28 листопада 2025 року м. Київ справа №320/51926/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСТАБ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСТАБ» до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №32641/0408, винесене ГУ ДПС у Київській області 01.07.2024, в частині накладення на ТОВ «ІНТЕРСТАБ» (код 40106387) штрафу в сумі 64 668, 00 грн. на підставі абзацу 1 пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Ухвалою суду від 20.11.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваного рішення у наведеній його частині з огляду на відсутність у відповідача правових підстав для його прийняття.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин та, відповідно, правомірності оскаржуваного рішення, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є виробничим підприємством: здійснює переробку сировини та матеріалів з метою виготовлення комплексних добавок, сумішей та приправ для виробництва харчових продуктів.
Здійснюючи свою звичайну господарську діяльність, позивач уклав з ТОВ «Група компаній «Україна промислова» (постачальник) договір на закупку карагінана очищеного.
06.06.2022 позивач перерахував постачальнику передоплату в сумі 970 020,00 грн, у т.ч. ПДВ за ставкою 20% -161 670,00 грн. Відповідно до вимог чинного законодавства постачальник склав, зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну №11 та надіслав її позивачу.
У липні 2022 року постачальник повідомив позивача про неможливість здійснення поставки в погоджений строк. Отримані від позивача грошові кошти були повернуті постачальником, після чого ним були складені та надіслані позивачу два розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №11 від 06.06.2022: №1 від 27.07.2022 та №3 від 29.07.2022.
При цьому розрахунок №1 був отриманий позивачем від постачальника 26.10.2022, а №3 - 27.10.2022, що підтверджується протоколами руху документів.
Позивач зареєстрував розрахунки коригування у день їх отримання від постачальника: №1 - 26.10.2022, а №3 - 27.10.2022.
08.04.2024 головним державним інспектором Броварського відділу податків і зборів з юридичних осіб відділу оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Київській області (відповідач) Оленою Кашиною було проведено камеральну перевірку дотримання позивачем порядку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН. За результатом вказаної перевірки відповідачем було складено акт №22328/10-36-04-08/40106387 (акт).
Відповідно до висновків, які містяться у вказаному акті, позивачем було порушено граничні строки реєстрації в ЄРПН низки податкових накладних / розрахунків коригування, відповідність за що передбачена абзацом 1 пункту 120-1.2 статті 120-1 розділу II Податкового кодексу України.
23.04.2024 позивачем відповідачу були надані письмові заперечення (копія додається). У цих запереченнях позивач вказував, що направляв розрахунки коригування №№1 та 3 до податкової накладної №11 від 06.06.2022 для їх реєстрації в ЄРПН у день їх отримання від постачальника, що підтверджується протоколами руху документів, які позивач додав за своїх заперечень. Враховуючи вищезазначене позивач наполягав на відсутності правових підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених ПК України, в частині двох вказаних розрахунків коригування.
07.05.2024 листом №4781/12/10-30-04-08 відповідач в особі уповноваженої особи Оксани Чернявської повідомив позивача про те, що «відомості, які викладені у запереченні ТОВ «Інтерстаб» та додатках до нього прийняті до уваги, але не спростовують порушень, зазначених у висновку акту камеральної перевірки.
01.07.2024 відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення №32641/0408, яким на позивача накладено штраф у сумі 66 197,76 грн на підставі абзацу 1 пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача в частині, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Статтею 192 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту).
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їхньої вартості, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів / послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів / послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до абз. 18 п. 201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема:
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику,- протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, що складається платником податку на додану вартість згідно вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
У свою чергу пунктом 9 Порядку №1246 передбачено, що розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) до податкової накладної, складеної на отримувача (покупця) - платника податку, підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/ послуг на користь їх постачальника (продавця), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).
Відповідно до пункту 25 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267), розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку «X», та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання кваліфікованих електронних підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Як було встановлено судом, позивачем розрахунки коригування №1 від 27.07.2022 та №3 від 29.07.2022 були зареєстровані у той же день, коли вони були отримані від постачальника. Тобто, позивачем у цій частині не були порушені граничні строки реєстрації, які визначені статтею 201 ПК України (15 днів з моменту отримання від постачальника), тобто оскаржуване рішення є частково неправомірним.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити наступне.
Позивачем було подано до суду клопотання про стягнення на його користь з відповідача понесені витрати не професійну правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.
Так, до позовної заяви було додано договір про надання правової допомоги та платіжного доручення, рахунок на оплату, які підтверджують сплату позивачем 10 000, 00 грн за послуги з правничої допомоги, надані йому під час розгляду даної справи.
Відповідно до вимог статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Виходячи з системного тлумачення наведеного правового положення вбачається, що судовими витратами є виключно ті витрати сторони, які безпосередньо пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до статі 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Беручи до уваги наведене вбачається наявність підстав для стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн.
Разом з тим, позивачем було додано до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору на загальну суму 2 422, 40 грн.
Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 10 000, 00 грн (витрати на професійну правничу допомогу) та 2 422, 40 грн (судовий збір), що сукупно становить 12 422, 40 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, яким допущено прийняття протиправного рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСТАБ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 01.07.2024 №32641/0408 в частині накладення на товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСТАБ» штрафу в сумі 64 668, 00 грн (шістдесят чотири тисячі шістсот шістдесят вісім гривень) на підставі абзацу 1 пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСТАБ» понесені останнім судові витрати у розмірі 12 422, 40 грн (дванадцять тисяч чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.