARMADIUS STEEL LTD є неспроможними, оскільки не мають логічного зв'язку та стосується інших договірних правовідносин, до яких позивач не має жодного відношення.
Крім того, згідно виставлених PRABHAT GLOBAL COLOURCOATED PVT. LTD інвойсів загальна вартість товару, яку сплатило ARMADIUS STEEL LTD становить 699 398,04 дол. США. В свою чергу, позивач сплатив/має сплатити на користь ARMADIUS STEEL LTD 715 683,52 дол. США, що є більшим на 16 285,48 дол. США.
Наведене вище свідчить про реальність проведених господарських операцій та безпосередній комерційний інтерес ARMADIUS STEEL LTD у вигляді отриманої різниці вартості товару від Позивача внаслідок здійснення перепродажу (дистрибуції).
Щодо оплати товару суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до п. 4.1 контракту № 12122024 від 12.12.2024, оплата Покупцем Продавцю здійснюється, згідно з умовами, зазначеними у відповідних інвойсах до цього контракту та з відстрочкою до 31.12.2025 із можливістю раннього погашення.
Відповідно до інвойсу № AR-12122024 від 12.12.2024, умови оплати: оплата з відстрочкою до 31.12.2025 з можливістю дострокової оплати. Таким чином, умови оплати чітко визначені, наданими позивачем документами.
У зв'язку з тим, що оплата не здійснена позивач в силу об'єктивних причин не міг надати банківські платіжні документи. Однак вказана обставина не містить жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, а отже не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.
Щодо витрат на транспортування суд встановив, що 22.11.2024 між позивачем (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕУС ТЕРМІНАЛ» (експедитор) укладено договір № КНАЦ-ТТ251124 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортноімпортних та транзитних вантажів, предметом якого є зобов'язання експедитора за відповідну плату та за рахунок клієнта (Позивач) надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги необхідні для організації доставки вантажу.
Відповідно до заявки № 1 від 22.11.2024 до договір про надання транспортноекспедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів № КНАЦ-ТТ251124 від 22.11.2024, маршрут перевезення: NHAVA SHEVA - Чорноморськ.
Відповідно до рахунка на оплату № 151 від 07.02.2025, вартість морського перевезення за маршрутом NHAVA SHEVA - Чорноморськ складає 5 518 672,50 грн. Послуги з надання транспортно-експедиторських послуг були надані у повному обсязі, що підтверджується актом здачі-приймання (надання) послуг № 160 від 07.02.2025.
Відповідно до довідки про транспортно-експедиційні витрати № 15/10-02 від 10.02.2025, вартість міжнародного морського перевезення по маршруту з порту NHAVA SHEVA в Індії до державного кордону України (порт Чорноморськ) складає - 5 518 672,50 грн.
Позивачем здійснено оплату за надані транспортно-експедиторські послуги у повному обсязі - 5 518 672,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 000603 від 28.02.2025.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
VI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у загальній сумі 6879,55 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 002097 від 17 червня 2025 року.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 6879,55 грн.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500000/2025/000001/3 від 02.04.2025.
3.Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2025/000059.
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР» судовий збір в розмірі 6879 (шість тисяч вісімсот сімдесят дев'ять),55 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР», адреса: 03067, м. Київ, пров. Чугуївський, 21, код ЄДРПОУ 31202310.
Відповідач: Одеська митниця, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631.
Суддя Оксана БОЙКО