27 листопада 2025 рокусправа № 380/13577/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ; далі - Позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ; далі - Відповідач) згідно заяви про уточнення позовних вимог просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.05.2025 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.05.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення на оформити позивачу відстрочку від призову під час мобілізації.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на відстрочку від призову за мобілізацією на підставі статті 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-XII). У зв'язку з цим позивач 06.05.2025 звернувся до відповідача із заявою разом із копіями необхідних для відстрочки документів, які отримані останнім. Проте, відповідач не направив результати розгляду заяви. Вказане, на думку позивача, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо розгляду питання про надання йому відстрочки.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подали до суду свій відзив на позов у встановлений строк, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомили, що дає суду підстави для висновків про те, що у відповідача відсутні поважні причини неподання відзиву в установлений судом строк, а тому наявні передбачені частиною 2 статті 175 КАС України умови і підстави для вирішення судом цього спору за наявними матеріалами справи та без відзиву відповідача.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 07.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 30.07.2025 року прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог та продовжити розгляд справи, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Згідно Військово - облікового документа Резерв +, позивачу надано відстрочку до 09.05.2025 року, тип відстрочки п. 13 ч. 1 ст. 23.
Позивачем направлено на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву від 06.05.2025 року разом із копіями необхідних для відстрочки документів, вказаних у додатках про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією на підставі пункту 13 частини 1 ст. 23 Закону Україні «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» .
29.05.2025 року позивачем направлено на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією на підставі пункту 13 частини 1 ст. 23 Закону Україні «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та доповнення до заяви про оформлення відстрочки разом із копіями необхідних для відстрочки документів, вказаних у додатках.
Дана заява 29.05.2025 отримана відповідачем, що підтверджується описом вкладення у рекомендований лист № 7901312178276, який згідно трекінгу Укрпошта був отриманий відповідачем 03.06.2025 року.
З матеріалів справи судом встановлено, що представником позивач неодноразово скеровувалися адвокатські запити (від 15.05.2025 року, 29.05.2025 року) до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про надання інформації стосовно дати та реєстраційного номера заяви позивача; чи передавалася заява позивача на розгляд комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ; повідомити про результати розгляди заяви.
Дані адвокатські запити обґрунтовані, тим що 06.05.2025 року позивач подав заяву разом із копіями необхідних для відстрочки документів, вказаних у додатках про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією на підставі пункту 13 частини 1 ст. 23 Закону Україні «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В матеріалах справи мітиться відповідь відповідача від 23.05.2025 року за № 10721, на адвокатський запит представника позивача, в якій зокрема було повідомлено про те, що протоколом від 15.05.2025 року № 19, комісія ухвалила рішення про відмову у наданні гр. ОСОБА_1 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Представником позивач скеровано адвокатський запит (від 17.06.2025 року) до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про надання інформації стосовно дати та реєстраційного номера заяви позивача; чи передавалася заява позивача на розгляд комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ; повідомити про результати розгляди заяви.
Даний адвокатський запит обґрунтованим, тим що 29.05.2025 року позивач подав заяву разом із копіями необхідних для відстрочки документів, вказаних у додатках про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією на підставі пункту 13 частини 1 ст. 23 Закону Україні «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» .
Листом від 25.06.2025 відповідач повідомив представника позивача на його адвокатський запит, стосовно надання відстрочки позивачу від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України ««Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що за результатами розгляду протоколом від 05.06.2025 року № 22 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні гр. ОСОБА_1 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяв позивача від 06.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із такого.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою та другою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу приписів статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та діє станом на час розгляду справи.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів врегульовані Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон України 3543-XII).
В статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Водночас статтею 23 Закону №3543-XII передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зокрема: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 р. затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560).
Пунктом 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно п.58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відповідно положень статті 60 Порядку № 560 - комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
Згідно абзаців 5 та 9 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 «Про затвердження положення про територіальні центри комплектування» - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову.
Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права, суд дійшов до наступних висновків по суті спору та позовних вимог.
В ході розгляду справи суд встановив, що позивачем направлено на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву від 06.05.2025 року разом із копіями необхідних для відстрочки документів, вказаних у додатках про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією на підставі пункту 13 частини 1 ст. 23 Закону Україні «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» .
З матеріалів справи судом встановлено, що представником позивач неодноразово скеровувалися адвокатські запити (від 15.05.2025 року, 29.05.2025 року) до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про надання інформації стосовно дати та реєстраційного номера заяви позивача; чи передавалася заява позивача на розгляд комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ; повідомити про результати розгляди заяви.
Дані адвокатські запити обґрунтовані, тим що 06.05.2025 року позивач подав заяву разом із копіями необхідних для відстрочки документів, вказаних у додатках про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією на підставі пункту 13 частини 1 ст. 23 Закону Україні «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В матеріалах справи мітиться відповідь відповідача від 23.05.2025 року за № 10721, на адвокатський запит представника позивача, в якій зокрема було повідомлено про те, що протоколом від 15.05.2025 року № 19, комісія ухвалила рішення про відмову у наданні гр. ОСОБА_1 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Зазначене свідчить про те, що відповідачем за результатами розгляду вказаної вище заяви позивача прийнято рішення, яким відмовлено у наданні гр. ОСОБА_1 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Предметом позову у даній справі є визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.05.2025 року та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.05.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення на оформити позивачу відстрочку від призову під час мобілізації.
При цьому протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Судом встановлено, що на момент подання позову до суду представник позивач з листа відповідача від 23.05.2025 року за № 10721, на його адвокатський запит стосовно надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону Україні «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», володів інформацією про те, що протоколом від 15.05.2025 року № 19, комісія ухвалила рішення про відмову у наданні гр. ОСОБА_1 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
При цьому, слід наголосити на тому, що позивачем 29.05.2025 року позивачем направлено на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією на підставі пункту 13 частини 1 ст. 23 Закону Україні «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та доповнення до заяви про оформлення відстрочки разом із копіями необхідних для відстрочки документів, вказаних у додатках.
Представником позивач скеровано адвокатський запит (від 17.06.2025 року) до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про надання інформації стосовно дати та реєстраційного номера заяви позивача; чи передавалася заява позивача на розгляд комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ; повідомити про результати розгляди заяви.
Даний адвокатський запит обґрунтованим, тим що 29.05.2025 року позивач подав заяву разом із копіями необхідних для відстрочки документів, вказаних у додатках про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією на підставі пункту 13 частини 1 ст. 23 Закону Україні «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» .
Листом відповідач повідомив представника позивача на його адвокатський запит, стосовно надання відстрочки позивачу від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України ««Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що за результатами розгляду протоколом від 05.06.2025 року № 22 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні гр. ОСОБА_1 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Враховуючи наведене та оцінюючи надані учасниками справи докази в сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність факту наявності протиправної бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяв позивача від 06.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У зв'язку з тим, що суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову позивача до суб'єкта владних повноважень, а відповідач не подав до суду доказів понесення будь-яких судових витрат, суд вважає, що підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльністю та зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна