27 листопада 2025 рокусправа №380/17599/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кухар Н.А. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), за період з 08.07.2024 по 17.10.2024 у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та реабілітації внаслідок поранення, пов'язаного із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), за період з 08.07.2024 по 17.10.2024, з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою суду від 29.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 18.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано 5 -денний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.
Ухвалою суду від 26.09.2025 клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 27.11.2025 відмовлено у задоволені клопотання про залишення позову без розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.05.2024 під час виконання бойового розпорядження на території Харківської області в ході бойових дій позивач отримав поранення. Позивач звернувся до суду, оскільки відповідачем не нараховано і не виплачено позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), за період з 08.07.2024 по 17.10.2024 у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Відповідачем виплачено додаткову винагороду за період з 23.05.2024 по 07.07.2024 та припинено виплату такої з 08.07.2024 після скерування Рішенням медично-вибіркової комісії про направлення ОСОБА_1 на медичну реабілітацію №3545 від 04.07.2024.
Відповідач позов не визнав, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що адміністративний позов представника позивача побудований на чинній редакції постанови КМУ від 28.02.2022 № 168, натомість до спірних правовідносин слід застосовувати постанову в редакції від 20.06.2024, оскільки спір стосується нарахування та виплати додаткової винагороди за період з 07.08.2024 до 17.10.2024. Звертає увагу суду на Порядок та умови виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 28 листопада 2022 року № 775 (далі - Порядок № 775), відповідно до якого, позивач помилково трактує суму нарахування додаткової винагороди за спірний період, оскільки вважає, що перебування на медичній реабілітації та санаторно-курортному лікуванні сплачується збільшеною винагородою у розмірі до 100 000 грн. Посилання представника позивача у адміністративному позові на постанову КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 є не тільки помилковою, а ще й протиправною, оскільки Постанова № 168 не регулювала спірні правовідносини у частині нарахування та виплати додаткової винагороди за перебування на медичній реабілітації та санаторно-курортному лікуванні. Окремої уваги заслуговує той факт, що Постановою КМУ від 24 січня 2025 № 77 було унесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» доповнивши абзац четвертий після слів “стаціонарному лікуванні» словами “(отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах)». А отже, відповідач на момент спірних правовідносин, діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений Законами України. Станом на 28.08.2024 позивач не набув законодавчого права для нарахування та виплати додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн, за час перебування у медичній реабілітації та санаторно-курортному лікуванні. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, додаткові пояснення, у яких просить позов задовольнити, представник відповідача- заперечення на відповідь на відзив, просить відмовити у задоволенні позову.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
Відповідно до наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №492 о/с від 22.03.2024 ОСОБА_1 призначено поліцейським взводу №3 роти №2 батальйону спеціальних операцій «Еней».
22.05.2024 під час виконання бойового розпорядження на території Харківської області в ході бойових дій позивач отримав поранення.
З 23.05.2024 до 31.05.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Обласному госпіталі ветеранів війни м.Харків, з 01.06.2024 по 13.06.2024 - на стаціонарному лікуванні в Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону, 13.06.2024 до 07.07.2024 - на стаціонарному лікуванні в лікарні ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», 08.07.2024 до 28.07.2024 - перебував на медичній реабілітації в МРЦ «Перлинна Прикарпаття», з 29.07.2024 до 27.08.2024 -на стаціонарному лікуванні в КНП « 1 територіальне медичне об'єднання м.Львова», з 28.08.2024 до 05.09.2024 - на стаціонарному лікуванні у Львівському обласному госпіталі ветеранів війни, з 06.09.2024 до 17.10.2024 - на стаціонарному лікуванні в КНП « 1 територіальне медичне об'єднання м.Львова».
Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » припинив виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень та не виплатив таку за період з 08.07.2024 по 17.10.2024.
Позивач вважає такі дії відповідача щодо невиплати додаткової винагороди у належному розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини за період з 08.07.2024 по 17.10.2024 , тому звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIII “Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII).
Згідно із пунктом четвертим частини десятої статті 62 Закону №580-VІІІ поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Відповідно до частин першої, другої статті 94 Закону №580-VІІІ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції» (далі - Постанова №988) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пунктами третім, четвертим розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МСВ України від 06 квітня 2016 року №260 (далі - Порядок №260) грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади (зарахованих у розпорядження) в Національній поліції, та здобувачам ЗВО.
За приписами пунктів шостого, сьомого розділу І Порядку №260 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.
Таким чином, до складових грошового забезпечення осіб поліцейських відносяться, зокрема, щомісячні доплати.
Згідно зі статтею першою Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який триває й на теперішній час.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Відповідно до пункту 1-2 Постанови №168 встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно із пунктами 2-1, 3 постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №775 від 28 листопада 2022 року затверджено Порядок та умови виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Підпунктом 1 пункту 4 зазначеного Порядку передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, уключаються поліцейські, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із участю в бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) - з дня отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до пункту 7 Порядку виплата додаткової винагороди поліцейським здійснюється на підставі наказів керівників органів (підрозділів) поліції за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду, а керівникам органів (підрозділів) поліції, заступникам Голови Національної поліції України - на підставі наказу Голови Національної поліції України або особи, яка виконує його обов'язки. Виплата додаткової винагороди Голові Національної поліції України здійснюється на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України.
Пунктом 9 Порядку передбачено, що для підготовки наказів про виплату додаткової винагороди поліцейським керівники структурних підрозділів або відокремлених підрозділів органів (підрозділів) поліції надають до підрозділу кадрового забезпечення органів (підрозділів) поліції розрахунок винагороди за час безпосередньої участі в бойових діях та заходах, час проходження служби поліцейських за формою, наведеною в додатку до цього Порядку та умов (далі - розрахунок винагороди).
Згідно з пунктом 3 Порядку видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця за попередній. У разі надходження всіх необхідних документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку та умов, у більш пізній період, видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця.
Розмір додаткової винагороди 30 000 гривень та додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за 1 календарний день визначається шляхом ділення максимального розміру (30000 або 100000 гривень) на кількість календарних днів у відповідному календарному місяці та встановлюється у відповідний день залежно від наявності обставин, передбачених пунктом 2 цього Порядку та умов, з урахуванням пункту 14 цього Порядку та умов.
Пунктом 14 Порядку передбачено, що додаткова винагорода не виплачується за умов, якщо поліцейські: 1) перебувають під домашнім арештом, узяті під варту - за час перебування під домашнім арештом чи під вартою; 2) перебувають у відпустках - за час перебування у відпустках; 3) відсторонені від виконання службових обов'язків (посади) відповідно до Дисциплінарного статуту, відсторонені від посади відповідно до Кримінального процесуального кодексу України- з дня відсторонення від виконання службових обов'язків (посади), відсторонення від посади до закінчення застосування таких заходів; 4) перебувають у службовому відрядженні за кордоном (крім поліцейських, які забезпечують отримання, перевезення чи супроводження небезпечних вантажів, гуманітарної допомоги, міжнародної технічної допомоги, організацію закупівель чи виконання умов договорів (контрактів), удосконалюють чи отримують необхідні знання та навички для виконання обов'язків під час дії воєнного стану) - за час перебування у службовому відрядженні; 5) відсутні на службі (за місцем дислокації) органу (підрозділу) поліції без поважних причин - за час відсутності на службі без поважних причин; 6) звільнені від виконання службових обов'язків на підставі документа, що підтверджує тимчасову непрацездатність (крім випадків, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку та умов, а також крім поліцейських, які направлені за рішенням лікарсько-консультативної комісії для отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги або які направлені згідно із законодавством для лікування за кордон, або які перебувають на амбулаторному лікуванні внаслідок обставин, визначених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку та умов),- з дня звільнення від виконання службових обов'язків; 7) проходять первинну професійну підготовку (крім тих, які здійснюють професійну підготовку без відриву від служби),- з дня направлення на первинну професійну підготовку; 8) добровільно здалися в полон - із дня добровільної здачі в полон; 9) відряджені до державних органів, установ та організацій, крім тих, які залучаються в установленому порядку до безпосереднього виконання повноважень поліції; 10) є здобувачами освіти денної форми навчання закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, крім тих, які залучаються в установленому порядку до виконання повноважень поліції.
Абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення таких умов, які необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, зокрема:
перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), та саме щодо поліцейського отримання поранення, пов'язаного із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. До часу перебування на лікуванні включається також час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не заперечується факт отримання позивачем поранення під час захисту Батьківщини.
Судом встановлено, що з 29.07.2024 до 27.08.2024 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП « 1 територіальне медичне об'єднання м.Львова», з 28.08.2024 до 05.09.2024 - на стаціонарному лікуванні у Львівському обласному госпіталі ветеранів війни, з 06.09.2024 до 17.10.2024 - на стаціонарному лікуванні в КНП « 1 територіальне медичне об'єднання м.Львова».
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено право позивача на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100000,00 грн, відповідно до Постанови №168 за періоди його перебування на стаціонарному лікуванні, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, а саме за період з 29.07.2024 по 17.10.2024, із розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні.
Що стосується періоду з 08.07.2024 до 28.07.2024, коли позивач проходив реабілітацію в МРЦ МВС України “Перлина Закарпаття» суд зазначає таке.
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого позивач з 08.07.2024 до 28.07.2024 проходив реабілітацію в МРЦ МВС України “Перлина Закарпаття».
Отже, позивач перебував у стаціонарі на реабілітації в закладі охорони здоров'я.
