Справа № 420/22968/25
28 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Громадської організації «РОДІНА», третя особа Служба безпеки України про заборону (примусовий розпуск) громадської організації, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), до відповідача, Громадської організації «РОДІНА», третя особа Служба безпеки України, в якому позивач просить:
- заборонити (примусово розпустити) Громадську організацію «РОДІНА»;
- спрямувати майно, кошти та інші активи Громадської організації «РОДІНА» до державного бюджету.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог представник зазначив, що листом від 14.05.2025 вих. № 5/1/4-6793 Служба безпеки України повідомила Міністерство юстиції України про наявність в діяльності відповідача ознак дій, спрямованих на створення загрози національному суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України, оскільки діяльність вказаної організації носить антиукраїнський характер.
При цьому, позивач наголосив, що інформація надана Службою безпеки України листом від 14.05.2025 вих. № 5/1/4-6793, в акті-огляді інтернет-ресурсів від 13.05.2025 та СD-диску свідчать про наявність підстав для заборони відповідача відповідно до норм статті 28 Закону України «Про об'єднання громадян», оскільки діяльність даної громадської організації має явно виражений антиукраїнський характер, спрямований на підрив національного суверенітету та територіальної цілісності України, а також дана діяльність має на меті допомогу російській федерації у здійсненні військової агресії проти України. Вказані обставини свідчать про порушення відповідачем норм ст.36, 37 Конституції України та ст.4 Закону України «Про громадські об'єднання» та є підставою для заборони даного громадського об'єднання.
(б) Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм правом для подання відзиву на позовну заяву, належним чином та своєчасно повідомлений про розгляд вказаної справи.
(в) Позиція третьої особи
19.07.2025 від третьої особи до суду надійшли пояснення третьої особи, в якій представник просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Зокрема, представник наголосив, що громадське об'єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації у разі виявлення ознак порушення громадським об'єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 Закону України «Про громадські об'єднання», а також у разі засудження його уповноважених осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України.
При цьому, на підставі отриманих даних та проведеного аналізу діяльності відповідача встановлено її причетність до деструктивної діяльності на користь держави-агресора. СБУ надала докази того, що діяльність цієї організації може використовуватися для підриву національної безпеки України, дестабілізації громадсько-політичної ситуації та пропагандистської роботи на користь країни-агресора.
В умовах збройної агресії і спричинених нею загроз, які постали перед Українською державою, вона має право і обов'язок відстоювати національні інтереси, зберегти існуючий конституційний лад і демократичні інститути. У той час, коли Збройні Сили України, виконуючи свій конституційний обов'язок, боронять від російських окупантів територіальну цілісність і недоторканність України та її суверенітет, демократичні інституції теж мають проявити свою «войовничість», але вже на правовому полі. Захист державного суверенітету і територіальної цілісності України, демократичного конституційного ладу від впливу політичних партій та громадських організацій, які реалізують ідеологічні та політичні наративи агресора, становить таку нагальну суспільну потребу з метою захисту демократичного суспільства та захисту прав і свобод громадян. Враховуючи викладене, СБУ звернулася до Міністерства юстиції з листом від 14.05.2025 № 5/1/4-6793 із проханням ініціювати процедуру заборони діяльності організації на підставі рішення суду про заборону та примусовий розпуск (ліквідацію) відповідача.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
14.07.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
IV. Обставини, встановлені судом
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань відповідач, Громадська організація «Родіна», зареєстрований 06.05.2008.
Ідентифікаційний код юридичної особи відповідача: 35819271. Місцезнаходження: Україна, 65009, м. Одеса, вул. Літературна, 1А. Керівник - Марков Ігор Олегович.
Відповідно до листа СБУ від 14.05.2025 № 5/1/4-6793 Департаментом захисту національної державності СБУ в ході здійснення контррозвідувальних заходів із протидії розвідувально-підривної діяльності рф проти України, у поле зору потрапив відповідач, керівником та співзасновником якого є громадянин України, народний депутат VII скликання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеса, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . До 2020 року був головою політичної партії «Родіна» (нині - «Партія Сергія Суханова»).
Після окупації АР Крим у 2014 році та початку збройної агресії рф на території Донецької та Луганської областей ОСОБА_2 підтримав дії військово-політичного керівництва рф. Зокрема, він та його прихильники з числа діячів ГО «Родіна» брали участь у так званому «Антимайдані» та закликали до підтримки федералізації України. В подальшому ОСОБА_2 виїхав на територію країни-агресора, де він з використанням російських ЗМІ систематично поширював наративи ворожої пропаганди, висловлювався щодо зміни меж території України, а також підтримував діяльність терористичної організації «ДНР» і «ЛНР».
В 2015 році ОСОБА_2 разом з колишніми українськими політичними діячами, які переховуються від органів правосуддя на території рф ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) створив антиукраїнський проєкт «Комітет спасіння України, кінцевою метою діяльності якого є повалення конституційного ладу в Україні, в тому числі силовим способом.
З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України ОСОБА_2 публічно підтримав ведення агресивної війни проти нашої держави, схвалив окупацію та анексію окремих регіонів України. Зокрема, під час тимчасової окупації збройними силами рф Київської області він разом з військовослужбовцями держави-агресора перебував на території окремих районів Київщини, де закликав місцеве населення не чинити опору окупантам та заявляв про необхідність досягнення всіх цілей т.зв. «спеціальної воєнної операції», оголошеної 24.02.2022 російським диктатором в. путіним.
