Іменем України
28 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/13844/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕПІТАЛ ІНЖИНІРИНГ» до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕПІТАЛ ІНЖИНІРИНГ» (далі - позивач, ТОВ «ІБК «КЕПІТАЛ ІНЖИНІРИНГ») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення №6919831/43862887 від 14.06.2022, яким відмовлено у реєстрації в податкової накладної від 02.05.2022 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.05.2022 №9, складену та направлену для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Кепітал Інжиніринг» датою її фактичного отримання.
В обґрунтування позову зазначено, що 02 червня 2022 року позивачем була направлена на реєстрацію податкова накладна від 02.05.2022 № 9 на загальну суму 300000,00 грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ 50 000,00 грн.
02 червня 2022 року позивач через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» Державної податкової служби України отримало квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Причина зупинення Податкової накладної №44 згідно інформації, вказаної у зазначеній квитанції, є: «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.4, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».
Позивач подав через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» пояснення від 07.06.2022 та копії документів на підтвердження правомірності складання податкової накладної від 02.05.2022 № 9 на загальну суму 300 000,00 грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ 50 000,00 грн.
За результатами розгляду наданих пояснень та копій документів Комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, було відмовлено у реєстрації Податкової накладної № 9 та прийнято відповідне рішення № 6919831/43862887 від 14.06.2022.
Причиною відмови у реєстрації зазначено: «ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (Рішення № 6919831/43862887).
При цьому в додатковій інформації Рішення № 6919831/43862887 було зазначено, яких саме документів не надано ТОВ «ІБК «КЕПІТАЛ ІНЖИНІРИНГ», що на думку представників Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в ЄРПН, є підставою для відмови у реєстрації Податкової накладної № 9, а саме: лист-відрядження; товарно-транспортні накладні з контрагентами постачальниками; кошторис на поточний ремонт приміщень.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим Рішенням № 6919831/43862887, подав скаргу до Державної податкової служби України.
До скарги, зокрема, додатково надав документи, яких на думку представників Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в ЄРПН, не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію Податкової накладної №9, а саме: накази на відрядження працівників; товарно-транспортні накладні з постачальниками будівельних матеріалів та інших матеріалів внутрішнього оздоблення; кошторис до договору на виконання ремонтних робіт.
За результатами розгляду скарги Відповідач 2 прийняв рішення від 21.07.2022 № 25936/43862887/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в ЄРПН, яким залишив скаргу без задоволення, а Рішення № 6919831/43862887 без змін.
Позивач вважав оскаржуване рішення протиправним, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року прийнято справу № 640/13844/22 до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропоновано відповідачам протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали надіслати суду через підсистему "Електронний суд" відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року отримано сторонами в підсистемі "Електронний суд".
Відповідачем 1 через підсистему "Електронний суд" надіслано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що автоматизованою системою ДПС України, з надсиланням платнику податку квитанції, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 02.05.2022 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.4, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D"=4.7300%, "P"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ТОВ «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕПІТАЛ ІНЖИНІРИНГ» надало контролюючому органу Повідомлення від 07.06.2022 № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
За результатами розгляду наданих пояснень та наданих до них копій підтверджуючих документів від ТОВ «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕПІТАЛ ІНЖИНІРИНГ», Комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення від 14.06.2022 № 6919831/43862887 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.05.2022 № 9 з підстав: ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додаткова інформація: Відсутній лист відрядження. Платником не надано товарно-транспортні накладні з контрагентами постачальниками, також згідно п 11.5 Договору підряду №13-07/21, Додатком до цього Договору є: Кошторис на поточний ремонт приміщень (Додаток №1), Платником не надано Кошторис.
Відповідач 1 вважає, що діяв правомірно, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідачем 2 через підсистему "Електронний суд" надіслано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Так, у квитанціях вказано конкретні підстави не прийняття податкових накладних, проте позивачем ні до податкового органу, ні до суду першої інстанції не було надано достатніх доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій.
Отже, на думку відповідача 2 спірне рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 14.06.2022 № 6919831/43862887 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.05.2022 № 9 відповідає вимогам чинного законодавства України.
Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕПІТАЛ ІНЖИНІРИНГ» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 43862887, місцезнаходження 03143, м.Київ, вул.Заболотного Академіка, буд.152, основний вид діяльності: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
13.07.2021 між позивачем (підрядник) та ТОВ «ІНТВАЙС» (замовник) був укладений Договір підряду №13-07/21 на виконання робіт з поточного ремонту приміщень (надалі - Договір підряду), відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати у відповідності до умов договору ремонтні роботи з поточного ремонту приміщень площею 38,5 кв.м. та прилеглої ділянки площею 1000 кв.м., які знаходяться за адресою: Черкаська обл., Смілянський р-н, с. Плоске, вул. Карпенка-Карого, 3 (об'єкт).
ТОВ «ІНТВАЙС» використовує в своїй господарській діяльності Об'єкт на підставі договору оренди нерухомого майна №09/07-21 від 09.07.2021, укладеним між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ІНТВАЙС».
Відповідно до додаткової угоди №1 від 31.12.2021 до договору оренди нерухомого майна №09/07-21 від 09.07.2021 строк оренди - до 31.12.2022.
Невід'ємним додатком до договору підряду є кошторис на поточний ремонт приміщень.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 31.12.2021 до договору підряду строк закінчення ремонтних робіт встановлений сторонами до 31.12.2022.
Строк договору підряду - до повного його виконання.
Згідно пункту 2.3. договору підряду обсяг, склад та характер робіт визначаються у погодженому Кошторисі з поточного ремонту приміщень.
Пунктом 3.4. договору підряду передбачено, що оплата за договором здійснюється Замовником поетапно, за згодою обох сторін.
На виконання умов договору підряду, на підставі рахунку № 20-05 від 20.05.2022, за домовленістю сторін замовник здійснив частково попередню оплату у розмірі 300 000,00 грн чергової частини виконання ремонтних робіт підрядником, що підтверджується платіжним дорученням № 209 від 20.05.2022.
Для виконання чергової часnини ремонтних робіт позивач відрядив на об'єкт маляра, майстра, головного електрика та головного конструктора, що підтверджується наказом (розпорядженням) № 4 від 20.05.2022, наказом (розпорядженням) № 7 від 19.05.2022, наказом (розпорядженням) № 6 від 10.05.2022, наказом (розпорядженням) № 5 від 16.05.2022.
03.01.2022 між позивачем (покупець) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ 2015» (продавець) був укладений договір купівлі-продажу №03012203 (надалі - договір купівлі-продажу №03012203), відповідно до якого продавець зобов'язується протягом дії договору передати покупцю товар окремими партіями за цінами, в асортименті (по номенклатурі) і кількості, що узгоджується сторонами в накладних.
Згідно п. 8.1. договору купівлі-продажу №03012203 строк його дії - до 31.12.2023.
Відповідно до п. 3.2. договору купівлі-продажу №03012203 продавець зобов'язаний передати товар покупцю у відповідній кількості та належної якості, а також у терміни визначені замовленням.
Пунктом 3.5. договору купівлі-продажу №03012203 передбачено, що передача партії товару здійснюється за місцезнаходженням товару на складі продавця або за узгодженням сторін шляхом доставки товару покупцю на відповідний склад.
На виконання умов договору купівлі-продажу №03012203, на підставі видаткової накладної БТ-ВД-3105.00018 від 31.05.2022.
Оплата у розмірі 44825,09 грн була здійснена позивачем на рахунок ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ 2015» 31.05.2022, що підтверджується платіжним дорученням № 256 від 31.05.2022.
Поставка зазначених будівельних матеріалів була здійснена за адресою місцезнаходження Об'єкта: Черкаська обл., Смілянський р-н, с. Плоске, вул. Карпенка-Карого, 3, що підтверджується товарно-транспортною накладною № ТТР-05879 від 31.05.2022.
02.05.2022 між позивачем (Сторона 2) та Промислово-технічною компанією у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат"» (Сторона 1) був укладений договір №125/01, відповідно до якого Сторона 1 зобов'язується поставити у власність Стороні 2 плитку керамічну, сантехнічні вироби, сухі будівельні суміші, інші будівельні товари (надалі - Товар), а Сторона 2 - прийняти та оплатити Товар на умовах цього Договору
Сплата ціни Товару здійснюється Стороною 2 шляхом банківського перерахування грошових коштів на банківський рахунок Сторони 1 (п.8.2 вказаного Договору).