За ч. 1 статті 3 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801ХII (далі - Закон № 2801ХII):
- послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга, у тому числі реабілітаційна, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я, реабілітаційним закладом або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт;
- реабілітаційна допомога у сфері охорони здоров'я (далі - реабілітаційна допомога) - діяльність фахівців з реабілітації у сфері охорони здоров'я, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію функціонування осіб, які зазнають або можуть зазнати обмеження повсякденного функціонування у їхньому середовищі;
- реабілітаційна послуга - послуга, що надається пацієнту реабілітаційним закладом, реабілітаційною установою, закладом охорони здоров'я, соціального захисту або іншим суб'єктом господарювання, які мають право надавати реабілітаційну допомогу згідно із законодавством, та оплачується її замовником. Замовником реабілітаційної послуги можуть бути держава, орган місцевого самоврядування, юридична або фізична особа, у тому числі пацієнт;
- реабілітація - комплекс заходів, яких потребує особа, яка зазнає або може зазнавати обмеження повсякденного функціонування внаслідок стану здоров'я у взаємодії з її середовищем;
- загальний заклад охорони здоров'я - багатопрофільний лікарняний заклад, що надає медичну та реабілітаційну допомогу населенню територіальної громади або декількох громад та забезпечує базові напрями стаціонарної медичної допомоги відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України, стабілізацію стану пацієнта та його маршрутизацію до кластерних та надкластерних закладів охорони здоров'я.
Отже, реабілітаційний центр є закладом охорони здоров'я.
Держава визнає право кожного громадянина на отримання реабілітаційної допомоги під час надання медичної допомоги. Порядок надання реабілітаційної допомоги під час надання медичної допомоги встановлюється законодавством (стаття 8 Закону № 2801ХII).
Згідно ч. 8 статті 33 Закону № 2801ХII за медичними показаннями одночасно з наданням медичної допомоги пацієнту надається реабілітаційна допомога у встановленому законодавством порядку.
Правові, організаційні та економічні засади проведення реабілітації особи з обмеженнями повсякденного функціонування у сфері охорони здоров'я з метою досягнення та підтримання оптимального рівня функціонування у її середовищі передбачені Законом України “Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я» від 03.12.2020 № 1053-IX.
Згідно ч. 1 статті 20 Закону № 1053-IX реабілітація у сфері охорони здоров'я - це комплекс заходів, що здійснюють фахівці з реабілітації, які працюють в реабілітаційних закладах, відділеннях, підрозділах, а також у територіальних громадах, у складі мультидисциплінарної реабілітаційної команди або самостійно, надають реабілітаційну допомогу особі з обмеженнями повсякденного функціонування (або такій, у якої можуть виникнути обмеження повсякденного функціонування) з метою досягнення та підтримання оптимального рівня функціонування та якості життя у її середовищі.
Відповідно до абз.22 ч.1 ст.22 Закону № 1053-IX, фізична та реабілітаційна медицина - процес застосування комплексу реабілітаційних заходів, що передбачає профілактику, медичну діагностику, лікування та управління реабілітацією осіб усіх вікових груп зі станами здоров'я, що призводять до обмежень повсякденного функціонування, обмежень життєдіяльності та їх коморбідних станів, та приділяє особливу увагу порушенням і обмеженням активності особи з метою сприяння її фізичному і когнітивному функціонуванню (включаючи поведінку), участі (включаючи якість життя) і модифікації особистих факторів та факторів середовища із застосуванням мультидисциплінарного підходу.
Відповідно до ч.3 ст.27 Закону № 1053-IX, на спеціалізованому рівні медичної допомоги забезпечується надання реабілітаційної допомоги в гострому, післягострому та довготривалому реабілітаційних періодах у стаціонарних та амбулаторних умовах.
Отже, реабілітація є одним із процесів під час лікування хворого у досягненні ним, в тому числі, фізичної повноцінності, у тому числі вона проводиться в умовах стаціонару.
Таким чином, доводи відповідача, що позивач за період з 08.07.2024 до 28.07.2024 перебування в стаціонарі на реабілітації, не має права на додаткову винагороду в розмірі до 100000 грн, є помилковими.
Щодо клопотання представника позивача про неврахування відзиву на позов, так як такий поданий особою, яка не мала адміністративної процесуальної дієздатності, то суд вважає таке необгрунтованим. Представник позивача помилково посилається на п.6 ч.1 ст.248 ЦК України (представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності), так як дана норма застосовується до припинення довіреності, яка видана фізичною особою.
Згідно з ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами та припиняється у разі припинення юридичної особи, яка видала довіреність чи припинення юридичної особи, якій видана довіреність ( ч.1 ст.248 ЦК України). Смерть керівника установи, який видав довіреність на представництво інтересів не є підставою для припинення довіреності.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
У зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1ст. 5 Закону України “Про судовий збір», розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), за період з 08.07.2024 по 17.10.2024 у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
Зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та реабілітації внаслідок поранення, пов'язаного із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), за період з 08.07.2024 по 17.10.2024, з урахуванням фактично виплачених сум.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
СуддяКухар Наталія Андріївна