28 листопада 2025 року м. Київ справа №320/33647/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К» до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К» до Київської митниці Державної митної служби України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2023 №UA100000/2023/000041/2, прийняте Київською митницею ДМС України;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, ТЗ комерційного призначення від 23.03.2023 №UA100120/2023/000072, прийняту Київською митницею ДМС України.
Ухвалою суду від 12.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність у відповідача обґрунтованого сумніву щодо правомірності визначення позивачем митної вартості задекларованого до ввезення на митну територію України товару.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на обґрунтованості прийнятих ним оскаржуваних рішень з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самих рішень, так і дотримання визначеного законом порядку їх прийняття.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К» та SLIM DIS TICARET LTD.STI укладено міжнародний контракт від 01.03.2022 №01032022 (далі - Контракт).
За умовами пп.1.1 п.1 Контракту Продавець зобов'язується поставити Покупцю та передати в його власність товар (надалі разом - Товар), відповідно до інвойсу на кожну окрему поставку або плановану поставку, який є невід'ємною частиною даного Контракту.
Покупець зобов'язується сплатити та прийняти товар за цінами, вказаними в інвойсі. В ціну товару входить вартість самого товару, вартість доставки товару (відповідно умов поставки), пакування та маркування (пп. 1.2. п. 1. Контракту).
Покупець буде своєчасно надавати продавцю необхідну інформацію в цілях полегшення оформлення документів на поставку.
Продавець не несе відповідальності за дії Українських митних органів, пов'язаних з імпортом товару в Україну, за виключенням тих випадків, коли всі нижче зазначені документи, підготовлені Продавцем, не відповідають вимогам до документації, визначеними Покупцем до замовлення Товару (пп. 1.З. п. 1. Контракту).
Відповідно до пп. 1.4. п. 1. Контракту продавець зобов'язується до відвантаження товару надати покупцю по факсу або електронною поштою нижчезазначені документи:
• інвойс
• пакувальний лист;
• сертифікат походження;
• сертифікат якості (здоров'я);
• копію транспортних витрат (CMR/bill of lading).
Поставка Товару відбувається на умовах СРТ KIEV (ІНКОТЕРМС' 2010) або якщо інше, то така умова поставки зазначається в інвойсі. Право власності на переходить від Продавця к Покупцю з дати реєстрації імпортної митної декларації. Інші домовленості регулюються доповненням до контракту на кожну окрему партію товару (пп. 2.1. п. 2. Контракту).
Загальна сума даного укладеного Контракту складає 400 000 USD (чотириста тисяч доларів США) (п.п. 2.2. п. 2. Контракту).
Оплата відбувається у вигляді відстрочки на 90 днів від вартості Замовлення, так і у вигляді передплати відповідно до виставленого Продавцем рахунку, який включає вартість Товару (пп. 3.1. п. 3. Контракту).
Поставка Товару відбувається протягом 30 календарних днів з моменту надходження замовлення від Покупця (пп. 3.2. п. 3. Контракту).
Продавець виставляє Покупцю рахунок в доларах США. Оплата відбувається в доларах США. Всі банківські витрати в країні Продавця несе Продавець. Всі банківські витрати в країні Покупця несе Покупець (п.п. 3.3. п. 3 Контракту).
З урахуванням наведеного, SLIM DIS TICARET LTD.STI виставило на користь ТОВ «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К» Проформу-інвойс від 04.01.2023 №1/040123, на підставі якої позивач у відповідності до умов укладеного Контракту здійснив попередню оплату за Товар, що підлягав поставці, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.01.2023 №2O6JBKLN1 та платіжною інструкцією в іноземній валюті від 05.01.2023 №206.
Варто наголосити, що Покупцем на користь Продавця була сплачена сума у розмірі 30 325 доларів США, як авансовий платіж, з урахуванням того, що вказані грошові кошти виступають як депозит, на розмір якого Покупець може надалі здійснювати замовлення Товару у Продавця.
На підставі досягнутих домовленостей Продавцем було здійснено відвантаження та поставку замовленого ТОВ «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К» Товару на суму 22 996,50 доларів США, що підтверджується Комерційним інвойсом від 15.03.2023 №SLA2023000000036 (далі - Комерційний інвойс) та міжнародною товарно-транспортною накладною від 16.03.2023 №994436 та експортною декларацією від 16.03.2023 №10703.
Базисом поставки у вищезазначеному Комерційному Інвойсі компанією SLIM DIS TICARET LTD.STI. та ТОВ «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К» було визначено, як і передбачено положеннями контракту, - CPT KYIV.
