28 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4308/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Керівника Голованівської окружної прокуратури до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії,
Керівник Голованівської окружної прокуратури звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області щодо невжиття заходів для вчинення дій, спрямованих на визнання об'єкта нерухомості - гідротехнічної споруди (а саме: греблі глухої, земляної, насипної, довжиною 174,00 м, шириною по гребеню 17,90- 5,40 м, висотою 3,94 м; водоскидної споруди - баштового водоскиду з вхідним оголовком у вигляді овальної башти розміром 3,84Ч2,05 м, висотою 2,50 м, переливом через дерев'яні шандори 1,00Ч2,40 м, водопровідною частиною з двох залізобетонних труб діаметром 1200 мм, довжиною по 5,50 м, з регулюванням за допомогою дерев'яних шандор до відмітки 128,50 м, пропускною здатністю 3,42 мі/с; водоспускної споруди - сифонного водовипуску зі сталевих труб діаметром 150 мм довжиною 6,80 м та 2,20 м відповідно, з фланцем глухим у нижньому б'єфі, пропускною здатністю 0,08 мі/с; відвідного каналу у земляному руслі з матеріалу суглинок, довжиною 44,00 м, шириною по дну 13,10- 3,60 м, із задернованим кріпленням, пропускною здатністю 12,33 мі/с), розташованого на водному об'єкті - ставку площею 14,7263 га в межах села Сухий Ташлик (кадастровий номер земельної ділянки: 3524384200:51:008:002) безхазяйним майном, а саме незвернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік зазначеного нерухомого майна як безхазяйного;
- зобов'язати Побузьку селищну раду Голованівського району Кіровоградської області вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди (а саме: греблі глухої, земляної, насипної, довжиною 174,00 м, шириною по гребеню 17,90- 5,40 м, висотою 3,94 м; водоскидної споруди - баштового водоскиду з вхідним оголовком у вигляді овальної башти розміром 3,84Ч2,05 м, висотою 2,50 м, переливом через дерев'яні шандори 1,00Ч2,40 м, водопровідною частиною з двох залізобетонних труб діаметром 1200 мм, довжиною по 5,50 м, з регулюванням за допомогою дерев'яних шандор до відмітки 128,50 м, пропускною здатністю 3,42 мі/с; водоспускної споруди - сифонного водовипуску зі сталевих труб діаметром 150 мм довжиною 6,80 м та 2,20 м відповідно, з фланцем глухим у нижньому б'єфі, пропускною здатністю 0,08 мі/с; відвідного каналу у земляному руслі з матеріалу суглинок, довжиною 44,00 м, шириною по дну 13,10- 3,60 м, із задернованим кріпленням, пропускною здатністю 12,33 мі/с), розташованого на водному об'єкті - ставку площею 14,7263 га в межах села Сухий Ташлик (кадастровий номер земельної ділянки: 3524384200:51:008:002) безхазяйним майном, шляхом звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік зазначеного нерухомого майна як безхазяйного.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на території Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області перебуває безхазяйна гідротехнічна споруда, а саме: гребля глуха, земляна, насипна, довжиною 174,00 м, шириною по гребеню 17,90-5,40 м, висотою 3,94 м; водоскидна споруда - баштовий водоскид, вхідний оголовок - башта овальна в плані розміром 3,84*2,05, висота башти 2,50 м. Перелив через дерев'яні шандори розміром 1,00*2,40 м, що влаштовані в передній стінці башти, водопровідна частина - дві труби із залізобетону діаметром 1200 мм довжиною 5,50 м.кожна, вид регулювання - регульований дерев'яними шандорами розміром 1,00*2,40 м до відмітки 128,50 м, пропускна здатність водоскидної споруди 3,42 куб.м./с, водоспускна споруда: сифонний водовипуск, матеріал: сталь, водопровідна частина: сталева труба діаметром 150 мм довжиною 6,80 м, сталева труба діаметром 150 мм довжиною 2,20 м, вихідний оголовок відсутній, вид регулювання: регульований, фланець глухий в нижньому б'єфі, пропускна здатність водоскидної споруди: 0,08 куб.м/с. Відвідний канал відкритий, у земляному русі без кріплення, матеріал: суглинок, довжина 44,00 м, ширина по дну 13,10-3,60 м, кріплення: задернований, пропускна здатність відвідного каналу: 12,33 куб м./с. на водному об'єкті -ставок площею 14,7263 га, розташований в межах села Сухий Ташлик (кадастровий номер земельної ділянки 3524384200:51:008:002) на території Побузької селищної ради, що підтверджується паспортом водного об'єкта.
