про залишення позовної заяви без руху після відкриття
28 листопада 2025 року м. ДніпроСправа № 640/14303/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування висновку та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому позивач просять суд:
1. Скасувати висновок Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
2. Скасувати висновок Міністерства охорони здоров'я України за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах КНП «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги».
3. Зобов'язати Відповідача під час судового розгляду надати позивачу та суду належним чином завірену копію протоколу магнітно-резонансної томографії, яке було опрацьовано під час проведення клініко- експертної комісії МОЗ України.
4. Встановити, що надання медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги було з порушенням Основ законодавства України про охорону здоров'я.
5. Встановити, що надання медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги було з порушенням прав пацієнта.
6. Встановити, що надання медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги було з порушенням клінічного протоколу № 317 від 13.06.2008 надання медичної допомоги хворим із травмою шийного відділу хребта та спинного мозку.
7. Зобов'язати Відповідача провести клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах «Центру первинної медико-санітарної допомоги «Русанівка» Дніпровського району м. Києва», філія № 1.
8. Зобов'язати Відповідача провести клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах Київської міської клінічної лікарні № 3.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2021 позовну заяву разом з додатками повернуто позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022 ухвалу суду від 10.08.2021 скасовано, справу направлено для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2022 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 справу № 640/14303/21 прийнято до провадження, визначено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху після відкриття провадження у справі з таких підстав.
Статтею 160 КАС України встановлені вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У пунктах 1 та 2 позовних вимог позивач просить суд скасувати висновок Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_1 в умовах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та скасувати висновок Міністерства охорони здоров'я України за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах КНП «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги». При цьому позивач не зазначає, які саме висновки він оскаржує (дата, номер).
У позовній заяві позивачем зазначено у якості відповідачів Міністерство охорони здоров'я України, Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
При цьому у пунктах 7 та 8 позовних вимог позивач просить зобов'язати відповідача провести клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах «Центру первинної медико-санітарної допомоги «Русанівка» Дніпровського району м. Києва», філія № 1 та зобов'язати відповідача провести клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах Київської міської клінічної лікарні № 3. При цьому позивач не конкретизує, якого саме відповідача слід зобов'язати вчинити певні дії.
Також суд зазначає наступне.
У пунктах 4-6 позовних вимог позивач просить встановити, що надання медичної допомоги та медичного обслуговування було з порушенням вимог чинного законодавства та прав пацієнта.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Спір набуває ознак публічно-правового за умов здійснення органом публічної влади та/або його посадовими особами в цих відносинах владних управлінських функцій.
Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність суб'єкта владних повноважень із виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Водночас право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, установлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі можуть ініціювати їхнє вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу, що не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав особи й основоположних свобод (далі - Конвенція).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (mutatis mutandis пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до п. І розділу І Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, затвердженого наказом МОЗ України від 05.02.2016 № 69 (надалі - Положення № 69) клініко-експертна комісія Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - КЕК) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - ЗОЗ) та фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров'я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі - ФОП).
Згідно із п. 1 розділу П Положення № 69 основним завданням КЕК є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом «експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров'я.
Отже, клініко-експертна комісія у цьому випадку не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України, а її висновки не породжують обов'язкових юридичних наслідків для позивача, а є носієм певної інформації.
Такого висновку, зокрема, дійшов Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 569/17067/15-а.
Разом з тим, у постанові від 21.12.2021 у справі № 640/11087/19 Верховний Суд зазначив, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновок КЕК, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка висновку КЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку КЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Наказу № 69, затверджених ним Положення про КЕК МОЗ, Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров'я та Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого Наказом МОЗ від 28.09.2012 № 752. Згідно з частиною шостою статті 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Позивачем не наведено обґрунтування заявлення вимог про встановлення фактів надання медичної допомоги та медичного обслуговування з порушенням вимог чинного законодавства та прав пацієнта в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, позивачеві слід уточнити позовні вимоги.
Згідно з частиною тринадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на встановлені обставини суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, запропонувавши усунути вказані в ухвалі недоліки шляхом подання належним чином оформленої позовної заяви з уточненими вимогами.
Керуючись статтями 160, 161, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування висновку та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачеві протягом п'яти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з уточненими вимогами, та її копії відповідно до кількості учасників справи.
Роз'яснити, що відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяІ.О. Свергун