На виконання умов п.п 1.4. пункту 1 Контракту Продавцем крім вищезгаданих документів було надано також інші документи, необхідні для розмитнення Товару, зокрема сертифікат походження товару від 16.03.2023 №0031456, сертифікат якості від 16.03.2023 №23-34-013259, книжку МДП від 16.03.2023 №DX85478055, фактуру від 15.03.2023 №SLA2023000000036, пакувальний лист від 15.03.2023 №SLA2023000000036.
У свою чергу, для здійснення митного оформлення Товару ТОВ «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К» було укладено договір про надання послуг з обслуговування зовнішньоекономічної діяльності, декларування вантажів, митного оформлення від 09.12.2019 №ППК-12/19 з Приватним підприємством « 88» (далі - митний брокер).
Також здійснення митного оформлення Приватним підприємством « 88» на користь ТОВ «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К» в межах описаної вище поставки підтверджується актом здачі- приймання робіт від 27.03.2023 №008/23, рахунком від 27.03.2023 №008/23 та платіжною інструкцією від 30.03.2023 №481.
Так, на виконання умов вищезазначеного договору митним брокером було подано відповідачу митну декларацію (далі - МД) від 22.03.2023 №23UA100120612217U2, а ТОВ «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К», у свою чергу, були сплачені відповідні платежі за митне оформлення імпортованих товарів, що підтверджується платіжними інструкціями від 20.03.2023 №416, від 20.03.2023 №420, від 20.03.2023 №421.
Відповідачем було прийнято рішення від 23.03.2023 №UA100000/2023/000041/2, в графі 33 якого зазначено таке:
«Митна вартість імпортованих товарів, заявлених до митного контролю та митного оформлення за митною декларацією від 22.03.2023 №23UA100120612217U2 (далі - МД) не містить всіх відомостей, що підтверджують повноту включення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Поставка товарів здійснюється на підставі наданого контракту від 01.03.2023 №01032022 (далі - Контракт).
Згідно п.1.2. Контракту ціна товарів вказується в інвойсі. До ціни товарів входить безпосередня вартість товару, вартість пакування, маркування та вартість доставки (згідно умов поставки товарів). Разом з тим, за МД, задекларовано, що оцінювані Товари мають торгівельну марку Prestige, проте у інвойсі відсутні дані стосовно вказаної торгівельної марки. За даними сайту WIPO.ORG відсутня торгівельна марка Prestige стосовно товарів, що входять до класифікації оцінюваних, власником яких є юридична особа Туреччини. Крім того, п. 5.1. Контракту вказано, що етикетка товарів виконується українською мовою та повинна відповідати сертифікату відповідності, виданому органом сертифікації України. Таким, чином для. виготовлення продукції необхідно використання дизайну та шаблонну етикетки, виконаних українською мовою. Відповідно до п. 2 ч. 10 cm. 58 МКУ до ціни товарів включається вартість товарів та послуг, що поставляються покупцем та необхідні для виробництва та продажу в Україну оцінюваних товарів, серед яких є роботи з дизайну, художнього оформлення, необхідних для виробництва оцінюваних товарів та вартість штампів, шаблонів. Крім того, не відомо підстави нанесення та використання торгівельної марки Prestige. За інвойсом від 15.03.2023 №SLA2023000000036 та Контрактом відсутнє врахування відповідних складових. Отже, вартість зазначених вище складових митної вартості, повинна включатися до ціни, що сплачена, або підлягає статі. Документів, що свідчать про включення таких витрату вартість товарів, декларантом не надано. Розділом 3 Контракту визначено умови розрахунку, п. 3.1 фактично встановлено умови попередньої оплати, оскільки відтермінування оплати 90 днів не відбувається від вартості Замовлення. Оплату за товар не надано, отже не відомо ціна, яка сплачена за товар, або підлягає сплаті.
Декларантом додатково надано проформу-інвойс від 04.01.2023 №17040123 та платіжну інструкцію від 05.01.2023 № 206 на суму 30325,00 долю США, згідно якої одержувачем коштів за солодощі є продавець SLIM DIS TICARET LTD.STI, проте за іншим/ контрактом/ -- від 25.05.2021 №25052021, який до митного оформлення не надано. Оплату за контрактом не надано.
Декларант надіслав документ від 16.03.2023 №10703 турецькою мовою без забезпечення його перекладу. Отаке використати його при перевірці митної вартості неможливо.