На виконання умов договору №125/01, на підставі видаткової накладної № 807 від 31.05.2022, оплата у розмірі 148 247,27 грн була здійснена позивачем на рахунок ПТК ТОВ "Агромат" 31.05.2022, що підтверджується платіжним дорученням № 260 від 31.05.2022.
Поставка зазначених товарів була здійснена за адресою місцезнаходження об'єкта: Черкаська обл., Смілянський р-н, с. Плоске, вул. Карпенка-Карого, 3, що підтверджується товарно-транспортною накладною № ТТР-063145 від 31.05.2022.
02.06.2022 позивачем була направлена на реєстрацію податкова накладна №9 від 02.05.2022 на загальну суму 300 000,00 грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ 50 000,00 грн.
02.06.2022 позивачем отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 02.05.2022 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.4, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"-4.7300%, "P"=0.
Позивач подав через автоматизовану систему пояснення до податкової накладної №9 від 02.05.2022, а також просив зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 02.05.2022.
За результатами розгляду наданих пояснень Комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, було відмовлено у реєстрації Податкової накладної № 9 та прийнято відповідне рішення №6919831/43862887 від 14.06.2022. Причиною відмови у реєстрації зазначено: «ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів-приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити)».
При цьому в додатковій інформації рішення №6919831/43862887 від 14.06.2022 зазначено, яких саме документів не надано ТОВ «ІБК «КЕПІТАЛ ІНЖИНІРИНГ», що на думку представників Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН, є підставою для відмови у реєстрації ПН № 11 від 20.05.2022, а саме: відсутній лист-відрядження. Платником не надано товарно-транспортні накладні з контрагентами постачальниками, також Згідно п 11.5 Договору підряду №13-07/21, Додатком до цього Договру є: Кошторис на поточний ремонт приміщень (Додаток №1), Платником не надано Кошторис.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим Рішенням №6919831/43862887 від 14.06.2022 подав скаргу до Державної податкової служби України разом з копіями документів на підтвердження господарських операцій.
За результатами розгляду скарги відповідач 2 прийняв рішення від 21.07.2022 №25936/43862887/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яким залишив скаргу без задоволення, а рішення №6919831/43862887 від 14.06.2022 без змін.
Позивач, не погоджуючись з рішенням №6919831/43862887 від 14.06.2022, звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи по суті спір, суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1.1 ст.1 Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 20.1.45. п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп. 62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. 74.1, 74.3 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України - на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України - єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За приписами п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин далі - Порядок №1165), якою затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.2 Порядку№1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту “а» або »б» пункту 185.1 статті 185, підпункту “а» або »б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку;
Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з п. 6 Порядку №1165 документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути, зокрема, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку №1165).
Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку №1165).
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (п.26 Порядку №1165).
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), згідно з п.10 якого комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Відповідно до п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). (п.6 Порядку №520).
За приписами п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як зазначалось судом, позивачем було складено податкову накладну №9 від 02.05.2022. Реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена, про що Товариством отримано відповідну квитанцію, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 02.05.2022 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.4, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник "D"=4.7300%, "Р"=0.
Матеріалами справи встановлено, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення №6919831/43862887 від 14.06.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної.
Як підставу відмови, зазначено «ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів-приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити)».
В додатковій інформації рішення №6919831/43862887 від 14.06.2022 зазначено, яких саме документів не надано ТОВ «ІБК «КЕПІТАЛ ІНЖИНІРИНГ», що на думку представників Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН, є підставою для відмови у реєстрації ПН № 9 від 02.05.2022, а саме: відсутній лист-відрядження. Платником не надано товарно-транспортні накладні з контрагентами постачальниками, також згідно п 11.5 Договору підряду №13-07/21, Додатком до цього Договру є: Кошторис на поточний ремонт приміщень (Додаток №1), Платником не надано Кошторис.
Позивач, подав скаргу до Державної податкової служби України разом з копіями документів на підтвердження господарських операцій, однак відповідач 2 прийняв рішення від 21.07.2022 №25936/43862887/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яким залишив скаргу без задоволення, а рішення №6919831/43862887 від 14.06.2022 без змін.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що ТОВ "ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕПІТАЛ ІНЖИНІРИНГ" відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень були подані пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
В подальшому, позивач разом зі скаргою подано до ДПС України копії документів на підтвердження господарських операцій, а саме: накази на відрядження працівників; товарно-транспортні накладні з постачальниками будівельних матеріалів та інших матеріалів внутрішнього оздоблення; кошторис до договору на виконання ремонтних робіт.
