з питань закриття провадження у справі
24 листопада 2025 рокусправа № 380/21620/25
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Янковська І.І.,
за участю:
представника відповідача Фагат Т.В.,
представника третьої особи Тимофєєвої І.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Львові клопотання представника позивача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного підприємства «СМВ-Транс» про визнання протиправними та скасування акту, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 8, код ЄДРПОУ 44778105), в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати акт спеціального розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), що стався 23 червня 2025 року, складений 13 жовтня 2025 року та затверджений 15 жовтня 2025 року заступником начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Харламповичем А.А.;
- зобов'язати Західне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), що стався 23 червня 2025 року з водієм автотранспортного засобу приватного підприємства «СМВ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 39028162) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за результатами розслідування скласти акт за формою Н-1, визнавши зазначений нещасний випадок таким, що пов'язаний із виробництвом.
Ухвалою від 03.11.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне підприємство «СМВ-ТРАНС» (місцезнаходження: 45601, Волинська область, луцький район, с. Липини, вул. Шкільна, 23, кв. 8, код ЄДРПОУ 39028162). Підготовче судове засідання призначено на 24.11.2025.
Відповідач 21.11.2025 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову повністю. Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що Комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 23.06.2025 із ОСОБА_2 , проведено розслідування у чіткій відповідності з вимогами законодавства, враховано всі обставини нещасного випадку, досліджено медичні документи та прийнято обґрунтоване рішення про визнання нещасного випадку з водієм автотранспортних засобів ПП «СМВ-Транс» ОСОБА_2 не пов'язаним з виробництвом, у зв'язку з чим складено акт за формою Н1/НП. Відповідач також зазначає, що комісія при проведенні розслідування нещасного випадку не здійснювала владних управлінських повноважень, а тому дії та рішення комісії не можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.
Представник третьої особи 18.11.2025 подала письмові пояснення щодо позову. Зазначає, що позивач не надала доказів виробничого характеру події, не вказала жодного конкретного порушення процедури спеціального розслідування, позов ґрунтується лише на незгоді з висновком комісії, що не є підставою для скасування акта. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Від представника позивача 24.11.2025 надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтоване тим, що ознайомившись із відзивом Міжрегіонального управління, позивач погоджується з тим, що спір виник із трудових правовідносин. Спеціальна комісія не здійснювала владних управлінських функцій у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а лише проводила розслідування нещасного випадку на виробництві, за результатами якого 15.10.2025 складено акт за формою Н-1/НП. Зазначений акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а відтак спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з трудових правовідносин, якщо їх розгляд не віднесено до юрисдикції інших судів. Згідно з ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови, що випливають із трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання або перебування позивача. Позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, з огляду на правила альтернативної територіальної підсудності, справа може бути розглянута Дубенським міськрайонним судом Рівненської області, що відповідає юрисдикції цивільних судів. Просить направити справу за належною юрисдикцією до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області для розгляду в порядку цивільного судочинства.
Позивач та її представник в підготовче судове засідання, призначене на 24.11.2025 не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового засідання. Клопотань про розгляд справи без їх участі не надходило.
Представники відповідача та третьої особи щодо закриття провадження у справі не заперечували.
При вирішенні клопотання представника позивача про закриття провадження у справі суд керувався таким.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У справі, що розглядається, предметом оскарження є акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 23.06.2025 на Приватному підприємстві «СМВ», складений за формою Н-1/НП.
Як свідчать матеріали справи, до складу спеціальної комісії розслідування нещасного випадку, що стався 23.06.2025 на Приватному підприємстві «СМВ», складеного за формою Н-1/НП, увійшли: головний державний інспектор відділу з питань безпеки праці південного регіону Управління інспекційної діяльності у Волинській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Мандзюк Я.Ю.; начальник відділу профілактики та розслідування нещасних випадків Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Фураєва К.О.; заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Підгайцівської сільської ради Приходько В.В.; інженер з охорони праці ПП «СМВ-ТРАСН Смаль Д.О.; уповноважені особи з питань охорони праці ПП«СМВ-ТРАНС» Торчинюк В.Я.; технічний інспектор праці Федерації профспілок Волинської області Іванова К.Н.
Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 у справі № 806/960/16 при вирішенні питання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України в подібних правовідносинах дійшов наступного висновку:
«Як убачається зі справи, що розглядається, оспорювані акти складено спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку, утвореною наказом Начальника Північного регіонального управління ДПС України, до складу якої увійшли не лише представники органів державної влади. При цьому вказана комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві та склала відповідні акти, тому вони не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.
Подібний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 26 квітня 2016 року у справі №805/3980/15-а та Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2а-2555/11/2670.
Таким чином, за суб'єктним складом сторін та характером спірних правовідносин, ця справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що суди всіх інстанції помилково розглянули вказану справу, у порядку адміністративного судочинства.»
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 805/1930/18-а при вирішенні процесуального питання у подібних правовідносинах дійшла наступного висновку:
«… до складу Комісії, акти якої оскаржує управління Фонду, входять не лише представники органів державної влади, але й інші особи. При цьому Комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві, про що 29 вересня 2017 року склала відповідні акти за формами Н-5 та Н-1, які не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.
Справи про оскарження актів розслідування нещасних випадків підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки такі спори стосуються здоров'я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, права на відшкодування шкоди внаслідок настання нещасного випадку, або виникають із трудових правовідносин.»
Таким чином, враховуючи предмет позову та з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 30.01.2019 у справі № 805/1930/18-а, суд вважає, що ця справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а пред'явлення позову, у тому числі, до суб'єкта владних повноважень, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин суд вважає клопотання представника позивача обґрунтованим та таким, що належить задовольнити. Позивачу необхідно роз'яснити, що розгляд даної справи повинен проводитись судом загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства відповідно до територіальної підсудності.
Щодо можливості передачі справи за належною юрисдикцією суд враховує, що згідно з частиною 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо:
1) до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване у встановленому законом порядку, місце проживання (перебування) якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування);
2) при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
3) після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
4) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;
5) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу адміністративного суду, який розглядав справу;
6) однією із сторін у справі є суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду;
7) справа підлягає розгляду як зразкова у порядку, визначеному статтею 290 цього Кодексу.
Також, відповідно до положень статті 239 «Наслідки закриття провадження у справі» КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
З вищенаведених положень КАС України, які регулюють порушене у клопотанні питання у зазначеній частині, суд дійшов висновку, що повноваженнями щодо направлення справи за встановленою юрисдикцією/передачі справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, у разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд першої інстанції не наділений та підстав для передачі адміністративної справи (у якій здійснено висновок про наявність підстав для закриття провадження у справі) на розгляд іншого суду відповідно до ч. 1 ст. 29 КАС України немає.
Інших обґрунтувань з питання наявності/відсутності підстав для направлення матеріалів справи для розгляду у порядку цивільного судочинства до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області не наведено та доказів на їх підтвердження не надано.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 243, 248, 250, 256, 293-295 КАС України, суд, -
клопотання представника позивача про закриття провадження у справі - задовольнити частково.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного підприємства «СМВ-Транс» про визнання протиправними та скасування акту, зобов'язання вчинити дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення суду складене та підписане 27.11.2025.
Суддя Р.І. Кузан