Відповідно до пункту 2.1 Контракту поставка товарів повинна відбуватися за умовами/ CPT KYIV, проте автентичність документів ТОВ «ПРЕСТИЖ. ПРОДУКТ.К», щодо поставки подібних товарів за тотожними умовами з Туреччини не підтверджувалась митними органами! Туреччини, зокрема надіслані документи вказують на використання умови поставки EXW.
Також п.2.1 Контракту передбачено наявність інших додаткових угод на кожну партію товарів, які до митного оформлення декларантом не надані.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на, експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом, експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 Кодексу.
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв'язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв 'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв'язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням, умов, зазначених у статті 63 Кодексу.
Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГААТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях на підставі опису товару, збігу даних щодо виробника, обсягу партій та умов відвантаження товарів (МД від 06.12.2022 №№100120/2022/216560 (2.30$/кг) від 03.12.2022 №№305160/2022/056243 (6.80$/кг), від 09.05.2022 №№100120/2022/211715 (6.29$кг, 07.07.2022 №№100120/2022/212471 (3.948кгД.
Декларант має право звернутися до митних органів та випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу...».
При цьому, у зв'язку з прийняттям вказаного рішення декларанту на підставі картки відмови було відмовлено у прийнятті МД та запропоновано подати нову МД з урахуванням оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим митним брокером було подано Митниці нову МД від 27.03.2023 №23UА100120612312U4.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (частина 6 вказаної статті МК України).
Відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Згідно з частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Щодо визначених в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, оформлені у додатковому повідомленні митного органу) підстав його прийняття, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, за умовами укладеного Контракту ціна Товару включала в себе вартість тари, упаковки, упакування товару, всі податки та мито та інші збори на території країни Продавця, а також вартість доставки до м. Київ, адже базисом поставки Продавцем в Інвойсі визначено СРТ (Carriage Paid То) KYIV.
Згідно правил Інкотермс в редакції 2010 базис поставки СРТ (Carriage Paid То) (... named place of destination), тобто Доставка до місця призначення до (...назва місця призначення) означає, що продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це Означає, що покупець бере па себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов'язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту.
Таким чином, вартість товарів, зазначена в митній декларації та інвойсі, вже включала вартість доставки товару до Києва, а отже не може бути обчислена відокремлено від ціни імпортованого товару, бо є його складовою, що в свою чергу підтверджується й умовами укладеного Контракту.
У той же час, одним із аргументів невизнання заявленої Декларантом митної вартості Товарів вказано, що «Відповідно до пункту 2.1 Контракту поставка товарів повинна відбуватися за умовами СРТ KYIV, проте автентичність документів ГОВ «ПРЕСТИЖ. ПРОДУКТИ», щодо поставки подібних товарів за тотожними умовами з Туреччини не підтверджувалась митними органами Туреччини, зокрема надіслані документи вказують на використання умови поставки EXW».
Водночас, пунктом 3.1. Контракту від 03.01.2023 №2 передбачено, що умови поставки товару СРТ KIEV або інші, зазначені в інвойсах (рахунках-фактурах), на кожну партію згідно правил Інкотермс-2010.
З наведеного убачається, що імперативними умовами поставки є умови, що визначені інвойсом. Водночас, Інвойсом від 15.03.2023 №SLA2023000000036, в межах котрого й здійснювалася поставка товару, щодо котрого прийнято спірне рішення від 23.03.2023 №UA 100000/2023/000041/2 визначено, що умовами поставки є СРТ KIEV.
Таким чином, в даному випадку застосуванню підлягають умови поставки, що визначені як положеннями укладеного Контракту та і положеннями Інвойсом від 15.03.2023 №№SLA2023000000036, а саме СРТ KIEV.
Наведене підтверджує відсутність підстав у митного органу стверджувати про неможливість обчислення митної вартості товару з урахуванням базису поставки СРТ KIEV.
Також, однією з підстав невизнання митної вартості заявленої Декларантом, митним орган у оскаржуваному рішенні від 23.03.2023 №UA100000/2023/000041/2 вказано: «Декларант надіслав документ від 16.03.2023 №10703 турецькою мовою без забезпечення його перекладу. Отже використати його при перевірці митної вартості неможливо».
Водночас, частина 1 статті 254 МК України порушення якої, за твердженнями митного органу, слугувало підставою для коригування митної вартості, визначає, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Отже, положеннями статті 254 МК України чітко передбачено, що митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Оскільки експортна декларація не є документом, який підтверджує митну вартість, вимога про надання її перекладу є безпідставною і такою, яка тягне за собою безпідставні витрати декларанта на оплату послуг перекладача, що свідчить про безпідставність тверджень митного органу про неможливість встановити дійсну митну вартість імпортованих товарів за відсутності наведеного документа перекладеного на українську мову.