Протиправна діяльність ОСОБА_6 задокументована слідчими СБУ в межах кримінального провадження № 220221060000000092 від 20.05.2024 за ч. 2 ст. 110 (умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі), ч. 2 ст. 111 КК України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану), в якому йому повідомлено про підозру (матеріали обвинувачення перебувають на розгляді Приморському районному суді м. Одеси).
Також, ОСОБА_7 є підозрюваним за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111-1 (публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій державиагресора), ст.436 (пропаганди війни) та ч. 2,3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників) КК України в рамках кримінального провадження№ 22022160000000256 від 09.08.2022 (матеріали обвинувачення перебувають на розгляді в Приморському районному судді м. Одеси).
Крім того, в межах кримінального провадження № 42022100000000322 від 02.06.2022 ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110 (умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій) ч.1 ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками), ч. 6 ст. 111-1 (організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою агресором), ч. 1 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників) КК України (матеріали обвинувачення перебувають на розгляді в Приморському районному суді м. Одеси).
На даний час ОСОБА_2 оголошений в міжнародний розшук за вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень та переховується від органів українського правосуддя на території рф.
Інший співзасновник ГО «Родіна», громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у 2014 році вступив до лав незаконних збройних формувань т.зв. «ДНР» створив та очолив групу «Сват», яка чинила збройний опір силам АТО на території Донецької області.
У лютому 2022 року ОСОБА_8 брав участь в бойових діях у Київській області на боці військовослужбовців зс рф.
Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 24.10.2022 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України (створення терористичної групи чи терористичної організації) та призначено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Відповідно до ст. 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Статтею 37 Конституції України передбачено, що утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються. Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях. Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.
Приписами п. 1 ч. 2 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 визначено, що Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, що реалізує державну правову політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.
Так, згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» суб'єктом державної реєстрації є територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об'єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об'єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об'єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання.
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Статтею 24 Закону України «Про Службу безпеки України» визначені обов'язки Служби безпеки України.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про Службу безпеки України», на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
Так, Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов'язана, окрім іншого, здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України; забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об'єднань; здійснювати відповідно до законодавства профілактику правопорушень у сфері державної безпеки.
Законом України «Про громадські об'єднання» визначено правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 4 Закону України «Про громадські об'єднання» утворення і діяльність громадських об'єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, забороняються. Громадські об'єднання не можуть мати воєнізованих формувань. Інші обмеження права на свободу об'єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об'єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Як встановлено судом за наявними даними, встановлено причетність відповідача до деструктивної діяльності на користь держави-агресора. СБУ надала докази того, що діяльність цієї організації може використовуватися для підриву національної безпеки України, дестабілізації громадсько-політичної ситуації та пропагандистської роботи на користь країни-агресора. Крім того, діяльність даної громадської організації має явно виражений антиукраїнський характер, спрямований на підрив національного суверенітету та територіальної цілісності України, а також дана діяльність має на меті допомогу російській федерації у здійсненні військової агресії проти України.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Суд акцентує увагу на тому, що при вирішенні спірних відносин береться до уваги дія військового стану в Україні та пряма військова агресія з боку рф.
Тому в час збройної агресії російської федерації проти України, дії відповідача розцінюються як такі, що спрямовані на порушення суверенітету та територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, носять виключно деструктивний характер, підсилюють інформаційний простір, спрямований проти інтересів України, створюють підґрунтя для вчинення дій щодо порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки.
На переконання суду, заборона діяльності вказаного громадської організації є об'єктивно необхідною з метою захисту демократичного суспільства та прав і свобод громадян. Вказане обмеження наявних свобод, спрямоване на забезпечення стабільності держави в цілому, тому, на думку суду, застосований крайній захід впливу щодо відповідача є виправданим.
Статтею 25 Закону України «Про громадські об'єднання» визначені способи припинення діяльності громадського об'єднання. Припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється: 1) за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації; 2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.
Припинення діяльності громадського об'єднання відбувається в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Якщо вартості майна громадського об'єднання зі статусом юридичної особи, яке безпосередньо здійснює підприємницьку діяльність і щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такого громадського об'єднання відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до статті 28 Закону України «Про громадські об'єднання», громадське об'єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації у разі виявлення ознак порушення громадським об'єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону, а також у разі засудження його уповноважених осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України. Заборона громадського об'єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Справа про заборону громадського об'єднання розглядається у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
У разі прийняття рішення про заборону громадського об'єднання майно, кошти та інші активи громадського об'єднання за рішенням суду спрямовуються до державного бюджету.
Інші підстави для заборони діяльності громадського об'єднання, крім зазначених у частині першій цієї статті, не допускаються.
Враховуючи, що в діях громадської організації Управлінням Служби безпеки України виявлено ознаки порушення статей 36, 37 Конституції України, ст. 4 Закону України «Про громадські об'єднання», діяльність відповідача суперечить основним засадам діяльності громадської організації, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про заборону (примусовий розпуск) громадської організації підлягають задоволенню.
Суд вважає, що також слід задовольнити і вимогу позивача спрямувати майно, кошти та інші активи відповідача до державного бюджету, у відповідності до статті 28 Закону України Про громадські об'єднання.
VI. Судові витрати
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України під час задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Заборонити (примусово розпустити) Громадську організацію «РОДІНА».
3.Спрямувати майно, кошти та інші активи Громадської організації «РОДІНА» до державного бюджету.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), адреса: 54006, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107, код ЄДРПОУ 43315529.
Відповідач - Громадська організація «РОДІНА», адреса: 65009, м. Одеса, вул. Літературна, 1А, код ЄДРПОУ 35819271.
Третя особа - Служба безпеки України, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33, код ЄДРПОУ 00034074).
Суддя Оксана БОЙКО