При цьому, суд наголошує, що у квитанції, якою зупинена реєстрація податкової накладної, ці документи від позивача не вимагались.
Судом у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивачем складено податкові накладні, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Таким чином, позивач надав всі підтверджуючи копії первинних документів відповідно до рішення, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з ненаданням платником податку цих копій документів.
Отже, зважаючи на подання позивачем передбачених законодавством документів, які підтверджують вчинення фінансово-господарських операцій між ним та його контрагентом, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, а також враховуючи встановлення судом протиправності рішення контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної через необґрунтованість висновків про її відповідність п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Зупинення реєстрації податкової накладної з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, відповідно, прийнято необґрунтовано, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.
Відповідачі не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
У постановах від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
Ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятих рішень.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Суд бере до уваги, правове тлумачення, висловлене в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 по справі №140/2160/18, про те що - загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Протилежний підхід зумовлює зловживання відповідачем щодо своїх реєстраційних повноважень та суперечить вже згаданому вище принципу правової визначеності.
Зазначений висновок підтверджується практикою Верховного Суду з аналогічних справ. Так, постановою Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №822/1886/18, якою було відмовлено у задоволенні касаційної скарги та підтримано висновки судів першої та апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції вказав наступне: «З аналізу наведених норм вбачається, що рішення Комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.
Суди приймаючи рішення, виходили з того, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Натомість платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом у рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення».
Даний висновок суду касаційної інстанції вказує, як на обов'язкову передумову і підставу вимоги податкового органу подати документи для реєстрації податкової накладної, - пряму вказівку у належний і зрозумілий для позивача спосіб переліку документів, порядку та форми їх подачі до податкового органу. Тільки в такому разі вимога податкового органу про подачу документів на підтвердження господарської операції може вважатись правомірною з врахуванням принципу правової визначеності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд також вважає помилковим посилання відповідачів на те, що зобов'язання зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки в даному випадку саме обраний судом спосіб захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 28.04.2023 у справі № 640/24227/19, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20, від 18.04.2024 у справі № 160/18840/22, від 14.08.2024 у справі № 120/5503/23, від 06.03.2024 у справі № 440/3706/23.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Однак, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності прийнятих рішень.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, наданих позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Щодо розподілу судових витрат на правову допомогу та сплату судового збору у загальному розмірі 16431,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За приписами статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Отже, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача перед адвокатом зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 01 липня 2022 року між Адвокатським об'єднанням «АЙ ДІ ПІ ГРУП», в особі Керуючого партнера Сіняка Дмитра Віталійовича, який діє на підставі Статуту (далі Адвокатське об'єднання» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕПІТАЛ ІНЖИНІРИНГ» (далі - «Клієнт») укладено договір про надання правової допомоги № 01/07-06.
Пунктом 4.1 розділу 4 Договору визначено, що Адвокатське об'єднання отримує від Клієнта оплату за надану правову допомогу у формі гонорару.
Розмір гонорару за надання правової допомоги встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю Сторін. Сторони домовились, що вартість 1 (однієї) години надання правової допомоги за цим Договором одного адвоката становить від 1500,00 грн. Сторони домовились, що вартість одного судового засідання у судових справах за участ. Керуючого партнера, партнера або адвоката Адвокатського об'єднання в судах за місцезнаходженням в м.Києві - 2000,00 грн та за місцезнаходженням не в м.Києві - 3000,00 грн (п.4.2 розділу 4 Договору).
При визначенні Адвокатським об'єднанням розміру гонорару враховуються наступні критерії: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення: ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; необхідність виїзду у відрядження (п.4.3 розділу 4 Договору).
За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі Сторін. В акті зазначається обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги та вартість такої допомоги (п.4.4 розділу 4 Договору).
Згідно зі Звітом про надану правову допомогу за Договором про надання правової допомоги №01/07-06 від 01.07.2022:
1.Ознайомлення та правовий аналіз документів, що необхідні для складання позовної заяви про визнання протиправним та скасувати рішення № 6919831/43862887 від 14.06.2022, яким відмовлено у реєстрації в податкової накладної від 02.05.2022 № 9 в Єдиному реєстрі - 4,3 години;
2.Складання позовної заяви про визнання протиправним та скасувати рішення № 6919831/43862887 від 14.06.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 02.05.2022 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання вчинити дії (позовна заява на 11 аркушах з додатками в кількості 44 штук на 304 аркушах) - 5 годин, а саме: складання змісту позовної заяви - 3,7 годин; формування та підготовка додатків (44 штук на 304 аркушах) - 1,3 годин.