Також, однією з підстав невизнання митної вартості заявленої декларантом, митним орган у оскаржуваному рішенні вказано: «Згідно п. 1.2. Контракту ціна товарів вказується в інвойсі. До ціни товарів входить безпосередня вартість товару, вартість пакування, маркування та вартість доставки (згідно умов поставки товарів). Разом з тим, за МД, задекларовано, що оцінювані Товари мають торговельну марку Prestige, проте у інвойсі відсутні дані стосовно вказаної торгівельної марки. За даними сайту WIPO. ORG відсутня торгівельна марка Prestige стосовно товарів, що входять до класифікації оцінюваних, власником яких є юридична особа Туреччини. Крім того, п. 5.1. Контракту вказано, що етикетка товарів виконується українською мовою та повинна відповідати сертифікату відповідності, виданому органом сертифікації України. ' Таким чином для виготовлення продукції необхідно використання дизайну та шаблонну етикетки, виконаних українською мовою. Відповідно до п.2 ч. 10 ст. 58 МКУ до ціни товарів включається вартість товарів та послуг, що поставляються покупцем, та необхідні для виробництва та продажу є Україну оцінюваних товарів, серед яких є роботи з дизайну, художнього оформлення, необхідних для виробництва оцінюваних товарів та вартість штампів, шаблонів. Крім того, не відомо підстави нанесення та використання торгівельної марки Prestige. За інвойсом від 15.03.2023 №SL.A2023000000036 та Контрактом відсутнє врахування відповідних складових. Отже, вартість зазначених вище складових митної вартості, повинна включатися до ціни, що сплачена, або підлягає сплаті. Документів, що свідчать про включення таких витрат у вартість товарів, декларантом, не надано.».
Так, як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач вважає недостовірною заявлену позивачем мигну вартість товару з урахуванням того, що митний орган не в змозі визначити приналежність торгової марки Prestige стосовно товарів, що входять до класифікації оцінюваних, власником яких є юридична особа Туреччини. Також, обґрунтовуючи наведену обставину, митний орган зазначає, що за даними сайту WIPO.ORG відсутня торгівельна марка Prestige стосовно товарів, що входять до класифікації оцінюваних, власником яких є юридична особа Туреччини.
Однак, як зазначає позивач, торгова марка Prestige зареєстрована за юридичної особою Туреччини SLIM DIS TICARET I,TD.STI, який і був постачальником товарів в межах прийнятого рішення про коригування митної вартості.
Разом з тим, такі доводи позивача підтверджуються витягом з відповідного державного реєстру Туреччини щодо торгової марки Prestige. Враховуючи наведене, твердження митного органу стосовно неможливості встановлення віднесення торгівельної марки Prestige до товарів, що входять до класифікації оцінюваних, власником яких є юридична особа Туреччини, є хибними.
Також, стверджуючи про неможливість визнання заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару, відповідач зазначав на неможливості встановлення вартості робіт з дизайну, художнього оформлення, необхідних для виробництва оцінюваних товарів та вартість штампів, шаблонів з посиланням на те, що у відповідності до пункту 5.1. укладеного Контракту етикетка товарів виконується українською мовою. З посиланням на наведене, митний орган стверджував що у відповідності до п.2 ч. 10 ст. 58 МК України до ціни товарів включається вартість товарів та послуг, що поставляються покупцем та необхідні для виробництва та продажу в Україну оцінюваних товарів. Водночас, на переконання відповідача, позивач приховав вартість робіт з вироблення етикетки імпортованих товарів українською мовою, що й слугувало однією з підстав коригування митної вартості такого товару.
Так, у відповідності частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Також, у відповідності до підпункту «Б» пункту 2 частини 10 статті 58 МК України до митної вартості товарів включається належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме вартість інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів.
У контексті наведених вище положень частини 10 статті 58 МК України вартість виготовлення етикетки товару українською мовою вже була включена до ціни імпортованого товару, що підтверджується таким.
У відповідності до пункту 5.1. укладеного Контракту якість товару що поставляється та його пакування, етикетки на українській мові, склад, адреса підприємства-виробника мають відповідати стандартам якості підприємства виробника та сертифікату відповідності, що виданий на такий товар органом сертифікації України.