Згідно інформації Побузької селищної ради №02-29/861 від 19.05.2025 гідротехнічна споруда (кадастровий номер земельної ділянки, на якій вона розташована 3524384200:5 1:008:002) не перебуває у комунальній власності та на балансі Побузької селищної ради, право комунальної власності на гідротехнічну споруду не зареєстровано. Рішення про взяття на облік гідротехнічної споруди органом місцевого самоврядування не приймалося.
Зазначена гідротехнічна споруда фактично є безхазяйним майном, однак Побузькою селищною радою не вжито заходів, спрямованих на взяття на облік гідротехнічної споруди як безхазяйного нерухомого майна.
Разом із тим, взяття у комунальну власність територіальної громади вищевказаної гідротехнічної споруди дасть можливість вирішувати питання збереження водних об'єктів для загального та спеціального водокористування, надавати в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та належну експлуатацію гідротехнічної споруди, запобігти виникненню надзвичайним ситуаціям, пов'язаних з водним фактором.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для надання відзиву (а.с.61).
Відповідачем до суду відзив на позовну заяву не надано.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На території Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області перебуває безхазяйна гідротехнічна споруда, а саме: гребля глуха, земляна, насипна, довжиною 174,00 м, шириною по гребеню 17,90-5,40 м, висотою 3,94 м; водоскидна споруда - баштовий водоскид, вхідний оголовок - башта овальна в плані розміром 3,84*2,05, висота башти 2,50 м. Перелив через дерев'яні шандори розміром 1,00*2,40 м, що влаштовані в передній стінці башти, водопровідна частина - дві труби із залізобетону діаметром 1200 мм довжиною 5,50 м.кожна, вид регулювання - регульований дерев'яними шандорами розміром 1,00*2,40 м до відмітки 128,50 м, пропускна здатність водоскидної споруди 3,42 куб.м./с, водоспускна споруда: сифонний водовипуск, матеріал: сталь, водопровідна частина: сталева труба діаметром 150 мм довжиною 6,80 м, сталева труба діаметром 150 мм довжиною 2,20 м, вихідний оголовок відсутній, вид регулювання: регульований, фланець глухий в нижньому б'єфі, пропускна здатність водоскидної споруди: 0,08 куб.м/с. Відвідний канал відкритий, у земляному русі без кріплення, матеріал: суглинок, довжина 44,00 м, ширина по дну 13,10-3,60 м, кріплення: задернований, пропускна здатність відвідного каналу: 12,33 куб м./с. на водному об'єкті -ставок площею 14,7263 га, розташований в межах села Сухий Ташлик (кадастровий номер земельної ділянки 3524384200:51:008:002) на території Побузької селищної ради, що підтверджується паспортом водного об'єкта.
Згідно інформації Побузької селищної ради №02-29/861 від 19.05.2025 гідротехнічна споруда (кадастровий номер земельної ділянки, на якій вона розташована 3524384200:5 1:008:002) не перебуває у комунальній власності та на балансі Побузької селищної ради, право комунальної власності на гідротехнічну споруду не зареєстровано. Рішення про взяття на облік гідротехнічної споруди органом місцевого самоврядування не приймалося.
Земельна ділянка водного фонду та водний об'єкт, розташований на вказаній земельній ділянці, (кадастровий номер земельної ділянки 3524384200:51:008:002) в силу імперативних положень Закон України №1423-ІХ «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», належать на праві комунальної власності Побузькій селищній раді.
Згідно інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області від 08.05.2025 №554/01-12 гідротехнічна споруда водного об'єкту, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3524384200:51:008:002 є безхазяйною (а.с.20).
Згідно короткої пояснювальної записки (п.10 розділ І паспорту водного об'єкта-ставка площею 14,7263 га, розташованого в межах села Сухий Ташлик на території Побузької селищної територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області) власник/балансоутримувач/користувач гідротехнічної споруди - відсутній.
Згідно інформації Регіонального Фонду Державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях №10-11-02650 від 20.06.2025 вказана гідротехнічна споруда не належить до державної власності.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що гідротехнічна споруда, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3524384200:51:008:002 є безхазяйним майном.
Прокурор звернувся з позовом у даній справі, з огляду на не вжиття відповідачем заходів, спрямованих на здійснення обліку гідротехнічної споруди як бехазяйного нерухомого майна.