Загальна кількість витраченого часу - 9,9 годин.
З Акту №2 від 01.08.2022 про надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №01/07-06 від 01.07.2022 вбачається, що відповідно до п. 4.4. Договору про надання правової допомоги №01/07-06 від 01.07.2022 Адвокатське об'єднання надало та передає, а Клієнт приймає та зобов'язується оплатити таку правову допомогу:
-ознайомлення та правовий аналіз документів, що необхідні для складання позовної заяви про визнання протиправним та скасувати рішення № 6919831/43862887 від 14.06.2022, яким відмовлено у реєстрації в податкової накладної від 02.05.2022 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання вчинити дії - 4,3 години, вартість 1 години - 1500,00 грн, всього вартість - 6450,00 грн;
-Складання позовної заяви про визнання протиправним та скасувати рішення № 6919831/43862887 від 14.06.2022 року, яким відмовлено у реєстрації в податкової накладної від 02.05.2022 року № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання вчинити дії (позовна заява на 11 аркушах з додатками в кількості 44 штук на 304 аркушах), а саме: - 5 годин, вартість 1 години - 1500,00 грн, всього вартість - 7500,00 грн.
Загальна вартість 13950,00 грн.
Відповідно до рахунку на оплату № 2 від 02 серпня 2022 року позивач нарахував Адвокатському об'єднанню "Ай ДІ ПІ Груп" на підставі Договору про надання правової допомоги №01/07-06 від 01.07.2022 правову допомогу у розмірі 13950,00 грн.
Оплата у розмірі 13950,00 грн була здійснена позивачем на рахунок Адвокатському об'єднанню "Ай ДІ ПІ Груп" 02.08.2022, що підтверджується платіжним дорученням №299 від 02.08.2022.
У постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18 суд зазначає, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відтак, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, дослідженню підлягають обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані, серед іншого, договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про фактичне надання послуг (виконання робіт).
Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно з наданими до суду документами, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 13950,00 грн, є непропорційним до предмету спору, виходячи з того, що дії, як складання і подання до суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, не потребує від фахівця в області права значного інтелектуального навантаження.
Крім того, суд звертає увагу, що вказана адміністративна справа була визнана судом справою незначної складності, її розгляд вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), що, в свою чергу, свідчить про те, що розмір витрат на правову допомогу, який зазначений представником позивача, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи не може бути визнаний судом співмірним зі складністю справи, обсягом та якістю наданих послуг позивачу, а також часом, витраченим на виконання відповідних робіт (послуг).
Також суд зазначає, що предмет спору в цій справі не є значно складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Зі змісту позовної заяви вбачається, що її написання не потребувало від фахівця у галузі права значних зусиль та знань, як наслідок, сума витрат є значно завищеною, здебільше наведені норми чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду публічно-правових спорів. При цьому сам адвокат участі у судових засіданнях не приймав, надсилання до суду здійснювалось у електронному вигляді без витрат часу на явку до суду особисто.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 10000 грн, тобто по 5000,00 грн з кожного.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд виходить з такого.
Позивачем було сплачено при зверненні до Окружного адміністративного суду міста Києва судовий збір в загальному розмірі 2481,00 грн (платіжні доручення від 02.08.2022 №296).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні вимоги носять немайновий характер і позов підлягає задоволенню, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору порівну у сумі по 1240,50 грн з кожного.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕПІТАЛ ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 43862887, місцезнаходження 03143, м.Київ, вул.Заболотного Академіка, буд. 152) до Головного управління ДПС у м.Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вул.Шолуденка, буд. 33/19), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок, 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №6919831/43862887 від 14.06.2022.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладу № 9 від 02.05.2022, складену та направлену для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КЕПІТАЛ ІНЖИНІРИНГ", датою її фактичного отримання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕПІТАЛ ІНЖИНІРИНГ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 5000 (п'ять тисяч гривень) 00 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 копійок.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕПІТАЛ ІНЖИНІРИНГ» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 5000 (п'ять тисяч гривень) 00 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.М. Басова