Разом з тим, у відповідності до пункту 1.2. укладеного Контракту Покупець зобов'язується сплатити і прийняти товар по ціні зазначеній у інвойсі. До ціни товару входить ціпа самого товару, ціна доставки товару (у відповідності до умов поставки), а також ціну пакування та маркування товару.
З урахуванням наведених положень укладеного Контракту вартість етикетки на українській мові вже включена до загальної вартості такого імпортованого товару, а й отже вартість такого товару, включно з витратами на його маркування українською мовою вже зазначена у Комерційному інвойсі, який надавався позивачем як до митного органу під час проведення митних консультацій, як підтвердження вірності заявленої позивачем митної вартості імпортованих товарів.
Таким чином, твердження митного органу про не включення вартості етикетки на українській мові до складової визначення митої вартості імпортованого товару не знаходять свого підтвердження.
Серед підстав, які на переконання митного органу свідчать про заниження позивачем митної вартості імпортованих товарів є твердження відповідача щодо того, що: «Розділом 3 Контракту визначено умови розрахунку, п.3.1 фактично встановлено умови попередньої оплати, оскільки відтермінування оплати 90 днів не відбувається від вартості Замовлення. Оплату за товар не надано, отже не відомо ціна, яка сплачена за товар, або підлягає сплаті. Декларантом додатково надано проформу-інвойс від 04.01.2023 №1/040123 та платіжну інструкцію від 05.01.2023 №206 на суму 30325,00 долю США, згідно якої одержувачем коштів за солодощі є продавець SLIM DIS TICARET LTD.STI, проте за іншим контрактом - від 25.05.2021 №25052021, який до митного оформлення не надано. Оплату за контрактом не надано.
Так, як вже зазначалося, SLIM DIS Tl CAR LT LTD.STI виставлено на користь TOB «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К» Проформу інвойс від 04.01.2023 №1/040123, на підставі якої позивачем у відповідності до умов укладеного Контракту здійснено попередню оплату за Товар, котрий підлягає поставці, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.01.2023 №2O6JBKLN1 та платіжною інструкцією в іноземній валюті від 05.01.2023 №206.
Покупцем на користь Продавця була сплачена сума у розмірі 30 325 доларів США, що є сумою, яка була сплачена позивачем як авансовий платіж з урахуванням того, що вказані грошові кошти виступають як депозит, на розмір якого Покупець може здійснювати замовлення Товару у Продавця.
Таким чином, з урахуванням наведених обставин, у SLIM DIS TICARET LTD.STI перед ТОВ «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К» виникла заборгованість, на суму якої позивач мав змогу замовити товар у контрагента-постачальника.
В подальшому, SLIM DIS TICARET LTD.STI було поставлено на користь ТОВ «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К» товар у відповідності до вже згаданого Комерційного інвойсу на суму 22.996.50 доларів США, з урахуванням чого заборгованість SLIM DIS TICARET LTD.STI перед позивачем зменшилася на відповідну суму, тобто на 22.996.50 доларів США.
Наведені правовідносин щодо розрахунків між SLIM DIS ТІ CARE Г LTD.STI та TOB «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К» відображені у бухгалтерському обліку позивача та додатково підтверджуються актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2020-21.06.2023, в якому, у свою чергу, також відображено списання заборгованості SLIM DIS TICARET LTD.STI у розмірі 22 996,50 доларів США внаслідок поставки ТОВ «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К» товару на суму 22 996,50 доларів США в рамках Комерційного інвойсу.
З урахуванням наведеного, ТОВ «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К» за імпортований товар в рамках МД та оскаржуваного рішення було сплачена сума розміром 22 996, 50 доларів США, що підтверджується документально.
Таким чином, твердження контролюючого органу стосовно неможливості встановити ціну, яка була сплачена за імпортований товар - не відповідають дійсності, оскільки спростовуються наведеним вище.
За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду узгоджується із обов'язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у його постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 (№К/9901/35148/18).
Судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.
Більше того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.
Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.
Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.
Судом відхиляються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
У рішеннях про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 368, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К» (03142, місто Київ, вулиця Малинська, будинок 20; код ЄДРПОУ 41098985) до Київської митниці Державної митної служби України (03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8А; код ЄДРПОУ ВП 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2023 №UA100000/2023/000041/2, прийняте Київською митницею Державної митної служби України.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.03.2023 №UA100120/2023/000072, прийняту Київською митницею Державної митної служби України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ ПРОДУКТ.К» понесені останнім судові витрати у розмірі 5 368, 00 грн (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.