Надаючи оцінку повноваженням першого керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області на звернення до суду з відповідним позовом, суд враховує наступне.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У рішенні Конституційного Суду України від 05.06.2019 р. №4-р(II)/2019 вказано, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Згідно з ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.
У Законі України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII (далі за текстом Закон №1697) закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону №1697 Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
Суд враховує, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
З огляду на п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. №3-рп/99, «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Висловлене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 р. у справі №926/1111/15, від 19.09.2019 р. у справі №815/724/15, від 05.11.2019 р. у справі №804/4585/18, від 28.01.2021 р. у справі №380/3398/20, від 05.10.2021 р. у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 р. у справі №320/10736/20, від 23.12.2021 р. у справі №0440/6596/18.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не повною мірою відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 р. у справі №806/602/18, від 13.03.2019 р. у справі №815/1139/18, від 15.10.2019 р. у справі №810/3894/17, від 17.10.2019 р. у справі №569/4123/16-а, від 05.11.2019 р. у справі №804/4585/18, від 03.12.2019 р. у справі №810/3164/18 та від 01.06.2022 р. у справі №260/1815/21.
У даній справі, обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з цим позовом прокурор зазначив, що бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об'єктів та комунальної власності. Відсутність власника гідротехнічної споруди свідчить про відсутність особи, яка зобов'язана підтримувати її належний стан, що призведе до її руйнування та неможливість виконання нею функції захисту територій від шкідливої дії води, підтоплення територій, житла, майна людей. Невжиття органом місцевого самоврядування заходів до взяття на облік безхазяйної гідротехнічної споруди, що в майбутньому дозволить набути право комунальної власності на таке майно, сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері забезпечення безпеки людей та збереження інженерної інфраструктури водних об'єктів, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до статті 1311 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді. Також невжиття таких заходів позбавляє територіальну громаду та державу можливості отримувати додаткові ресурси для поповнення бюджету коштами за користування відповідними особами такими гідротехнічними спорудами та, як наслідок, ускладнює реалізацію соціально-економічних функцій.
На думку суду, таке обґрунтування є сумісним з розумінням «інтересів держави».
Суд вважає, що у даній справі подання керівником Голованівської окружної прокуратури позову мало на меті захист «інтересів держави».
Стосовно наявності підстав, визначених ч.3 ст.23 Закону №1697 для представництва інтересів держави у суді у даній справі, суд враховує наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 р. у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 р. у справі №806/1000/17, зазначила, що за змістом частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Суд також враховує, що у постанові від 26.05.2020 р. у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У даній справі прокурор послався на відсутність органу, уповноваженого державою звертатися до суду з позовом до органу місцевого самоврядування у спірних правовідносинах.
Частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
З огляду на ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно з ч.ч.1-5 ст.335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.
Особливості набуття організацією водокористувачів права власності на безхазяйні об'єкти меліоративних систем визначаються законом.
Особливості набуття права власності на безхазяйні гідротехнічні споруди для цілей аквакультури визначаються законом.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав урегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. №1952-IV.
У розумінні п.п.2, 3 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заявник орган місцевого самоврядування у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Частиною 14 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку.
За результатом розгляду заяви, а також за наявності відомостей про технічні характеристики відповідного безхазяйного нерухомого майна, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, чи відомостей про земельну ділянку, сформовану за рахунок невитребуваної земельної частки (паю), отриманих з Державного земельного кадастру, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.
Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
Таким чином, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна: 1) звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі; 2) публікація органом місцевого самоврядування оголошення у друкованих засобах масової інформації про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі; 3) звернення органу місцевого самоврядування після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі до суду із заявою про передання відповідного нерухомого майна у комунальну власність; 4) звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про державну реєстрацію права власності на підставі судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2024 р. у справі №300/3657/22 вказав, що питання необхідності державної реєстрації гідротехнічної споруди потребує дослідження правової природи вжитого у Законі терміну «споруди», та можливості його поширення на дамбу.
За Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 №3573 споруди структури, пов'язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.
Згідно із додатком А до ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення» гідротехнічні споруди споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.
У розумінні абзацу 7 частини 1 статті 1 Законом України «Про аквакультуру» від 18.09.2012 р. №5293-VI гідротехнічні споруди для цілей аквакультури об'єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об'єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури.
Таким чином, термін «гідротехнічна споруда» пов'язаний з конкретним функціональним об'єктом (конструкцією), є узагальнюючою назвою споруд, що використовуються на водних ресурсах, основним же є термін «споруда».
При цьому гребля є видом гідротехнічної споруди, не належить до будівель та приміщень, проте за інженерним задумом розміщується на земельній ділянці, призначена для спеціальних технічних функцій, пов'язаних з використовуванням водних ресурсів. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.
Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у ч.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.
Як гідротехнічна споруда, гребля не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених ч.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до п.7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 р. №5245-VI (далі за текстом - Закон №5245), з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Згідно з п.п.3, 4 розділу ІІ Закону №5245 з дня набрання ним чинності землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Статтею 327 Цивільного кодексу України встановлено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.
Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Отже, саме до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, подача заяви про взяття на облік та здійснення державної реєстрації безхазяйного нерухомого майна з метою можливості в подальшому набути таке майно у комунальну власність.
Суд зауважує, що відповідачем не вчинено дій спрямованих на визнання об'єкту нерухомого майна гідротехнічної споруди, розташованої на території Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області безхазяйним майном з метою набуття права власності на це майно, чим допущено протиправну бездіяльність, а тому позовні вимоги, підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі прокурор є суб'єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII та ч.3 ст.53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд дійшов висновку, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 47, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Керівника Голованівської окружної прокуратури (вул. Паркова, 13, смт. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500, ЄДРПОУ 02910025) до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (вул. Незалежності, 5, смт. Побузьке, Голованівський район, Кіровоградська область, 26555, ЄДРПОУ 04366666) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області щодо невжиття заходів для вчинення дій, спрямованих на визнання об'єкта нерухомості - гідротехнічної споруди (а саме: греблі глухої, земляної, насипної, довжиною 174,00 м, шириною по гребеню 17,90- 5,40 м, висотою 3,94 м; водоскидної споруди - баштового водоскиду з вхідним оголовком у вигляді овальної башти розміром 3,84Ч2,05 м, висотою 2,50 м, переливом через дерев'яні шандори 1,00Ч2,40 м, водопровідною частиною з двох залізобетонних труб діаметром 1200 мм, довжиною по 5,50 м, з регулюванням за допомогою дерев'яних шандор до відмітки 128,50 м, пропускною здатністю 3,42 мі/с; водоспускної споруди - сифонного водовипуску зі сталевих труб діаметром 150 мм довжиною 6,80 м та 2,20 м відповідно, з фланцем глухим у нижньому б'єфі, пропускною здатністю 0,08 мі/с; відвідного каналу у земляному руслі з матеріалу суглинок, довжиною 44,00 м, шириною по дну 13,10- 3,60 м, із задернованим кріпленням, пропускною здатністю 12,33 мі/с), розташованого на водному об'єкті - ставку площею 14,7263 га в межах села Сухий Ташлик (кадастровий номер земельної ділянки: 3524384200:51:008:002) безхазяйним майном, а саме незвернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік зазначеного нерухомого майна як безхазяйного.
Зобов'язати Побузьку селищну раду Голованівського району Кіровоградської області вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди (а саме: греблі глухої, земляної, насипної, довжиною 174,00 м, шириною по гребеню 17,90- 5,40 м, висотою 3,94 м; водоскидної споруди - баштового водоскиду з вхідним оголовком у вигляді овальної башти розміром 3,84Ч2,05 м, висотою 2,50 м, переливом через дерев'яні шандори 1,00Ч2,40 м, водопровідною частиною з двох залізобетонних труб діаметром 1200 мм, довжиною по 5,50 м, з регулюванням за допомогою дерев'яних шандор до відмітки 128,50 м, пропускною здатністю 3,42 мі/с; водоспускної споруди - сифонного водовипуску зі сталевих труб діаметром 150 мм довжиною 6,80 м та 2,20 м відповідно, з фланцем глухим у нижньому б'єфі, пропускною здатністю 0,08 мі/с; відвідного каналу у земляному руслі з матеріалу суглинок, довжиною 44,00 м, шириною по дну 13,10- 3,60 м, із задернованим кріпленням, пропускною здатністю 12,33 мі/с), розташованого на водному об'єкті - ставку площею 14,7263 га в межах села Сухий Ташлик (кадастровий номер земельної ділянки: 3524384200:51:008:002) безхазяйним майном, шляхом звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік зазначеного нерухомого майна як безхазяйного.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА